Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз високохудожньої концертної літератури з метою її актуалізації для труби як солюючого інструменту з широкою амплітудою виразових можливостей. Уперше в українському музикознавстві висвітлено взаємозв'язок дослідженого жанру та основних етапів еволюції труби як оркестрового інструмента, вивчено формування виконавських джерел, а також вдосконалення моделей інструмента. Уперше запропоновано стильову типологію жанру в європейській музичній культурі, здійснено музикознавче дослідження 38-ми концентрів, розглянуто проблеми їх інтерпретації.

  Скачати повний текст

Висвітлено образно-смислову специфіку використання тембру труби в симфонічних партитурах Б. Лятошинського та С. Людкевича. Визначено передумови символіки тембру труби у цих композиторів на підставі яких розглянуто трактування інструменту у фольклорних традиціях і у творчості митців XVIII - XIX ст. Відзначено, що в симфоніях, симфонічних поемах, увертюрах, сюїтах Б. Лятошинського та С. Людкевича даний музичний інструмент мав тлумачення, відповідне до індивідуальних образних концепцій кожного твору та зумовлене індивідуальними особливостями стилю кожного композитора. Висвітлено своєрідність перевтілення тембру труби у творчості Б. Лятошинського та С. Людкевича та з'ясовано певні розбіжності у їх трактуванні, зокрема, для Б. Лятошинського переважальною визначено експресивну образність, тяжіння до втілення колосальної напруги конфліктів, що вимагало майстерного тембрового висвітлення, динамізації розвитку за допомогою посилення ролі мідних духових інструментів, введення їх навіть на початкових етапах розвитку тем, особливо активних, напористих головних партій, а у С. Людкевича, незважаючи на пізньоромантичний орієнтир його стильової домінанти, відзначено більш обережне, спокійне використання мідної групи, "приберігання" її сильної яскравої звучності, передусім для кульмінаційних зон розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи становлення та розвитку національної школи мистецтва гри на трубі, визначено її регіональні особливості. Вперше узагальнено досвід одеської, львівської, харківської та донецької шкіл виконавства на трубі з урахуванням новітніх досягнень київської школи, представники якої працюють у кращих оркестрах України, близького та далекого зарубіжжя. Розкрито сутність поняття школи мистецтва гри на трубі як складної ієрархічної системи на різних, але взаємопов'язаних рівнях: загальному (українська або національна школа), особливому (регіональні школи), окремому (школи певних видатних особистостей). До регіональних виконавських шкіл віднесено київську (уособлює центральний регіон), а також львівську, одеську, харківську (відповідно західний, південний та східний регіони). Висвітлено здобутки окремих осередків розвитку духовного виконавства та педагогіки в Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, які ще не набули статусу виконавських шкіл та умовно доповнюють південно-східний регіон. Проаналізовано діяльність українскьих музикантів у сучасний період. Особливу увагу приділено вивченню їх творчих міжнародних зв'язків, діяльності громадської організації "Гільдія трубачів-професіоналів". Зроблено огляд і порівняльний аналіз здобутків усіх відомих вітчизняних і зарубіжних шкіл мистецтва гри на трубі середини XIX - XXI ст. Розглянуто репертуар сучасних трубачів, проблеми аудіо- та відеографії, організації та проведення конкурсів музикантів-духовиків, проаналізовано їх науково-дослідну роботу, зокрема, у сфері вивчення джазу. Запрпоновано шляхи подолання найбільш поширених музично-технологічних проблем, які виникають у процесі навчання та виконавства на трубі.

  Скачати повний текст