Розглянуто систему специфічних принципів тлумачення юридичних норм щодо прав і свобод людини. Встановлено зумовлені зазначеними принципами спільні та відмінні риси використання кожного з відомих способів тлумачення, а також специфіку відповідної правотлумачної діяльності (тлумачення-з'ясування та тлумачення-роз'яснення) на матеріалах практики Євросуду та КСУ щодо з'ясування ними змісту прав і свобод людини. Виявлено співвідношення між різними способами тлумачення, їх певної субординованості та пояснення їх "нерівноцінності" у досліджуваній правотлумачній практиці. Визначено особливості тлумачення за "обсягом", здійснюваного стосовно юридичних норм і прав людини. Оцінено ступінь відповідності зазначеним принципам правотлумачної практики КСУ. Пояснено можливості неоднозначного тлумачення Євросудом юридичних норм щодо прав і свобод людини за неоднакових (ситуативних) умов їх застосування. Надано характеристику специфіки співвідношення офіційного правотлумачення та правотворчості у практиці Євросуду, а також характеристику юридичної сили прецендентних рішень Євросуду стосовно його подальшої правотлумачної діяльності та їх впливу на правотлумачну й правотворчу діяльність держав-учасниць. Запропоновано класифікацію використовуваних Євросудом власних прецендентів за способом посилання, характером використання змісту преценденту, сферою поширення юрисдикції Ради Європи, а також класифікацію рішень Євросуду за характером їх обов'язковості і сферою чинності та класифікацію здійснюваного КСУ систематичного тлумачення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано правовий статус Європейського Парламенту в системі органів Європейськго Союзу (ЄС). Описано інституційний механізм Європейських Співтовариств та ЄС. Визначено роль і місце Європейського Парламенту в системі органів ЄС, його компетенцію в процессі прийняття рішень ЄС та правові основи міжпарламентського співробітництва між Україною та ЄС. Розкрито сутність, зміст та призначення Європарламенту, правотворчу, бюджетну та контрольні функції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано організаційно-правовий механізм функціонування Європейського Союзу (ЄС) та охарактеризовано його правову природу. Висвітлено діяльність тандему виконавчих органів ЄС: Європейської Комісії - Ради ЄС, розглянуто проблему реформування виконавчих органів ЄС щодо його розширення й аналізу багатоаспектного характеру їх взаємодії у процесі прийняття правових актів. Розкрито поняття первинного та вторинного права ЄС, показано відмінності між різними типами правових актів, досліджено важливе для розуміння європейських інтеграційних процесів поняття наднаціональності. Проаналізовано стан і перспективи розвитку співробітництва між Україною та ЄС, надано пропозиції стосовно його вдосконалення.

  Скачати повний текст

Досліджено інститут звернення до регіональних органів (угоди) для вирішення міжнародних спорів країн-членів у Європейському Союзі (ЄС), зокрема, виділено їх переваги над іншими мирними засобами вирішення міжнародних спорів. Запропоновано комплексний підхід до розуміння причин ефективності вирішення спорів у рамках ЄС. Вперше у вітчизняній науці міжнародного права визначено коло правових засобів вирішення міжнародних спорів. Розвинуто системний підхід до визначення юрисдикційних повноважень Суду Європейських співтовариств шляхом їх порівняння в різних галузях співробітництва. Вперше розглянуто проблему визначення юрисдикційних повноважень Суду у разі застосування бланкетних норм Договору про ЄС, що посилаються на юрисдикційні повноваження Суду, передбачені Договором про утворення Європейського співтовариства. Проаналізовано причини реформування Суду Європейських співтовариств. Узагальнено умови, дотримання яких необхідно у процесі реформування судових органів ЄС, обгрунтовано необхідність їх дотримання.

  Скачати повний текст

Визначено поняття конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського суду з прав людини. Розкрито зміст вищезазначеного суб'єктивного права. Надано характеристики несудовій та судовій формам реалізації права людини на звернення за захистом своїх прав і свобод у різні державні та міжнародні інстанції. Обгрунтовано правові та організаційні аспекти, пов'язані з правом людини та громадянина в Україні на індивідуальне звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини. Узагальнено процедури звернення до Європейського Суду та розглянуто стан її функціонування в Україні. Оцінено діяльність судових і правоохоронних органів України щодо дотримання ними положень Конституції України, які закріплюють права та свободи людини та громадянина. Проаналізовано практику звернення громадян України за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини.

  Скачати повний текст