Досліджено процес політично-релігійної централізації середньовічного Галича як фактор, який обумовив формування політично-ідеологічних передумов виникнення у XIV ст. Галицької митрополії. Визначено релігійно-світоглядну ідеологію Галицького та Галицько-Волинського князівств у контесті феодальної роздробленості Київської Русі та політичної й релігійної централізації Галича. Розглянуто внутрішньо- та зовнішньополітичне життя Галицького й Галицько-Волинського князівств та їх вплив на виникнення Галицької митрополії. У даному аспекті досліджено засоби та методи боротьби за вплив на теренах Східної Європи між Константинопольським патріархатом і папським престолом у контексті їх релігійно-ідеологічного протистояння з використанням їх впливу на світську й духовну владу в Галичині та Волині протягом XII - XV ст. З'ясовано, що поява Галицької митрополії на початку XIV ст. обумовлена передусім збігом політичних і релігійно-ідеологічних інтересів світських володарів Галицько-Волинського князівства та Константинопольського патріархату у цей період. Галицьку митрополію розглянуто у контексті боротьби за релігійно-ідеологічний вплив на Галицько-Волинські землі між світськими та духовними володарями - носіями східного та західного християнських обрядів. Розкрито роль Галицької митрополії у політично-релігійному житті Центрально-Східної Європи у контексті міждержавних і міжконфесійних відносин XIV - XV ст.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу широкого кола архівних і опублікованих джерел, а також наукової історіографії здійснено концептуальне переосмислення усталеної парадигми державно-церковних відносин. Відтворено процес формування більшовицької політико-правової моделі, роль партійних, радянських і репресивно-каральних органів як основних складників механізму регулювання державно-церковних відносин. Проаналізовано становище православної церкви за умов утвердження радянської влади. Його особливістю протягом 1920-х рр. була строкатість структурної палітри, що породжувало складність міжконфесійних взаємин, вносило невизначеність та розгубленість у погляди віруючого. Протягом наступного десятиріччя відбулася уніфікація церкової системи шляхом ліквідації більшості конфесій і значного обмеження впливу православ'я як такого. Еволюцію відносин держави та православної церкви проаналізовано на прикладі УАПЦ і УПЦ. Запропоновано періодизацію стосунків влади та церкви. Обгрунтовано думку, що не лише антирелігійна пропаганда й антицерковна політика партійно-державного керівництва, але й загальний соціально-економічний, політичний, культурний стан суспільства впливали на зміну ціннісних орієнтацій, руйнували усталений світ звичаїв і ритуалів населення. На підставі результатів дослідження зроблено висновок щодо закономірності впровадження більшовицької моделі державно-церковних відносин у радянській Україні 1917 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стосовно Дерманського монастиря у період міжконфесійної боротьби на Волині наприкінці XVI - першій половині XVII ст. Проаналізовано процес виникнення та становлення обителі, розглянуто її адміністративне й управлінське влаштування. З'ясовано основні тенденції господарського розвитку духовного осередку, визначено роль патронів та настоятелів у ньому. Проаналізовано еволюцію статусу та чернечої ієрархії. Охарактеризовано управлінську діяльність і повноваження настоятелів, справців релігійного осередку. Розкрито основні напрямки науково-освітньої, культурної та просвітницької роботи, що здійснювалися на базі духовної установи та простежено їх вплив на ситуацію, що склалася на території Волині. Наголошено на важливості діяльності друкарського осередку, училища (школи), створених на базі монастиря. Охарактеризовано основні напрямки зв'язків монастиря з іншими обителями, а також містами, країнами. З'ясовано головні засади функціонування монастиря у православний та унійний періоди. Розглянуто роботу монастирського суду та визначено його компетенцію. Установлено причини та механізм сутичок за право володіння обителлю у період загострення ідеологічної боротьби. Висвітлено процес становлення антиунійної позиції на Волині та визначено роль у цьому патрона монастиря князя В.-К.Острозького. Розглянуто етапи становлення унії на Волині й участь у цьому процесі релігійного осередку. Проаналізовано духовний розвиток обителі в унійний період.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і спрямованість Східної політики Папського престолу у контексті геополітичних трансформацій на землях Русі після золотоординської навали. Визначено дискурс Східної політики Папського престолу з урахуванням монголо-татарського фактора та спроби встановлення церковної унії в Галицько-Волинському князівстві як інструмента Східної політики папства. У даному аспекті досліджено католицьку експансію на галицько-волинських землях після втрати незалежності Галицько-Волинського князівства, показано роль католицизму в геополітичних трансформаціях на українських землях після Кревської (1385 р.) та Городельської (1413 р.) уній. Існування Галицької митрополії в XIV ст. розглянуто як вияв прагнення Південно-Західної Русі до церковної самостійності, а її ліквідація - як наслідок геополітичних змагань Великого князівства Литовського та політично-церковних сил, що створювали централізовану Московську державу, які згодом почали міждержавну (московсько-литовську) боротьбу за митрополичу Київську кафедру.

  Скачати повний текст

Досліджено внутрішні та зовнішні сили розколу, прагнення до українізації конфесій, міжконфесійну боротьбу на рівні "церква - віруючий", знищення владними структурами опозиційно налаштованого духовенства та мирян. Охарактеризовано виникнення та розвиток обновленства, проголошення Української православної автокефальної синодальної церкви, утворення "Братського об'єднання парафій Української православної автокефальної церкви", Соборно-Єпископської й Істинно-православної церков, які становлять опозицію канонічній Російській православній церкві (РПЦ). Простежено діяльність Антирелігійної комісії, органів НК - ДПУ - НКВС, спрямовану на розкол церкви з метою знищення опозиційно налаштованих до радянської влади представників духовенства, повного підпорядкування РПЦ державі.

  Скачати повний текст