Досліджено теоретичні та практичні міжнародно-правові аспекти ефективності виконання гуманітарних традицій та кодифікованих у Конвенціях та Протоколах норм міжнародного гуманітарного права (МГП). Досліджено історичну еволюцію, становлення та розвиток різних доктрин МГП: права війни (збройних конфліктів), традиційного МГП, нової доктрини "права гуманності". Встановлено закономірності переходу від первісної кодифікації приписів МГП до створення розгалужених механізмів імплементації на всіх рівнях виконання, розкрито причини "гуманітарної кризи" як наслідку необмеженого збройного насильства у конфліктах змішаного типу, вказано шляхи прискорення імплементації норм міжнародного гуманітарного права до національного правового поля. Запропоновано нову концепцію викладання базових принципів міжнародного гуманітарного права та концепції захисту прав людини.

  Скачати повний текст

Удосконалено висновок про те, що у міжнародній доктрині не вироблено єдиного поняття міжнародного гуманітарного права (МГП) як галузі, немає єдності щодо її змісту, предмета правового регулювання та, відповідно, системи. По-новому проаназізовано міжнародно-правову регламентацію ведення воєнних дій, що дало змогу виділити у елементній (суб'єктно-об'єктній) системі МГП предметно-нормативні блоки його міжнародного регулювання. Вперше у вітчизняній науці міжнародного права зроблено висновок про те, що нарівні з розробленням нових норм існує об'єктивна потреба у продовженні кодифікації норм, які уже містяться у самих кодифікованих джерелах, за допомогою надання їм системності, предметності, зведення однорідних міжнародних норм у єдиний нормативний акт. Зазначено, що підхід світового співтовариства до проблеми заборони або обмеження засобів і методів ведення воєнних дій логічно обгрунтований та обумовлений, насамперед, головним призначенням даної групи норм - захистом цивільного населення, мирних об'єктів і жертв війни. Встановлено, що у результаті співробітництва держав сформувався міжнародно-правовий механізм захисту прав людини за умов збройного конфлікту. Вперше сформульовано висновок про те, що механізм сприйняття норм МГП національною системою права України має конституційну регламентацію та у процесі імплементації реалізує засоби трансформації норм міжнародних договорів, які відповідають міжнародній практиці. Доведено, що механізм дотримання та реалізації норм МГП, який застосовується у період збройних конфліктів, перебуває у межах міжнародно-правових заходів, спрямованих на активізацію міждержавного співробітництва з метою забезпечення узятих зобов'язань на міжнародному рівні.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розвитку найманства за фармаційним підходом, причини виникнення даного явища, визначення поняття найманця й ознаки такої категорії осіб, міжнародно-правової регламентації боротьби з найманством. Досліджено проблему боротьби з найманством на міжнародному рівні, зокрема, застосування щодо правопорушників норм, які регламентують боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців. Розглянуто діяльність міжнародних організацій і співробітництво держав у боротьбі з найманством. Показано проблему формування реальних міжнародних і внутрішніх механізмів боротьби з найманством.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні засади міжнародно-правового регулювання застосування звичайних озброєнь, історико-правового аспекту проблеми, а також конкретних прикладів заборони та обмеження застосування різноманітних видів звичайної зброї. Обгрунтовано необхідність заборони зброї об'ємного вибуху, а також розроблено конкретні рекомендації щодо механізмів заборони сучасних куль, які легко розгортаються або сплющуються у тілі людини та не підпадають під діючі норми. Значну увагу приділено практичним питанням щодо підвищення ефективності міжнародно-правового регулювання застосування звичайних озброєнь, зокрема, протипіхотних мін. Розглянуто питання імплементації норм міжнародного права у законодавстві України. Запропоновано проект статті Кримінального кодексу України щодо порушення норм, які регулюють методи та засоби ведення бойових дій.

  Скачати повний текст

Уперше в історіографії у дослідженні здійснено спробу комплексного аналізу реалізації окупаційної політики, яка проводилась військовою та цивільною адміністрацією Райхскомісаріату "Україна" у всіх сферах життя суспільства. Обрано методологічні підходи, що дозволили трактувати досліджувані події в контексті перманентного конфлікту між німецькою владою та українським суспільством у різноманітних його проявах упродовж усіх без винятку хронологічних періодів. Вдосконалено підходи до визначення ефективності роботи німецького управлінського апарату, зокрема, визначено чинники політичної кризи гітлерівського окупаційного режиму. Проаналізовано правове поле, в якому діяла окупаційна адміністрація, розглянуто теоретичні положення, що інтерпретують гітлерівську окупаційну політику як систему комплексних заходів адміністації Райхскомісаріату "Україна" у сфері активної експтуатації потенціалу захопленої території, включно силового, репресивно-карального врегулювання стосунків з місцевим суспільством, виразно закріплену в нормативних приписах.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політології комплексно досліджено проблему ядерного нерозповсюдження у світовій політиці. Розроблено концепцію нерозповсюдження ядерної зброї, ідентифіковано основні теоретичні підходи щодо вирішення даної проблеми, удосконалено її понятійний апарат. З'ясовано провідні мотиви розповсюджувачів ядерної зброї. Проаналізовано еволюцію, сучасний стан та загрози режиму нерозповсюдження ядерної зброї, розглянуто політику офіційно визнаних та де-факто ядерних держав. Визначено нові та потенційні загрози існуючому режиму та можливі заходи щодо їх нівелювання. Особливу увагу приділено вивченню проблеми існування та зміцнення Договору нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як правової основи режиму нерозповсюдження. Визначено недоліки ДНЯЗ та запропоновано заходи щодо їх подолання.

  Скачати повний текст