Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-культурний аналіз динаміки соціальних функцій музею, розглянуто головні принципи структурування аудиторії. Визначено предмет музейної педагогіки, її основні положення та методологічні принципи. Висвітлено основні напрями, форми та методи музейно-педагогічної діяльності. Теоретично обгрунтовано технологію створення цільових музейно-педагогічних програм, спрямовану на підвищення ефективності педагогічного потенціалу вітчизняного музею за умов сучасної соціокультурної ситуації.

  Скачати повний текст

Розглянуто найважливіші проблеми, пов'язані з формуванням світоглядних переконань Олекси Петровича Новицького, досліджено його плідну діяльність щодо збереження української історико-культурної спадщини на основі широкого кола джерел, особливо тих, які протягом тривалого часу не використовувались або були недоступними. Особливу увагу приділено діяльності О.П.Новицького стосовно розвитку українського музеєзнавства, а також його науково-організаційній роботі у ВУАН.

  Скачати повний текст

На міждисциплінарній методичній основі, що поєднує музеологічний, мистецтвознавчий, соціокомунікативний та культурологічний аспекти проблеми, досліджено основні закономірності образної побудови музейної експозиції. Вперше розроблено систему алгоритмів експозиційного мистецтва та його соціального функціонування, що містить концептуальні положення, детальний аналіз мовних засобів, жанрових форм і комунікативного потенціалу музейних експозицій. Розкрито шляхи та засоби адаптації теоретичної системи до культурно-історичних традицій та сучасних потреб українського суспільства. Обгрунтовано місію вітчизняної школи музеєтворення в світовому полікультурному просторі.

  Скачати повний текст

Висвітлено основи державної політики щодо музейної етнографічної справи на різних етапах та її вплив на діяльність етнографічних осередків, досліджено всю сукупність чинників розвитку етнографічного музейництва регіону, проаналізовано наукову, фондову, освітньовиховну, виставково-експозиційну роботу музеїв, їх внесок у розгортання етнографічних краєзнавчих студій, відтворено історію створення й етнографічну діяльність музеїв АР Крим, Миколаївської, Донецької, Херсонської й Одеської областей. Акцентовано увагу на втрачених музеях і колекціях, репресованих діячах етнографічного музейного руху, встановлено та досліджено нові види та типи сучасних музеїв.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено процеси створення музеїв Київщини та їх документальних фондів. Визначено етапи та шляхи, а також персональний внесок у формування документальних фондів музеїв Київщини, діячів науки та культури, краєзнавців. З'ясовано особливості організації архівних документів, науково-технічного опрацювання, описування, організації зберігання, забезпечення збереження в архівних установах та музеях Київщини. Досліджено склад і зміст їх документальних фондів. Розкрито форми та напрямки використання архівної інформації і роль архівних документів музеїв у науково-освітній діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження наукової та громадсько-культурницької діяльності академіка М.Ф.Біляшівського. Розглянуто процес становлення ученого як особистості та формування його наукових поглядів. Проаналізовано дослідження ученого у галузі археології, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, етнографії та музеєзнавства, визначено основні напрямки його наукової діяльності. Охарактеризовано внесок М.Ф.Біляшівського в розширення державної музейної мережі України. Досліджено концепцію ученого про створення місцевого музею, розроблену на базі власного практичного досвіду директора Київського міського художньо-промислового та наукового музею. Висвітлено внесок М.Ф.Біляшівського у формування теоретичних положень вітчизняного музеєзнавства як наукової дисципліни. Значну увагу приділено пам'яткознавчій та пам'яткоохоронній діяльності М.Ф.Біляшівського. З'ясовано, що позитивне вирішення основних проблем збереження вітчизняної історико-культурної спадщини учений вбачав у виведенні їх на загальнодержавний рівень у контексті прийняття національного пам'яткоохоронного законодавства. Висвітлено активну діяльність М.Ф.Біляшівського у різних пам'яткоохоронних інституціях та показано роль наукової інтелігенції в національно-культурному розвитку України кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

З використанням джерельної та історіографічної бази комплексно розглянуто історію створення та функціонування, а також основні аспекти діяльності музейних закладів Наддніпрянської України XIX - початку XX ст. (на прикладі музейних осередків Лівобережжя та м. Київ). Наведено періодизацію ураїнського музейництва зазначеного періоду. Класифіковано музейні установи за профілем і приналежністю до інституцій. Розглянуто внесок науковців, громадсько-політичних діячів і меценатів у розвиток музейної справи. Вивчено роль і місце ВНЗ, органів міського та земського самоврядування, центральних владних структур у розвитку вітчизняного музейництва. Проаналізовано нормативну базу діяльності музеїв, джерела їх фінансування. Висвітлено форми та методи наукової, видавничої, фондової та просвітницької діяльності музейних установ. Відзначено, що музейні установи XIX - початку XX ст. працювали за умов українського національного відродження.

  Скачати повний текст

Висвітлено головні напрями та зміст церковно-краєзнавчого руху з урахуванням місцевої специфіки та загальнодержавного контексту. Досліджено церковно-краєзнавчий аспект у діяльності Полтавського губернського статистичного комітету, Полтавської вченої архівної комісії, Полтавського церковного історико-археологічного комітету, місцевих церковних братств. Проаналізовано їх вагомі здобутки на ниві церковно-історичного краєзнавства й оцінено вплив на становлення та розвиток церковно-краєзнавчих студій у регіоні. Визначено коло учасників церковно-краєзнавчого руху, серед яких провідна роль належить І. Павловському та В. Пархоменку. Наголошено, що науково-дослідницька діяльність цих видатних вчених стала визначальною для розвитку церковно-історичного краєзнавства у регіоні.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан збереження та використання замкових комплексів XII - XVII ст., що збереглися на території Хмельницької області. Доведено, що незадовільний стан пам'яток переконливо свідчить про необхідність вирішення питань їх охорони, що, перш за все, залежить від наукового обгрунтування історико-культурної цінності замкових комплексів. Показано, що для об'єктів фортифікаційної спадщини Хмельниччини, рівень збереженності яких дуже низький, найефективнішим засобом збереження є музеїфікація та створення умов для екскурсійного відвідування, що сприяє перетворенню пам'яток на туристичний продукт. Обгрунтовано необхідність створення екскурсійних і туристичних маршрутів, які б охоплювали всі замкові комплекси області.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зародження, розвитку та основних здобутків церковної археології та церковно-археологічного музейництва в Україні, а також систематизовано науковий внесок у розробку питань церковної археології, пам'яткоохоронної роботи, краєзнавства та пам'яткознавства, зроблений церковно-археологічними установами та археологічними з'їздами. Проаналізовано науково-організаційну роботу зі створення та розвитку церковно-археологічних музеїв в Україні, охарактеризовано внесок даних музеїв у виявлення, збирання, вивчення, публікацію та охорону пам'яток. Розкрито характер та особливості фондовоі роботи, процесу створення основних музейних колекцій, систематизації, класифікації та атрибуції предметів зберігання церковно-археологічних музеїв, наукової роботи з дослідження та збереження предметів музейних колекцій, а також постановку екскурсійної роботи та організації виставок.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку музеєзнавчих концепцій у країнах Європи у аспекті збереження й експонування пам'яток історії первісного суспільства. На підставі вивчення джерел, літератури, а також аналізу експозицій з історії доби первісності у музеях України та Республіки Білорусь проаналізовано досвід експонування пам'яток кам'яного віку й епох енеоліту-бронзи. Показано можливості використання тенологічних моделей для реконструкцій інтер'єрних тематико-експозиційних комплексів на прикладі поселень неолітичної доби України та бронзового віку Поліського регіону. Виділено окремий науковий напрям у музеєзнавстві та пам'яткознавстві - археологічну скансенологію. Розроблено концептуальні засади створення різних археологічних музеїв "під відкритим небом" ("архепарків") з історії первісного суспільства, зокрема музеєфікації пам'яток.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено причини виникнення Дніпровської флотилії як складової південних військово-морських сил Російської Імперії, визначено її місце у розвитку військового суднобудування та взаємозв'язку з традиціями та досвідом запорозьких майстрів. Виявлено та систематизовано блок письмових джерел, що дозволяють визначити всі етапи становлення та розвитку кораблебудівної галузі в Україні. Розглянуто створення флотилії як прикладу роботи усього державного механізму у динамічному режимі, з урахуванням економічного розвитку країни, системи управління та внутрішньої політики царизму в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні засади формування фонду. Розкрито понятійний апарат, сформульовано визначення фонду сакрального мистецтва та виокремлено його складові частини. Охарактеризовано фонд за типовою та видовою ознаками, визначено його особливості. Досліджено процеси формування фонду сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею (ВКМ), визначено й охарактеризовано основні періоди, етапи та шляхи комплектування, склад музейної збірки, роль окремих особистостей, зокрема, П. Жолтовського у розбудові фонду. Визначено та розкрито на прикладі ВКМ реалізацію головних напрямів музейної діяльності в галузі збереження й охорони пам'яток музейного фонду України за період незалежної України, висвітлено його документаційне забезпечення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні етапи формування мережі центрів краєзнавчо-екскурсійної роботи (екскурсійних баз і бюро) та основні напрямки їх діяльності: методичне забезпечення краєзнавчих екскурсій, підготовку кадрів з краєзнавчо-екскурсійної справи, створення та організацію краєзнавчо-екскурсійних маршрутів місцевого та республіканського значення по Україні, надання пільг центрам краєзнавчо-екскурсійної роботи та екскурсантам. Комплексно досліджено керівні структури краєзнавчо-екскурсійної справи, визначено періодизацію їх діяльності. Доведено, що розвиток зазначеної справи відбувався на грунті краєзнавства, охорони пам'яток, музеєзнавства. Простежено запровадження краєзнавчих екскурсій у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, у роботі культосвітніх установ, у науковій та просвітницькій діяльності наукових товариств.

  Скачати повний текст

Проаналізовано місце та роль музеїв у суспільно-політичному, науковому та культурному житті України 1950-х - 1980-х рр. Розкрито шляхи формування мережі державних музеїв, основні напрямки їх роботи, роль творчих спілок, громадськості у розвитку музейної справи. Велику увагу приділено створенню історико-культурних заповідників, етнографічних комплексів, становленню і розвитку громадського музейного руху. Розглянуто досягнення та прорахунки українського музейництва зазначеного періоду, показано роль музеїв у збереженні історико-культурної спадщини українського народу, а також запропоновано конкретні шляхи використання досвіду музейництва кінця 1950-х - 1980-х рр. у формуванні сучасної музейної політики України.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність музейних закладів Волині другої половини XIX - початку XX ст. як вагомої складової частини загальних історико-краєзнавчих досліджень у зазначений період. З використанням багаточисленних історичних джерел і документів висвітлено діяльність музейних закладів краю щодо виявлення, збору, опрацюванню та представленню у власних експозиціях місцевих старожитностей, значення цієї роботи для збереження майбутнім поколінням багатьох пам'яток старовини. Визначено внесок музеїв регіону в ознайомлення за допомогою волинознавчих публікацій представників різних верств тодішнього суспільства з історією Волині та визначними історичними особистостями, пов'язаних з волинським краєм. На підставі опрацьованого фактологічного матеріалу проаналізовано зміст і значення у вивченні минулого Волині такого напряму історико-краєзнавчої діяльності музейних закладів, як надання власних збірок для наукових досліджень і виставок. Показано роль місцевих діячів музейної справи в історико-краєзнавчому вивченні Волині; сучасні наукові знання про музейництво краю другої половини XIX - початку XX ст. доповнено невідомими досі фактами з біографій його найяскравіших представників.

  Скачати повний текст

Показано логіку та характер змін якісного складу приватних колекцій, їх культурно-історичну та художню цінність. Досліджено сучасний стан приватних мистецьких зібрань, причини втрат творів мистецтва у ХХ ст., місцезнаходження окремих частин колекцій. Процеси колекціонування висвітлено в нерозривному зв'язку зі створенням музейної мережі в краї. Розкрито особливості та шляхи надходження збірок до музеїв Слобожанщини, їх місце в сучасних музейних фондах. Визначено можливі перспективи колекціонування творів мистецтва в регіоні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст