Досліджується процес формування моральних потреб особистості молодшого школяра. Виявлені та експериментально перевірені особливості та принципи організації педагогічного впливу, умови його ефективності. Розроблена та апробована технологія педагогічного забезпечення процесу формування моральних потреб особистості молодшого школяра.

  Скачати повний текст

Містяться теоретичне та експериментальне дослідження ефективності морального виховання молодших школярів у позаурочній діяльності в період розбудови національної школи. Встановлено зростання впливу суспільного середовища на моральне формування особистості сучасного школяра. Нові соціально-педагогічні умови суттєво впливають на зміну соціально-педагогічних характеристик сучасних молодших школярів. Особливістю виховного процесу в початковій школі нині є його коригування як основа нормалізації моральних відносин молодших школярів. Доведено, що функціонування відкритої соціально-педагогічної системи повинно мати безперервний, керований комплексний характер, забезпечуючи цим сприятливі умови для цілеспрямованого морального виховання учнів молодших класів у різних соціумах.

  Скачати повний текст

Встановлено, що причини збільшення випадків ранньої шкільної дезадаптації (РШД) не тільки в особистісних властивостях дітей, а й у специфіці сучасної соціальної ситуації. Розкрито психологічні механізми та психосоціальну специфіку виникнення ранньої шкільної дезадаптації. З'ясовано, що психологічним механізмом активізації РШД є, зокрема, негативна каузальна атрибуція, під дією якої вчителі не усвідомлють справжніх причині мимоволі припускають стан дезадаптованості дітям. Розроблено та апробовано методику модулюючого експерименту з метою подолання психологічно деструктивного спілкування з дітьми. На основі дослідження уточнено функції психологічної служби початкової школи.

  Скачати повний текст

На основі аналізу методологічних підходів до проблеми дослідження подано визначення поняття морально-етичної культури у контексті педагогічних завдань. Обгрунтовано психолого-педагогічні передумови її формування у молодших школярів. Здійснено розробку технології експериментально-виховної роботи. Простежено особливості впливу та ефективність даної технології на розвиток морально-етичної свідомості та вчинкової активності вихованців у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності.

  Скачати повний текст

На історичному та сучасному матеріалі досліджено проблему використання гуманістичних засад у процесі формування особистості учня початкових класів. Проаналізовано внесок провідних мислителів і педагогів різних культурно-історичних епох у розробку методики формування гуманістично орієнтованої особистості засобами навчального і виховного потенціалу шкільної освіти. Визначено нові напрями, етапи реалізації цього процесу в середніх навчальних закладах нового типу. Доведено, що ефективність експериментальної методики формування гуманістично орієнтованої особистості учня початкових класів у авторській школі забезпечується пріоритетністю парадигми гуманістичних цінностей у реалізації навчально-виховного процесу, стимулюванні художньо-естетичних інтересів, умінь та навичок учнів молодших класів, гармонійним поєднанням інтелектуального розвитку школярів зі зміцненням їх фізичного здоров'я як передумови адаптації до нової якості соціокультурного середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему педагогічної корекції емоційної сфери першокласника у процесі художньо-ігрової діяльності. Проаналізовано розвиток емоційної сфери молодшого школяра за умов його шкільної адаптації, визначено характерні риси сучасного емоційно-неадекватного першокласника. Структуровано онтогенетичну логіку послідовного ускладнення механізмів емоційного розвитку особистості. Визначено критерії та показники сформованості означених механізмів. Розкрито сутність і зміст педагічної корекції як форми виховного впливу на емоційну сферу особистості учня. Теоретично обгрунтовано поняття "педагогічна корекція емоційної сфери молодшого школяра", розкрито принципи та методи корекційного впливу. Досліджено, обгрунтовано й експериментально перевірено доцільність використання художньо-ігрової діяльності як засобу педагогічної корекції емоційної сфери молодшого школяра. Запропонована методика передбачає цілеспрямований вплив на розвиток зовнішньої емоційної виразності школяра, що забезпечує позитивну динаміку формування механізмів його емоційного розвитку.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено актуальній проблемі формування емоційно-почуттєвої сфери (ЕПС) молодших школярів у художньо-ігровій діяльності. Обгрунтовано педагогічні умови, визначено критерії та рівні сформованості досліджуваної якості. У процесі розробки змісту художньо-ігрової діяльності молодших школярів було враховано емоційні впливи сукупності мистецьких ігор: з образотворчої діяльності, музично-ігрової драматизації, художньої праці. Інтегрований зміст художніх ігор реалізовано у формі тематичних днів художньо-ігрової діяльності з урахуванням урочної та позакласної виховної роботи. Розкрито сутність і структуру ЕПС у співвідношенні з художньо-ігровою діяльністю. Розширено положення мистецтвознавчої науки про те, що ігрова діяльність близька до художньої, а дитяча гра є зовнішнім вираженням художньо-орієнтованих емоцій. Визначено та експериментально перевірено основні педагогічні умови ефективного здійснення процесу формування ЕПС у художньо-ігровій діяльності. Сформульовано важливе теоретичне положення: для ефективного формування ЕПС особистості орієнтація повинна здійснюватись не на результат, а на сам процес художньо-ігрової діяльності. Підкреслено два аспекти емоційної спрямованості особистості: як специфічної форми відображення значимих для суб'єкта об'єктів та форми активного ставлення учнів до навколишнього світу.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття гумору, основними складовими якої є інтелектуально-емоційний, мотиваційний і комунікативний компоненти та їх реалізація у системі моральних стосунків і моральної діяльності. Визначено засоби педагогічного впливу та умови виховання почуття гумору. Наведено результати експериментального дослідження виховання почуття гумору на підставі системного підходу.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості вольових якостей та вольового зусилля в дітей молодшого шкільного віку. З'ясовано структуру комплексу вольових якостей, встановлено симптоматику, динаміку, значущість його складових. На основі кореляційного та класифікаційного аналізу комплексу виокремлено основні ймовірні тенденції в розвитку вольового процесу в хлопчиків і дівчаток. Створено психологічні профілі дітей у типових ситуаціях проявів вольового зусилля та вольових якостей (у стані втоми, в ситуаціях подолання фізіологічно зумовлених труднощів та у розумовій діяльності за наявності перешкод). Наведено основні чинники, які визначають процес становлення вольових якостей та вольового зусилля. Доведено, що вивчення вольових особливостей у дітей молодшого шкільного віку дозволяє поглибити психологічні знання про вікову специфіку розвитку волі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми особистісного розвитку молодшого школяра. Розглянуто теоретико-педагогічні та структурно-функціональні особливості морального розвитку підростаючої особистості та закономірності її формування у молодшому шкільному віці. Розкрито психолого-педагогічні умови створення виховних ситуацій згідно з концепцією особистісно зорієнтованого виховання, які визначають стратегію морального розвитку особистості. Окреслено наукові засади особистісного розвитку школяра та шляхи оптимізації процесу морального розвитку у початковій ланці середньої школи. Науково обгрунтовано систему роботи вчителя з морального виховання учнів молодшого шкільного віку, розроблено й апробовано комплекс методів діагностики морального розвитку молодшого школяра, які можна використовувати в роботі практичного психолога. Створено науково-практичні рекомендації щодо умов та засобів психолого-педагогічного впливу на моральний розвиток учнів початкових класів.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення здатності першокласників до спільної діяльності у ситуаціях невизначеності. Уточнено психологічні дефініції поняття невизначеності у контексті вікової та педагогічної психології. Показано, що ситуація невизначеності є чинником актуалізації та структурування спільної діяльності, відтак і фактором особистісного становлення першокласника. Створено й апробовано систему методичних прийомів оптимізації процесу становлення спільної діяльності на початковому етапі шкільного навчання. Наведено нові діагностичні методики, спрямовані на виявлення особливостей групової взаємодії. Запропоновано також спосіб визначення рівня адаптованості першокласника до ситуацій невизначеності.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічний зміст розвитку моральної саморегуляції в молодшому шкільному віці у зв'язку з попередніми та наступними віковими періодами. Розглянуто будову та типологію моральної саморегуляції. Встановлено, що тип моральної саморегуляції має значну стійкість і зберігається, починаючи з молодшого шкільного віку, в переважної більшості людей. Розроблено експериментальні методики діагностики моральної саморегуляції молодшого школяра - методику тематичної проекції внутрішніх станів молодшого школяра у процесі здійснення морального вчинку та методику рангування соціальних ситуацій. З використанням цих методик побудовано науково обгрунтовану типологію моральної саморегуляції. Модифіковано й апробовано метод символдрами, як засіб корекції моральної саморегуляції молодшого школяра. З'ясовано особистісні передумови успішності психокорекції.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, складові компоненти й основні засоби методу переконування, проаналізовано його роль у формуванні елементів моральних переконань учнів молодшого шкільного віку на основі особистісно орієнтованого підходу. Розроблено критерії оцінювання рівня сформованості елементів моральних переконань учнів молодшого шкільного віку. Описано процедуру впровадження методу переконування у виховний процес початкової ланки загальноосвітньої школи, що базується на спрогнозованих педагогічних умовах і забезпечує ефективне розв'язання проблеми.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічні умови забезпечення комплексної корекції девіантної поведінки молодших школярів. Проаналізовано стан зазначеної проблеми в педагогічній теорії та практиці, визначено суть і специфіку девіантної поведінки молодших школярів, вивчено роль і засоби корекції поведінки у подоланні різноманітних відхилень неорганічного походження. Опрацьовано та перевірено експериментально методики діагностування та корекції загальної емоційної напруженості, тривожності, депресивних станів, агресивної поведінки. Виявлено та досліджено педагогічні умови забезпечення комплексної корекції девіантної поведінки. Показано, що ефективність профілактики та корекції відхилень усіх типів даної поведінки в учнів молодших класів забезпечується їх своєчасним і якісним діагностуванням, на підставі якого - визначенням характеру та глибини відхилень у поведінці молодших школярів, позитивним ставленням вчителя до учня, систематичним цілеспрямованим педагогічним впливом за допомогою різноманітних методів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально виявлено залежність вибору змістових характеристик ціннісних орієнтацій молодшими школярами від різних показників їх самооцінки та індивідуально-особистісних характеристик. Виділено чотири типи особистості учнів молодших класів на основі вибору ними пріоритетних цінностей. Розроблено програму діяльності шкільного психолога стосовно розвитку самосвідомості молодшого школяра.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст дезадаптації, визначено її критерії: стійкий стан емоційної напруги (тривожність, страх) і порушення саморегуляції (підвищена рухлива активність, надмірна пасивність), рівні розвитку (високий, середній, низький), форми прояву (емоційна нестабільність, тривожність, агресивність, відстороненість). За часом виникнення емоційна дезадаптація поділяється на первинну та вторинну, за ступенем виявлення - на наявну та приховану. Проаналізовано індивідуально-психологічні та соціально-психологічні фактори, які зумовлюють виникнення даної дезадаптації. Розроблено та апробовано програму профілактики та корекції щодо пом'якшання впливу факторів емоційної дезадаптації на молодших школярів. Програма включає психологічну профілактику, консультування батьків, учителів і корекційну роботу з емоційно-дезадаптованими школярами. Експериментально доведено, що виявлені індивідуально-психологічні та соціально-психологічні фактори впливають на виникнення емоційної дезадаптації молодших школярів, а комплексна психопрофілактика та корекція сприяє зниженню гостроти прояву дезадаптації в учнів початкової школи.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми виховання дітей з нейротичними ускладненнями. Вивчено психолого-педагогічні умови забезпечення корекційно-виховного впливу на учнів початкових класів загальноосвітньої школи у процесі позакласної виховної роботи. З'ясовано суть нейротизму як ускладнення розвитку дитини. Визначено та вивчено структурні компоненти чинників його виникнення у дитини (біологічний та мікросоціальний - сімейний і шкільний), а також зумовлені ними прояви нейротизму. Розроблено систему корекційно-виховної роботи з молодшими школярами, спрямовану на усунення у них нейротичних проявів та становлення соціально значущих якостей. Доведено ефективність її використання.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття "гуманність" як інтегральної якості особистості, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки та сукупність відповідних знань і умінь. Встановлено критерії та рівні сформованості гуманних якостей учнів початкової школи. Обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови, що сприяють активізації даного напряму виховного процесу. Доведено позитивний вплив таких чинників, як посилення гуманістичної спрямованості викладання предметів гуманітарного циклу з метою осмислення гуманістичних понять, трансформації їх у погляди, переконання та звички на формування гуманних якостей молодших школярів. Обгрунтовано необхідність гармонізації змісту, форм і методів навчання з метою вивчення предметів гуманітарного циклу, виявлено їх виховний потенціал. Встановлено доцільність залучення учнів до гуманної діяльності з метою збагачення їх досвідом гуманістичної поведінки. Проаналізовано результати виховного впливу та його коректування в процесі формування гуманних якостей учнів початкових класів.

  Скачати повний текст

Проведено соціальний та психолого-педагогічний аналіз динаміки розвитку і стану сучасної української сім'ї. Охарактеризовано її основні функції, структуру та типологію. Виявлено роль і значення сімейної комунікації, охарактеризовано специфіку роботи з батьками, вікові, фізіологічні та психологічні особливості виховання молодших школярів. Досліджено динаміку регіонального розвитку сімейного виховання та його результативність. Обгрунтовано шляхи підвищення педагогічної культури батьків і визначено доцільне співвідношенння сімейного та суспільного виховання. Запропоновано нові методи взаємодії батьків і професійних педагогів. Проведено діагностику статусу батьківської сім'ї молодшого школяра та процесу сімейного виховання як бази для його безперервної та динамічної корекції. Представлено корелятивний аналіз результатів регіонального досвіду. Обгрунтовано варіативну модель впровадження у практику сімейного виховання традицій української народної педагогіки. Обгрунтовано шляхи ефективного використання інноваційного досвіду в процесі гуманізації суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему застосування розвитку творчого потенціалу у психологічній реабілітації дітей молодшого шкільного віку з порушеними соціальними зв'язками. Здійснено аналіз змісту, структури та умов розвитку креативності у цих дітей. Проаналізовано поняття порушених соціальних зв'язків, детермінанти їх виникнення, форми прояву та методи реабілітації у різних психологічних напрямках. Розроблено теоретико-методологічні засади та програму розвитку креативності для сприяння поновленню порушених соціальних зв'язків. Установлено, що ці зв'язки зумовлені дією комплексу взаємопов'язаних зовнішніх і внутрішніх факторів та можуть бути відновлені на основі розвитку креативності як здатності до творчості, що є інтегральною властивістю особистості.

  Скачати повний текст