Висвітлено акмеїзм як явище літературного процесу не тільки Срібного віку, а й XX ст. в цілому. Досліджено культурну парадигму акмеїзму як позастильового явища, сформованого на рівні поетичної ідеології. Викладено ціннісну систему, модель суб'єктності та акмеїстичну метафізичну модель світу в сучасних модифікаціях на матеріалі творчості Й. Бродського, Б. Кєнжеєва, Т. Кібірова, В. Кривуліна, Л. Лосєва, Є. Рейна, О. Сєдакової, О.Шварца. Аналіз мотивного комплексу, суб'єктної структури, ключових міфологем поезії цих авторів дозволив виявити ті вектори, що спрямовують еволюцію акмеїстичної художньої системи хронологічно вже за межами творчості акмеїстів.

  Скачати повний текст

Досліджено драматургію російського символізму з точки зору символістської теорії драми як мистецтва, тісно пов'язаного з життям та культом. На основі ідентифікації драматичних творів В.Іванова, А.Бєлого, Ф.Сологуба з "сучасною містерією" зроблено висновок про повне підкорення дії дійству в експериментальних фрагментах і компроміс з традицією у всіх інших випадках. Встановлено вплив ідей мистецтва-культу на В.Брюсова та протидію їм у драматургії І.Анненського. Доведено зв'язок еволюції О.Блока з загальним розвитком символізму. З'ясовано теургічний підтекст "ліричних драм", значення циклоутворювальних зв'язків у драматургії О.Блока. Інтерпретовано "Пісню Долі" як спробу подолати кризу символізму та як твір "реалістичного символізму" - драму "Троянда й Хрест". Особливості символістського варіанта нової драми порівняно з чехівським та постсимволістським. Розглянуто функціональні відмінності ігрових прийомів у п'єсах О.Блока, М.Кузьміна, А.Ремізова. Висвітлено залежність ідеї театралізації життя М.Євреїнова від символістських уявлень про життєтворчість.

  Скачати повний текст

Досліджено явище екфрасису в літературному творі як поетичного прийому, що доволяє адекватно виражати твори одних видів мистецтва за допомогою інших, зокрема, музики, образотворчого мистецтва та літератури у творчому доробку поетів "срібного віку". Виявлено загальні риси екфрасису, що відображає процес "перекладу" кодів музики та живопису на мову словесності. Проаналізовано та систематизовано художні прийоми та принципи поетів-модерністів, які у своїй поетичній творчості відтворюють враження, що виникли у зв'язку із сприйняттям музичних творів або творів живопису. Охарактеризовано специфічні підходи (на межі словесного, музичного й образотворчого ряду) щодо прочитання літературного твору. Досліджено поетичну функцію образів пластичних мистецтв у творчості російських поетів початку XX ст. Розглянуто генезис і типологію музичних елементів у структурі поетичних творів, а також музичні образи (музиканта, символіку музичних інструментів) у російській поезії епохи модернізму.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано специфічні особливості письменницької критики як феномена російської літератури межі XIX - XX ст., досліджено процес формування та еволюційного розвитку історико-культурних і літературних передумов її виникнення. Показано філософічність критики письменників-модерністів у контексті ідеї всеєдності В.С.Соловйова. Визначено провідні теми та проблеми літературно-критичних робіт письменників-засновників модернізму. Проаналізовано форми реалізації письменницької критики в органічному взаємозв'язку з художньою, поетичною та прозаїчною творчістю письменників-модерністів і в співвіднесенні з жанровою системою літературної критики. Досліджено явище інтертекстуальності як характерної особливості організації літературно-критичного тексту в письменницькій критиці. Показано своєрідність ритміко-інтонаційної та композиційної організації літературно-критичних творів.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення наявних відомостей охарактеризовано життєвий і творчий шлях І.О.Родіонова, простежено його ідейно-творчу еволюцію. Проаналізовано роман "Наше преступление" у контексті російської прози кінця XIX - початку XX ст., присвяченої сільській темі. Висвітлено діяльність письменника як воєнного публіциста. Проаналізовано роман "Жертвы вечерние" у зіставленні з творами про громадянську війну російських радянських письменників. Охарактеризовано І.О.Родіонова як творчу індивідуальність, визначено найважливіші особливості його творчого методу. Надано об'єктивну оцінку літературної спадщини митця, її місця та значення в російській літературі XX ст.

  Скачати повний текст

Виявлено синкретизм власне поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів у поетиці І.Северянина. Встановлено, що синестетичність є основним фактором формування структури поетичного образу. Проведено паралелі між естетикою лірики поета та живописом кінця XIX - початку XX ст. (російського та західноєвропейсього). Вперше здійснено аналіз живописно-зображального начала в творчості літератора, докладно розглянуто особливості відтворення пейзажу, портрету, інтер'єра, колористики, а також своєрідно перенесені до поетичної сфери живописні прийоми, що в них застосовуються. Розглянуто музичність лірики митця - від звуків до музичних асоціацій, виділено віршовий твір ("Друга симфонія"), композиція якого створена відповідно до законів сонатно-симфонічної форми. Досліджено психологізм, визначено основні особливості структури образів і прийомів художньої типізації. Визначено вплив скандинавського імпресіонизму на лірику І.Северянина.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему генези інфернального (надприродного демонічного) героя, його трансформацію у міфі, фольклорі та літературі Європи та Росії. Особливу увагу приділено оригінальним рисам інфернального героя у російській прозі кінця - XIX - початку XX ст. та новітній масовій літературі. Встановлено, що домінуючою рисою російського літературного інфернального героя періоду романтизму є орієнтація на літературну фантастику романо-германської культури. Оригінальною рисою концепції демонізму, характерною для російської прози кінця XIX - початку XX ст., є протистояння романтичного та приземленого, жалюгідного демона. Простежено розвиток бінарної системи інфернальності у російській літературі XX ст. Зазначено, що демонічний персонаж новітньої масової російської літератури успадкував риси інфернальних героїв російської класики.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі ліризації оповіді в російській прозі кінця XIX століття. Досліджується роль ліричного начала у взаємодії реалістичного та романтичного художнього вираження. Показано, що перебудова реалістичної поетики у бік посилення ліричної інтенсивності оповіді у кінці XIX століття відбулася перш за все в малих епічних жанрах. Розглядаються форми вираження авторської позиції у творах В.Гаршина, В.Короленка та А.Чехова. Відзначається, що ними було знайдено нове співвідношення суб'єктивного та об'єктивного начал і, відповідно, більш інтенсивне та економне використання експресивних стилістичних засобів, визначається специфіка їх ліризму.

  Скачати повний текст

Досліджено міфопоетику Марини Цвєтаєвої в аспекті її історико-літературного осмислення. Матеріалом дослідження є вірші та поеми, написані, в основному, за період з 1916 по 1928 рр., коли у творчості поета найбільш повно виявився весь міфологічний шар образів і сюжетів. Метод дослідження передбачає сполучення герменевтичного та ритуально-міфологічного підходів до художнього тексту з елементами структурального та історико-літературного аналізу. Дослідження міфологізму мислення і міфологічного підгрунтя художніх текстів дозволило розкрити найсуттєвіше в джерелах та змісті поезії М.Цвєтаєвої. В результаті аналізу лірики та поем виявлено трансформації інваріантного міфу та встановлено зв'язок між його образними домінантами, а також названо основні міфологеми, що формують міфопоетичну модель світу М.Цвєтаєвої.

  Скачати повний текст

Досліджено мовні засоби вираження лінгвістичних символів "вогонь", "вода", "земля", "повітря" у ліриці російських символістів. Проаналізовано лексичні та граматичні засоби експлікацій традиційних та індивідуально-авторських значень символів-стихій першоелементів буття у поетичному мовленні К.Бальмонта, А.Бєлого, О.Блока, В.Брюсова. Описано структуру лінгвістичного символу та концепту як ядерної одиниці символу. Обгрунтовано лінгвістично-семіотичний підхід щодо аналізу символу у поезії російських символістів. На підставі виявлення семантичного наповнення лінгвістичних символів з'ясовано, що експліковані значення створюють єдиний змістовий символістський континуум - безперервну експлікацію традиційних та авторських значень від одного символу до іншого у ліриці поетів-символістів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку жанру нарису в російській літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст., формування в ньому нового осмислення ставлення людини до суспільства, до сутнісних понять буття, характеру співвідношення ідейно-публіцистичних і художньо-образних елементів. Розглянуто нариси А.Бахтіарова, В.Гіляровського, Д.Григоровича, В.Дорошевича, М.Животова, В.Короленка, О.Купріна, В.Михневича, М.Салтикова-Щедріна, К.Станюковича, Г.Успенського, А.Чехова, створені в 1880 - 1890-ті рр. і першому десятилітті ХХ ст. Розкрито вплив оповідання та повісті на нарис, який набув більш відточеної літературної форми: мова описів ускладнювалася, вбираючи в себе минулий літературний досвід, усталені образи, мотиви, набули семіотичної насиченості. Відзначено, що у нарисі значне місце посіло художнє дослідження духовного світу людини, особлива увага приділялася особистості, її самосвідомості. Сповідна автобіографічна документальність і нарисова точність слугували більш глибокому пізнанню людини і мінливої дійсності.

  Скачати повний текст

Досліджено літературний процес у Росії в кінці XIX - на початку XX ст. в аспекті взаємодії традиції, уособленням якої є творчість А.П.Чехова, та новаторства, проявом якого був символізм. Запропоновано та доведено гіпотезу про визначальний характер інтерпретації, який зазнає впливу пануючої ідеології. Розглянуто символізм не тільки як естетичну концепцію, але й як ідеологію, що претендувала на панування. Здійснено поділ історії літератури на історію художніх текстів та історію їх інтерпретацій. Вивчено інтертекстуальні зв'язки між творами художників-символістів, творчістю А.Бєлого й А.П.Чехова, між інтерпретаціями художньої практики, що одержала своє відбиття в різноманітних естетичних концепціях. Створено модель літературного процесу зазначеного періоду, яка дозволяє краще зрозуміти минулий та сучасний етапи розвитку літератури та з'ясувати тенденції у літературному процесі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано цілісну характеристику лірики Ю. Балтрушайтіса в історико-літературному контексті на матеріалі повної добірки його віршів, написаних російською мовою. Розглянуто специфіку поетичних образів у творах Ю. Балтрушайтіса, реконструйовано просторово-часову модель у них і визначено закономірності її розвитку. Виявлено особливості кольороназв, роль звуку у поезії митця, описано основні види звукопису та встановлено їх функцію в художньому тексті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індивідуальні авторські стратегії художнього переорієнтування, доведено, що їх показові риси набувають значення універсальності. Зазначено, що творчіть письменників розглянуто в контексті синергетики. Використано формулу коливального контуру, що прочитується як "порушення рівноваги - хаос - самоорганізація - відкриття (нової системи)", проаналізовано етапні фактори перетворень, позначені поняттями "біфуркація", "флуктуація", "атракція". Доведено, що незважаючи на різновекторність пошуків А. Чехова, І. Буніна, О. Купріна, у цілому їх творчість являє собою єдину систему відображення доби художньо-естетичного переорієнтування. Висвітлено дисипативний контур нестійкої свідомості, тяжіння до синтезу старого з новим, переваги експериментів, органічних для формування нової картини світу.

  Скачати повний текст

Здійснено типологічний аналіз рецепції античної міфології в поезії українського та російського символізму. Зроблено узагальнення та систематизацію наявної інформації щодо поетичної діяльності символістів, особливості їх сприйняття та відтворення античних міфем і міфологем. Проаналізовано міфеми, міфологеми, тематичні мотиви, основні засоби вираження ідейного змісту у поезії українського та російського символізму. Розглянуто специфіку образно-символічного втілення загального та конкретного поетами-символістами під час залучення міфологем та міфем.

  Скачати повний текст

Оцінено роль і місце Гете у становленні естетики російського символізму та російської релігійної думки. Рецепція Гете у російській літературі кінця XIX - початку XX ст. значною мірою відображає особливості та протиріччя російської літературної та суспільної думки, а також культурної ментальності, а переклади його творів на російську мову свідчать про прагнення переосмислити досвід минулого, наблизити Гете до релігійно-філософських шукань епохи. Процес творчої та теоретичної рецепції Гете був взаємопов'язаний з внутрішньою еволюцією кожного з письменників-символістів, які зверталися до Гете за різних етапів їх творчих шляхів, писали про нього в літературно-критичних статтях і перекладали його твори.

  Скачати повний текст

Роглянуто індивідуально-авторські та типологічні трансформації жанру повісті у російській літературі початку XX ст., які можна відокремити згідно двох типологічних ланок, а саме: модерністської повісті та неореалістичної повісті. Відзначено, що кожна з цих ланок як складові має велику кількість жанрових різновидів, зокрема, міжжанрові (повість-роман, повість-нарис, повість-міф, жанрово-родові (повісті-драма, повісті-поема, "понадповість"), жанрово-стильові (повість "потоку свідомості", "понадповість", повість-розповідь) модифікації. На підставі дослідження поетики повісті початку XX ст. зазначено, що у творчості письменників реалістичної спрямованості так само, як у творчості письменників-модерністів актуалізується модерністська стильова тенденція (інтертекстуальність, неоміфологізм, використання ліричних засобів оганізації оповіді), яка має декілька стильових різновидів (парадигм) екзистенціально-міфологічну, розповідно-орнаментальну та імпресіоністично-натуралістичну. У поетиці російської повісті початку XX ст. відображаються домінантні риси кожної з цих парадигм.

  Скачати повний текст

Вперше виділено концептосферу релігійно-поетичної свідомості зазначених періодів в аспекті національної ментальності. Досліджено специфіку художнього втілення концептів Російського Христа, віри, духовного прочанства, юродства/святості, пекла/раю. Вперше репрезентовано типологію релігійно-поетичної свідомості, властиву російській поезії дослідженого періоду. Описано типи та структури традиційно-догматичного, парахристиянського, позаконфесійно-релігійного типів поетичної свідомості на рівні мотивного комплексу, образно-символічного втілення, жанрово-стильових модифікацій модерністської та новітньої поезії. Доповнено теоретичні уявлення про функціонування поетичного процесу кінця XX ст. на рівні стильових систем і тенденцій, що маркують його цілісність. Виявлено й описано механізми культурної пам'яті у контексті національної духовно-поетичної традиції. Вперше запропоновано типологію основних стратегій рецепції релігійно-поетичної свідомості в літературі зазначених періодів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему типології й поетики оповідання в російській літературі початку XX ст. Розглянуто внутрішньожанрові можливості оповідання як малої форми епічного роду, охарактеризовано його різновиди, що виникають в результаті позажанрових зв'язків. На підставі аналізу видозмін та ускладнень засобів і прийомів вираження авторської позиції в художньому творі визначено два різновиди оповідання в російській літературі досліджуваного періоду: ліричне (характеризується лірико-публіцистичним, відкритим вираженням авторського начала, ліричним перетворенням дійсності) та епічне (якому властиве об'єктивне відображення, відзначається підкреслено стриманим, об'єктивно нейтральним типом оповіді).

  Скачати повний текст