Розкрито зміст та особливості художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики. Сформульовано принципи, визначено й перевірено педагогічні умови, які впливають на результативність художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблі народної музики. Встановлено критерії (емоційно-перцептивний, мотиваційно-вольовий, пізнавально-активний, ціннісно-орієнтаційний, художньо-діяльнісний) та рівні (високий, середній, низький) її діагностики. Обгрунтовано й експериментально апробовано методичну модель художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики на основі вивчення українських народних музичних традицій, цілісність якої обумовлена взаємозв'язком емоційно-комунікативної, мотиваційної, змістової, ціннісної, процесуальної складових. Удосконалено навчально-методичне забезпечення творчих об'єднань (художньо-творчих колективів) позашкільних закладів освіти та позакласної роботи загальноосвітніх шкіл України.

  Скачати повний текст

Визначено та обгрунтовано зміст та структурні компоненти музично-естетичної культури молодших школярів (інформаційний, почуттєво-емоційний, комунікативний), критерії та рівні сформованості музично-естетичної культури, а також педагогічні умови її формування у молодших школярів під час дозвілля. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено та впроваджено у практику цілісну методику організації музично-естетичної діяльності дітей у клубному об'єднанні на основі розвитку їх творчо-пізнавальної активності.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано методику формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики на базі українського фольклору. Надано педагогічну інтерпретацію художньо-образного мислення. Розроблено його компонентний склад. Розкрито педагогічний потенціал фольклору завдяки синкретично-цілісному сприйманню його образів. Обгрунтовано та експериментально перевірено етапи формування художньо-образного мислення молодших школярів засобами фольклору на уроках музики. Показано взаємопов'язаність та взаємодоповнюваність процесу формування художньо-образного та музично-образного мислення.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано суть і зміст музично-театральної діяльності. Визначено її естетико-виховну значущість. Проаналізовано методичні проблеми підготовки майбутніх учителів музики до ефективного використання засобів музичного театру в естетико-виховному процесі школи. Визначено й обгрунтовано критерії, показники, рівні підготовки студентів музичних спеціальностей до естетичного виховання учнівської молоді засобами музичного театру. Розроблено й апробовано поетапну методику даної підготовки.

  Скачати повний текст

Визначено суть, структурні компоненти, критерії та рівні сформованості інтересу до народно-інструментального виконавства. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методику його формування у молодших школярів у позаурочний час. Доведено важливість одержаних результатів для подальшого розвитку музично-естетичного виховання учнів.

  Скачати повний текст

На основі аналізу спеціальної та педагогічної літератури, навчальних планів та програм шкіл, вищих навчальних закладів виявлено та систематизовано концептуальні підходи до музичного виховання учнів I - VI класів основної школи, охарактеризовано сучасну теоретичну модель професійно-педагогічної підготовки вчителя музики у польських вищих навчальних закладах. Визначено специфіку змісту та форм музичного виховання учнів польських шкіл на сучасному етапі реформування шкільної освіти. Встановлено провідні тенденції розвитку музичного виховання учнів I - VI класів у системі шкільної освіти у Польщі. Здійснено порівняльний аналіз систем музичного виховання школярів у Польщі та Україні.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині в історичному аспекті. Проаналізовано внесок вітчизняних філософів та педагогів досліджуваного періоду А.Гілярова, Н.Грота, Б.Грінченка, А.Козлова, С.Миропольського, С.Русової, К.Ушинського, А.Чалпанова, Я.Чепіги, П.Юркевича щодо розробки проблеми розвитку морально-естетичної культури молоді. Узагальнено досвід формування морально-естетичної культури учнівської молоді: розглянуто зміст діяльності учнівських хорів, визначено напрями та форми роботи музично-просвітницьких товариств, з'ясовано специфіку підготовки керівників хорів і вчителів співу. Досліджено діяльність музичних, просвітницьких організацій та хорових товариств Слобожанщини, зокрема Харківського товариства любителів хорового співу, Харківського музичного гуртка, Харківського церковно-співочого товариства та Харківського товариства поширення в народі грамотності. Розкрито роль відомих харківських диригентів та діячів мистецтв М.Ведринського, П.Кравцова, О.Літинського, М.Новикова, Н.Сумцової, І.Туровєрова, А.Юр'яна у формуванні морально-естетичної культури слобідського регіону. До наукового обігу введено маловідомі архівні документи та історичні факти, пов'язані з досліджуваною проблемою.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і структуру музично-естетичного виховання молодших школярів за умов полікультурного середовища. Уточнено зміст понять "мистецькі традиції" та "взаємодія мистецьких традицій". Виявлено спільні та відмінні ознаки українських та угорських мистецьких традицій. Розкрито педагогічний потенціал і визначено принципи забезпечення взаємодії українських та угорських традицій у процесі музично-естетичного виховання молодших школярів. Розроблено критерії й апробовано поетапну методику реалізації такої взаємодії. Результативність застосованої методики виявлено в позитивній динаміці рівнів музично-естетичної вихованості учнів експериментальних класів.

  Скачати повний текст

Показано залежність емоційного благополуччя дитини від здатності до креативного вираження переживань. Розроблено модель організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу підтримки емоційного благополуччя та корекції їх емоційної сфери. Поглиблено існуючі уявлення про емоційну сферу першокласників у віковому та гендерному аспектах. Окреслено основні типи емоційного неблагополуччя у молодших школярів у період адаптаційної кризи. Конкретизовано зміст поняття "спільна музично-ігрова діяльність", розширено уявлення про можливості музики як засобу корекції емоційної сфери у дітей. Виокремлено психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови підтримки емоційного благополуччя та корекції емоційної сфери, визначено завдання психолога (педагога) щодо забезпечення емоційного благополуччя у молодших школярів.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та практичні аспекти взаємодії загальноосвітньої та дитячої музичної шкіл у процесі формування музичної культури дітей. Проаналізовано сутність музичної культури особистості, структурно-функціональний аналіз процесу її формування, проблеми двох типів шкіл, що впливають на успішність музичного розвитку школярів. Встановлено, що ефективність формування музичної культури дітей залежить від організаційно-педагогічних умов, які виникають внаслідок взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл. Розроблено й експериментально перевірено модель формування музичної культури особистості, наведено показники їх ефективності.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему виховання старшокласників засобами молодіжної музичної субкультури (ММС). Розкрито суть понять духовності, виховання духовності старшокласників, проаналізовано структуру духовності особистості. Наведено критерії, показники та рівні духовної вихованості школярів, розроблено методику діагностики наявного рівня духовного розвитку учнів старших класів. З'ясовано історичні та соціальні передумови виникнення біт-музики як форми відображення субкультури молоді, описано її особливості та визначено характерні риси. Розглянуто виховні функції МСС як засіб духовного становлення учнів юнацького віку, виявлено педагогічні умови, що забезпечують результативність духовного виховання старшокласників засобами ММС.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання, а також основні завдання естетичного виховання підлітків, та сутність apт-терапії. Обгрунтовано можливість застосування ії засобів у професійній підготовці майбутньою вчителя музики та в естетичному вихованні підлітків. Виокремлено структурні компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

  Скачати повний текст

У процесі дослідження виявлено, що метою особистісно орієнтованої загальної музичної освіти молодших школярів є формування основ їх музичної культури - інтерактивного утворення, яке забезпечує дитині можливість усвідомлення спілкування з музичним мистецтвом та є необхідною складовою її різнобічного виховання та розвитку. Запропоновано структуру музичної культури молодшого школяра, що містить блоки музичної спрямованості, обізнаності, вихованості та музично-творчої розвиненості, які набувають змістовно-широких та особистісно орієнтованих властивостей. Обгрунтовано дидактико-методичну систему формування основ музичної культури молодших школярів, розроблено інноваційний зміст і методику музичної освіти. Розкрито шляхи забезпечення наступності музичної освіти учнів початкової й основної школи та професійного вдосконалення вчителів музики.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено цілісний науковий аналіз процесу виховання молоді засобами православної духовної музики в закладах освіти України кінця ХІХ - початку ХХ ст. як соціально-педагогічного феномену. Обгрунтовано основні його етапи: 1884 - 1889 рр. - пропедевтичний, 1889 - 1908 рр. - становлення, 1908 - 1914 - активного розвитку, 1914 - 1917 рр. - завершальний. Охарактеризовано моральну, естетичну та громадсько-патріотичну виховну сутність православної духовної музики. Встановлено та класифіковано провідні тенденції (сутнісно-розвивальні, змістовно-процесуальні, актуально-визначальні). Виявлено основні чинники (методи, форми, види діяльності, умови) виховання молоді у церковнопарафіяльних школах, гімназіях, учительських семінаріях, народних та єпархіальних училищах. Доведено позитивний вплив українських духовних піснеспівів на етнопедагогіку, національно-культурні виховні традиції, українську та російську музично-педагогічні культури.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття національної музичної традиції, розглянуто зміст і складові компоненти процесу навчання підлітків предметів художньо-естетичного циклу з використанням національних музичних традицій. З'ясовано, що ефективність та якість процесу навчання цих предметів перебуває у прямій залежності від сформованості художньо-естетичної компетентності підлітків. Визначено критерії та показники рівнів цієї сформованості. Розроблено й апробовано поетапну методику використання національних музичних традицій у процесі досліджуваного навчання.

  Скачати повний текст

Уперше актуалізовано проблему формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій (ЗМТ). Розроблено педагогічні умови та методику формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики ЗМТ. Визначено критерії, показники та рівні характеристики сформованості пізнавального інтересу підлітків. Надано характеристику МТ і визначено особливості їх застосування на уроках музики з метою формування пізнавального інтересу учнів V - VIII класів загальноосвітньої школи. Обгрунтовано модель уроку музики із застосуванням МТ. Розкрито зміст і компонентну структуру пізнавального інтересу підлітків на уроках музики.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано суть механізму виховання в молодших школярів тяжіння до духовних цінностей на уроках музики, який передбачає врахування домінувальної ролі емоційної сфери у сприйнятті творів мистецтва, рівня пізнавальних можливостей і творчих здібностей учнів цього віку з метою розвитку духовних потреб і почуттів, набуття елементарних навичок сприйняття мистецтва і знань про духовні цінності, формування творчої активності, а також для реалізації духовних сил і задатків. Визначено педагогічні умови реалізації даного механізму, а саме: інтеграцію міжпредметних і міжхудожніх знань, умінь і навичок, організацію навчально-виховного процесу на уроках музики з використанням аксіологічного й особистісно-діяльнісного підходів, стимулювання потреби творчої самореалізації молодших школярів у різних видах музичної діяльності.

  Скачати повний текст

Доведено, що одним з можливих шляхів розв'язання проблеми педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності, є впровадження до практики виховання діалогічної стратегії дослідженого феномену, психолого-педагогічним механізмом якої є імпровізаційна діяльність. Розглянуто суть, зміст педагогічної імпровізації, особливості ціннісних орієнтацій стосовно музично-ігрової діяльності та залежність динаміки ціннісних орієнтацій молодших школярів від використання вчителем інтегративних діалогічних методів естетичного виховання фіксувально-стимулювального, пізнавально-творчого, оціночно-гіпотетичного, пошуково-інсайтного. Наведено методики дослідження сформованості зазначених орієнтацій учнів, розроблено діалогові "ігроуроки" музики як виховний простір, визначено критерії та показники ефективності запропонованого змісту педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності.

  Скачати повний текст

В історико-педагогічному аспекті здійснено цілісний аналіз теорії та практики навчання співу у початкових школах Слобожанщини у період другої половини XIX - початку XX ст. Систематизовано погляди зарубіжних і вітчизняних педагогів щодо даного навчання. Конкретизовано суть, мету та принципи навчання співу. Науково обгрунтовано етапи становлення співу як навчального предмета на Слобожанщині у даний історичний період, а саме: перший - 1864 - 1883 рр., другий - 1884 - 1888 рр., третій - 1889 - 1907 рр., четвертий - 1908 - 1917 р. Поетапно проаналізовано зміст програми з навчального предмета "Спів". Виділено найпоширеніші методи й організаційні форми навчання співу, зокрема, розширення співацького репертуару шкільних хорів завдяки музичним творам різних жарів, поступове ознайомлення учнів з нотною грамотою (мажором, знаками альтерації). Узагальнено педагогічний досвід упровадження методів і організаційних форм навчання співу (спів з листа, виразне читання перед співом). Актуалізовано роль учителя у вихованні та навчанні співу молоді. Розвинуто методи та форми практичної діяльності учителів співу у шкільній та позашкільній роботі. До наукового обігу введено маловідомі та раніше невідомі архівні матеріали.

  Скачати повний текст

Вперше розкрито зміст і структуру процесу гуманізації навчально-виховного процесу у дитячому хоровому колективі. Теоретично обгрунтовано педагогічну технологію формування гуманних взаємин між його учасниками на основі демократичного стилю керування ним. Удосконалено критерії та показники рівнів сформованості гуманних взаємин відповідно до специфіки, мети та творчої діяльності дитячого хорового колективу. Розроблено положення щодо впровадження в навчальний процес демократичного стилю керівництва дитячими музичними колективами.

  Скачати повний текст