Дисертація присвячена виявленню специфіки методики формування морально-ціннісного відношення до духовної (релігійної) музики. Визначені критерії та рівні сформованості моральності студентів. Досліджені методологічні принципи та методичні прийоми застосування духовної музики серед числа моральноформуючих засобів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розгляду піснеспівів із назвою "київського наспіву" (КН) у контексті церковно-монодичного співу XVII-XVIII ст. в Україні й Білорусії. Вперше в музичному музикознавстві КН постає в багатоманітності його зв'язків, встановлених на різних рівнях існування співочого мистецтва - у контексті ірмолою, у жанровій системі піснеспівів та в умовах багатонаспівності. Досліджена структура ірмолою під кутом зору розміщення у ньому місцевих наспівів, встановлена хронологія надання назви КН різним співам протягом XVI-XVII ст. Суттєво оновлена методика жанрового аналізу співів, систематизовано критерії церковно-співочого жанру, а також визначені жанри всіх КН. Уперше розроблена типологія видів багатонаспівності; розкрито риси стилістики КН через зіставлення його з іншими наспівами. Дослідження підтверджує формування КН (Обиход) у XVI ст. після прийняття на Русі Єрусалимського Уставу й надання назви КН у XVII-XVIII ст. лише традиційним вітчизняним співам православної генези з метою їхнього відмежування від піснеспівів іншого походження.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Вперше здійснено цілісний науковий аналіз процесу виховання молоді засобами православної духовної музики в закладах освіти України кінця ХІХ - початку ХХ ст. як соціально-педагогічного феномену. Обгрунтовано основні його етапи: 1884 - 1889 рр. - пропедевтичний, 1889 - 1908 рр. - становлення, 1908 - 1914 - активного розвитку, 1914 - 1917 рр. - завершальний. Охарактеризовано моральну, естетичну та громадсько-патріотичну виховну сутність православної духовної музики. Встановлено та класифіковано провідні тенденції (сутнісно-розвивальні, змістовно-процесуальні, актуально-визначальні). Виявлено основні чинники (методи, форми, види діяльності, умови) виховання молоді у церковнопарафіяльних школах, гімназіях, учительських семінаріях, народних та єпархіальних училищах. Доведено позитивний вплив українських духовних піснеспівів на етнопедагогіку, національно-культурні виховні традиції, українську та російську музично-педагогічні культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто Києво-Печерський розспів як цілісний феномен богослужбово-співочої культури України, що сприяло зібранню багатого, однак розпорошеного й різнопланового матеріалу релігійно-співацького ужитку. Охарактеризовано важливий пласт хорової культури України, пов'язаний з багатовіковими традиціями чернецького співу. Розкрито суть розспіву в історичному, теоретичному і практичному аспектах. Виявлено цілісність джерел (ірмологіонів) з їх етапами фіксації богослужбово-співочої практики Києво-Печерського монастиря. Проаналізовано розспів зі світоглядних позицій, властивих його творцям, що дозволяє оптимально осмислити розспів і традиційне для України природне середовище його створення. Висвітлено методику аналізу за допомогою залучення інструментарію богослов'я. Досліджено сутність літургійної функціональності розспіву в контексті містерії храмового дійства.

  Скачати повний текст

Розглянуто та систематизовано інформацію про центральне богослужіння християнської церкви - Літургію в історичному, догматичному, обрядовому та символічному аспектах. Запропоновано модель жанрового канону Літургії у контексті богослужіння, виявлено його системну, ієрархічну природу. Розроблено синтетичний підхід щодо вивчення творів церковної музики, відповідний алгоритм і методику їх дослідження. Наведено типологічні схеми, які відповідають кожному рівню драматургії Літургії і наочно представляють рельєф драматургічних шарів. Зазначено, що в авторських Літургіях схеми дозволяють чітко виявити міру дотримання канонічних норм жанру. Здійснено переклад з київської квадратної до сучасної нотації обіходних піснеспівів Літургії знаменного та київського розспівів. Виконано комплексний аналіз піснеспівів і циклу в цілому Літургії монодичної традиції - знаменного і київського розспівів і ряду авторських Літургій українських і російських композиторів межі XIX - XX ст. Проведено порівняльне дослідження жанрового канону (моделі, матриці) та його практичного втілення у конкретних творах, виявлено міру збереження канонічних і нормативних ознак, розглянуто співвідношення канонічних та індивідуальних рис в організації цілого.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено відбір і структурування змісту морального виховання особистості майбутнього вчителя музики та художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва, розроблено методику його реалізації за умов вищих педагогічних навчальних закладів. Обгрунтовано функції українського сакрального хорового мистецтва (виховну, психологічну, комунікативну, стимулювальну, креативну, просвітницьку, перетворювальну). Розроблено показники та критерії педагогічної діагностики моральної вихованості особистості майбутнього вчителя музики та художньої культури.

  Скачати повний текст

Визначено місце рок-музики як автономної жанрової сфери масової культури та її роль як одного з чинників розвитку культури другої половини XX ст. Запропоновано розширену, багатоаспектну класифікацію масової музики з урахуванням категорій сприйняття, функціонування, побутування та тематики, жанру, формоутворення, засобів музичної виразності. Узагальнено типологію семантики вербальних текстів західного та східного (російського, українського) hard-and-heavy. Систематизовано типи побудови вербальних текстів hard-and-heavy та їх образної семантики (героїв та персонажів). Виявлено закономірності світового поширення "важкої" музики. Визначено особливості засобів музичної виразності hard-and-heavy в галузі ладофункціональної, гармонічної та фактурної організації, мелодики, ритму, метру, темпу, засобів звуковидобування, тембру, динаміки гучності, звукорежисури, форми, музичної драматургії (на рівні окремих композицій та альбомів). Доведено сформованість та усталеність "класичного" комплексу мовних засобів hard-and-heavy, що дозволяє використовувати його елементи в інших музичних жанрах. Визначено основні напрями еволюції hard-and-heavy у другій половині XX ст.

  Скачати повний текст

На базі великого джерельного матеріалу осмогласних жанрів української монодії досліджено вибрані осмогласні цикли, що дає змогу виявити особливості адаптаційних процесів засвоєння візантійської осмогласної системи. Висвітлено тенденції, які спричинили утворення національного типу співочого нотолінійного збірника - Ірмологіона, на прикладі якого виявлено поступове увердження власне гласового структурного типу, який з'явився на початку XVII ст. і швидко став переважаючим. Проаналізовано інципітні списки 28-ми рукописів та виявлено дивовижну стабільність мелодики та звуковисотних рівнів піснеспівів кожного гласу у межах циклу. Зроблено висновок щодо незвичайно великої наявності усної співочої практики в усіх регіонах України, а також присутності глибокої теологічної базової основи розрізнених у часі написань. Зазначено, що такий феномен української осмогласної монодії потребує використання нового методу дослідження - комплексного богословсько-літургічного та мелодичного аналізу. Здійснено різноаспектне вивчення вибраних осмогласних жанрів догматиків, степенних - антифонів та воскресних ірмосів та показано формування в українському сакральному співочому мистецтві нового типу внутрішньогласових співвідношень, що демонструє високий рівень національної духовної культури.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному музикознавсті проведено дослідження особливостей формування фортепіанного Дитячого альбому у XIX - на початку XX ст. як специфічного жанрового різновиду циклу мініатюр. Розглянуто основні етапи його становлення та показано генетичні зв'язки з дидактичною літературою та романтичними циклами мініатюр. Проаналізовано особливості поетики "Дитячих сцен" та "Альбому для юнацтва" Р.Шумана, "Дитячих ігор" Ж.Бізе, "Роялю у дитячій кімнаті" А.Лур'є, а також музичного твору "Із казок Г.Х.Андерсена" С.Борткевича. Запропоновано поділ фортепіанних Дитячих альбомів на лірико-споглядальні та лірико-розповідні. Охарактеризовано маловідомі в українському та російському музикознавстві Дитячі альбоми XIX ст., зокрема розглянуто анонімну збірку "Весела музика", "П'єсу для дітей" Т.Куллака та "Музичний дитячий садок" К.Рейнеке.

  Скачати повний текст

Досліджено соціокультурну природу, жанрово-стильову побудову та музичні аспекти православної заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Значну увагу приділено аспекту розуміння явища смерті у православному вченні та особливої ролі колективної молитви у православному богослужінні, у контексті провідних тенденцій якого визначено явище "музики богослужіння". Запроваджено поняття пам'яті як універсалії культури та провідної цінності поминального богослужіння. Визначено головні аспекти культури, що стосуються пам'яті, у взаємозв'язку з репродуктивною та креативною сторонами заупокійно-поминальної традиції. На підставі вивчення поминальних циклів доведено провідне значення ужиткового, ужитково-авторського та авторського як домінуючих музично-стильових тенденцій поминальної чинопослідовності. Досліджено суспільно-педагогічну та музично-творчу діяльність О.Кастальського у контексті російської культури початку XX ст. Визначено особливості розвитку заупокійно-поминальної традиції на початку XXI ст., її вплив на композиторську творчість та духовну культуру у цілому.

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано педагогічну технологію формування музичного сприйняття у студентів вищих мистецьких навчальних закладів засобами духовної музики. Розкрито зміст і структуру музичного сприйняття, визначено його роль у навчально-виховній роботі. Теоретично розроблено та систематизовано комплекс засобів духовної музики, спрямованих на реалізацію запропонованої технології. Установлено критерії, показники та рівні сформованості музичного сприйняття у студентів. Розроблено методичні рекомендації з проблеми його формування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано різноманітні форми взаємопроникнення та синтезу автентичного фольклору й естрадної музичної культури України (стилі рок, поп-музика та джаз). Розкрито зміст основних понять, пов'язаних з музичними стилями, що складають естрадну масову музику. Досліджено історію виникнення та розвитку естрадної музики. Показано значення синтезу та взаємопроникнення фольклору та естрадної музики, що є результатом поширення світового напрямку World Music та загальної тенденції глобалізації. Виявлено особливості розвитку сучасної естрадної музики на Україні. Розглянуто характерні риси фольклору, що використовуються в українській естрадній музиці. Визначено основні типологічні характеристики синтезу фольклору й естрадної музики.

  Скачати повний текст

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-політичні та історико-художні умови розвитку реквієму, літургійної та жанрово-стильової побудови музичних аспектів католицької заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Виявлено головні етапи розвитку реквієму як католицької меси та жанру. Запропоновано новітню історію реквієму, розроблено загальну типологію цього жанру. Вивчено його зразки у творчості сучасних українських композиторів на межі тисячоліть, що дозволило довести провідне значення авторських музично-стильових тенденцій поминальної традиції.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено комплексну музично-культурологічну концепцію розвитку та секуляризації православної духовної хорової музики в російсько-українській музичній культурі XVII - XXI ст. Зроблено історичну періодизацію основних етапів розвитку та секуляризації православного духовного хорового мистецтва. Визначено змістовні передумови секуляризації православної духовної хорової музики та її нової сакралізації. Виявлено негативні та позитивні аспекти процесу секуляризації та характер діалогових взаємодій антиномічних явищ "секулярного" та "сакрального". Досліджено становлення хорової культури Харківщини другої половини XIX - початку XX ст. та шляхи її секуляризації. Виявлено чинники впливу "Мусикійської граматики" М.Дилецького на секуляризацію православної духовної музики й оновлено уявлення про жанр хорового концерту в діахронічному та синхронному аспектах даної проблематики. Вперше введено до наукового та практично-виконавського обігу несправедливо забуті хорові твори харківських композиторів-регентів кінця XIX - початку XX ст. (П.І.Кравцова, О.Й.Литинського, П.Н.Толстякова).

  Скачати повний текст

Досліджено історичні, соціокультурні та мистецтвознавчі аспекти фукнціонування рок-музики у світовій художній культурі. Проаналізовано історіографію, причини виникнення й умови формування феномену рок-музики, охарактеризовано основні напрями її функціонування. Розкрито сутність та специфіку, спільні та відмінні ознаки двох типів рок-музикування - зарубіжного та радянського. Визначено зміст та особливості основних соціокультурних констант (молоді та суспільства, молоді та музики, молоді та соціокультурних новацій). Проаналізовано вплив молодіжних рухів 1960-х рр. на процес становлення молодіжної культури та музики. Зроблено висновок, що найважливішим і рушійним фактором розвитку молодіжної культури є стосунки поколінь, розкрито їх надзвичайну роль у становленні молодіжних протестів, нових відносин і нової музики. Визначено специфіку комплексу музично-виразних засобів досліджуваного феномену, проаналізовано їх вплив на емоційний стан слухачів. Доведено, що альтернативний рух у вигляді молодіжної музики мав власну поетичну платформу - рок-поезію, показано її суттєвий вплив на сітовідчуття прихильників рок-музики та зміну ставлення дорослих до багатьох молодіжних проблем.

  Скачати повний текст

Уперше в українському музикознавстві визначено два історичні типи духовності: породжений канонічною творчістю й авторитетом літургійної традиції (первинно-храмовий, сакральний) та представлений оригінальною авторською ініціативою (вторинно-художній, ліричний). Запропоновано поняття щодо літургійної музики. Доведено необхідність цього поняття у зв'язку з актуальністю даної жанрово-стильової галузі для сучасних українських композиторів. Розкрито перехідний характер і неостильовий зміст духовної теми у творчості вітчизняних композиторів як умови появи нової музичної символіки. Обгрунтовано історичну стильову панорамність даної символіки та "семантики духовного" у контексті синтезу ідей Ренесансу, Бароко, Просвітництва, явища стильового плюралізму. Розкрито значення жанрово-номінативного підходу у зв'язку з неоканонічною тенденцією літургічної музики. Здійснено аналітичне вивчення зазначеної тенденції у контексті авторського стилю Л.Дичко, що дозволяє знайти особливий метод композиції - метод реінтерпретації. Доведено типовість даного методу для неоканонічної тенденції в цілому.

  Скачати повний текст

Відзначено, що соціальні та культурні зміни зумовлені відмінними від попередніх століть якостями художнього мислення, вплинули на культуру сьогодення. Доведено, що масова музика є потужним музичним і соціальним явищем, яке відобаражає художню суть певного часу, а саме - осмислення негативних тенденцій дійсності та суперечностей духовного стану молоді середини XX ст. Зауважено, що кульмінаційним етапом розвитку масової музики є рок - складне, внутрішньосуперечливе явище культури. Формування масової музики, що відбувалося в середині XX ст., у період суттєвих зрушень у сфері соціальних відносин, пов'язано з соціальним середовищем. Визначено роль масової музики у культурному житті молоді середини XX ст. Увагу приділено питанню мислення молоді 1950 - 1960-х рр., якому притаманні суто музичні настановлення, виражені у примітивних ритмізованих фестивально-карнавальних акціях. Цей факт актуалізує інструментальний чинник музичної культури, який спричинив подальший динамічний розвиток камерно-інструментальної музики у розважальному та серйозному напрямках.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні проблеми релігійної музики. Вперше в українському музикознавстві здійснено спробу розробити універсальну систему типологізації творів, що належать до сфери релігійної музики. Запропоновано застосування двох основних термінологічних категорій: "релігійної музики" та "сакральної музики". Українську релігійну музику розглянуто як невід'ємну складову загальноєвропейських процесів мистецького розвитку. Результати досліджень засвідчили безперервність та актуальність розвитку української традиції релігійної музики. Її континуарність простежено навіть у роки окупації України комуністично-тоталітарним режимом. Виявлено характерні особливості в одних випадках консервації, в інших - розвитку національної традиції релігійної музики у творчості українських композиторів-емігрантів. Увагу зосереджено на сакральній творчості львівських композиторів кінця XX - початку XXI ст. Аналіз ряду творів, що належать до сфери сакральної музики, виявив унікальність творчих засобів львівських композиторів у поєднанні національних традицій української релігійної музики з актуальними західноєвропейськими мовностильовими новаціями у цій сфері.

  Скачати повний текст