Узагальнено попередні дослідження застосування архітектурного ордера. На підставі традиційних і запропонованих методик визначено принципи застосування ордера у забудові Львова XVI - XVII ст.: функціональної, об'ємно-просторової, композиційної, часової та стилістичної залежності; суперпозиції, поєднання ордера з іншими тектонічними системами; варіабельності ордерів та пропорцій; поєднання ордера з декором; декоративної та семантичної функцій. На підставі результатів структурного аналізу (рівневого, метричного, модульного) визначено особливості ордера. Виявлено історичні прототипи (у трактаті С.Серліо) та аналоги у забудові міст Західної України. Виконано теоретичні реконструкції фрагментів ордера музеїв Львова. На підставі реставраційних методів аналогів, анастилозу, сигнацій, музеєфікації визначено принципи сучасного збереження та розроблено спеціальний алгоритм і рекомендації для реєстрації ордера.

  Скачати повний текст

Запропоновано історичну періодизацію розвитку вулиці. Представлено критерії, що обумовили становлення Хрещатика як центральної вулиці Києва. Підсумовано визначні періоди формування Хрещатика. Введено в професійний обіг нові архівні та проектні документи, встановлено авторство багатьох споруд, розроблено схеми забудови вулиці станом на 1915 р. Досліджено специфіку фасадної архітектури Києва кінця ХІХ ст. Представлено особливості стилістичного формування забудови Хрещатика. Виявлено унікальні архітектурно-будівельні традиції, що поширилися з даної вулиці на центральні райони міста. Вставлено елементи гармонізації забудови Хрещатика на межі ХІХ - ХХ ст. та критерії спорідненості сучасної забудови вулиці з утраченою. Розроблено план-схему з зазначенням дисгармонійних елементів простору. Створено стратегію диференційного підходу до забудови, згідно з якою зроблено зонування вулиці за чотирма режимами допустимих реставраційних втручань. Запропоновано засоби гармонізації забудови Хрещатика.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості архітектурно-дизайнерської організації архітектурного середовища малоповерхового житла. Розроблено теоретико-методологічну систему комплексної архітектурно-дизайнерської організації середовища житлових комплексів з малоповерховою забудовою у структурі великих міст. Виявлено основні напрямки та тенденції формування середовища житла такої забудови у контексті соціального та культурного розвитку. Розглянуто соціально-просторові аспекти середовищної організації, а також проаналізовано характер середовищної діяльності та сприйняття предметно-просторового оточення. Досліджено структуру відкритих просторів житлового утворення з малоповерхневою будівлею на основі соціально-просторових закономірностей їх формування. Вивчено планувальні особливості організації житлових утворень з різними типами малоповерхової будівлі. З'ясовано закономірності розвитку предметно-просторового середовища житлових утворень. Узагальнено структурно-типологічну систему елементів міського дизайну. Розроблено теоретичні положення з формування архітектурного середовища малоповерхового житла в структурі великого міста.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання створення оперативних та ефективних кількісних методів оцінки якості первинних структурних елементів сельбищної території міст (мікрорайонів). У науковий обіг введено новий термін "цілісне житлове утворення" (ЦЖУ), який запропоновано використовувати для дослідження розвитку мікрорайону як структурної одиниці сельбищної території міста. Для визначення якості ЦЖУ розроблено метод системної оцінки, який грунтується на принципі компактності (принципі Мопертюї), що найбільше відповідає вимогам творчого процесу архітектурного проектування. Для визначення економічного розвитку ЦЖУ створено метод вартісної оцінки. Показано можливості використання нових методів для всебічного аналізу планувальних, функціональних та економічних якостей ЦЖУ та вирішення двох типів задач: порівняння різних ЦЖУ (після приведення до зіставності) та порівняння різних варіантів одного ЦЖУ.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття "техногенного ландшафту" як системного компонента міського середовища, який є сукупністю територіально роз'єднаних, але композиційно взаємозалежних порушених територій, особливості формування яких обумовлені промисловою діяльністю людини. Удосконалено існуючу класифікацію порушених територій за визначеними класифікаційними ознаками: містобудівними характеристиками рельєфу даних територій і навколишнього простору, місцем порушених територій у міському середовищі, їх містобудівним потенціалом. Запропоновано модель міського середовища Донбасу, що передбачає визначення соціальних, антропогенних, природних і техногенних показників. Розроблено методику архітектурної реабілітації даного міського середовища на базі архітектурно-ландшафтного зонування територій містобудівних утворень та визначення напрямів містобудівного використання порушених територій. Обгрунтовано напрямки та наведено методику визначення критерію соціально-економічної ефективності з архітектурної реабілітації міського середовища Донбасу.

  Скачати повний текст

Вперше проблему реконстукції ансамблю античного міста розглянуто у межах системного підходу, який визначає просторово-часові та структурні зв'язки елементів містобудівного ансамблю. Проведено комплексне дослідження містобудівних систем грецьких міст-полісів. Одержано графічну модель організації внутрішньоміського простору. Розглянуто античні концепції "ідеального міста" та теоретичний досвід епохи елінізму. Проаналізовано тогочасні традиції містобудування на матеріалі археологічних досліджень грецьких міст. З'ясовано загальні закономірності у композиційній побудові плану та здійснено їх співвіднесення зі світоглядними принципами даної епохи. Проведено порівняльний аналіз морфологічних параметрів забудови. Запропоновано методику графоаналітичної реконструкції античного міста, на основі якої виконано реконструкцію ансамблю Херсонеса елліністичного періоду.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено методичний підхід щодо реконструкції композиційної структури (КС) міста, пов'язаний з архітектурною регламентацією забудови історичного середовища на підставі вивчення морфології та типології елементів КС. Визначено принципи та методи реконструкції КС історичних міст. Виявлено факторну залежність диференціації архітектурного середовища історичного міста від просторової організації історико-культурної спадщини та морфологічних типів середовища. Розроблено метод виявлення морфоструктури архітектурного середовища історичного міста. Апробовано методику визначення архітектурних регламентів забудови історичного середовища.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано проблеми охорони та використанння архітектурної спадщини на сучасному етапі в Україні. Виявлено пам'ятки історико-архітектурної спадщини Черкащини як бази для формування архітектурного потенціалу (АП). Розроблено та науково обгрунтовано принципи структурування середовищ з АП. Визначено стратегії функціонування АП за сучасних соціокультурних та економіко-політичних умов Черкащини. Виявлено історико-культурні зони (ІКЗ), які формуються на базі АП даного історичного регіону. З застосуванням теоретичних принципів структурування середовищ з АП розроблено типологію ІКЗ. Запропоновано комплексний підхід щодо охорони, регенерації та використання АП у контексті розвитку ІКЗ історичного регіону Черкащини, на підставі якого можливе коригування та створення нових державних, муніципальних комплексних програм.

  Скачати повний текст

Розроблено принципи і методи реставрації пам'яток архітектури Лівану на прикладі архітектурної спадщини міст Бейрута, Сайди. Проаналізовано розвиток архітектурної спадщини Лівану періодів Оттоманської імперії (початок XVI - початок XX ст.) і Французького мандату (1920 - 1943 рр.). Виявлено загальні принципи і методи реставрації пам'яток архітектури Лівану першої половини XX ст. Надано рекомендації щодо проведення реставраційно-відбудовної діяльності і використання особливостей Бейрутського еклектизму.

  Скачати повний текст