Здійснено комплексний семантико-статистичний аналіз прикметників оцінки сучасної німецької мови за такими параметрами: лексична та семантична сполучуваність, парадигматичні відношення, смислова структура слова. Описано частотні характеристики лексико-семантичної групи, до складу якої входять прикметники оцінки. Подано загальну характеристику сполучуваності прикметників із іменниками на рівні підкласу та окремого слова, а також виявлено синтагматичні зв'язки досліджуваних прикметників. На основі сполучувальних властивостей з'ясовано парадигматичні відношення між прикметниками та розглянуто ступінь їх "синонімічності"/"антонімічності". Визначено особливості ієрархічних відношень між ЛСВ у смислових структурах полісемантичних прикметників.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості фразотвірних процесів фразеологічних біблеїзмів та їх лексикографічної фіксації в одномовних словниках німецької мови. Фразеологічну одиницю висвітлено з позицій концептуально-мовної сутності - як одиницю субстрату мовної картини світу. Фразеологічні біблеїзми визначено компонентами релігійної картини світу, яка є особливим засобом відбиття світу. Процес фразотворення - сукупність розумових операцій вищого порядку. Концептуально-мовні механізми утворення фразеологічних біблеїзмів (ФБ) обумовлені типом утворюваної одиниці. Релевантною ознакою утворення ФБ у німецькій мові визначено часовий фактор. Крилаті вирази-біблеїзми розглянуто як одиниці особливого "проміжного рівня" та потенційні фразеологічні одиниці. Ключовим поняттям за умов розмежовування процесів варіювання та деривації обгрунтовано поняття тотожності. Особливості процесів фразеологічної деривації у німецькій мові обумовлені знаковими властивостями даних одиниць. Лексикографічну фіксацію фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові розглянуто як одну з форм представлення мовної картини світу - її наукову репрезентацію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено факти впливу екстралінгвістичних, соціальних чинників на розвиток словникового складу, зокрема, суспільно-політичної лексики, у їх взаємозв'язку з чинниками внутрішньосистемного характеру. Виокремлено основні схеми функціонування німецької мови, в яких її лексика є найбільш схильною до змін за нових історичних умов. Встановлено механізм адаптації окремих елементів мовної системи до нових умов її функціонування. Проаналізовано зміни у слововжитку мовців колишньої НДР та мовців Західної Німеччини з урахуванням сучасної ситуації німецької мови після об'єднання двох німецьких держав з відмінним суспільно-економічним устроєм. Встановлено основні шляхи та способи становлення нової лексики у сучасному загальнонімецькому слововжитку та визначено можливі сфери функціонування власне східнонімецьких лексем. Значну увагу приділено ролі іншомовної лексики (насамперед, англо-американізмів) у розвитку тієї частини словникового складу, яка обслуговує суспільно-політичну сферу діяльності носіїв німецької мови.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лінгвопрагматичні аспекти німецького філософського терміна з урахуванням його філософсько-історичного розвитку на кожному конкретному етапі становлення філософії. Проаналізовано причини виникнення терміна. Простежено прагматику слова і терміна в контексті філософії історії. Доведено, що термінологічна система філософії німецької мови - безпосередня складова частина загальнонародної мови зі своєю обмежувальною специфікою. Досліджено мовну генезу німецького філософського терміна. Викладено чітку класифікацію термінів-запозичень. Встановлено особливості процесу запозичень термінів-інтернаціоналізмів та виділено їх основні групи. Виявлено, що філософській терміносистемі німецької мови притаманні явища полісемії, синонімії, антонімії. Цінним практичним виходом є низка укладених спеціальних термінологічних словників - запозичень, інтернаціоналізмів, полісемії, синонімії, антонімії. На основі лінгвопрагматичного підходу до філософської терміносистеми виявлено дистинктивні ознаки терміна, який розглянуто з точки зору прагматики. Враховано всебічні фактори розвитку науки: прагматику конотації та прагматику експресивної конотації, які обумовили процес розвитку наукового знання та пізнання, термін виступив інструментом-ідентифікатором і має свої яскраво виражені лінгвопрагматичні особливості.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексико-семантичну групу(ЛСГ) дієслів переміщення в сучасній німецькій мові в парадигматичному (квантитативному, словотвірному, фоносемантичному) та синтагматичному аспектах. Визначено середню кількість значень дієслів переміщення в сучасній німецькій мові. Встановлено зв'язок полісемічності з частотою дієслів переміщення у словниках та тип їх розподілу за словником Duden. Проведено інвентаризацію ЛСГ дієслів переміщення та досліджено їх парадигматичні та синтагматичні характеристики за допомогою формальних і неформальних методів. Описано дистрибутивні формули дієслів переміщення та сполучувальні властивості найбільш частотних з них. Встановлено словотвірні особливості дієслів переміщення та їх дериваційну продуктивність. Розкрито фонетичне значення дієслів переміщення в сучасній німецькій мові.

  Скачати повний текст

Досліджено пейоративну лексику в сучасній німецькій мові на позначення людини. Розкрито її комплексний характер як мовного і мовленнєвого явища. Визначено структуру лексичного значення пейоративів. Внаслідок компонентного аналізу доведено, що в конотативний аспект лексичного значення слова (ЛЗС) входить лише емотивний компонент, що є підставою вважати терміни "конотативний аспект ЛЗС" та "емотивний аспект ЛЗС" синонімами. Відзначено, що оцінні та емотивні семи не завжди існують у структурі лексичного значення пейоративних одиниць одночасно. Виділено дві групи пейоративів - оцінні пейоративи й афективи. Змодельовано лексико-семантичне та функціонально-семантичне поля пейоративів. Встановлено, що пейоративна лексика не обмежується лише зафіксованою в словниках. Досліджено, що в мовленні у ролі лайливого слова може виступати будь-який іменник. Висвітлено абсолютну та релятивну лексику. Доведено, що "лайливе слово" - не синонім терміна "пейоратив", а можлива роль пейоратива в мовленнєвому акті "лайка". Проаналізовано мовленнєвий акт "лайка" як найяскравіший тип вербальної агресії та комунікативну ситуацію "сварка".

  Скачати повний текст

Висвітлено питання комплексного та всестороннього опису словотвірної синонімії в мікросистемі спільнокореневих похідних іменників. Словотвірна синонімнія є наслідком взаємодії лексичного та словотвірного рівнів явище синонімії грунтується на опозиції "взаємодія - протидія", яка базується на принципах тотожності та розбіжності у плані вираження та змісту. Лексичні та словотвірні одиниці взаємодіють у межах парадигматичних відношень, що грунтуються на принципі семантичної та формальної розбіжностей між ними. Синтагматичні зв'язки реалізуються між лексичними та словотвірними морфемами у явищах валентності та сполучуваності. Принципами спільності та розбіжності визначено основні складники словотвірної синонімії: синонімія - поняття мовного явища, лінгвістичної універсалії; синонімічність - лексико-семантична категорія, яка позначає властивість, стан лексичних одиниць; синонімізація - процес смислового інтегрування мовних одниниць; синонім - конкретна мовна одиниця; синонімічні відношення - системні відношення між лексичними одиницями, які збігаються за лексичним значенням і розрізнюються за формальними ознаками. Розроблено структурно-семантичні інтегральні та диференційні критерії синонімічності, які грунтуються на принципах спільності та розбіжностей, виявляють синонімічність похідних, виділяють спільнокореневі похідні синоніми з числа інших спільнокореневих парадигматичних одиниць, зумовлюють процеси синонімізації, пояснюють типи та характер синонімнічних відношень і дозволяють розглядати ці лексичні одиниці як сукупність лексичних, структурних і словотвірних характеристик і як наслідок функціональної взаємодії дериваційних та лексико-семантичних категорій. Спільнокореневі похідні синоніми, створені на межі двох рівнів - лексичного та словотвірного, набувають загальних рис системи мови і специфічних ознак лексичного та словотвірного рівнів, що зумовлює їх подвійний міжрівневий структурно-семантичний характер. Ці лексичні одиниці описано, класифіковано за особливостями їх структури та семантики, визначено їх мовний статус і лінгвістичний потенціал, встановлено перспективні напрями дослідження спільнокореневих лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

Розглянуто походження та функціонування німецьких демінутивних суфіксів, суфіксів порівняння прикметників, суфікса -er іменника множини. Дослідження словоформ, які виражають поняття `багато/мало', дало змогу вивчити динаміку розвитку їх семантики та форми. На основі виділення діахронічних констант з загальним значенням `багато/мало' реконструйовано найдавніші форми та визначено мотивацію значень. Зазначено, реконструкція коренів слів, які виражають одне й теж саме поняття, надає можливість звести їх до окремих праформ і визначити мотивацію найдавнішої номінації в мові.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні, семантичні та функціональні особливості власних назв сучасної німецької мови. Власну мову розглянуто як білатеральний мовний знак, проаналізовано його формальний і понятійний аспекти. Детально розглянуто семантику власної назви, у якій виділено загальне та конкретне значення. На підставі аналізу значення власної назви досліджено її функціональні особливості у мові та мовленні, а також процеси апелятивації власних назв у сучасній німецькій мові. Вивчено специфіку орфографії власних назв як одного з вагомих аспектів їх інформативності та досліджено способи переходу німецьких власних назв до української мови, серед яких найпоширенішим є практична транскрипція, оскільки її застосування дозволяє враховувати фонетичні та орфографічні особливості лексичної одиниці.

  Скачати повний текст

Досліджено, що дієслова не утворюють особливої групи у німецькому префіксальному дієслівному словотворі, а належать до дієслів з відокремлюваними та невідокремлюваними складниками. Встановлено й обгрунтовано шляхи переходу вільних/зв'язаних морфем у словотворенні. Виявлено й описано структурні моделі досліджуваних дієслів. Розкрито закономірності мотивації їх лексичного значення через лексичне значення складників. Залежно від ступеня мотивованості виділено чотири типи композитів: справжні, синтаксичні, формальні та псевдокомпозити. Доведено, що зазначені дієслова є сегментами лексико-семантичних полів локативності, темпоральності, квантитативності та компаративності. Визначено частковий взаємозв'язок між лексичним значенням дієслів та їх подільністю/неподільністю у мовленні.

  Скачати повний текст

Уточнено статус і характер метафори в німецькій мові; досліджено її відношення до метонімії та символу, а також особливості функціонування в технологічній та художній літературі, пресі та мистецтвознавстві. Аналіз номінативних типів метафоричних одиниць здійснено на основі їх зовнішньої структури, семантики, джерела походження та функції у мові. Згідно з номінативним аспектом виділено групи метафоричних одиниць. Наголошено на тенденції до стягнення форм біблійно-християнських одиниць, утворених шляхом метафоризації.За характером метафоризації розглянуто різні групи метафоричних біблійно-християнських одиниць: антономазійні, фітонімічні, зоонімічні, соматичні, символічні. Метафоричні фразеологічні та параміологічні одиниці розподілено за семантичними групами.

  Скачати повний текст

Досліджено прикметники освітлення зі значенням "темний", "світлий", "матовий" в сучасній німецькій мові. Проведено інвентаризацію лексико-семантичної групи (ЛСГ) прикметників освітлення, визначено її структуру - ядро, основний склад, периферію. За допомогою дистрибутивно-статистичного аналізу досліджено синтагматичні зв'язки (сполучуваність і семантику) прикметників, домінант підгруп ЛСГ, виділених внаслідок інвентаризації, та на підставі одержаних даних описано парадигматичні відношення між ними. Удосконалено психолінгвістичний метод дослідження семантичної структури полісемантичних слів і за його допомогою визначено семантичну структуру прикметників освітлення, а також встановлено силу семантичного зв'язку між їх значеннями. Розглянуто основну семантичну функцію прикметників зі значенням "темний", "світлий", "матовий".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз шляхів утворення та видозміни німецьких фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом з використанням лінгвокультурологічного підходу. Досліджено семантичну структуру топонімів і розкрито семантичні трансфомації, які зумовлюють зміну ідентифікуючої функції топонімів на характеризуючу. Встановлено провідну роль топонімічних компонентів передачі культурнозначущої інформації та пов'язаних з топонімом конотацій у процесі створення фразеологічних одиниць. Визначено та розкрито механізми фразеологічної деривації з урахуванням культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз мовного матеріалу в руслі антропоцентризму та функціоналізму. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розглянуто їх вплив на розвиток даної лексики. Встановлено основні тенденції розвитку військової лексичної підсистеми на лексичному і словотвірному рівнях (неологізацію, архаїзацію, евфемізацію та англоамериканізацію даної підсистеми, розширення меж функціонального простору лексичних одиниць) та роль функціональної переорієнтації лексичних одиниць. Виявлено неологізми та архаїстичну лексику, здійснено їх класифікацію та якісний аналіз, виокремлено їх тематичні групи. Висвітлено певні стратегії евфемізації військової лексичної підсистеми, зроблено висновок про процес демілітаризації військової лексики. Виділено і охарактеризовано типи запозичень-англоамериканізмів, розкрито їх роль у розвитку військової лексичної підсистеми.

  Скачати повний текст

Розглянуто семантичні процеси у сфері терміносистеми тваринництва у діапазоні термінологізація - реалізація. Досліджено функціонально-когнітивну функцію мови у контексті прагмалінгвістичного підходу до мовного спілкування. Вивчено вмотивованість термінів та наведено їх класифікацію. Шляхом комплексного дослідження мови встановлено екстра- та інтралінгвістичні фактори впливу на розвиток термінології тваринництва та словотворчу структуру німецьких термінів. Визначено головні джерела, шляхи формування та поповнення терміносистеми. Проаналізовано наслідки та умови нетермінологічного вживання лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток семантики і форм слів, які позначають колір, у давньо-, середньо-, та нововерхньонімецькій мовах. На підставі порівняльно-історичного методу, методів лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу визначено характеристики функціонування даних мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови. Аналіз проведено з використанням давньо- та середньоверхньонімецьких текстів (відповідно 550 тис. і 590 тис. слововживань) і даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, двомовних і частотних словників німецької мови. За результатами дослідження виділено діахронічні ознаки лексем, використаних у процесі реконструкції праформ та під час визначення мотивації основних позначень кольору в німецькій мові.

  Скачати повний текст

Проведено лексико-семантичний аналіз фразеологічного фонду німецької мови, розглянуто особливості вживання лексичних одиниць у складі фразеологізмів і вільно в тексті, досліджено сполучуваність слів та їх лексико-семантичні підкласи з використанням статистичних методів. Створено нову класифікацію фразеологічних одиниць з урахуванням ступеня зв'язку між компонентами лексичних біномів, який визначається з застосуванням критерію chi² і коефіцєнта взаємної спряженості K. Запропоновано поділ фразеології як науки, що вивчає лексичні біноми зі встановленим стабільним (фразеологічним) зв'язком, на лексичну та семантичну. Їх одиницями є відповідно біноми типу "слово" + "слово" (лексична фразеологія), "слово" + "лексико-семантичний підклас" та "лексико-семантичний підклас" + "лексико-семантичний підклас" (семантична фразеологія), це дає змогу їх використання під час укладання частотних (в тому числі фразеологічних) словників.

  Скачати повний текст