Встановлено основні типи речень з пояснювальними відношеннями. Описано семантико-синтаксичну структуру пояснювальних конструкцій з урахуванням функціонально-змістового плану вираження семантики пояснення, ілокутивної мети адресанта мовлення та стильової зумовленості породження та використання їх у сучасній українській мові. З'ясовано мовні засоби вираження категорійної семантики пояснення: власне-пояснення (ототожнення), пояснення-уточнення, пояснення-виокремлення, пояснення-висновку та пояснювальних відношень "загальне - часткове". Охарактеризовано особливості введення пояснювального компонента в структуру простого та складного речень і використання у діалогічних і монологічних надфазних єдностях.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз семантико-синтаксичних одиниць модифікаційно-супровідного рівня речення в художньому, розмовно-побутовому, науковому, офіційно-діловому стилях. Визначено з позиції дворівневого синтаксису особливості інфраструктурних елементів - різноманітність їх морфологічного вираження, значний діапазон лінійних параметрів. Досліджено просодичну організацію речень з інфраструктурою. Розглянуто складники інфраструктурного поля: ядро, периферію, напівпериферію інфраструктури. Вперше в українському мовознавстві розвинуто поняття інфраструктури речення на базі прирощення семантики слова додатковими елементами.

  Скачати повний текст

Визначено транспозиційний синтаксичний адвербіальний потенціал відмінкових і прийменниково-відмінкових форм, його поповнення за рахунок нових адвербіальних сполук похідних прийменників і їх функціональних еквівалентів і іменників, принципи виокремлення видів транспозиції. Проаналізовано співвідношення синтетизму й аналітизму в граматичній системі сучасної української мови, зовнішньої (прислівникової) спрямованості транспозиції вихідних іменникових слів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано складні синтаксичні конструкції інтенсивної допустово-протиставної семантики. З'ясовано місце аналізованих синтаксичних одиниць у системі складного речення, виявлено й охарактеризовано основні різновиди складних допустово-протиставних речень, досліджено основні засоби зв'язку предикативних частин даних одиниць.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальне членування складносурядних речень. Розглянуто погляди на природу актуального членування речення та його статусу в лінгвістичній системі. Охарактеризовано співвідношення актуального та граматичного членування речення, граматичної та комунікативної розчленованості складносурядних речень. Проаналізовано комунікативну будову складносурядних речень з лексично вираженою та лексично не вираженою темою. Виділено у складі кожного із семантичних типів складносурядних речень найпоширеніші структурно-семантичні різновиди, акцентовано увагу на розгортанні ярусної структури їх актуального членування.

  Скачати повний текст

Розглянуто комунікативно-прагматичну ситуацію рекламування, яка впливає на мовну організацію рекламного дискурсу. Проаналізовано стилістико-синтаксичні особливості рекламних текстів різних функціонально-семантичних типів. Досліджено семантико-синтаксичні засоби формування зв'язності рекламних текстів, функціональні можливості координації між їх вербальними та невербальними компонентами. З'ясовано засоби формування цілісності рекламних текстів: прагматичні можливості створення єдності, роль семантико-синтаксичних відношень між реченнями, формування денотативного простору рекламних текстів. Висвітлено шляхи реалізації прагматичних інтенцій автора реклами на рівні реченнєвої структури, розкриття стилістичного потенціалу формально-граматичної структури речень. Визначено засоби граматичної вербалізації компонентів речень.

  Скачати повний текст

Встановлено, що формування структурних типів речень з інфінітивами мети зумовлене поєднанням основної та додаткової предикативності в складному реченні та трансформаційними перетвореннями в простому реченні. З'ясовано семантичні типи основних дієслівних предикатів, здатних приєднувати предикативну частину з додатковим предикатом - інфінітивом мети або поширювач з цільовим значенням. Проведено диференціацію та класифікацію речень з інфінітивом мети. Виявлено основні структурні схеми простих речень з цільовим поширювачем, а також установлено, які дієслова здатні виконувати основну предикативну роль у модифікованих структурах з загальним значенням мети.

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні засади вивчення семантичних і прагматичних характеристик суб'єктно-предикатних відношень у структурі мовленнєвих актів. Розроблено методику семантико-прагматичної інтерпретації суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів в англійській та українській мовах. Охарактеризовано семантичну параметризацію суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів англійської й української мов у різних функціональних стилях XIX та XX ст. Проаналізовано кваліметрію тема-рематичних відношень у структурі зіставлювальних мовленнєвих актів. Проведено прагматичну інтерпретацію кваліметрії суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів в англійській та українській мовах. Виявлено загальні тенденції до встановлення суб'єктно-предикатних відношень у структурі мовленнєвих актів в досліджуваних мовах.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано структуру, семантику, стилістику та прагматику синтаксичних одиниць, уживаних у мові українських газет першого десятиріччя XXI ст. Виявлено нові функціональні зміни в їх використанні. Розмежовано загальновживані та закріплені за певними жанрами синтаксичні конструкції. Визначено нові тенденції у функціонально-стилістичному використанні простих дво- та односкладних речень, простих ускладнених речень та речень, різнотипних за модальністю й експресією. Розглянуто їх прагмастилістичне навантаження в різножанрових газетних текстах. Виявлено нові явища у вживанні складних сполучникових структур, які пов'язані з активізацією та розширенням кола сполучних засобів, інверсією предикативних частин та їх структурно-семантичним оновленням. З'ясовано функціональні параметри парцельованих і приєднувальних структур у сучасному українському газетному тексті. Встановлено їх нову репрезентацію. Визначено основні засоби зв'язку парцелята та приєднувального речення з попереднім.

  Скачати повний текст

Вперше в українській лінгвістиці проведено системний опис складного речення, компоненти якого поєднані за допомогою пояснювальних сполучників. З'ясовано чинники, які впливають на виникнення й особливості функціонування пояснювальних конструкцій. Визначено весь спектр семантичних модифікацій змістово-граматичних відношень в аналізованих утвореннях. Встановлено особливості та закономірності поєднання пропозицій у межах складних пояснювальних речень. Розглянуто й описано їх структурні типи. Досліджено семантико-синтаксичні властивості приєднувальних конструкцій з пояснювальним значенням.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування неподільних дієслівно-іменникових сполук у стилях сучасної української мови. Проаналізовано традиційно виділені у сучасній українській мові функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній і розмовно-побутовий. Охарактеризовано поширеність і стилістичну роль неподільних сполук у функціональних різновидах сучасної української мови для з'ясування здатності цих поєднань відповідати вимогам кожного зі стилів. На підставі проведеного аналізу констатовано, що неподільні сполуки поширені у всіх стилях мови, а не в окремих з них, що має стати доказом їх загальностильового характеру. Доведено, що їх використання у всіх стилях мови зумовлене притаманній спрямованості мови до використання більш точних засобів вираження дії. Визначено статус, запропоновано назву, розкрито структурно-семантичні особливості цих сполук. Охарактеризовано семантико-стилістичні відношення між неподільною дієслівно-іменниковою сполукою та її замінником. Проаналізовано синтаксичну роль досліджених сполук.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи щодо вивчення мінімальних синтаксичних структур у сучасному мовознавстві ХХ - початку ХХІ ст., визначено диференційні ознаки мінімальних синтаксичних конструкцій, структурні моделі формально-синтаксичних мінімальних речень. Охарактеризовано особливості конституентного моделювання семантико-синтаксичних міні-конструкцій, контекстуальної реалізації емотивних мінімальних синтаксичних структур різної стильової належності. Розкрито роль експресивно-волюнтативних синтаксичних міні-структур в українській мові.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено дієслівні зв'язкові компоненти складених присудків двоскладних речень і складених головних членів односкладних речень в українській мові. Розмежовано дієслівні власне-, невласне- та контекстуальні зв'язки залежно від ступеня семантичного зневиразнення та синтаксичної граматизації їх, проаналізовано роль цих зв'язок у транспонуванні одиниць різних частиномовних класів у синтаксичну сферу дієслова. Реалізовано ідею зв'язкової та присудкової експлікації предикатів стану, визначено кореляції дієслівних зв'язок складених присудків та складених головних членів односкладних речень із семантичними предикатами елементарних і неелементарних речень. З'ясовано специфіку контекстуальних зв'язок, установлено їх функціональні еквіваленти серед власне- та невласне-зв'язок, простежено нові тенденції у поповненні складу дієслівних зв'язок української мови.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження категорійної природи прислівних обов'язкових компонентів (ПОК) формально-синтаксичної структури речення (ФССР). Висвітлено ідею виділення ПОК ФССР в окремий компонент реченнєвої структури на нових теоретичних засадах взаємодії речення, словосполучення та повнозначного слова (ПЗС). Розкрито механізм виокремлення даних компонентів, доведено зумовленість їх утворення законами й нормами сполучуваності ПЗС сучасної української літературної мови. Виділено синтаксичні типи ПОК, представлених у вигляді частиномовних репрезентацій опорних синсемантичних слів, що визначають сильні позиції у семантичних єдностях, та типових морфологічних словоформ - експлікаторів граматичних і семантичних значень компонентів.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено семантичну та структурну організацію простих речень з дієслівними предикатами різних лексико-семантичних груп і особливоті їх функціонування у сучасній українській літературній мові. Проаналізовано проблему семантики дієслова. Створено типологію значень дієслівних предикатів. Увагу приділено процесам десемантизації та лексикалізації. З'ясовано основні функції дієслів у структурі речення, а саме: предикативно-пропозитивну, копулятивну, актуалізаційну, модифікаційну, конпенсаторну. Зроблено спробу представити дієслівні речення як системно організований фрагмент, що має ознаки польової структури. Визначено місце речень певної семантики у ньому. Обгрунтовано зумовленість семантико-синтаксичної структури речення валентнісно-інтенційними потенціями дієлівного предиката. Визначено базові моделі дієслівних речень різної семантики, встановлено їх внутрішньомодельні різновиди та варіанти структурно-морфологічної реалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру, семантику та функціональні типи прислівних складнопідрядних структур у художньому стилі, розглянуто їх текстотвірний потенціал. На матеріалі текстів сучасної української художньої прози проаналізовано особливості семантичних типів власне-прислівних і прислівно-кореляційних речень. З'ясовано еволюцію лінгвістичних теорій щодо прислівних складно-підрядних речень (СПР) та їх статусу в синтаксичній системі. Визначено особливості структури прислівних СПР у художніх текстах. Виявлено специфіку сполучуваних і співвідносних засобів, семантику опорних слів. Охарактеризовано кількісні параметри семантичних класів прислівних СПР. Розглянуто прислівні СПР як визначники авторського стилю. Вперше в українській лінгвістиці проведено комплексний аналіз СПР прислівного типу в художніх текстах і з'ясовано особливості їх структури. Виокремлено семантичні типи та встановлено текстотвірний потенціал цього типу, виявлено їх функційно-семантичну парадигматику, а також визначено кількісно-частотні показники та виявлено їх потенціал як ідіостилістичних визначників.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано вияви семантики речень з ментальними предикатами з позицій парадигматики та синтагматики. Наведено критерії розмежування предикатних знаків, шляхом семантико-синтаксичного аналізу встановлено принципи типологічної характеристики цих одиниць. З урахуванням сигніфікативного та денотативного змісту усунуто суперечності у разі зарахування предиката до певного типу. Проаналізовано семантику та структурні типи речень з ментальними предикатами, джерельною базою якого є лексична картотека "Словника української мови", тексти української літератури XIX - початку XXI ст., а також друковані тексти засобів масової інформації. Проведено класифікацію речень з ментальними предикатами, яка здійснена на логіко-семантичних засадах. Визначено диференційні ознаки ментальних синтаксем, а також проаналізовано структури, в яких вони функціонують на семантичному, семантико-синтаксичному, формально-граматичному, функціонально-комунікативному рівнях.

  Скачати повний текст

Визначено місце допустових конструкцій у системі складнопідрядного речення, основні різновиди допустових утворень і місце інтенсивно-допустових речень. Встановлено місце інтенсивно-допустових речень, проведено семантико-синтаксичний аналіз інтенсивно-допустових конструкцій, зокрема, визначено різновиди даних речень, з'ясовано їх кількісну співвіднесеність. Проаналізовано синтаксеми кожного різновиду інтенсивно-допустових утворень, основні формально-граматичні засоби зв'язку предикативних частин інтенсивно-допустових складнопідрядних речень, структурні класи складних синтаксичних одиниць, однією з яких є інтенсивно-допустова.

  Скачати повний текст

Визначено розвиток класифікації мовленнєвих комунікативно-прагматичних функцій і виражальних засобів синтаксису. Проведено системний опис комунікативно-прагматичних функцій стилістико-синтаксичних засобів у текстах різного функційного призначення, що дозволило уточнити функційні та мовні особливості публіцистичного й інформаційного мовлення.

  Скачати повний текст