Проаналізовано процес формування славістичних наукових шкіл Лівобережної України, визначено чинники, що сприяли її становленню. Досліджено умови становлення світоглядно-педагогічних переконань і життєвих цінностей словесників означеного періоду. Доведено, що особливе місце у теоретичній спадщині слов'янознавців Лівобережної України займала проблема мови як засобу формування національної свідомості. Розкрито їх погляди на проблему особистості вчителя, його професійної підготовки та самоудосконалення. Узагальнено внесок представників словесності Лівобережної України у розробку теорії та практики проблем змісту гуманітарної освіти. Визначено особливості їх ідей щодо тенденції розвитку освіти, принципів формування змісту освіти класичних навчальних закладів, вимог до його відбору й умов практичної реалізації.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано напрями досліджень лінгвоукраїністичних зацікавлень В.Ягича. Насамперед, це лінгвоукраїністичні розвідки вченого, його багатогранні зв'язки з українськими вченими-мовознавцями, численні статті лінгвоукраїністичного змісту українських та зарубіжних вчених у часописі "Архів слов'янської філології", заснованому й упродовж 38-ми років (1876 - 1914) редагованому В.Ягичем. З'ясовано, що позиція В.Ягича в "українському питанні" двояка: з одного боку ліберальна, з іншого - категорично радикальна. Проаналізовано лінгвоукраїністичні студії В.Ягича, в яких він вважав українську мову самостійним та самодостатнім складником східної гілки слов'янської мовної єдності. Виявлено, що В.Ягича найбільше цікавили дві галузі української лінгвістики: історія розвитку української мови та історична граматика (на основі дослідження давньоруських писемних пам'яток). З'ясовано, що всього в 42-х щорічниках "Архіву слов'янської філології" В.Ягича (1876 - 1929) було вміщено близько 60-ти українознавчих статей та рецензій, половина з яких присвячена питанням української лінгвістики - фонології, граматики, лексикології та діалектології.

  Скачати повний текст