Установлено структурну, семантичну та прагматичну специфіку українських і німецьких народних загадок, що вивчаються шляхом поєднання структурального, лінгвокультурологічного та когнітивно-дискурсивного підходів до цих текстових явищ. З'ясовано статус народної загадки як лінгвокультурного феномена та виявлено засоби й особливості вербалізації національно-культурного компонента її змісту у зіставлюваних мовах. Запропоновано розглядати народну загадку як текст, який належить до нерозгорнутих форм втілення фольклорної свідомості, що репрезентують культурно значущі смисли як неподільне ціле. Відзначено, що специфіку функціонування аналізованих народних загадок у мовленні визначають прагматичні особливості їх організації. Розкрито задіяні у загадках шляхи та засоби концептуалізації та лігвокультурної інтерпретації навколишнього світу українською та німецькою спільнотами, які подано як відповідні концептосистеми. Встановлено базові концептуальні структури, які одержують мовну актуалізацію у корпусі текстів українських і німецьких народних загадок.

  Скачати повний текст

Визначено компоненти глибинної структури загадок. Досліджено антропоморфні загадки, об'єктом кодування яких виступають образи явищ природи, рослин, тварин і предметів. Визначено в загадках про людину лексичні одиниці з семантичних сфер, пов'язаних з явищами природи, рослинами, тваринами та предметами, назви яких ужиті для кодування образу людини. Охарактеризовано механізм створення метафоричного та метонімічного кодування. З'ясовано, що загадки як одиниці, якими кодуються образи відгадок за допомогою опису певної життєвої ситуації, змодельовано та класифіковано у вигляді фреймів. Обгрунтовано розмитість категорій буття у мовному просторі даних текстів. Показано аніропоцентризм людського світобачення та поглиблено вивчення семантики паремійних текстів, культурних стереотипів і механізмів категоризації дійсності в мові.

  Скачати повний текст