Розглянуто складне речення як один з синтаксичних засобів оформлення мовленнєвого висловлювання в акті мовної комунікації, зокрема, досліджено можливості різних структурно-семантичних розрядів складного речення у структуруванні відповідного змісту у мовленнєвій діяльності. Встановлено основні комунікативні типи висловлювань, що утворюються на його грунті. Проаналізовано засоби оформлення лінійно-динамічної структури складного речення, особливості його функціонування в тексті. Висвітлено основні положення вчення щодо актуального членування речення, що розкривають природу даного явища та його призначення.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності заповнення позиції головного члена (ГЧ) безособових речень (БР) спеціалізованими та неспеціалізованими словоформами у зв'язку з дією принципу функціональної еквівалентності. Системно проаналізовано репрезентанти цієї позиції та функції у межах функціонально-граматичного підходу. З'ясовано, що позиція ГЧ БР в аспекті закономірностей її заповнення в системі й узусі демонструє різні ступені спеціалізації словоформ-репрезентантів. Спеціалізованими визначено безособові форми дієслів як морфологізовані члени речення. Інші репрезентанти є функціонально вторинні. Доведено, що вони як функціональні еквіваленти спеціалізованої словоформи не змінюють своєї частиномовної належності та співвідносяться з корелятами двоскладних речень як омосинтаксеми. Ієрархію репрезентантів предикативного ядра БР структуровано за принципом функціонально-граматичного поля відповідно до ступеня їх спеціалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено структурну організацію фрагмента фразеологічної картини світу з семантикою каузації з виділенням тематичних полів, тематичних і семантичних груп, семантичних і синонімічних рядів. Визначено специфіку образів, на яких базуються фразеологічні одиниці. Охарактеризовано національно-культурну специфіку каузації в російській фразеології: невідома, невидима причина пояснюється дією інфернальних сил; ідея жертовності в семантиці фразеологічних одиниць, що вказують на засіб досягнення мети. Розкрито семантику заперечення всіх можливих умов для небажаної або неможливої дії, яка передбачає відмову від великих матеріальних цінностей через моральні переконання. Встановлено зв'язок допусту з затятістю на своїй думці, з упертістю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано мовні засоби та риторичні прийоми, що реалізують стратегію діалогізації сучасного публіцистичного монологу (СПМ). З використанням запропонованих методів дослідження текстового матеріалу виявлено критерії для типологічного (системного) опису й аналізу засобів і способів, що забезпечують інтерактивність як основну текстову категорію СПМ. Запропоновано трактувати діалогізацію як відносини з адресатом, експліковані у різнорівневих мовних одиницях і спеціальних риторичних прийомах впливу, переконання; як уведення в монологічне висловлювання іншого в різних формах - у вигляді окремих виразів і слів з тезауруса іншого (так зване "чуже слово") або у вигляді ідеї, думки, позиції, переданої від імені іншого. Одиниці діалогічності (діалогеми) становлять формально-значеннєві структури різної мовної природи, об'єднані орієнтованістю на активізацію контакту з адресатом. Виділені й описані мовні засоби та структури можуть бути кваліфіковані як інваріантні ознаки сучасного публіцистичного монологу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності експертної системи навчання словотворенню шляхом скорочення кількості похідних слів в результаті словотовірного синтезу за рахунок формалізації особливостей словотвірної семантики. В результаті аналізу сучасного стану проблеми використання природно-мовних засобів в інтелектуальних навчальних системах визначено необхідність розв'язання задачі обробки значного за обсягом похідних слів в результаті словотвірного синтезу. Для вирішення цього завдання запропоновано використовувати особливості семантики словотвірних формантів у процесі синтезу. Для одержання граматичних характеристик словоформ, які використовуються у процесі словотворення, розвинуто алгоритм розв'язання задачі морфологічного аналізу з метою застосування у процесі роботи морфоаналізатора словотвірної бази знань. Точність розв'язку задачі такого аналізу забезпечується за умов використання розроблених словників і дерев морфем, що становлять словоформу. Розроблено модель і метод організації семантичних одиниць словотворення у вигляді лісу словотвірних дерев. Запропоновано міру семантичної близькості слів, яку було використано як оціночну функцію в розробленому евристичному алгоритмі слвотворення за заданою семантикою. Для дослідження запропонованих алгоритмів морфологічного аналізу та словотвірного синтезу розроблено експертну систему навчання словотворенню російської мови. На підставі результатів проведених досліджень доведено коректність і показано ефективність застосування запропонованих словотвірних моделей російськомовною людиною на 10 - 15 %.

  Скачати повний текст

Встановлено склад дієслівних компонентів і слів-класифікаторів, що організують описові предикати (ОП) у різних сферах спеціальної комунікації. Виявлено синтагматичний потенціал дієслівних компонентів у різних спеціальних дискурсах, надано семантичну класифікацію іменних компонентів. Проаналізовано лексичні функції найчастотніших дієслів. Виявлено лексико-семантичні групи іменників і дієслів, що сполучаються в ОП, описано характер кореляцій між іменними та дієслівними компонентами ОП. Проаналізовано пропозиційну структуру висловлювань з ОП у спеціальних текстах, встановлено найчастотніші типи конфігурацій актантів і сирконстантів, розглянуто навантаження ОП в організації тема-ремантичної структури висловлювань, обгрунтовано роль ОП у вирішенні різних комунікативних завдань у спеціальній комунікації.

  Скачати повний текст

Встановлено, що префіксальна конвергенція зближення лексично різних одиниць відбувається на морфологічному підгрунті, тобто на підставі тотожності або близькості значень префіксів, а також приєднання одного і того ж префікса до основ, які певним чином різняться. Для опису типів префіксальної конвергенції російських дієслів застосовано матричний підхід, що уможливив виділення типів конвергентних відношень між структурними компонентами у сфері префіксальної дієслівної лексики. Основними причинами появи конвергентних відношень у структурі префіксальних дієслів слід вважати сильну семантичну інформативність префікса, його валентність, а також характер взаємодії семантики префікса й основи-мотиватора. Створено реєстр синонімічних і антонімічних значень російських дієслівних префіксів.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичну семантику похідного слова, зокрема, дієслів, утворених від іменників із значенням часу, які є периферійними елементами лексико-семантичного поля часу у складі функціонально-семантичного поля темпоральності. Доповнено теорію функціонально-семантичних полів, зокрема, запропоновано конфігурацію функціонально-семантичного поля темпоральності. Систематизовано дієслова, зважаючи на їх денонативно-референційний простір. Виділено екзистенційно-темпоральні, квалітативно-темпоральні дієслова, дієслова соціальної діяльності. Проаналізовано словотвірні можливості дієслів зі значенням часу у творенні суфіксальних і префіксальних одиниць, вказано на особливості реалізації словотвірних потенцій цих дієслів у літературній мові та мові діалектної субсистеми.

  Скачати повний текст

Досліджено словотвір сучасної російської мови, зокрема, область його комплексних одиниць і словотвірний ряд (СР). За цього реляторну мову АПМ використано як засіб моделювання й інструмент об'єктивної словотвірної структури. Описано словотвірний ряд в металінгвістичних і лінгвістичних термінах у контексті системності словотвору. На базі теорії систем, одним з основних положень якої є концепція про багаторівневу будову предмета дослідження, проаналізовано словотвірний ряд у аспектах вираження та змісту. Описано одиниці словотвору, до яких входить СР, а саме: алігатури та констеляції. З використанням ряду положень теорії систем уточнено структуру СР як лінгвістичного об'єкта з метою виявлення його будови, а також місця та ролі в системній організації лексики. Показано, що єдність словотвірної системи утворюється шляхом взаємодії словотвірних рядів з гніздами. Ряди є основою (каркасом) на який нанизуються гнізда. Розвиток словотвору здійснюється через словотвірні гнізда, а словотвірні ряди виконують фіксуювальну функцію.

  Скачати повний текст

Досліджено суфіксальні універби (СУ) в контексті дії закону мовної економії та вираження перетворення мотивуючого словосполучення на лексему зі збереженням повного семантичного обсягу. Встановлено, що СУ утворюються на базі синтаксичних конструкцій з різною кількістю компонентів - від 2-х до 6-ти. Проаналізовано СУ як джерело функціонально-стильової диференціації номінативних засобів російської мови. Зазначено, що для СУ використовуються традиційні та незвичні суфікси. Виділено продуктивні суфікси, зокрема зі значенням особи. Визначено місце СУ у словотвірному гнізді, типові і словотвірні ланцюжки в контексті частиномовних моделей та їх будови, специфіку словотвірних парадигм і рядів СУ.

  Скачати повний текст