Проведено комплексне дослідження структури, семантики та внутрішньої форми польських фразеологізмів із зоонімами. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади аналізу цих одиниць. Визначено межі використання зоонімів у складі фразеологічних одиниць і поза ними. Розглянуто найбільш поширені системні явища польської фразеології із зоонімами - варіантність і синонімію. Простежено відповідність зоонімів із зоологічними видами або родами тварин. Розроблено тематичну класифікацію польських фразеологічних одиниць за анімалістичним компонентом відповідно до зоологічної номенклатури. Зафіксовано виникнення супровідних оцінних конотацій, простежено, з якими морально-етичними категоріями співвідносяться назви відповідних тварин. З урахуванням лінвістичних й екстралінгвістичних даних визначено мовний образ тварин.

  Скачати повний текст

Розглянуто когнітивно-семантичну категорію інтенсивності у сучасній польській мові, яка перебуває в тісному зв'язку з категоріями експресивності, оцінки та міри. Проаналізовано дієслова та прикметники з семою інтенсивності та встановлено, що в реалізації категорії інтенсивності важливу роль відіграють пізнавальна й експресивна функції мови. Інтенсивність зумовлена різними чинниками (внутрішньою формою слова, метафоричним перенесенням значень лексем, словотворчим потенціалом афіксів). Описано лексико-семантичні групи дієслів і прикметників зі значенням інтенсивності нестандартного комунікативного акту, великого емоційного напруження, фізичного впливу на об'єкт, зі значенням негативних змін суб'єкта, а також ад'єктиви на позначення моральних якостей суб'єкта, граничного вичерпання його фізичних або психічних сил. Розкрито когнітивні аспекти вивчення похідних слів та охарактеризовано похідні деривати за типовими словотвірними моделями.

  Скачати повний текст

Наведено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену методику формування знань, умінь та навичок польського мовлення у студентів-філологів за умов дії інтерференції з боку української мови. Її суть полягає у проведенні семантизації інтерферентних слів. Доведено: запропонована методика сприяє зниженню рівня інтерференції, що підвищує ефективність оволодіння україномовними студентами-філологами польським мовленням.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості та специфіку функціонування мовних домінант (МД) в індивідуальних художніх стилях польських модерністів К.Тетмаєра, С.Млодоженця, В.Гомборовича. Запропоновано концепцію МД, на підставі якої розглянуто деякі аспекти лінгвостилістичного аналізу, зокрема, ієрархії мовних елементів, семантичну місткість стилістичних засобів, природу формування конотативних значень, зв'язки вербальних і невербальних компонентів тексту. Установлено, що МД є основою естетичної цілісності та важливим інтегральним чинником художнього тексту, визначає параметри стилю як монолітарного утворення та системи чітких взаємозв'язків. Проаналізовано ідею, що актуалізація МД пролягає через ряд чинників, основними з яких є властивості та функції конкретного комунікату (художній текст) і авторська настанова, яка охоплює позавербальні аспекти становлення тексту.

  Скачати повний текст

Розглянуто загальну систему весільних обрядодій та окремих мірополів специфічних ритуалів польського весілля. Охарактеризовано принципи структурування обрядових парадигм, акцентовано увагу на семантичному та формальному їх вираженні. Здійснено граматичну класифікацію весільних номінацій та розглянуто граматичну, семантичну та дериваційну специфіку реалізації обрядових парадигм та їх підсистем. Подано стимологічні коментарі до окремих затемнених весільних обрядових одиниць польської мови.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу фонетичної, морфологічної та лексичної системи творів архієпіскопа Чернігівського та Новгород-Сіверського Лазаря Барановича досліджено особливості розвитку польської мови в Україні у XVII ст. Встановлено, що в результаті польсько-українських мовних контактів поза етнічними межами Речі Посполитої на території України виник особливий варіант польської мови, так званий периферійний діалект (polszczyzna kresowa), який використовували польські переселенці та представники українського суспільства. Виявлено найсуттєвіші фонетичні, морфологічні, лексичні та стилістичні ознаки польської мови, що функціонувала в Україні у зазначений період. Досліджено особливості польської мови, що виникли під впливом української, рідної для Лазаря Барановича, та їх відображення в його польськомовній спадщині. Здійснено порівняльний аналіз досліджуваного діалекту з іншими варіантами функціонування польської мови, зокрема великопольського та малопольського діалектів, на базі яких сформувалась сучасна польська літературна мова.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексикографічні джерела міжвоєнного 20-річчя з погляду наявності запозичень з польської мови. Проведено поділ запозичень на граматичні класи з погляду етимології. На підставі структурно-семантичного методу здійснено лексико-семантичний аналіз полонізмів і одиниць, що потрапили до української мови через польське посередництво з інших мов. Досліджено регіональну приналежність запозичень з польської мови. Розглянуто особливості графічної, фонетичної, поморфемної, морфологічної та семантичної адаптації полонізмів на українському грунті.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням семантики власної назви в складі фразеологізму та проблемі співвідношення національного й інтернаціонального в ономастичній фразеології. Встановлено, що ономастичний компонент фразеологічної одиниці зберігає семантичні зв'язки з відповідним онімом у мові й мовленні і завдяки цьому мотивує значення фразеологізму. Семантична вага власної назви в загальному фразеологічному значенні залежить від специфіки її ономастичного розряду й від ступеня ідіоматичності фразеологізму. Національні й інтернаціональні ознаки фразеологізмів на обов'язково зумовлені характером ономастичного компонента. Фразеологічні одиниці з міжнародними власними назвами біблійного й античного походження можуть відзначатися національними особливостями, а звороти з національно забарвленими онімами, накладаючись на спільні для багатьох мов структурно-семантичні моделі, мають інтернаціональні ознаки.

  Скачати повний текст

Досліджено польсько-українську міжмовну омонімію на синхронно-типологічному та частково діахронічному зрізах з погляду плану вираження та змісту номінативних одиниць, запропоновано її комплексний аналіз у генетичному, словотвірному, структурно-семантичному планах. Виокремлено два типи міжмовних омонімів - гетерогенні та гомогенні, кожен з яких має семантичну специфіку залежно від співвідношення з аналогічним явищем полісемії та омонімії в рамках однієї мови, ступеня сигніфікативних розбіжностей корелятів, синонімічних, антонімічних, таксонімічних зв'язків лексико-семантичного варіанта (ЛСВ), їх кількісно-якісного набору, зокрема обсягу, сфери уживання, стилістичного статусу, особливостей сполучуваності тощо. Запропонований підхід дав змогу, з одного боку, простежити шляхи семантичного розвитку генетично споріднених слів (динаміка ЛСВ у процесі втрат одних і набуття інших значень, їх звуження, розширення тощо) та з'ясувати ступінь інтерференції в межах кожної з досліджуваних груп міжмовних омонімів.

  Скачати повний текст

Проведено синхронно-діахронічне дослідження семантичних мікрополів трьох базових емоційних складників внутрішнього світу людини - радості, смутку і страху у польській мові. Наведено теоретико-методологічні засади дослідження лексики на позначення ефективної сфери особистості. Визначено семантико-структурні особливості конституентів зазначених мікрополів, з'ясовано їх межі, склад і місце у загальному семантичному полі назв емоцій у даній мові. Установлено ядро та периферійні зони. Змодельовано шкалу інтенсивності їх компонентів. Розкрито словотвірний потенціал. Проаналізовано особливості мовної концептуалізації назв емоцій. Відтворено моделі семантичного розвитку дослідженої групи лексики. Установлено закономірності її формального та смислового розвитку на широкому діахронічному тлі впродовж XIII - XX ст., виявлено закріплені у мові народні знання та уявлення про внутрішній світ людини.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні аспекти складнопідрядних речень з підрядними означальними в сучасній польській мові, проаналізовано особливості цього типу речень і сполучні засоби, їх первинні функції та еволюцію в процесі функціонування. Наведено класифікацію складнопідрядних речень на підставі формальних, структурних і семантичних ознак, визначено основні структурно-семантичні та формально-граматичні особливості цього типу речень, уточнено відмінності між окремими підтипами підрядних означальних речень. Доведено, що в польській мові складнопідрядні речення з підрядними означальними і прості речення з відокремленими дієприкметниковими зворотами є функціонально-семантичними еквівалентами, однак цей процес взаємопереходу чи трансформації залежить від стилю і граматичних особливостей, в якому функціонує ця синтаксична одиниця. На матеріалі оригінальних і перекладних текстів (польських джерел українською мовою) виявлено спільні та відмінні характеристики підрядних означальних речень в обох мовах. Зазначено, що, не враховуючи спільне походження (беручи до уваги розвиток структури складного речення в слов'янських мовах), граматична природа підрядних означальних речень польської та української мов не завжди є однаковою, що простежується за порівняльного аналізу (на грунті двох мов).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням семантико-словотвірного аналізу складних агентивних назв польської мови. У роботі використано метод перифразування для реконструкції процесів творення складних іменників nomina agentis sensu stricto і nomina instrumenti. Визначено їх словотвірну структуру та семантичну вмотивованість. Проаналізовано ступінь відтворення значення мотивуючої бази в ендо- та екзоцентричних утвореннях. На основі співвіднесення формальної та семантичної похідності доведено, що однакова формальна структура композитів може бути маніфестована різними семантичними моделями не тільки на міжкатегоріальному рівні, але й у межах однієї словотвірної категорії.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості поширення, відтворення та використання українських лексичних запозичень у польській літературній мові другої половини XVIII - кінця XX ст. З'ясовано соціально-історичні й культурні передумови проникнення українізмів у польську мову, встановлено критерії їх виділення та способи адаптації до мовленнєвих норм. Встановлено, що запозичення українських лексичних елементів у польську літературну мову другої половини XVIII - кінця XX ст. відбувалося усним (виникнення говірок і кресового діалекту) та писемним (засобами художньої літератури) шляхом. Зафіксовано близько 300-т українізмів, переважну більшість яких складають конкретні назви (90 %) з тематичним центром "людина". Найбільшу кількість запозичень засвідчено серед назв осіб і груп людей, анімальної, флористичної, побутової та військової лексики. Серед українізмів виділено суто українську лексику й спільнослов'янську, активізовану у польській літературній мові під впливом української (35 %), а також українські запозичення зі східних (50 %) та інших мов. Встановлено, що серед аналізованих українських лексичних елементів, які функціонують у сучасній польській мові, 54 % запозичено у XVI - XVII ст., 46 % - у XVIII - XIX ст. Встановлено найбільший вплив українізмів на формування лексичного складу польської літературної мови другої половини XVIII - кінця XX ст. у період романтизму та відзначено суттєву роль у процесі їх поширення польских письменників, які походили з етнічних українських земель.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми визначення тенденцій мовного розвитку соціальною структурою суспільства та впливу суспільних факторів на функціонування та розвиток мови, вивчення соціальних явищ і процесів через їх мовне відображення, де мова розглядається у ряді факторів, що впливають на суспільні процеси, а також встановлення основного механізму збереження польським населенням Красилівської Слобідки рідної мови. Для розв'язання даних проблем було використано синтез методів мікро- та макросоціолінгвістики, які перебувають у зв'язках взаємозалежності та взаємодоповнення, а також визначення шкали основних культурних цінностей із встановленням на ній позицій рідної мови.

  Скачати повний текст

Наведено теоретико-методологічні основи дослідження, його термінологічний апарат. Проаналізовано ієрархічну структуру фразеосемантичного поля "праця/неробство". Змодельовано фразеосемантичні мікрополя, встановлено їх ядерні та периферійні зони. Проаналізовано системні зв'язки у межах фразеосемантичного поля "праця/неробство" - варіантність, синонімію, антонімію, полісемію. Розкрито внутрішню форму фразеологізмів досліджуваних тематичних груп і простежено її зв'язок з етнокультурними факторами. Проведено спробу уточнити етимологію окремих фразеологізмів.

  Скачати повний текст