Вперше в Україні проведено дослідження оперної вистави у контексті семіотичної теорії. Розкрито сутність театрально-сценічного та виконавського текстів як засобів перекодування інформації, закладеної в тексті твору та способів творення нового тексту. Вперше за певними спільними критеріями досліджено достатньо відмінні музичні твори, що репрезентують творчість представників різних національних шкіл першої третини XX ст. - опер "Мадам Батерфляй" Дж.Пуччіні та "Катерина Ізмайлова" Д.Шостаковича у процесі семіозису, в якому усі складові театрально-музничної дії набувають значення певного знакового явища. Встановлено, що кожний компонент музичного театру характеризується багатофункційними властивостями, зміст яких розкривається у синтагматичних і парадигматичних зв'язках. Проаналізовано знакові функції засобів виразності, які використовує оперний актор у процесі створення образу та виконання вистави. Виявлено взаємодію різних культурних кодів в опері "Мадам Батерфляй" Дж.Пуччіні, закладених на рівні лібрето, композиторської партитури, театрально-сценічного тексту та музичної інтерпретації. Розглянуто парадоксальні критичні оцінки опери "Катерини Ізмайлова" Д.Шостаковича, вперше здійснено детальний аналіз двох редакцій даного музичного твору. Другу редакцію опери визначено як семіотичний парадокс. Інтерпретації операціональних і статичних знаків у "Катерині Ізмайловій" розглянуто в процесі утворення нового смислу.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження феномену трагічного у контексті жанрової поетики опери. Визначено історичні засади та структурно-композиційні особливості семантичної моделі трагедії. Виявлено двоїстість даної моделі, що успадкована від давньогрецького театру й обумовлена двома імовірними шляхами відтворення трагічної антиномії у художній формі. У зв'язку з оперною поетикою висвітлено сюжетно-тематичний та образний зміст античної трагедії, а також античну ідею року. Розкрито естетичне призначення катарсису, розглянуто засоби відтворення естетичного очищення у музичному тексті трагедійної опери. Охарактеризовано основні різновиди жанрової поетики опери на трагедійну тему. Розкрито значення античної теми як необхідного чинника історичної еволюції жанрової форми опери, визначено особливості її інтерпретації, зокрема, у творчості І. Стравінського - як рух від композиційних принципів до стильового узагальнення. Особливу увагу приділено трагедійній спрямованості оперної творчості Дж. Пуччіні, зокрема, опері "Богема". Виявлено вербальні фактори трагедійної семантичної моделі опери на прикладі стильових і композиційних особливостей семантики опери Дж. Пуччіні "Богема", розкрито лірико-трагедійну обумовленість її провідних музичних символів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання архетипічно зумовленої виразності оперних партій співачок-травесті за допомогою відображення у цій виразній сфері зв'язків з міфологемами "близнюкового" циклу. Створено концепцію художньої органіки двояких структур, визначених архаїчними витоками творчості, яка реалізувалася у класиці його буття в Новий час у вигляді метафоричного з'єднання у художньому елементі як мінімуму пари образів, спільних для різних народів і часів. Церковна основа звучання "quasi-хлоп'ячих" жіночих голосів визначила суто містеріальний тип ролей - тип світлого юнака Вані з "Життя за царя" М.Глінки, "вічно юного Леля" зі "Снігуроньки" М.Римського-Корсакова. Зазначено, що навіть у ролі Октавіана з "Кавалера троянд" Р.Штрауса можливе виявлення "нежіночої" тембральності, що створює додаткову ігрову установку умовності в сюжет, в якій головний герой втілює майже абсурдну штучність стосунків, що затверджується волею "людини-гадгероїні" Маршальши. Міфологічна підоснова виразності виконання співачки-травесті повною мірою розкривається у феномені Шаусинської опери подібно вокально-тембровій драматургії "Фіделіо" Л. ван Бетховена.

  Скачати повний текст

Розглядається підхід Лисенка і Римського-Корсакова до слов'янської міфології та її вплив на процес національного та індивідуального стилеутворення. Підкреслюється значення російської міфологічної школи і українських досліджень з міфології в процесі звернення обох композиторів до світу давнього слов'янства. Простежується вплив і вияв міфу як світоглядної моделі в "Різдвяній ночі" та "Ночи перед Рождеством". Для цього застосовано неусталений метод пошуку міфологічного архетипу і віддзеркалення його в музичній драматургії обох опер.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему семантики басового вокалу, яка склалася в оперній класиці XIX - XX ст. у контексті архаїчних засад чоловічого співу у низькому регістрі, у взаємозв'язку з культово-містеріальною практикою Європи та Китаю. Наголошено на наявності мислительного порубіжжя міфологічно-релігійного синкрезису та раціоналізму у філософії пантеїзму, що зумовлило ідеологічний контекст втілення оперного вокалу на "штучному" диханні, а також розкриття повноти прояву можливостей людського голосового звучання. Обгрунтовано давоїсту природу вокального мистецтва, наявну у басовому вокалі, а саме: похідність від містеріальної-релігійної, ритуально-церемоніальної сфер та одночасно представництво світської театральної природи співу. Значну увагу приділено аспекту використання достоїнств виразного співу басів у давньоцерковній традиції в операх російських композиторів і взаємопов'язаних з цим виразним комплексом творів західноєвропейських авторів. Значну увагу приділено архетиповим, співвідносним з міфологемами Сходу, образно-сюжетним розкладам опер М.Глінки, О.Бородіна, М.Лисенка.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми оперного синтезу, проведено комплексний аналіз опорно-драматургічної функції хорових сцен в оперному спектаклі та його органічного входження в контекст сучасної музично-театральної культури. Широкий спектр взамодії хору з іншими компонентами вистави, її актуальну змістову якість висвітлено з позицій феноменологічно спрямованого музикознавства через механізм темпо-ритму - об'єднувальний опорний стрижень художньої цілісності вистави. Це дозволяє осмислювати й узагальнювати проблеми оперного жанру в цілому та вузькопрофесійні питання специфіки оперно-хорового виконавства. Результати дослідження, його наукові положення втілено у практику оперних театрів і використано у теоретичних курсах хорознавства та музичної культурології.

  Скачати повний текст