Простежено генезу духового та ударного музичного мистецтва в Україні та узагальнено різноманітні фактологічні дані з рукописних і друкованих першоджерел, мемуарної літератури, досліджень і публікацій з історії побуту та культури українського народу, архівних документів, що поєднують велику кількість раніше невідомих фактів. Розглянуто етапи історичного становлення та розвитку духових та ударних інструментів. Опрацьовано світовий фонд духового інструментарію. Запропоновано методику археографічного опрацювання пам'яток.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен флейтового мистецтва як виконавський тип діяльності в обумовленості композиторською творчістю, втіленням композиторського ставлення до флейти та осмисленням тембру флейти в окремих творах. Висвітлено історико-стильову парадигму вивчення флейтового мистецтва в історіографічному джерелознавчому, естетико-культурологічному, жанрово-стильовому підходах в контексті музикознавчого метода. Розглянуто історичні передумови та сучасний стан традиції флейтової гри, її специфіку. Визначено головні історико-культурологічні та іманентні стильові чинники флейтової діяльності як єдності композиторської та виконавської творчості, зокрема взаємодію академічної та позаакадемічної настанов флейтового інструменталізму. Проаналізовано традиційний та інноваційний репертуар флейтистів на стилістично-текстологічному рівні та в концепції "філософії флейти" як теоретично та практично значущої для сучасного флейтиста - виконавця та педагога. Доведено єдність музикознавчих та виконавських питань в контексті проблеми музичного мислення та художньо-стильових засад флейтової гри.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив духового виконавства на розвиток інструментальної музики та музичної педагогіки в Україні XVIII - XIX ст., виявлено специфічні ознаки національної традиції у процесах формування професійних форм духового виконавства. Набули подальшого розвитку характеристики творчих взаємозв'язків української духової музики з європейською музикою XVIII - XIX ст. на рівні її стильових ознак. Введено до наукового обігу нові джерельні матеріали, невідомі імена видатних виконавців, які відіграли значну роль в музичній культурі України в XVIII - XIX ст. Розкрито поняття "українська духова музика" в категоріях культуротворчої діяльності даного періоду. Розглянуто особливості духової виконавської практики (розмаїття оркестрових, сольних і ансамблевих форм аматорського та професійного музикування на духових інструментах), фахового навчання, виробництва духового інструментарію, концертної діяльності і "репертуарної" творчості.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку українського тромбонового виконавства, а також етапи становлення та проблеми розвитку української школи тромбона з урахуванням виконавських особливостей у різних регіонах України. Визначено вплив інших виконавських духовних шкіл (зокрема німецької, чеської та російської) на розвиток українського тромбонового виконавства. Охарактеризовано діяльність вищих музичних навчальних закладів України від часу їх заснування, виявлено шляхи формування професійних виконавських і педагогічних традицій регіональних шкіл тромбона, відповідно, охарактеризовано ряд яскравих представників української школи тромбона від фундаторів до музикантів-педагогів наступних поколінь. Розглянуто внесок українських педагогів і виконавців у становлення та розвиток методичних засад тромбонового виконавства, проведено порівняльний аналіз сучасного стану українського та зарубіжного виконавства та педагогіки в цій галузі музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено звуковий фактор як визначальний компонент трубного виконавства. На підставі всебічного аналізу доведено, що саме звук, його естетичні критерії є головним рушієм розвитку інструмента. Теоретично обгрунтовано оволодіння базингом як специфічним технічним засобом звуковидобування. Уперше у світовій практиці виконавства на мідних духових інструментах створено цілісну методику формування та вдосконалення амбушура трубача. Виявлено суттєві ергономічні переваги базингу за його застосування у грі. Вивчено художньо-виразовий потенціал базингу та його вплив на оновлення композиторської та виконавської творчості. Запропоновано поглиблене розуміння специфічних особливостей музичної акустики, зокрема, питань диференціації єдиної акустичної системи.

  Скачати повний текст

Вивчено основні етапи загальної еволюції функцій та різновидів труби. Розглянуто духове виконавство й освіту в Києві від стародавніх часів до сьогодення, обгрунтовано наявність давніх вітчизняних традицій гри на духових інструментах, досліджено діяльність оркестрів Київського військового корпусу, а також, так званих, "братств" або "цехів" - перших осередків фахового духового виконавства та музичного зібрання в Україні, кріпацьких капелій та оркестрів у панських маєтках України кінця XVII - XIX ст. Висвітлено діяльність музичних навчальних закладів Києва з часу їх заснування, а також яскравих представників Київської школи, від попередників і засновників до наступних визначних музикантів. Визначено роль та наведено принципи методики професора В.М.Яблонського - одного з фундаторів і багаторічного лідера Київської школи, розглянуто роль його учнів та послівників І.М.Кобця та М.В.Бердиєва в утвердженні та розширенні традицій даної школи. Проведено порівняльний аналіз сучасного стану розвитку вітчизняного та зарубіжного виконавства та педагогіки в цій галузі музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості кларнетового виконавства в Європі XVIII ст. Висвітлено історію розвитку конструкції інструмента у першому сторіччі його існування. Досліджено процес становлення кларнета як концертного (сольного), ансамблевого й оркестрового інструмента. Визначено особливості формування його художньої індивідуальності. Виділено найбільш визначні події у музичному житті Європи й України даного історичного періоду, що безпосередньо впливали на остаточне утвердження кларнета в європейській музичній культурі XVIII ст. Відтворено хронологію розвитку кларнета як концертного (сольного), ансамблевого й оркестрового інструмента у першому сторіччі його функціонування. Проаналізовано визначні та маловідомі музичні твори для кларнета, написані у XVIII ст.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз високохудожньої концертної літератури з метою її актуалізації для труби як солюючого інструменту з широкою амплітудою виразових можливостей. Уперше в українському музикознавстві висвітлено взаємозв'язок дослідженого жанру та основних етапів еволюції труби як оркестрового інструмента, вивчено формування виконавських джерел, а також вдосконалення моделей інструмента. Уперше запропоновано стильову типологію жанру в європейській музичній культурі, здійснено музикознавче дослідження 38-ми концентрів, розглянуто проблеми їх інтерпретації.

  Скачати повний текст

Розроблено історичну періодизацію німецького флейтового мистецтва XVIII - XIX ст. і визначено роль Й.Й. Кванца, Й.Г. Тромліна, А.Б. Фрюрстенау та Т. Бьома у формуванні німецької флейтової школи у контексті вивчення взаємозв'язку процесів удосконалення інструмента, розвитку флейтової технології та методики навчання грі на флейті. Розкрито творчі здобутки засновника німецької флейтової школи Й.Й. Кванца, послідовного реформатора конструкції інструмента Й.Г. Тромліна, віртуозів епохи класицизму Й.Б. Вендлінга та романтизму - А.Б. Фюрстенау. Досліджено інструментальну реформу Т. Бьома. У хронологічній послідовності розкрито пріоритетність його досягнень щодо удосконалення механіко-акустичної системи флейти. На підставі вивчення флейтових трактатів і шкіл XVIII - XIX ст. всебічно досліджено технологію виконавського процесу на флейті у даний період і виділено основні етапи його розвитку.

  Скачати повний текст

Висвітлено образно-смислову специфіку використання тембру труби в симфонічних партитурах Б. Лятошинського та С. Людкевича. Визначено передумови символіки тембру труби у цих композиторів на підставі яких розглянуто трактування інструменту у фольклорних традиціях і у творчості митців XVIII - XIX ст. Відзначено, що в симфоніях, симфонічних поемах, увертюрах, сюїтах Б. Лятошинського та С. Людкевича даний музичний інструмент мав тлумачення, відповідне до індивідуальних образних концепцій кожного твору та зумовлене індивідуальними особливостями стилю кожного композитора. Висвітлено своєрідність перевтілення тембру труби у творчості Б. Лятошинського та С. Людкевича та з'ясовано певні розбіжності у їх трактуванні, зокрема, для Б. Лятошинського переважальною визначено експресивну образність, тяжіння до втілення колосальної напруги конфліктів, що вимагало майстерного тембрового висвітлення, динамізації розвитку за допомогою посилення ролі мідних духових інструментів, введення їх навіть на початкових етапах розвитку тем, особливо активних, напористих головних партій, а у С. Людкевича, незважаючи на пізньоромантичний орієнтир його стильової домінанти, відзначено більш обережне, спокійне використання мідної групи, "приберігання" її сильної яскравої звучності, передусім для кульмінаційних зон розвитку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано специфіку саксофона, його технічні та виразові можливості у музичній творчості XX ст. Розглянуто аспект задіяності даного музичного інструменту у творах сонатного жанру. Запропоновано періодизацію розвитку жанру сонати для саксофона та виявлено характерні тенденції формування та подальшої еволюції жанру, індивідуальні особливості кожного з визначених періодів, характеристику технічних і виразових можливостей інструмента. Висвітлено процеси жанрово-стильової модифікації сонати для саксофона у контексті композиторської практики XX ст. У зв'язку з цим виділено різновиди сонати для саксофона. За типом музичної семантики виокремлено "гілки" сонатного "древа", а саме: необарокову, неокласичну, неоромантичну, фольклорну, сонату у джазовому стилі й авангардну сонату. за критеріями виконавського складу вирізнено її рівновиди, а саме: сонату-соло, ансамблеву сонату (саксофон і фортепіано, саксофон, віолончель і фортепіано, саксофон і банджо), сонату у супроводі симфонічного оркестру та різноманітних складів камерного ансамблю (зокрема естрадного). У контексті цілісної жанрової системи сонатної творчості визначено певні типи співвідношення партій саксофона та фортепіано - "паритетний", "акомпанементний", "персоніфікацію", непередбачуване співвідношення (партії інструментів не виписані у нотному тексті, а залежать від волі виконавця). У контексті загальних тенденцій музичної культури XX ст. виявлено індивідуалізацію сольної партії в сонатах для саксофона, для якої притаманними є каденція та нетрадиційні виконавські прийоми гри на інструменті.

  Скачати повний текст

Досліджено вивчення явищ традиційної аерофонної культури Закарпаття в системно-типологічному, системно-етноорганологічному, жанрово-функційному та структурно-типологічному аспектах. Встановлено, що аерофонна музика пастушої традиції посідає чільне місце у традиційній музично-інструментальній культурі Закарпаття та є самобутнім художньо-естетичним явищем, якому властива специфічна структура й особливі характеристики. Традиційна аерофонна музика Закарпаття є складовою етнічного звукового ідеалу українців і водночас має вплив на формування звукового ідеалу локальної музичної культури. Вперше здійснено комплексне дослідження традиційного аерофонного музичного інструментарію Закарпаття та подано його детальний органологічний опис, проаналізовано ареали його поширення.

  Скачати повний текст

Вивчено специфіку історичного розвитку українського ансамблю тромбонів у контексті світового тромбонового мистецтва. Як своєрідну жанрову систему розглянуто етапи 500-річної історії ансамблю тромбонів як виконавського складу та явища композиторської творчості. Обгрунтовано застосування принципу історизму до вивчення тромбонового ансамблю з урахуванням специфіки інструменту та жанрово-стильового контексту. Виокремлено жанр memoria як різновид музики для ансамблю тромбонів другої половини XX ст. Опрацьовано понад 100-та творів зарубіжних і 23 твори українських композиторів, призначених для ансамблево-тромбонового складу. Охарактеризовано мовні, композиційно-драматургічні та жанрово-стильові закономірності, притаманні творам українських композиторів для ансамблю тромбонів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості становлення українського концерту для мідних духових інструментів у контексті загальноєвропейського розвитку жанру. Роглянуто історію його розвитку як багатоскладового, системного явища. Простежено особливості формування, встановлено жанрові ознаки вітчизняного концерту для мідних духових інструментів та визначено основні тенденції його розвитку. Запропоновано періодизацію розвитку українського концерту за участі солюючих духових інструментів протягом 1950 - 2000 рр. Розглянуто концерти для валторни та туби та нові концерти для інших мідних духових інструментів, створені українськими композиторами у другій половині XX ст. (Б.Синчаловим, Д.Киценком, Л.Колодубом, О.Костіним). Висвітлено основні тенденції та прояви жанрово-стильового оновлення, характерні для розвитку вітчизняного концерту для мідних духових інструментів протягом 1980 - 1990-х рр.

  Скачати повний текст

Вивчено український концерт для тромбона в контексті загальноєвропейського процесу розвитку жанру. Розглянуто причини та фактори формування концерту для даного інструменту як самостійного жанру в середині XVII ст. Простежено особливості його еволюції у наступні історичні періоди, виявлено риси спадкоємності українського концерту з традиціями тромбонового концерту в західноєвропейській і російській музиці. Встановлено характерні жанрові ознаки українського концерту, обумовлені особливостями національного музичного мислення. Визначено основні жанрово-стильові тенденції розвитку українського концерту для тромбона, особливості його музичної мови, формоутворення, драматурнії, сольних партій і каденцій. Запропоновано періодизацію розвитку концертного жанру для тромбона в європейській та українській музиці. Визначено жанрові різновиди українського концерту, досліджено взаємозв'язок жанру й етапів еволюції тромбона як солюючого інструмента, формування виконавських шкіл.

  Скачати повний текст

Проаналізовано джерела львівської флейтової школи, її зв'язки з іншими регіональними та національними флейтовими школами. Досліджено розвиток флейтового виконавства Львова у всіх формах його вияву (оркестровому, ансамблевому, сольно-концертному). Охарактеризовано зв'язок львівської флейтової школи з творчістю композиторів (зроблено теоретичний та виконавський аналіз творів, розглянуто концертний репертуар флейтистів). Визначено характерні риси львівської флейтової школи. Висвітлено виконавську та педагогічну діяльність найвидатніших флейтистів Львова. Детально розглянуто історію Львівської державної музичної академії на фоні широкої палітри музичного життя міста протягом XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві на основі ознайомлення в повному обсязі з історією становлення та розвитку вітчизняного мистецтва гри на флейті обгрунтовано твердження про існування в Україні XX ст. самобутньої флейтової школи з непересічними виконавцями світового рівня. Виявлено глибокі традиції та значні досягнення вітчизняного флейтового мистецтва, зібрано розрізнені дані про засновників флейтового виконавства в Україні. Доведено спадковість поколінь національної флейтової школи. Зроблено порівняльний аналіз характерних рис концертно-виконавського життя вітчизняних флейтистів і виконуваного ними репертуару в різні історичні періоди. Проведено паралелі з їх творчістю за умов незалежної України. Вдосконалено вітчизняне флейтове мистецтво та заохочено молоде покоління до самовдосконалення шляхом пізнання глибоких традицій флейтового виконавства в Україні та знайомства з унікальним доробком його фундаторів.

  Скачати повний текст

На підставі систематизації фактичних даних висвітлено основні напрямки еволюції духового музичного мистецтва, яку розглянуто як історичний процес, взаємопов'язаний з інструментарієм та концертною практикою. Досліджено взаємодію факторів, що стимулювали розвиток української духової музичної культури (крім загальнодержавних заходів), а саме: становлення музичної освіти; активізацію громадського життя, зокрема музичного. Доведено, що вивчення генезису та шляхів розвитку аспекту виконавського духового мистецтва, що в Україні, як і у всьому світі, тривалий час було "колискою" всієї інструментальної музики, дозволяє екстраполювати висновки роботи на дослідження інших гілок музично-виконавської культури.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи становлення та розвитку національної школи мистецтва гри на трубі, визначено її регіональні особливості. Вперше узагальнено досвід одеської, львівської, харківської та донецької шкіл виконавства на трубі з урахуванням новітніх досягнень київської школи, представники якої працюють у кращих оркестрах України, близького та далекого зарубіжжя. Розкрито сутність поняття школи мистецтва гри на трубі як складної ієрархічної системи на різних, але взаємопов'язаних рівнях: загальному (українська або національна школа), особливому (регіональні школи), окремому (школи певних видатних особистостей). До регіональних виконавських шкіл віднесено київську (уособлює центральний регіон), а також львівську, одеську, харківську (відповідно західний, південний та східний регіони). Висвітлено здобутки окремих осередків розвитку духовного виконавства та педагогіки в Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, які ще не набули статусу виконавських шкіл та умовно доповнюють південно-східний регіон. Проаналізовано діяльність українскьих музикантів у сучасний період. Особливу увагу приділено вивченню їх творчих міжнародних зв'язків, діяльності громадської організації "Гільдія трубачів-професіоналів". Зроблено огляд і порівняльний аналіз здобутків усіх відомих вітчизняних і зарубіжних шкіл мистецтва гри на трубі середини XIX - XXI ст. Розглянуто репертуар сучасних трубачів, проблеми аудіо- та відеографії, організації та проведення конкурсів музикантів-духовиків, проаналізовано їх науково-дослідну роботу, зокрема, у сфері вивчення джазу. Запрпоновано шляхи подолання найбільш поширених музично-технологічних проблем, які виникають у процесі навчання та виконавства на трубі.

  Скачати повний текст