Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформувані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

  Скачати повний текст

Визначено окремі аспекти впливу музики на розвиток лінгвістичних здібностей та основні параметри даного впливу, а також окреслено виходи даної взаємодії на семіотичні, психологічні та гносеологічні рівні в сучасних гуманістичних наукових напрямах. Розглянуто особливості української національної ментальності у можливостях їх впливу на взаємодію музично-лінгвістичних компонентів комунікації, тобто на своєрідність засвоєння іноземних граматичних структур і лексичного запасу, з урахуванням досвіду власної мови й її культурно-духовного контексту.

  Скачати повний текст

Дослідження проводиться за наступними напрямками: на підставі системного аналізу виявлено проблемні зони розвитку історичного музикознавства, визначено предмет науки "історія музики", у контексті дотичних явищ, понять та категорій досліджено феномен інтонаційного образу світу. Проаналізовано його рух від метафори до категорії та розглянуто його структуру та співвідношення з інтонаційною практикою. Запропоновано два підходи до аналізу інтонаційного образу світу різних масштабних рівнів: феноменологічний та компаративний. Проаналізовано конфігурації інтонаційного образу світу конкретних творів, творчості вітчизняних композиторів у певній жанровій сфері, жанрів та інтонаційних практик, інтонаційної бази російської композиторської школи другої половини XIX ст. у загальному плані та у конкретних виявах.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічні особливості розвитку творчих здібностей студентів музичних факультетів. Розкрито сутність поняття "музична креативність" як здатності до музичної імпровізації, створення нового музичного образу або твору. Визначено її структурні компоненти: оригінальність, виразність і продуктивність. Розроблено й апробовано оригінальну методику діагностики музичної креативності "Здатність до творчої імпровізації", основне завдання якої - визначення рівня розвитку даної якості у творчо обдарованих особистостей. Уточнено зміст поняття "музичні здібності", які визначено як один з видів спеціальних здібностей, що є системно-структурним утворенням, в якому виділено такі складові: творчо-інтелектуальні, музично-сенсорні (базисні), мотиваційно-особистісні. Доведено, що особливості їх співвідношення визначають ідивідуальний рівень розвитку музичної творчості. Розкрито психологічні закономірності розвитку творчих здібностей у студентів-музикантів. Розроблено й апробовано тренінг, який сприяє розвитку структурних компонентів музичної креативності у студентів-музикантів. Показано ефективність впливу тренінгових технологій на розвиток творчих здібностей студентів-музикантів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Запропоновано психологічну модель, виявлено умови, критерії, показники та рівні розвитку даних здібностей. Доведено, що розвиток музичних здібностей здійснюється шляхом удосконалення перцептивно-репродуктивних співвідношень компонентів музичного слуху (ладового, звуковисотного, ритмічного, гармонійного, динамічного, тембрового) емоційного відгуку на музику шляхом використання музично-інтелектуальних процесів (музичної пам'яті, музичного мислення, музичної уяви). Досліджено вплив співу та народної музики на розвиток музичних здібностей дитини шостого року життя. Виявлено психологічні умови цього розвитку у дітей старшого дошкільного віку, а саме: активізацію емоційного відгуку дитини на музику; актуалізацію перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; розвиток музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

  Скачати повний текст

Здійснено теретичний аналіз наукової літератури з проблеми формування музично-аналітичних умінь студентів у процесі опанування навчального курсу "Сольфеджіо". Охарактеризовано специфіку та розкрито зміст музично-аналітичних умінь у структурі музично-аналітичної діяльності студентів, запропоновано нове тлумачення дефініції "музично-аналітичні уміння". Вивчено стан музично-теоретичної підготовки студентів у системі вищої гуманітарної освіти, визначено критерії та рівні сформованості їх музично-аналітичних вмінь у прцесі опанування навчального курсу "Сольфеджіо" (високий, середній, низький). Експериментально підтверджено дієвість педагогічних умов і ефективність методики формування музично-аналітичних умінь студентів, яка грунтується на системі індивідуально-диференційованих завдань поліваріативного характеру, що конкретизують розвиненість зазначених інтегральних умінь.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо. У дисертації теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузу культури на заняттях з сольфеджіо. Розкрито сутність та особливості сприйняття хорової багатоголосої музики, визначено і систематизовано структурні компоненти сприйняття хорового багатоголосся, а також особистісні якості студентів, які безпосередньо впливають на продуктивність формування навичок сприйняття хорового багатоголосся. Встановлено, що взаємодія структурних компонентів із розвиненими особистісними якостями забезпечує повноцінне сприйняття багатоголосої хорової фактури. Єдність компонентної структури навичок сприйняття хорового багатоголосся активізує цілісний процес і позитивно впливає на їх формування.

  Скачати повний текст