Дисертацію присвячено дослідженню специфіки поетики романів та есе французького письменника-католика Ж.Бернаноса. У біблійному сенсі вона є пророцтвом, тобто подією слова у відповідь на запитання, що лунає на історичному горизонті. Досліджується поняття эподіїю в точних і гуманітарних науках, вивчаються форми пророцтв і профетичного жанру, протистояння факту і події у розумінні самого письменника. Засоби поетики - жанри есе та роману. Оповідь, коментар, аргументація, діалог, опис, лексико-стилістичні фігури аналізуються як такі, що здійснюють трансформацію поверхового факту в текстуальну подію духовної снаги. Застосовується принцип герменевтичної арки. Аналіз історичної епохи передує вивченню діяльності творчої уяви митця, яка трансформує традиційну літературну жанрову парадигму. Особлива увага надається ефекту (коду) тексту, який породжує есхатологічну інтерпретацію творчого доробку письменника.

  Скачати повний текст

Розробляється цілісна концепція художнього дискурсу на засадах теорії мовленнєвої діяльності та її культурного виміру: визначаються системно-функціональні ознаки художнього дискурсу і досліджуються закономірності його розвитку в історії французької мови та культури 9-18 ст. Виявлено основні мовленнєві засади системно-функціональної моделі художнього дискурсу, які зумовлено рефлективними, комунікативними, структурно-композиційними та лексико-семантичними параметрами. Сутність та принципи дії поетичної функції у взаємодії з іншими мовними функціями, її становлення та розвиток в історії французької словесності визначаються на основі розробки нового в теорії дискурсу принципу валоризації.

  Скачати повний текст

З використанням апробованої системи класифікації орфограм (однолітерних написань - монограм і складних, багатолітерних комбінацій - діаграм, триграм, тетраграм) проаналізовано фонографічний інвентар пікардійського діалекту. Здійснено порівняльну характеристику системи вокалізму та консонантизму пікардійського діалекту, старофранцузької та сучасної французької мов. Встановлено основні розбіжності між графемами пікардійського діалекту та старофранцузької мови, виявлено основний фонографічний інвентар для передачі голосних і приголосних фонем. Розглянуто фонетико-графічні особливості пікардійського діалекту ХІІІ ст. і визначено його роль у формуванні загальнонародної писемно-літературної французької мови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано жанрову своєрідність та комунікативні властивості прози письменниці. Зазначено, що Н.Саррот пропонує нову специфічну форму роману, за якої читач, звільняючись від традиційних оповідальних схем і читацьких стереотипів, повинен вступити в комунікацію з творцем-романістом за допомогою його твору, в протилежному випадку, твір не буде зрозумілим й осмисленим. Комунікація за Н.Саррот має складну, багаторівневу характеристику, письменниця запропонувала якісно новий підхід щодо використання лексики та мовлення.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні проблеми імагології. Обгрунтовано гіпотезу про міфопоетичну природу літературної рецепції інонаціональних держав і народів. Вивчено питання сприйняття й осмислення російської дійсності у французькій літературі першої половини ХІХ ст. на матеріалі індивідуально-художніх зразків вирішення "російської" теми, описів, узагальнюючих розмірковувань, зауважень та окремих згадок про Росію в творчості А.Ансло, О.Бальзака, П.-Ж.Беранже, В.Гюго, О.Дюма, П.Жюльвекюра, А. де Кюстіна, П.Меріме, Ж. де Сталь, Стендаля та інших авторів. З'ясовано, що літературна рецепція Росії у французькій літературі першої половини ХІХ ст. реалізована відповідно до міфопоетичних моделей, скоригованих особливостями актуальної історичної ситуації, морально-етичними й естетичними реаліями та індивідуальними авторськими інтерпретаціями.

  Скачати повний текст

Досліджено жанрову еволюцію та проаналізовано особливості поетики малої прози Е.Золя. Висвітлено характер еволюції літературно-естетичної концепції Золя, його творчого ставлення до різних літературних течій наприкінці ХІХ ст. Розглянуто жанрову та стильову різноманітність малої прози письменника, її архітектоніку в контексті розвитку французької новелістики другої половини ХІХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено романтичний історичний роман як естетичну цілісність і особливий етап у розвитку романного мислення. Вивчено проблеми художнього освоєння історії, усвідомлені як філософське та творче завдання в естетиці раннього романтизму Франції. Висвітлено полеміку французьких романістів доби Реставрації з вальтерскоттівською моделлю жанру. Зазначено, що національний рух до жанру та своєрідність його поетики обумовлені діалектичним тяжінням - відштовхуванням від традиції класицизму. Визначено специфіку французького романтичного варіанта жанру драматизмом безпосереднього соціального досвіду. Зазначено, що роман В.Гюго "Собор Паризької Богоматері" втілює трагедійний та особистісний пафос суб'єктивного переживання історії, властивого для романтичного типу історичного роману. Поетику роману розглянуто в єдності загальноромантичного, національно-характерного та індивідуально-творчого начал. Однією з принципових художніх домінант твору постає образ автора (авторський герой), визначальний для універсалізуючої концепції жанру. Ця концепція передбачає діалогізм культурних начал та жанрових мов різних епох: античність, міська та клерикальна культура Середньовіччя, що утворюють нову цілісність у художньому світі романтичного роману В.Гюго. Новий характер історизму в романі Гюго полягає в "кодуванні" художніх мов у культурному просторі та своєрідності сприйняття його як цілісності.

  Скачати повний текст

Досліджено рецепцію та інтерпретацію естетичного дискурсу поезії французького символізму в ранніх творах Д.С.Мережковського. Проаналізовано естетичні концепції французьких символістів, в яких визначено поняття символу, обгрунтовано методи ідеалістичної художньої творчості. Висвітлено ставлення Д.Мережковського до "нової поезії" Франції, розглянуто його рецепцію естетичного дискурсу французького символізму: запропоновано систематизацію типологій архетипного значення в творчості іншомовних поетів кінця XIX ст. З'ясовано типологічні збіги та контактно-генетичні зв'язки творчості Д.Мережковського з поезією раннього французького символізму.

  Скачати повний текст

Виявлено лінгвостилістичні маркери реалізації подвійного статусу драматургічного тексту шляхом встановлення структурно-семантичних характеристик даного типу тексту, виявлено особливості функціонування лінгвостилістичних засобів у створенні художнього образу в авторському та персонажному сегментах. З урахуванням подвійного статусу об'ємне-прагматичного членування тексту розроблено комплексну методику дослідження драматургічного тексту. Виділено п'ять функціональних типів ремарок, охарактеризовано систему персонажів, встановлено лейтмотив образу, текстотворні, визначено фактори трилогії та особливості стилістичної манери драматурга.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано кінетичну лексику художнього твору та її форми безпосередньо в художньому тексті. З'ясовано основні характеристики художньої кінетичної системи та визначено особливості її функціонування у французькому романі XX ст. Визначено головні функції кінем і кінетичних комплексів у художньому тексті, запропоновано класифікацію смислових типів художніх кінем. Виділено основні структури будови художніх кінетичних одиниць і кінетичних комплексів. Показано функціонування кінем у романах французьких письменників XX ст. Зроблено висновок, що кінетична лексика є важливим показником індивідуально-авторського стилю письменника. Виявлено загальну тенденцію поступового переходу індивідуальних кінетичних одиниць, властивих певному стилю письменника певної епохи, до групи нормативно-типових кінем.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку наукової фантастики (НФ), розглянуто художні та філософські домінанти жанру на матеріалі романів відомих французьких письменників (Ж.-П.Андревона, Р.Баржавеля, П.Буля, С.Вюля, М.Грімо, Д.Дуая, Ф.Кюрваля, Р.Мерля). Визначено, що НФ для відтворення альтернативних світів широко використовує принцип моделювання, а також гіпотези та концепції гуманітарних і природничих наук, торкається філософських та глобальних проблем сучасності, і не вдається до психологічного аналізу характерів. Катарсис у НФ виникає завдяки інтелектуальному, а не емоційному сприйняттю. У процесі еволюції жанру розроблено специфічні художні домінанти, чільне місце серед яких посідає фантастична реалія-кліше, яка має сюжетокреаційний характер, сполучається з трафаретними сюжетними блоками і традиційними для жанру ідеями та проблемами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано домінантні поетологічні риси трилогії Г. Шевальє про Клошмерль, зважаючи на її інтертекстуальний характер. Окреслено синхронічний контекст творчості письменника. Доведено гіпотезу про міфоепічну та карнавальну природу художнього світу романів "Клошмерль", "Клошмерль Вавилонський" і "Клошмерль-водолікарня". Визначено семантику та функції міфоепічних образів, мотивів, алюзій, часово-просторових реалій, сприйнятих Г. Шевальє через посередництво раблезіанівської традиції, з'ясовано специфіку комічного в трилогії. Досліджено генетичні інтертекстуальні джерела трилогії. Розглянуто характер контактно-генетичних і типологічних подібностей у творчості Г. Шевальє та Р. Фалле. Встановлено роль міфоепічних і карнавальних чинників як підгрунтя типологічної спорідненості романів Г. Шевальє та "химерної прози" В. Земляка.

  Скачати повний текст

Досліджено дієслівні синтаксичні конструкції текстів роману "La Peste" і повісті "La Chute" французького письменника-екзистенціаліста А.Камю. Виявлено особливості функціонування найтиповіших дієслівних синтаксичних конструкцій у прозовому тексті. Вивчено напрями реалізації інтенцій у дієслівних синтаксичних конструкціях з урахуванням їх лексичного наповнення. Запропоновано класифікацію конструкцій за формальними показниками, на підставі якої здійснено їх кількісну характеристику у текстах названих творів. На підставі синтаксичних конструкцій, з урахуванням їх лексичного наповнення розглянуто основні філософські ідеї в їх онтогенезі залежно від жанру твору та періоду життя письменника. Вивчено функціональні, структурні та семантичні особливості синтаксичних конструкцій у текстах аналізованих творів, з використанням синтаксисних конструкцій розкрито неоднорідний характер вираження базових ідей творів А.Камю. Кількісно проаналізовано дієслівні конструкції з боку вираження авторської ідеї, виявлено типові конструкції, в яких втілюється ідея твору.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий, комплексний семантико-когнітивний підхід до розгляду текстових концептів французької художньої прози на семантичному, метасеміотичному та метаметасеміотичному рівнях. Вивчено когнітивну та комунікативну динаміку їх розгортання у ракурсі імплікації й експлікації, що дало змогу побудувати ієрархію та визначити функції тексових концептів у французьких романах середини XX ст. Доведено, що структурування даних концептів зумовлено композиційно-тематичною структурою художніх творів. Вибудовано мережу мезоконцептів, макроконцептів та катаконцептів (з концептуальними складниками), підпорядкованих мегаконцептам художніх творів. Представлено фреймові моделі текстових концептів та досліджено наративну організацію французьких романів середини XX ст. Установлено взаємозалежність текстових мегаконцептів та концептів додаткового фокусу, зважаючи на яку простежено розгортання текстових концептів досліджуваних романів. Визначено тенденцію до їх негативного спрямування усіх рівнів ієрархії, а також окреслено функції інтеграції, диференціації та індивідуалізації, властиві дослідженим концептам.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості поетики прозових творів французького письменника М.Паньоля. Вперше вивчено індивідуально-авторську парадигму мистецтва, проаналізовано іманентні коди творів митця, шляхи художньої трансформації національного менталітету Провансу в прозі письменника та наративну структуру його оповіді.

  Скачати повний текст

На основі вивчення філософсько-естетичних переконань М.Пруста, своєрідності його художньої уяви та стилю доведено значущість мистецької тематики в творчості письменника. У цьому контексті та в зіставленні з деякими явищами світової культури проаналізовано текст його роману "У пошуках утраченого часу". Зазначено модерністський ракурс потрактування теми мистецтва та митця в ньому, оригінальність його сюжетобудови, образної системи та архітектоніки. Художнє новаторство роману пояснено підпорядкованістю його складових доведенню тези про превалюючу роль мистецтва в житті людини та пізнанні нею буттєвих сутностей. Розглянуто інтелектуалізм та естетизм письма Пруста, теорію метафори та синтез мистецтв у його романі.

  Скачати повний текст

Досліджено французький епістолярний роман як специфічне явище художньої прози, що походить від сполучення форми листа та жанру роману. Вивчено твори XVIII, XIX, XX ст. та висвітлено еволюцію французького епістолярного роману, що є виправданим під час дослідження закономірностей розвитку літературної мови та її стилістичної диференціації. Визначено місце епістолярного стилю у системі функціональних стилів та виявлено прагматичні характеристики французького епістолярного роману. Розкрито його структурні характеристики шляхом об'ємно-прагматичного членування. Розроблено структурну типологію даного роману, визначено композиційні фактори функціонування листів у ньому та встановлено форми передачі чужого мовлення. Проаналізовано лінгвостилістичні засоби створення художнього образу персонажа у французькому епістолярному романі, досліджено іронію у контексті теорії поліфонії О.Дюкро, а також функціонування інтертекстуальних зв'язків у даному романі.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив поетонімогенезу (онімізації, апелятивації, трансонімізації) на формування семантичних і образних можливостей поетонімів. Уперше досліджено трансонімізацію як засіб формування поетики онімів. Доведено, що семантика поетоніма є контекстною семантикою складної ієрархічної структури. На підставі зіставного аналізу змістової структури поетонімів в оригінальному творі та перекладах виявлено облігаторні та факультативні компоненти у семантиці іменувань, з'ясовано їх вплив на виражальні можливості поетонімів. Розглянуто аспект формування поетики онімів залежно від фонетичних, дериваційних, морфологічних і граматичних засобів. Вивчено синергатичну семантику та конгенеративну поетику онімів у словосполученнях. Відзначено, що результати дослідження дозволяють здійснити розробку принципів лексикографування поетонімів, що функціонують на базі прийомів трансонімізації та онімізації.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вокальних мініатюр К.Дебюссі на вірші П.Верлена у контексті камерно-вокальної творчості композитора. Виявлено специфіку музичної інтерпретації літературного першоджерела й особливості взаємодії поетичної системи оригіналу з художньо-естетичними принципами композитора. Вперше досліджено багаторівневі зв'язки К.Дебюссі та П.Верлена й обгрунтовано ймовірніть не лише творчих, але й особистих контактів митців-новаторів. З використанням відповідних методик дослідження поетичного тексту запропоновано самостійні методи аналізу поезії П.Верлена на семантичному, фонетичному, метричному та синтаксичному рівнях, що дозволило виявити особливості розвитку жанру вокальної мініатюри у творчості К.Дебюссі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст