Обгрунтовано засади сучасного виховного процесу у навчально-пізнавальній діяльності молодшого школяра. Висвітлено аспект психологічних резервів особистісного розвитку учня у даному процесі на підставі аналізу інноваційних підходів до його організації, зокрема, інтеграції. Розглянуто види виховуючої діяльності. Виявлено виховний особистісно-розвивальний потенціал інтегрованого підходу до навчання. Розкрито суть інтеграції як наукового пізнання у контексті психолого-педагогічних положень. З'ясовано закономірності виховання за умов даного підходу. Розроблено й експериментально апробовано модель виховання особистості молодшого школяра, яка базується на механізмі суб'єкт-об'єктних взаємин. Модель передбачає здійснення діагностики сформованості особистісних якостей молодшого школяра, на підставі результатів якої є можливими визначення виховної спрямованості дидактичного процесу, розробка засобів прямого й опосередкованого впливу та здійснення аналізу показників реалізації виховної функції навчання. Обгрунтовано психологічний і методичний аспект інтегрованих уроків у контексті реалізації завдань виховання особистості молодшого школяра.

  Скачати повний текст

Визначено сутність поняття "природоохоронна діяльність", виокремлено й охарактеризовано її структурні компоненти. Проаналізовано стан освітньої практики західного регіону досліджуваної доби у сфері підготовки учнів молодшого шкільного віку до природоохоронної діяльності. Визначено зміст, форми та методи організації практичної діяльності молодших школярів у галузі охорони природи на західноукраїнських землях в урочний та позаурочний час. Проаналізовано матеріали тогочасних підручників (букварі та читанки) та дитячі періодичні видання. Показано вплив творів художньої літератури на стимулювання природоохоронної діяльності школярів. Охарактеризовано сучасний стан практичної діяльності у галузі охорони довкілля, що здійснюється учнями початкової школи. Обгрунтовано перспективи творчого використання історичного позитивного досвіду організації природоохоронної діяльності учнів молодших класів на західноукраїнських землях у міжвоєнний період в сучасній загальноосвітній школі першого ступеня.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття відповідальності у молодших школярів, основним складниками якого є когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти. Визначено й експериментально відображено процес і результати експериментального дослідження формування цього почуття, педагогічними умовами якого є спрямованість виховного процесу на розвиток особистісних цінностей, що зумовлюють відповідальну поведінку; насичення виховувального середовища за умов його емоційного фону доброзичливості, взаєморозуміння та співробітництва; достатнє осмислення дітьми молодшого шкільного віку знань, норм і правил поведінки, оволодіння прийомами планування, оцінювання, аналізу вчинків і ситуацій, які характеризують моральний обов'язок особистості; розвиток емоційної сфери, внутрішньої мотивації; включення молодших школярів до різноманітних видів діяльності (навчально-пізнавальної, предметно-перетворювальної, комунікативної, оцінно-орієнтаційної, доброчинної) з урахуванням індивідуальних інтересів і здібностей; координація життя та діяльності школярів органами учнівського самоврядування; поетапний розвиток почуття відповідальності дітей з систематичним діагностуванням і корекцією негативного досвіду; єдність зусиль батьків і педагогів у вихованні даного почуття.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічний зміст розвитку моральної саморегуляції в молодшому шкільному віці у зв'язку з попередніми та наступними віковими періодами. Розглянуто будову та типологію моральної саморегуляції. Встановлено, що тип моральної саморегуляції має значну стійкість і зберігається, починаючи з молодшого шкільного віку, в переважної більшості людей. Розроблено експериментальні методики діагностики моральної саморегуляції молодшого школяра - методику тематичної проекції внутрішніх станів молодшого школяра у процесі здійснення морального вчинку та методику рангування соціальних ситуацій. З використанням цих методик побудовано науково обгрунтовану типологію моральної саморегуляції. Модифіковано й апробовано метод символдрами, як засіб корекції моральної саморегуляції молодшого школяра. З'ясовано особистісні передумови успішності психокорекції.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "формування основ громадянської культури молодших школярів". Проаналізовано особливості формування основ громадянської культури в загапьноосвітніх школах І ступеня Автономної Республіки Крим. Визначено критерії та показники сформованості основ громадянської культури молодших школярів: когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий. Встановлено низький, середній, високий рівні сформованості основ громадянської культури молодших школярів. Розроблено технологію формування основ громадянської культури молодших школярів у позаурочний час. Визначено дієвість педагогічних умов та ефективність форм і методів формування основ громадянської культури молодших школярів у позаурочний час.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти проблеми виховання соціальної усталеності особистості старшокласника в навчально-виховному процесі. Розкрито сутність, зміст і структуру феномена "соціальна усталеність особистості", психолого-педагогічні умови її виховання й особливості прояву у сучасних старшокласників. Розроблено критерії оцінювання визначення рівнів і складено їх типологічні характеристики. Запропоновано й апробовано технологію виховання соціальної усталеності особистості старшокласника в навчально-виховному процесі сучасної загальноосвітньої школи, технічного ліцею та ліцею з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Обгрунтовано динаміку змін в особистості старшокласників до та після експериментальної роботи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування моральних якостей молодших школярів (ФМЯ) у психолого-педагогічній літературі та педагогічній практиці. Розроблено систему управління процесом ФМЯ учнів початкових класів, обгрунтовано її зміст та організаційні форми. Розкрито педагогічні, психологічні, кадрові й організаційні умови, що забезпечують реалізацію системи управління процесом ФМЯ у дітей молодшого шкільного віку. Визначено критерії діагностики ефективності системи управління процесом ФМЯ учнів початкових класів. Експериментально перевірено й узагальнено результати дослідження ефективності системи управління процесом ФМЯ учнів початкових класів у ЗНЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему застосування розвитку творчого потенціалу у психологічній реабілітації дітей молодшого шкільного віку з порушеними соціальними зв'язками. Здійснено аналіз змісту, структури та умов розвитку креативності у цих дітей. Проаналізовано поняття порушених соціальних зв'язків, детермінанти їх виникнення, форми прояву та методи реабілітації у різних психологічних напрямках. Розроблено теоретико-методологічні засади та програму розвитку креативності для сприяння поновленню порушених соціальних зв'язків. Установлено, що ці зв'язки зумовлені дією комплексу взаємопов'язаних зовнішніх і внутрішніх факторів та можуть бути відновлені на основі розвитку креативності як здатності до творчості, що є інтегральною властивістю особистості.

  Скачати повний текст

Вперше визначено особливості впливу дитячої субкультури на процес соціалізації молодшого школяра. Досліджено умови формування соціальної компетентності дітей шести-семи років у просторі дитячої субкультури. З'ясовано сутність та зміст поняття "дитяча субкультура молодших школярів". Удосконалено й доповнено теорію та методику соціально-педагогічної роботи з молодшими школярами щодо забезпечення опосередкованого впливу на збагачення дитячої субкультури.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості емоційності та товариськості дітей молодшого шкільного віку. Встановлено вплив стійкої схильності до переживань емоцій певної модальності на специфіку товариськості дітей молодшого шкільного віку. На підставі результатів проведених досліджень доведено відносну стабільність якісних особливостей емоційності у дітей 7 - 10 років. Досліджено динаміку емоційності й товариськості та їх показників, встановлено стійкий характер зв'язків між ними. Показано, що у родинах з однаковим типом батьківського ставлення у дітей спостерігаються різні емоційні диспозиції. Розроблено та стандартизовано методики діагностики якісних параметрів емоційності та формально-динамічних показників товариськості у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування духовності молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва. Розкрито сутність і структуру поняття духовності особистості, визначено особливості формування даної якості в учнів молодшої школи. Науково обгрунтовано педагогічні умови, реалізація яких сприяє формуванню духовності молодших школярів у процесі навчання образотворчого мистецтва. Зокрема, обгрунтовано доцільність структурування змісту навчання з образотворчого мистецтва на духовно-смислових засадах і встановлено пріоритетне значення емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів у структурі їх духовності, що обумовлює необхідність її використання як базової у процесі навчання. Здійснено експериментальне дослідження ефективності запропонованих педагогічних умов. Доведено, що їх реалізація сприяє суттєвому зростанню гуманістичної спрямованості образу світу в молодших школярів, посиленню моральності їх вчинків та адекватності самооцінки учнями особистісних якостей.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методологічні засади виховання громадянськості молодших школярів (ГМШ) як складного особистісного утворення, у змісті якого цілісно поєднуються емоційні, інтелектуальні, ціннісні та практичні аспекти життєдіяльності, спрямованої на позитивне ставлення до держави, Батьківщини, інших людей та самого себе як громадянина держави. Визначено змістовий аспект структурних компонентів ГМШ як єдність когнітивного, аксіологічного та праксеологічного компонентів і громадянський потенціал підручників гуманітарного циклу (ГЦ). Розроблено критерії, показники, досліджено рівні сформованості ГМШ. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови, спрямовані на підвищення рівня громадянськості та педагогічну модель виховання ГМШ, а також зміст, форми та методи її виховання у процесі вивчення предметів ГЦ, єдність урочної і позакласної діяльності.

  Скачати повний текст

Викладено проблему оптимізації "Годин фізичної культури" в групах продовженого дня на основі врахування динаміки фізичної працездатності молодших школярів протягом тижня в різні періоди року. Зазначено, що об'єктом дослідження є процес оздоровчого впливу занять фізичними вправами на організм школярів на "Годинах фізичної культури" в групах продовженого дня, а предметом дослідження - засоби та методи фізичної культури відповідно до динаміки тижневої та сезонної працездатності молодших школярів у режимі продовженого дня. Визначено мету дослідження, яка полягає в обгрунтуванні методики організації й особливостей проведення "Годин фізичної культури" в системі оздоровчої роботи груп продовженого дня з урахуванням динаміки тижневої та сезонної працездатності учнів молодшого шкільного віку для покращання їх фізичного стану. Обгрунтовано зміст, спрямування, обсяг та інтенсивність фізичних навантажень програми "Години фізичної культури" в групах продовженого дня.

  Скачати повний текст

Уточнено сутність і структуру основ етичної культури (ОЕК), розглянуто базові етичні цінності, які є визначальними у вихованні ОЕК у молодших школярів. Розроблено критерії та показники, виявлено рівні вихованості ОЕК молодших школярів у навчально-виховному процесі. Визначено педагогічні умови оптимізації виховання ОЕК молодших школярів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні питання соціального розвитку молодшого школяра у групах подовженого дня. Розкрито суть поняття "соціальний розвиток особистості", уточнено його зміст щодо молодших школярів та запропоновано структуру. Висвітлено історичний аспект становлення та розвитку мережі груп подовженого дня за кордоном та в Україні. Проаналізовано нормативно-законодавчу базу, специфіку функціонування даних груп, стан, функції та потенційні можливості у соціальному розвитку. Розроблено критерії та визначено рівні даного розвитку сучасних молодших школярів. Створено та впроваджено методику його оптимізації за умов груп подовженого дня. Обгрунтовано динаміку змін рівнів соціального розвитку протягом експериментального дослідження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виокремлено, теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови формування у молодших школярів дбайливого ставлення до природи за умов позаурочної виховної роботи. Розроблено відповідну організаційно-педагогічну модель і запропоновано методику її реалізації. Доведено, що успішне формування дбайливого ставлення молодших школярів до природи у процесі позаурочної виховної роботи можливе за умов системного набуття учнями еколого-природничих знань, забезпечення емоційно-ціннісного підгрунтя взаємодії дітей з природою, залучення учнів до добродійних вчинків.

  Скачати повний текст

Вперше визначено педагогічні умови виховання у дітей молодшого шкільного віку емоційної культури. Визначено зміст емоційної культури дітей молодшого шкільного віку, під якою розуміємо особистісне утворення, що репрезентується осмисленістю емоцій, ареалом переживань, усталеною орієнтацією особистості в процесі індивідуальної життєдіяльності на загальноприйняті способи їх вираження, і її структурні компоненти. Визначено критерії та показники сформованості емоційної культури дітей. Встановлено низький, середній, високий рівні сформованості структурних компонентів даної культури дітей молодшого шкільного віку. Охарактеризовано виявлені типи емоційної культури ("незбалансовано-індиферентний", "збалансовано-ситуативний", "незбалансовано-стійкий", "незбалансовано-ситуативний", "збалансовано-стійкий"). З'ясовано роль вчителів початкових класів і батьків молодших школярів у процесі виховання емоційної культури. Розроблено модель виховання у дітей молодшого шкільного віку емоційної культури. Визначено та перевірено дієвість педагогічних умов та ефективність форм і методів виховання у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Визначено основні тенденції, які впливають на процес підготовки майбутнього педагога початкової школи до виховної діяльності. У контексті компетентнісного, суб'єктно-діяльнісного та системного підходів комплексно досліджено процес підготовки майбутніх педагогів у підсистемі "бакалавр - спеціаліст - магістр". Розкрито теоретичні засади професійної підготовки майбутніх педагогів до особистісно орієнтованого виховання молодших школярів. Визначено ступінь готовності майбутніх учителів до особистісно орієнтованого виховання і встановлено його критерії, показники, ознаки виявлення та рівневу характеристику. Репрезентовано навчально-методичний супровід ступеневої підготовки майбутнього педагога до особистісно орієнтованого виховання молодших школярів.

  Скачати повний текст