Дисертація присвячена досліженню оркестрового стилю Й.С.Баха. В її основу покладений аналіз оркестрових та вокально-інструментальних творів композитора. Розроблена загальна універсальна класифікація типів музикування і відповідно видів оркестрових фактур у музиці. Вивчено основоположний принцип оркестрового мислення Й.С.Баха: обумовленість оркестрового стилю композитора жанром твору. Вперше в музикознавстві при аналізі оркестрового стилю Баха розглядаються партитури усіх жанрів оркестрової спадщини Баха, у тому числі творів, де приймає участь оркестр. Оркестровий стиль Й.С.Баха розглядається у єдності з жанром, формою та фактурою творів.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячено вивченню невідомих сторінок клавірної творчості Й. Гайдна - ранніх сонат, написаних до 1766 року. У роботі зроблено аналіз ранніх сонат Гайдна з точки зору їх стилістико-художньої самостійності, а також запропоновано наукове обгрунтування їх виконавської редакції. Редакторські доповнення та уточнення стосуються динаміки, агогіки, фразування, артикуляції, розшифровки мелізматики. Музикознавчий аналіз сонат спрямовано на виконавську практику, вирішення специфічно виконавських творчих завдань. Окрім характеристик тематизму, засобів його розвитку, аналізу форми, спостережень, що стосуються архітектоніки циклу, особлива увага спрямована на виконавські ремарки та з'ясування їх сутності. Вперше подається підкріплена нотними прикладами систематизація орнаментики композитора та здійснюється докладний аналіз ранніх сонат.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена культурологічному дослідженню маловивченого твору А.Шнітке. На основі семантичного аналізу й системного підходу розглядається знакове поле твору, що засновано на взаємодії знаків, різних у синхронії та діахронії музичних культур. Вивчається позатекстовий аспект кантати, за допомогою художньо втілених образів простору, часу та образу людини кореспондуючий з відповідними параметрами образів світу історико-культурних епох. Встановлено філософський сенс цих кореляцій, що актуалізує суттєві для сучасної культури та образу світу проблеми етичного змісту знання людства та індивідуального морального вибору.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально досліджено використання пісенно-обрядового фольклору в процесі підготовки вчителя музики. Проаналізовано народно-пісенний репертуар в курсах спеціальних дисциплін музично-педагогічного факультету, виконано експериментально-дослідну роботу щодо використання пісенно-обрядового фольклору в навчально-виховному процесі педвузу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розгляду піснеспівів із назвою "київського наспіву" (КН) у контексті церковно-монодичного співу XVII-XVIII ст. в Україні й Білорусії. Вперше в музичному музикознавстві КН постає в багатоманітності його зв'язків, встановлених на різних рівнях існування співочого мистецтва - у контексті ірмолою, у жанровій системі піснеспівів та в умовах багатонаспівності. Досліджена структура ірмолою під кутом зору розміщення у ньому місцевих наспівів, встановлена хронологія надання назви КН різним співам протягом XVI-XVII ст. Суттєво оновлена методика жанрового аналізу співів, систематизовано критерії церковно-співочого жанру, а також визначені жанри всіх КН. Уперше розроблена типологія видів багатонаспівності; розкрито риси стилістики КН через зіставлення його з іншими наспівами. Дослідження підтверджує формування КН (Обиход) у XVI ст. після прийняття на Русі Єрусалимського Уставу й надання назви КН у XVII-XVIII ст. лише традиційним вітчизняним співам православної генези з метою їхнього відмежування від піснеспівів іншого походження.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням музично-сценічної творчості М.В.Лисенка, яка розглядається у повному обсязі. Розроблено новий теоретичний напрямок, який грунтується на категорії "картина світу". Встановлено, що "Наталка-Полтавка" - твір культури усного типу в межах авторської творчості, інваріант жанру співогр, який є національним жанром професійної музично-театральної культури України. Твір "Сапфо" вперше розглядається як нова художня концепція "відкритої картини світу". Аналізується клавір "Тараса Бульби" як самодостатній твір М.Лисенка. Пропонується загальна періодизація творчості композитора, вказується на її залежність від процесу національної самоідентифікації ХІХ ст. та історико-культурної ситуації ХХ ст.

  Скачати повний текст

В усьому розмаїтті аспектів дослідження творчої діяльності фундатора української композиторської школи М.В.Лисенка проблеми його контактів з польською культурою не знайшли належного висвітлення. Дисертація розширює уявлення про значення творчості Ф.Шопена у формуванні естетичних поглядів М.Лисенка, у становлені його як композитора, піаніста і педагога. В огляді навчального, концертного і педагогічного репертуару Лисенка висвітлюється значне місце фортепіанних творів польського композитора. На підставі численних документальних свідоцтв (періодичних видань, архівних матеріалів, спогадів сучасників, листів М.Лисенка) розкриваються деякі особливості його сприйняття та інтерпретації шопенівських творів. Простежується динаміка функціонування музики Ф.Шопена в українській культурі долисенківського періоду. На матеріалі аналізу фортепіанних творів М.Лисенка виявляються спадкоємні зв'язки його композиторського стилю з традиціями шопенівського романтизму. Зазначені питання розглядаються як в аспекті розвитку основних тенденцій музичного мистецтва того часу, так і в широкому соціально-політичному та історико-культурному контексті міжнаціональних стосунків, що склались між Україною і Польщею у ХІХ столітті. В огляді українсько-польських взаємозв'язків більш детально висвітлюються проблеми польських контактів М.В.Лисенка, а також українських ремінісценцій у творчості Ф.Шопена. Процеси взаємодії двох національних культур вивчаються автором даного дослідження з позицій новітніх чи раніше не опублікованих праць істориків, культурологів, літературознавців.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням культурних взаємин між східними та західними регіонами світу. Висвітлено обумовленість міжкультурної взаємодії світоглядними та художніми традиціями цих регіонів, простежено психологічні фактори формування специфічних художніх картин світу. Охарактеризовано такі визначники далекосхідного культурогенезу, як принцип меритократії та автомотивації, продемонстровано специфічні театроцентризм та артистизм культурогенезу цього регіону, виявлено стратагеми та архетипи далекосхідної культури. Сформульовано тезу про три шляхи східно-західних взаємин - "місіонерський", "джазовий" та "євразійський". Розглянуто особливості асиміляції західних традицій в умовах Далекого Сходу.

  Скачати повний текст

Висвітлено музичне життя Волині 20 - 30-х років XX століття як частки спільноукраїнського музично-історичного процесу. Зроблено порівняння його покажчиків у різних музичних сферах, естетичних та технологічних тенденціях з відповідними покажчиками регіональної музичної культури. Охарактеризовано музичну та публіцистичну спадщину волинських композиторів М.Тележинського (1886 - 1939 рр.) та А.Річинського (1892 - 1956 рр.). Визначено чинники професіоналізації регіонального музичного середовища, а також взаємозв'язок ренесансних тенденцій у мистецтві з національним піднесенням.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням детермінуючого впливу особистості П.І.Чайковського на його творчий стиль. Розвинуто новий напрямок в аналізі творчої спадщини композитора, який базується на виявленні структурної відповідності між психологічними рисами індивідуальності автора та грунтовними властивостями його стилю. Розкрито діалектичний взаємозв'язок між еволюціями особистості та стилю П.Чайковського. Визначено передумови історичної місії композитора, що проявилось в яскраво вираженій інтегративній ролі його мистецтва в європейському музичному процесі. Висвітлено риси особистості й обставини життя П.І.Чайковського, що зумовили визрівання в його художній свідомості стрижневої для неї ідеї невідворотності долі. Послідовно простежено зміни у взаємовідношенні симфонічної та оперно-балетної творчості П.Чайковського на різних етапах його творчого шляху, виділено основні складові музично-стильового синтезу, здійсненого у роботі. Запропоновано розглядати український елемент стилю П.І.Чайковського як один з головних факторів, що зумовив унікальність його творчої індивідуальності. Показано типологію творчої свідомості композитора як геніального митця, акцентовано увагу на його діалектичній суперечливості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено історії та еволюції уду як традиційного національного інструменту, який функціонує за нових умов сучасної арабської музичної культури. Проаналізовано виконавські ресурси уду та виявлено ступені їх реалізації сучасними професійними виконавцями. Узагальнено педагогічний досвід виконавців на уді. Розроблено оригінальну методику визначення жанрового інваріанта на грунті теорії парадигми музичних явищ та системи канонічної метроритмічної організації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі виховання національної самосвідомості майбутніх учителів як складного психічного утворення особистості у процесі опанування українською народнопісенною культурою. Наведено результати ретроспективного аналізу проблеми виховання національної самосвідомості у студентів педагогічних вузів. Обгрунтовано зміст і структуру поняття національної самосвідомості, засоби і особливості її виховання у майбутніх учителів музики. Визначено критерії діагностування розвитку даного поняття у студентів музично-педагогічного факультету педагогічного вузу. Встановлено, що виховання в них національної самосвідомості у навчально-виховному процесі має несистемний характер, що виявляється у недостатньому рівні сформованості особистості майбутнього вчителя з виразними національними характеристиками. Теоретично обгрунтовано можливості української народнопісенної культури у вихованні національної самосвідомості. Дослідно-експериментальним шляхом доведено, що інтенсивне опанування студентами цінностями української народнопісенної культури адекватно впливає на духовне зростання молоді, зокрема, на виховання у неї національної самосвідомості. Наведено методичні рекомендації щодо виховання національної самосвідомості студентів у процесі опанування українською народнопісенною культурою як першоосновою духовного зростання особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування своєрідності храмової архітектури, принципи та методи зведення храмових споруд Волині XVII - XVIII ст. Визначено межі історико-етнографічного регіону Волині, простежено зв'язок історичних та етно-культурних умов розвитку краю з храмовим будівництвом і традиції волинської школи дерев'яного та мурованого храмового будівництва. Розроблено періодизацію будівництва дерев'яних і кам'яних храмів Волині у XVII - XVIII ст., класифікацію волинських храмових споруд щодо їх об'ємно-просторового та планувального вирішення. З урахуванням містобудівельних, об'ємно-просторових, конструктивних і художньо-мистецьких характеристик виділено типи дерев'яних і кам'яних церков і костьолів, найбільш поширених у волинському храмовому зодчестві XVII - XVIII ст. Проведено кількісну та якісну характеристику особливостей розташування дерев'яних, мурованих храмів і монастирів у системі міської забудови. Досліджено особливості конструктивно-технічних характеристик волинських храмів, архітектурно-мистецькі засоби виразності у храмовому будівництві. Встановлено масштаби та пропорції дерев'яних і кам'яних культових пам'яток, проаналізовано художньо-конструктивні матеріали, які використовувались під час будівництва дерев'яних та мурованих храмів на Волині у XVII - XVIII ст. Розглянуто творчість народних майстрів та професійних зодчих на Волині, простежено процес формування і розвитку школи релігійного малярства у регіоні. Проаналізовано методи зведення дерев'яних і кам'яних храмових споруд на Волині у XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку камерно-інструментальної сонати на рубежі ХVІІІ - ХІХ ст. у творчості Л.ван Бетховена. Вперше викладено концепцію еволюції камерно-інструментальних жанрів на матеріалі віолончельних сонат Бетховена. Висвітлено процеси виділення облігатного типу фортепіанних сонат як самостійного жанру та його подальшого перетворення; реформування музичної фактури та створення нової цілісності музики в ансамблі; формування ансамблевого типу музичного мислення та його впливу на музичну культуру наступних епох; стилістичних змін у творчості Бетховена; трансформації сонатно-симфонічного циклу та синтезу поліфонічних і гомофонно-гармонічних засобів музичного розгортання, що обумовило стильові зрушення та виникнення нестійкого типу композиції у музичній культурі Європи ХІХ ст. Розглянуто питання інтерпретації творів та музичного мислення композитора та виконавця.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано основні етапи, розкрито шляхи та засоби формування музичної культури молоді в педагогічній спадщині та творчій діяльності Гната Хоткевича на Слобожанщині, проаналізовано зміст музичної культури молоді та його складові. У ході наукового пошуку узагальнено досвід навчально-виховної роботи педагога в освітніх закладах і творчих самодіяльних і професійних колективах, визначено провідні тенденції розвитку педагогічних і творчих ідей митця з питань формування музичної культури молоді. Розглянуто шляхи подальшого використання музично-педагогічних ідей та досвіду за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено стильовій еволюції галицької музичної культури XIX - XX ст. Визначено ряд етапів еволюції, зумовлених історико-соціальними параметрами. Розглянуто українську, польську, австрійську композиторські школи в їх становленні і розвитку, в міжнаціональних зв'язках і контактах, а також роль галицької регіональної школи у кожній національній культурі загалом. Простежено своєрідність втілення романтизму, напрямків першої третини XX ст. - сецесії, символізму, експресіонізму тощо. Проаналізовано індивідуальні композиторські стилі найяскравіших представників галицької культури, а також розмаїті авторські і професійні форми музичного життя, діяльність музично-просвітницьких осередків та навчальних закладів. Значну увагу приділено сучасному етапу розвитку музичної культури в Західній Україні, введено стильову атрибуцію останніх творчих здобутків львівських композиторів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання реконструкції та пристосування архітектурних споруд історичних ансамблів малих міст Західної України. Проведено історичний аналіз та аналіз сучасного стану історичних споруд та ансамблю в цілому як бази з метою виявлення можливих сучасних напрямків подальшого їх об'ємно-планувального та функціонального розвитку, а також встановлення тенденцій у композиційно-структурному та функціональному розвитку. Проведено класифікацію історичних ансамблів та їх складових окремих будинків за ступенем архітектурно-планувального та функціонального збереження, що дає можливість виявити ступінь реконструктивного втручання з метою їх подальшого використання та розвитку. Запропоновано підхід комплексної реконструкції, за допомогою якого будуть розв'язані питання реконструкції всього історичного центру, його складових окремих ансамблів та окремих будинків. Розроблено методику етапної реконструкції як найбільш економічно оптимальну для малих міст. Виділено принципи реконструкції для кожного етапу: містобудівного, об'ємного, функціонального, кожен з яких заснований на проведенні ряду реконструктивних заходів з використанням оптимально підібраного комплексу реконструктивних методів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Монографічно вивчено один з компонентів ранньотрадиційної музичної культури - наспіви календарного пісенного циклу жнивного сезону. Визначено домінантний напрямок дослідження - мелогеографічний - документальне картографування матеріалу за конкретними населеними пунктами, здійснюване на підставі системних польових обстежень терену за рівномірною та достатньо густою географічною сіткою. Вперше в Україні документальне картографування застосовано до великого етнографічного регіону - Прип'ятського Полісся, однієї з найбільш архаїчних в етнокультурному відношенні зон слов'янського світу. Картографовано деякі інші обрядові народновокальні жанри басейну Прип'яті: весільні, купальсько-петрівські наспіви. Розпочато програму послідовного мелоареалогічного вивчення зазначеного регіону. Доведено типологічно домінантне значення музично-ритмічних моделей традиційних наспівів (всупереч раніше прийнятій концепції про типологічний пріоритет силабічних форм); висвітлено морфологічну й ареальну автономність звуковисотного рівня мелоорганізації, його типологічну визначальність для певних регіональних меломасивів.

  Скачати повний текст