Проведено аналіз вокалічних структур (ВС) однокореневих слів на матеріалі давньоверхньонімецьких, середньоверхньонімецьких і ранньонововерхньонімецьких текстів, що дозволило визначити кількісні параметри, що характеризують реалізацію ВС у текстах. Показано тенденції розвитку системи вокалізму в німецькій мові. Розглянуто дію гармонії голосних у давньоверхньонімецькій мові. Визначено причини появи умлаутних фонем, яких розглянуто як наслідки "відхилення" від зазначеної тенденції у розвитку системи. Запропоновано тезу, що нові голосні фонеми з'явилися в результаті дії гармонії звуків та фонетичного посилення кореневої морфеми. Виявлено процеси перетворення тенденції гармонії голосних в голосну парадигму у словах ранньонововерхньонімецької та сучасної німецьких мовах. Доведено, що фонетичні процеси у слові відбувалися під впливом морфологічного фактора, зокрема внаслідок деморфологізації кінця слова.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена опису перцептивних та акустичних характеристик приголосних звуків у рамках звукосполучень на стику двох слів у суцільному мовленні дикторів радіо та телебачення Німеччини. У роботі досліджуються 81 тип приголосних звукосполучень, де у передстиковій позиції знаходяться зімкнені проривні приголосні, а у післястиковій позиції представлений весь корпус приголосних німецької мови. Встановлено, що реалізації консонантних звукосполучень на стиках слів у суцільному мовленні визначаються рамками структурних звукових одиниць більш високого порядку, таких як склад, слово, фонетичне слово, і можуть розглядатися тільки в умовах зміни даних структурних одиниць. Коартикуляторна модель звукових послідовностей на межі слів узгоджується з теорією співтворення звуків і підлягає законам антиципуючої коартикуляції. При розгляді структури зімкнених проривних приголосних виділяються коартикуляторно залежні та коартикуляторно незалежні сегменти. Ознака артикуляторної напруженості звуків описується у параметрах акустичної потужності. Артикуляторна напруженість зімкнених проривних приголосних трактується у залежності від довготи та інтенсивності фази зімкнення.

  Скачати повний текст

Вперше за допомогою психолінгвістичних, структурних і квантитативних методів здійснено комплексний аналіз символічних значень німецьких початкових сполучень приголосних у мові та символічних функцій цих фонемних сполучень у тексті. Подано об'єктивні та суб'єктивні тенденції у вивченні звукозображальності. Здійснено розподіл фонестемної лексики за частотними, морфологічними, стилістичними та семантичними підкласами. Запропонований "мінорно/мажорний" поділ поетичних і прозових творів німецькомовної літератури сприяє виявленню певних закономірностей уживання у будь-якому мотивному творі відповідних фонестемних рядів, що також сприяє посиленню мінорної чи мажорної тональності тексту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальні проблеми сучасної фоностилістики та соціофонетики, визначено особливості варіювання мовлення носіїв німецької мови Німеччини на рівні вимови. Розроблено теорію варіантності у галузі соціофонетики німецької мови. Встановлено зміни правила реалізації німецьких голосних і приголосних у мовленні політиків Німеччини. Розглянуто ситуативний метод, тобто вивчено мовні особливості мовлення у різних ситуаціях спілкування (офіційних і невимушених), та пов'язаний із цим вибір мовцями певного стилю вимови.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню проблем мовної варіативності в умовах функціонування мови в живому природному мовленні. Проведено дослідження фоностилістичної варіативності вимови старшокласників Німеччини, тобто піддано аналізу характер взаємозв'язків варіантів мовленнєвої структури (варіантів реалізацій сегментного складу німецької мови) з елементами соціальної структури (соціальної групи німецьких старшокласників). Варіативність у мовленні старшокласників зафіксовано як на рівні голосних, так і на рівні приголосних. Під час аналізу практичного матеріалу були визначені середні індекси реалізації кожної фонологічної змінної та її варіантів для трьох умов спілкування, що дало можливість встановити перемінні правила реалізацій фонологічних змінних та їх варіантів у соціолекті старшокласників, які ми вважаємо нормою вимови у даному соціолекті.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування німецьких голосних та приголосних фонем у підготовленому мовленні з урахуванням їх територіальної варіативності. Доведено, що реалізації фонем у мовленні неоднакові на всій території Німеччини, змінюються залежно від місцевості, змішуються північні та південні вимовні риси у середньонімецькій зоні, кожна інновація з'являється в певному місці і має свої зони поширення.

  Скачати повний текст

Вивчено фонетичну структуру слова давньо-, середньо- та ранньоновонімецького періодів мови. Виконано аналіз слова з позицій єдиного комплексного підходу, що дає змогу порівняти різні за часом і за структурою словоформи. Відзначено, що послаблення перед- і післянаголошеної частин слова призводить до появи нових сполук приголосних у цих позиціях у ході розвитку мови. Показано, що приголосні та їх сполучення суттєво відрізняються в різних позиціях слова. Експериментально-фонетичне дослідження також підтвердило, що суттєвими є початкова, серединна та кінцева позиції. За результатами дослідження встановлено, що в ході розвитку мови діє компресія лінгвістичної інформації в межах однокореневого слова. Наведено ствердження, що слово має характерні "закони" розвитку, які повинні враховуватися під час розгляду його морфологічних і лексичних одиниць у діахронії, а також у разі реконструкції більш давніх форм.

  Скачати повний текст

Висвітлено реалізацію компонентів інтонації й їх вплив на функціонування голосних фонем у спонтанному мовленні німців. На підставі вияву фонетичних параметрів визначено способи актуального членування. Встановлено, що висловленням жінок притаманна більша зрізаність мелодійного контуру, частотна акцентуація, ритмічність й впорядкованість міжнаголошених інтервалів, категоричність та використання психологічних пауз після реми. Мовлення чоловіків характеризується рівномірною реалізацією тону, менш частою акцентуацією, меншою ритмічністю, невпорядкованістю міжнаголошених інтервалів і використанням психологічних пауз перед ремою. З'ясовано, що реалізація компонентів інтонації в темі й ремі спричиняє варіативність і ненаголошених, і наголошених голосних. Вияв просодичних компонентів у мовленні жінок зумовлює суттєві модифікації голосних фонем і в темі, і в ремі. Голосні, реалізовані чоловіками, зазнають незначної варіативності.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний аналіз варіативності вимови викладачів Німеччини, як носіїв німецької мови. Виявлено й описано характерні особливості вимови викладачів на сегментному рівні за ситуацій спілкування, що відрізнялися ступенем офіційності. Виведено змінні правила реалізації ними сегментного складу німецької мови, які відображають взаємодію соціального та ситуативного чинників. Експериментально підтверджено факт, що залежно до ситуаціїї спілкування використовуються різні стилі вимови. Проаналізовано співвідношення літературних, розмовних і діалектних форм у вимові викладачів різної статі та віку.

  Скачати повний текст

Досліджено алофонічне варіювання фонеми /r/ у період з 1923 р. до 2003 р. з наступною диференціацією на три історично зумовлених періоди: 1920 - 1940 рр. (довоєнний); 1950 - 1980 рр. (період розколу Німеччини); 1990 - 2000 рр. (період об'єднаної Німеччини). На прикладі алофонічного варіювання фонеми /r/ визначено тенденції "зсуву" артикуляції її приголосних варіантів у бік втрати ознаки напруженості, що виражається у превалюванні ленісних r-алофонів у сучасному німецькому вимовному стандарті з урахуванням комбінаторно-позиційних умов. Німецькі r-алофони розглянуто як систему фонів з диференціацією за способом та місцем творення, ступенем участі голосу (дзвінкості/глухості), а також з урахуванням їх ранжирування за ознакою сонорності (звучності) або консонантної сили. Досліджено взаємозв'язок історичного контексту з умовами усної презентації у ЗМІ (періоди Третього рейху, розколу Німеччини на НДР/ФРН та об'єднаної Німеччини) і обгрунтовано прагматчний аспект функціонування вібрантних r-алофонів у дикторському мовленні в інформаційних текстах. Створено базу акустико-артикуляторних характеристик німецьких r-алофонів на матеріалі окремо вимовлених слів та відрізків суцільного дикторського мовлення. Здійснено класифікацію позицій розподілу r-алофонів за ознакою "стабільний/нестабільний", що є визначальним під час вибору форми r-алофону (консонантний/вокалізований). Досліджено асимілятивні характеристики консонантних r-алофонів у превокальній позиції.

  Скачати повний текст

Системно досліджено функціонування та реалізацію глотального приступу біфонемних сполучень голосних у підготовленому мовленні дикторів. За презультатами перцептивного, акустичного та статистичного аналізів встановлено фонетичні характеристики й особливості акустичного сигналу глотального приступу та виявлено можливі модифікації сполучень голосних у залежності від позиційно-комбінаторних факторів і просодики мовленнєвого висловлювання. Встановлено відсутність впливу глотального приступу на кількісні та якісні характеристики стикових голосних і повну реалізацію їх диференційних ознак. Визначено акустичні параметри глотального приступу: фазу зімкнення голосових зв'язок, на якій зникають показники частоти основного тону та спостерігається різке зниження інтенсивності, та фазу вибуху, де відбувається різкий перехід від стоп-паузи (нуля звука) до сплеску картини осцилограми, притаманної певному голосному на стадії вибухового відступу. Зазначено, що найвища частотність реалізації глотального приступу притаманна голосним середнього та високого підняття. Доведено, що реалізація глотального приступу не залежить від акцентуації, а його варіативність виявляється як у наголошених, так і ненаголошених голосних.

  Скачати повний текст

Функціонування системи голосних фонем перед приголосним [r] розглянуто у синхронічному аспекті, що порівнюється з діахронією. Доведено, що функціонування системи голосних фонем перед приголосним [r] у мовленні відрізняється від кодифікованої норми. Встановлено, що функціонування системи голосних зазнає впливу наступного приголосного [r], у разі чого кожний алофон фонеми /r/ вносить власну специфіку до реалізації кількісних та якісних характеристик голосних. Показано, що функціонування даних фонем перед приголосним [r] може призвести до виникнення нових фонем і перерозподілу системи голосних фонем німецької мови у даному синхронному аспекті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексичну звукозображувальність (фонетичної умотивованості лексем із початковими кореневими приголосними фонестемами) у німецькій мові на основі суцільної (а не часткової) вибірки з авторитетного тлумачного словника німецької мови. Отримано більш грунтовні та повні дані щодо символічних значень початкових кореневих приголосних фонестем німецької мови. Встановлено залежність між ступенем фонетичної умотивованості лексем, що містять досліджувані фонестеми, та їх семантичним, стилістичним, морфологічним та частотним статусами. Розглянуто залежність вживання лексем із досліджуваними фонестемами від мотивного характеру (мінорного, мажорного) прозових та поетичних творів. Отримано нові дані про кількісну та якісну оцінки досліджуваних фонестем за шкалою оцінки (неприємний - приємний) у різномотивних творах, а також результати щодо співвідношення фонетичної умотивованості та фонетичного значення досліджуваних фонестем. Встановлено символічні (асоціативні) значення даних фонестем за шкалами сили, активності, оцінки, а також здійснено комплексний порівняльний аналіз одержаних теоретичних та експериментальних результатів.

  Скачати повний текст