Розкрито прагмалінгвістичні особливості сучасного німецького публіцистичного аргументативного дискурсу. Проаналізовано вплив полінгвальних чинників на відбір мовних засобів аргументації та досліджено критерії її вірогідності й істинності. Німецький публіцистичний аргументативний дискурс - мисленнєво-комунікативна діяльність адресанта й адресата - призначений для розповсюдження суспільно значущої інформації з одночасним формуванням ставлення до неї. Він має відображення у вигляді розгалуженої системи тестів, об'єднаних спільністю виконуваного соціального завдання. Провідні аргументи апелюють до прикладу, авторитету та до статистичних даних. Основними аргументативними тактиками в німецькому публіцистичному дискурсі є тактика експліцитного й імпліцитного інформування, тактика формування ставлення до повідомлення шляхом оцінювання та тактика спонукання.

  Скачати повний текст

Розроблено класифікацію висловлень-звинувачень з урахуванням особливостей їх структури. Охарактеризовано мовні засоби об'єктивації висловлення-звинувачення. Розроблено синтаксичні моделі, за якими структуруються висловлення-звинувачення залежно від форми їх реалізації. На підставі результатів статистичного аналізу взаємодії всіх засобів об'єктивації зроблено висновок про вплив лексико-синтаксичних та прагматичних факторів на вибір форми вираження висловлення-звинувачення адресантом. Встановлено вплив рольових, статусних та гендерних факторів на функціонування висловлення-звинувачення на рівні ситуативного контексту. Розглянуто основні когнітивно-прагматичні характеристики висловлення-звинувачення.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості філософських текстів в контексті перекладу. Досліджено герменевтичні моделі перекладу, розглянуто питання мовної та фахової компетенції перекладача, визначено сутність перекладу філософських текстів як ревербалізації смислу оригіналу. Проаналізовано проблему співвідношення мовної форми та смислу під час перекладу філософських текстів, визначено міру перекладеності, яка є обернено залежною від ступеня зв'язку між мовною формою і смислом. Зазначено, що місце і вага філософського терміна в смисловій і термінологічній структурі оригіналу впливають на стратегію перекладу, визначення ключових термінів є суб'єктивним процесом і залежить від розуміння та інтерпретації перекладачем смислу оригіналу. Запропоновано поняття термінологічної (не)гомогенності, дослідження якої може здійснюватися на інтратекстуальному та інтертекстуальному рівнях. Відзначено, що інтратекстуальна термінологічна негомогенність є результатом інтерпретаційної діяльності перекладача.

  Скачати повний текст

Здійснено класифікацію граматичних труднощів перекладу науково-технічної літератури. Вперше в українському перекладознавстві здійснено достатньо повний аналіз трасформацій різних видів граматичних конструкцій та морфологічних елементів під час перекладу німецьких науково-технічних текстів українською мовою. Розкрито спільні та відмінні риси підмов науки та техніки німецької та української мов за умов урахування розмовного стилю. Розкрито проблему знаходження українських відповідників граматичних конструкцій та морфологічних елементів, притаманних німецькій підмові науки та техніки. Систематизовано прийоми перекладу даних граматичних явищ.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивно-семантичні та прагма-дискурсивні особливості реалізації мовленнєвого акту (МА) натякання в сучасному німецькомовному дискурсі. Виділено натяк як концепт та імпліцитна пропозиція - імплікатура, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивна тактика. Запропоновано дефініцію МА натякання та визначено його лінгвістичний статус. Зазначено, що МА натякання є імпліцитним мовленнєвим актом та визначається як дискурсивно-мовленнєва взаємодія мовця і адресата, у процесі якої конструюється інтендована імпліцитна пропозиція. Описано концепт і когнітивний сценарій натякання. Розроблено підходи до класифікації та аналізу різних аспектів МА натякання і визначено основні типи натякання. Розглянуто провідні дискурсивні стратегії, що реалізуються за допомогою тактики натякання, зокрема, ввічливості, агресії, евфемізації, етична, уникання відповідальності, урахування третьої особи, які взаємодіють у дискурсі.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості фахової фармацевтичної комунікації, проведено комплексний аналіз фармацевтичних текстів. Досліджено прагматичні, лексичні, семантичні та жанрові аспекти перекладу українською мовою німецькомовних фармацевтичних текстів з урахуванням їх специфіки та фахової комунікації. Запропоновано комплексну стратегію перекладу фахових текстів на засадах перекладацького аналізу таких феноменів, як дискурс і фахова мова. Охарактеризовано складові компетенції перекладача як визначального фактора релевантного перекладу фармацевтичних текстів. Проаналізовано явище дискурсу у сучасному перекладознавсті, обгрунтовано можливість і доцільність застосування цього терміна у контексті тріади текст - дискурс - комунікація. Досліджено проблематику інтер-, інтратекстуальної та власне перекладацької термінологічної негомогенності у процесі перекладу фармацевтичних текстів.

  Скачати повний текст

Досліджено роль текстових категорій та лінгвістичних одиниць лексичного та синтаксичного рівнів, що створюють жанрову специфіку детективної прози. Виявлено особливість розповідної манери як засобу створення емоційно-інтелектуального напруження. Виділено конкретні мовні засоби втілення темпоральної структури тексту, тобто зображуваного хроносу. Виділено і таксономічно структуровано тематичне поле часу, зіставлено два типи висловлювань, що реалізують у мовленні структуру складнопідрядного речення з when-клаузом. Доведено, що варіативність видо-часової парадигми дієслівних предикатів корелює передусім з функціонально-синтаксичною перспективою висловлювання, тобто його тема-рематичним членуванням.

  Скачати повний текст

Визначено особливості лексичної реалізації звертання у контексті узуальності й оказіональності. Виділено функції звертання в мовленні, а саме: номінативну, управління комунікативним процесом, емотивну. Досліджено адекватність і неадекватність номінації адресата, звертання як засіб встановлення (розмикання) комунікативного контакту, продовження комунікації, а також роботи комунікатів над іміджем, мовні й мовленнєві засоби в маніфестації емотивно-оцінного ставлення мовця до адресата. З огляду на амбівалентну природу й динамічність розглянутого феномена, описано зміни в парадигмі його форм. Поруч з номінальними формами звертання охарактеризовано нові тенденції у функціонуванні іншого засобу вираження зверненості на сучасному етапі розвитку німецької мови - апелятивних займенників.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний підхід до вивчення форм самопрезентації суб'єкта мовлення в політичній промові федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду. Проаналізовано технології мовленнєвого впливу на аудиторію. Доведено, що інваріантними параметрами категорії суб'єкта в аспекті лігвістики, філософії та логіки є полісемантичність і функціональна асиметрія. У прагматиці категорію суб'єкта визначено як самопрезентацію індивіда в ситуації мовлення за допомогою засобів лексичного, синтаксичного та текстового рівнів. Категорію суб'єкта розглянуто як вагомий мовний фактор впливу на адресатів політичної промови. На підставі даних семантико-прагматичного аналізу виявлено, що на рівні макроструктури промови мовні засоби ідентифікації промовця організуються в стратегії, а на рівні речення - об'єднуються в тактики самопрезентації суб'єкта мовлення. Проведений кількісний аналіз засобів самопрезентації канцлерів ФРН повоєнного періоду дозволяє стверджувати, що використання промовцем переважно "активних" або "пасивних" тактик самопрезентації залежить від таких прагматичних факторів, як комунікативна ситуація та адресованість промови.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне когнітивно-комунікативне вивчення особливостей концептуалізації часу у німецькій мові. Доведено, що "час" постає у мовній картині світу як концептополе, конституетами якого є гіперконцепти "екзистенційний час" і "метричний час" та їх спадні таксони - концепти та гіпоконцепти. Значну увагу приділено питанням з'ясування когнітивно-семантичних передумов виникнення метафори часу та побудови їх структурно-сітьової моделі. Детально розглянуто шляхи та способи знакового відображення часової локалізації подій і станів у трьох типах дискурсу - розмовно-побутовому, офіційно-діловому та публіцистичному. Описано механізм вибору лексичних, граматичних і лексико-граматичних засобів реалізації темпоральних відношень у мовленні, з'ясовано шляхи актуалізації синтагматичних значень часових форм у певному контекстуальному оточенні. Визначено причини та наслідки контурування певних маркерів залежно від типу дискурсу й комунікативного регістру, а також схему взаємодії різнорівневих засобів аранжування темпоральної сітки дискурсу з урахуванням ергономічних і синергічних чинників.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні та комунікативні особливості іменних композитів (ІК) сучасної німецької мови. Встановлено зв'язок лексичного значення ІК, їх комінативної структури та відповідної концептуальної структури з позицій когнітивної природи процесу номінації, який здійснюється за відповідних комунікативних умов. Утворення ІК у сучасній німецькій мові розглянуто як вербалізацію концепту, структури репрезентації знань про об'єкт номінації. Описано наповнюваність макрокомпонентів семантичної структури ІК, здійснено фреймове моделювання концептуальної структури композитів, розроблено узагальнену комплексну фреймову модель концепту, яка є мотиваційною базою для утворення композитного найменування. Встановлено значення когнітивного та дискурсивного контекстів в утворенні й інтерпретації аналізованих ІК. Розкрито роль ІК у реалізації таких текстово-дискурсивних категорій німецькомовного медіа-дискурсу, як когезія, когерентність, інформативність, адресованість, оцінність, експресивність. Розкрито значення дискурсу як сфери формування актуального значення ІК, концептуалізації та вербалізації оказіональних ІК, утворення на базі ІК незвичних конфігурацій концептів.

  Скачати повний текст

Визначено когнітивно-прагматичні характеристики та лінгвальні прояви мовленнєвоактивних імпліцитних смислів (ІС), вербалізованих у сучасному німецькомовному діалогічному дискурсі, шляхом розробки та впровадження когнітивно-прагмалінгвістичної моделі імпліцитного мовленнєвого акту (МА). Природу мовленнєвоактових ІС розглянуто як єдність їх когнітивних (дискурсивна імплікація), комунікативно-прагматичних (імпліцитні МА) та лінгвальних (вербальних індикаторів ІС) проявів. Зроблено висновок, що дані смисли характеризуються інтендованістю, тобто наявністю у комунікативній інтенції адресанта перлокутивної мети донести ІС до адресата, сферою функціонування яких є непрямий дискурс. Категорію дискурсиної імплікації визначено як когнітивно-прагматичну категорію, яка варіативно репрезентуєтсья у дискрусі під час реалізації імпліцитних МА, об'єднаних у когнітивно-прагматичне поле, домінантою якого є поліімплікативні МА, ядро утворюють моноімплікативні МА, на периферії перебувають конвенціоналізовані МА. Розкрито специфіку когнітивного сценарію реалізації імпліцитного МА - використання індикаторів ІС - вербальних і невербальних засобів, що свідчать про наявність у висловленні ІС (пропозиціонального, іллокутивного, перлокутивного).

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено номінативну та комунікативну організацію німецької народної загадки (ННЗ) як продукт мовно-креативної діяльності етносу. Доведено, що міждисциплінарні дослідження сприяють вивченню лінгвопоетичної природи ННЗ, з'ясуванню її пареміологічних властивостей і просодичних параметрів. ПЗ побутує у пареміологічному фонді лінгвокультури у вигляді двох основих жанрів - віршованого та прозового. У номінативному аспекті розглянуто механізм референції, який базується на процесі кодування та декодування інформації у бінарній структурі "загадка - відгадка", типи та види логіко-смислових відношень між ними, а також шляхи та способи концептуалізації об'єктів позамовної дійсності, що зумовлює відбір ціннісних домінант і сприяє їх впрорядкуванню у вигляді специфічної концептосистеми. У межах комунікативного аспекта описано прагмасемантичні властивості ННЗ (актуальне членування, комунікативний динамізм, актомовленнєвий потенціал) з подальшим акцентуванням уваги на її предикативній організації (темпоральності, модальності, персональності) та синтаксичному аранжуванні (простих, паратактичних, гіпотактичних реченнях).

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативні стратегії та тактики у політичному дискурсі канцлерів ФРН. На підставі аналізу політичних виступів і урядових заяв виявлено й описано основні стратегії, що забезпечують кооперативну мовленнєву діяльність, а саме: стратегії державності, позиціонування Німеччини, єдності, визнання провини, спадкоємності влади та позитивної самопрезентації. Кожна з зазначених стратегій аналізується на тактичному рівні. Розглянуто п'ятнадцять комунікативних тактик. Установлено, що особливістю мовної реалізації комунікативних стратегій і тактик політичного дискурсу канцлерів ФРН є дискурсоутворювальна роль повнозначних частин мови (іменників, прикметників, займенників), які функціонують як дискурсивні маркери комунікативних стратегій і тактик. Вивчено індивідальні характеристики, притаманні кожному з канцлерів у вербальній і невербальній комунікації.

  Скачати повний текст

Зазначено, що тексти електронного жанру "Профіль компанії" на відміну від традиційних друкованих PR-матеріалів мають особливості, а саме: гіпертекстову структуру; особливу значущість паралінгвістичних засобів, фактичну й апелятивну цілеустановки. Особливу роль у реалізації основних текстових категорій відіграють гіпертекстові зв'язки. Паралінгвістичні засоби оформлення гіперпосилань здійснюють синсематичні відносини з вербальними, коли вербальна частина не може існувати незалежно від невербальної, а зображення є обов'язковим елементом тексту. За умов жанрової конвергенції відбувається трансформація структурно-семантичних і вербальних ознак німецькомовних текстів електронного жанру "Профіль компанії", внаслідок якої формується нова комунікативно-прагматична норма PR-текстів. Мовностилістичні особливості текстів зазначеного електронного жанру формуються за умов взаємодії лексичних і граматичних засобів різних функціональних стилів, а саме: термінів, засобів синтагматичної та парасинтагматичної експресивності, засобів мовної економії та синтаксичного упорядкування.

  Скачати повний текст

Встановлено прагмасемантичні та дискурсивно-стратегічні особливості перлокутивних оптимізаторів у німецькомовному діалогічному дискурсі, зокрема, вперше визначено статус перлокутивних оптимізаторів як метакомунікативних висловлень, що сприяють перлокутивному впливу. Висвітлено закономірності функціонування перлокутивних оптимізаторів як супутнього мовленнєвого акту (МА) відносно МА інших іллокутивних типів. Виділено прагматичні типи перлокутивних оптимізаторів. Досліджено роль метакомунікативних висловлень у функції перлокутивних оптимізаторів за умов реалізації дискурсивних стратегій інтенсифікації та мітигації. Виявлено типи перлокутивних інтенсифікаторів на основі експлікації умов успішності МА. Виявлено типи перлокутивних мітигаторів на підставі особливостей турботи мовця про "обличчя" адресата. Встановлено основні тактики, які підпорядковані стратегіям перлокутивної інтенсифікації та мітигації.

  Скачати повний текст

Досліджено мовностилістичні особливості сучасних гумористичних віршів, що характеризують їх як самостійний тип тексту. Наведено лінгвостилістичні характеристики німецьких гумористичних віршів, описано їх типологію, розкрито феномен комічного та визначено місце даних віршів в ієрархії стилістичних систем. Розроблено визначення типу тексту "гумористичний вірш", проаналізовано його мовностилістичні особливості, зокрема, віршованість, стислість, пуантованість, тричленність, озаглавленість, тривіальність. Упорядковано термінологію для позначення об'єкта дослідження, запропоновано єдиний термін "гумористичний вірш" та обгрунтовано його вибір. Розкрито механізм і умови створення комічного ефекту в гумористичних віршах, висвітлено їх типологію, що враховує одночасно всі виявлені мовностилістичні характеристики аналізованих текстів, виділено їх чотири підтипи. Викладено нову методику, засновану на методах кореляційного аналізу з використанням ЕОМ.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз когнітивних, функціональних і прагматичних ознак публіцистичного інтерв'ю на матеріалі німецької та української мов. Удосконалено методику концептуального моделювання текстів шляхом з'ясування фреймово-слотової організації інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси та побудови семантичної класифікації публіцистичних інтерв'ю на її основі. Виокремлено та систематизовано функції вербальних композиційних компонентів інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси з вказівкою на їх домінуючу роль у межах кожного конкретного складника. Охарактеризовано мовленнєві стратегії та тактики, спрямовані на реалізацію комунікативних намірів і прагматичної настанови інтерв'юера та респондента у сучасних німецько- та україномовних публіцистичних інтерв'ю, що сприяє подальшій розробці теоретичних питань прагмалістики.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано порушення умови щирості протиріччям між дійсною та вираженою інтенціями мовця. Визначено, що залежно від типу фальсифікованої інтенції нещирі мовленнєві акти (МА) поділяються на МА брехні, МА маніпулювання і МА лицемірства. З'ясовано, що вербальні сигнали нещирості мовця поділяються на формальні: лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні, прагматичні та змістові. Невербальні сигнали нещирості у німецькомовному дискурсі мають дві функції: автономного вираження смислу та супроводу вербальної частини МА з порушенням умови щирості. Встановлено, що сферою реалізації нещирих МА є нещирий дискурс, що становить мисленнєво-комунікативну діяльність. Доведено, що у нещирому дискурсі мовець реалізує стратегії введення в оману: маніпуляції, вуалювання, запобігання небажаних наслідків, підігравання, урахування слухачів, неповне приховування та замовчування.

  Скачати повний текст

Розглянуто з трьох позицій експресивність - як семантичну, стилістичну та функціонально-стилістичну категорію, що зумовлена мовними та позамовними чинниками публіцистичного стилю. Встановлено експресивні засоби текстів-репортажів щодо мовних рівнів. Окреслено умови та причини використання засобів створення експресивності в цих текстах, за допомогою лінгвостилістичного аналізу розкрито специфіку досліджуваних засобів. Розглянуто композиційно-змістову структуру репортажу в аспекті прагматики та виявлено найбільш прагматично навантажені частини композиції. Виявлено експресивність композиційно-мовленнєвих структур у використанні прямої мови, невласнепрямої мови та мови автора.

  Скачати повний текст