Досліджено проблему інституційного оформлення політико-правової природи місцевого самоврядування та розроблено його модель з урахуванням політичних, економічних, соціальних та історико-національних традицій України як складової побудови громадського суспільства та правової держави. Створено концепцію поняття засад місцевого самоврядування, здійсненно їх класифікацію. Визначено пріоритетні напрямки їх політико-правового й організаційного забезпечення. Досліджено основні етапи становлення та розвитку інституційних форм місцевого самоврядування та генезу політичної думки про основні інститути місцевого самоврядування, розглянуто їх взаємозв'язок і взаємовпливи. Спрогнозовано тенденції розвитку місцевого самоврядування за сучасних умов вітчизняного державотворення та визначено базові проблеми його практичної реалізації.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження сучасних західних теорій з застосуванням вітчизняних досягнень сформовано понятійно-категоріальний апарат інтеграційного процесу як ефективного засобу дослідження особливостей сучасного українського державотворення. Розглянуто історико-культурні, господарсько-правові фактори дезінтеграції та інтеграції українського соціуму. Визначено основні напрямки формування національної та етнічної ідентичностей у процесі внутрішньополітичної інтеграції українського суспільства. Виявлено роль політичної свідомості та культури у цьому процесі. На підставі політологічного аналізу розроблено рекомендації щодо внутрішньополітичної інтеграції сучасного суспільства з метою їх використання в українському державотворенні.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політології проведено комплексне дослідження історії становлення та розвитку інституту президентства у контексті змін у політичній системі України, які відбулися за роки державної незалежності (1991 - 2007). Запропоновано класифікацію систем президентського правління, розроблену з урахуванням світового досвіду їх моделювання, яку екстрапольовано на українську дійсність. Визначено шість етапів трансформації інституту президентства в Україні, кожен з яких характеризується подіями, що вплинули на особливості його функціонування та взаємодію з іншими гілками влади. Вперше використано індексну методологію, розроблену західними та російськими дослідниками, для аналізу обсягу повноважень Президента України та їх застосування за текстом Конституції та на практиці у періоди дії Основного Закону 1996 - 2006 рр. та після набуття чинності внесених до нього змін у 2006 р. Обгрунтовано концепцію української президентури, в якій на підставі світового та вітчизняного досвіду державного будівництва передбачено використання парламентарсько-президентської моделі як найбільш ефективної моделі інституту президентства, щодо якої надано рекомендації з удосконалення конституційних норм.

  Скачати повний текст

Доведено провідну роль самоврядного процесу в демократизації сучасного українського суспільства. Проаналізовано самоврядний процес за критеріями, що використовуються у політичній теорій для дослідження політичних процесів (сфери функціонування, кола учасників, форм їх функціонування та взаємодій). Висвітлено потенціал і статус учасників самоврядного процесу - анатомічних та інституціоналізованих, серед яких найбільш впливовими є територіальна громада як самостійний учасник і органи самоврядування як спеціальна, створена громадою, система органів політичного управління. Розглянуто місцеве самоврядування як сферу функціонування самоорганізаційних і самоврядних, політичних за змістом процесів. Це дозволило визначити різницю між термінами "самоорганізація" та "самоврядування", виявити залежність між ними та визнати їх як основу демократизації політичної системи влади та всього сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено модернізацію системи державного управління у контексті системно-структурної трансформації перехідного суспільства та вплив на ці процеси політичної реформи. Визначено зміст і сутнісні характеристики концепту "політико-адміністративна модернізація" щодо держави перехідного типу на основі системної та інституціональної методології. Систематизовано чинники, загальні тенденції модернізації політичної системи перехідного суспільства, а також різні фактори впливу на модернізацію політико-управлінських відносин в Україні у контексті неоднозначного ставлення провідних політико-адміністративних еліт до реалізації конституційної реформи. На основі компаративного методу проведено порівняльний аналіз різних периферійних проявів і моделей наздоганяючої політико-адміністративної модернізації, реформування державного управління у пострадянських країнах. Досліджено основні етапи й особливості трансформації системи державного управління за роки незалежності України. За нових політичних реалій і зростання ролі інститутів громадянського суспільства, передусім політичних партій в управлінні державою, доведено необхідність подальшого зміцнення конституційно-правових демократичних засад функціонування центральних органів влади у контексті формування ефективної політичної моделі управління суспільством і державою; оптимізації політичних механізмів регулювання політико-управлінських відносин; забезпечення реальної участі суспільства у процесах розробки та реалізації державно-управлінських рішень.

  Скачати повний текст

Досліджено процес громадянської самоорганізації в Україні та визначено можливості його впливу на стабільність політичної системи. Проаналізовано основні теоретико-методологічні здобутки теорії громадянського суспільства та концепції "соціального капіталу". Визначено сутність поняття, умови та складові стабільності політичної системи. Виявлено фактори, які впливають на розвиток громадянської самоорганізації в Україні, проведено оцінювання її сучасного стану, висвітлено перспективи та можливі напрями розвитку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політичній науці проведено теоретичний аналіз інституціоналізації громадянського суспільства як чинника формування демократичної політичної стабільності у сучасній Україні. Охарактеризовано основні етапи розвитку теорії громадянського суспільства щодо його здатності реалізувати стабілізаційний потенціал демократичних цінностей (холістський, теологічний, ліберальний, статистський і сучасний інтегративний). Між даними етапами встановлено хронологічний зв'язок у визначенні стабілізаційного потенціалу інституціоналізації громадянського суспільства. Вперше на підставі аналізу концептуально-категоріальних засад політичної стабільності демократичних систем сформульовано визначення демократичної політичної стабільності як стану політичної системи, що досягається та утримується шляхом засвоєння демократичних цінностей у суспільному житті та партнерською співпрацею держави зі структурами громадянського суспільства та забезпечує своєчасне реагування системи на внутрішні та зовнішні загрози демократичному розвитку. На підставі вивчення досвіду розвинених західних держав уточнено принципи реалізації демократичної участі громадян, основними з яких є правове забезпечення громадянської участі, синергія та взаємодопомога, публічність, переконання та загальне узгодження. Визначено структурно-інституціональні складові стабілізаційного потенціалу громадянського суспільства. Зроблено висновок, що найбільшим потенціалом характеризуються громадські організації, які надають можливість громадянам та іншим суб'єктам громадянського сектору висловлювати свої вимоги та впливати на державну політику. Розроблено інституціональну рівневу модель партнерської взаємодії інститутів держави та структур громадянського суспільства. Визначено основні рівні цієї моделі (громадський, на якому відбувається первинна самоорганізація й артикуляція інтересів суспільства; регіональний, який характеризується агрегацією вимог суспільства та закріпленням їх у програмах регіонального розвитку та державний рівень, який включає співпрацю державних і громадських інститутів з метою реалізації виробленого політичного курсу. За допомогою даної моделі розкрито ієрархію комунікаційних зв'язків і форми співпраці суб'єктів держави та громадянського суспільства. Визначено основні сфери удосконалення впливу громадянського суспільства на формування демократичної політичної стабільності у сучасній Україні, показано пріоритетне значення політико-правової й інституціональної сфери. З'ясовано, що у політико-правовій сфері формулюються напрямки державної політики, які закріплюються у нормах національного законодавства, в інституціональній - відбувається адаптація й усталення демократичних засад шляхом забезпечення ефективного функціонування інститутів демократичної політичної системи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито еволюцію змісту поняття громадянське суспільство, зміст сучасних підходів до визначення сутності громадянського суспільства, особливостей його становлення за умов посттоталітарної трансформації. Встановлено, що головна суперечність процесів становлення інститутів громадянського суспільства в Україні полягає в невідповідності між набутими формами демократичного впливу громадянського суспільства на державу та їх реальним, значною мірою недемократичним змістом. Доведено, що некритичне копіювання ідеальних схем громадянського суспільства, заснованих на принципах західної цивілізаційної моделі, її історичній і нормативно-правовій традиції, нездатне забезпечити формування дієвих інститутів громадянського суспільства в Україні. Акцентовано увагу на аналізі політичних інститутів громадянського суспільства як конституційно-правовому засобі прямої та представницької демократії, політичних партій, груп інтересів, засобів масової інформації, органів місцевого самоврядування, які пов'язані з реалізацією влади в суспільстві, недержавних об'єднань, що забезпечують зв'язок громадянського суспільства з державою і його вплив на неї. Проаналізовано особливості становлення громадянського суспільства в новоутвореній національній державі у контексті проблеми досягнення національно-культурної єдності за умов українського соціуму.

  Скачати повний текст

Досліджено процес виникнення та розвитку концепцій політичної опозиції. Визначено сутність опозиції як інституту демократичної політичної системи, умови її функціонування, види та форми. Виділено основні етапи розвитку політичної опозиції та умови її трансформацій в незалежній Україні. Виділено та охарактеризовано проблеми процесу інституціоналізації політичної опозиції в Україні. Проаналізовано світові моделі політичної опозиції, визначено перспективи становлення інституту опозиції в Україні в контексті світового досвіду та українських реалій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний політико-історичний аналіз основих теоретико-методологічних підходів щодо тлумачення сутності політичної опозиції як важливої складової політичної системи суспільства. Проаналізовано процес зародження та специфіку формування політичної опозиції в Україні наприкінці 1980-х - 1990-х рр., охарактеризовано її основі моделі. Із використанням нових концептуальних підходів проаналізовано проблеми функціонування політичної опозиції в Україні, досліджено політико-правові проблеми регулювання її діяльності. На підставі вивчення результатів останніх парламентських компаній визначено особливості процесу структурування та діяльності парламентської опозиції в Україні. Висвітлено перспективи подальшого розвитку інституту опозиції в Україні, проаналізовано позитивні та негативні аспекти її діяльності. Обгрунтовано тезу про значення конструктивної опозиції як надійного засобу усунення негативних явищ, які виникають у процесах організації та функціонування державної влади. Доведено, що діяльність конструктивної опозиції сприяє взаємоузгодженню різних інтересів та оптимізації функціонування політичної системи.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичний процес як цілісне явище, що включає послідовність генерування, функціонування та кризових станів політики й обумовлюється системою детермінант. Особливу роль відіграють ідеологічні детермінанти, які мають різний ступінь впливу та функціонального навантаження залежно від стадії, типу та виміру політичного процесу. Розглянуто ідеологічно детермінанти в фокусі базових стадій політичного процесів і режимів держави, а також проаналізовано головні ідеологеми глобальноі політики. Досліджено етапи, характерні риси і перспективи політичного процесу в Україні. Відзначено відносна загальна слабкість ідеологічної детермінації, а також конфліктогенний дестабілізувальний вплив тих ідей, що запропоновано суб'єктами сучасного політичного процесу, їх відірваність від суспільних цінностей та організацій. Акцентовано на ризиках відсутності інтегрувальних ідей і цінностей для подальшого розвитку України в державному та глобальному вимірах.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз процесу формування самоврядної влади в Україні у контексті інституційного впливу глобального громадянського суспільства. Визначено сутність публічного характеру самоврядної влади. Досліджено еволюцію становлення та розвитку самоврядності в європейському та північно-американському вимірах. Проведено історико-політологічний аналіз генези організаційних форм і доктринальної бази самоврядної влади за умов України. Розглянуто новітні тенденції щодо інституалізації місцевого самоврядування, які залежать від внутрішніх і зовнішніх чинників і пов'язані з впливом глобального громадянського суспільства. Аргументовано, що модель послідовної реалізації програми спільних дій в територіальній громаді має бути важливим засобом удосконалення процесу впливу глобального громадянського суспільства на інституалізацію місцевого самоврядування в Україні. Обгрунтовано необхідність використання світових надбань та європейських стандартів і вимог щодо сталого розвитку території й просторового виміру у процесі удосконалення місцевої демократії в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено фактори взаємовпливу процесів становлення демократичної політичної системи та європейської інтеграції України. Наведено пропозиції щодо активізації інститутів громадянського суспільства в Україні як базисного елементу адаптації європейських цінностей демократії. У межах визначення детермінант європейської інтеграції України встановлено взаємозалежність і взаємовплив політичних і соціально-економічних мотивів вступу до ЄС, проведено комплексний аналіз проблем формування та розвитку європейської ідентичності. Узагальнено досвід розвитку європейських демократій, обгрунтовано можливості його використання в Україні. Показано спільність внутрішніх та євроінтеграційних потреб удосконалення політичної системи України. Обгрунтовано концепцію синхронізації процесів становлення демократичної політичної системи та європейської інтеграції України.

  Скачати повний текст

Розглянуто історико-культурні, політичні, економічні фактори гендерної демократії. Визначено основні стратегічні напрями України на шляху до політики гендерної рівності. Проаналізовано досвід провідних країн світу щодо питань вирішення гендерного дисбалансу, розглянуто основні національні механізми впровадження принципів гендерної демократії. Встановлено роль держави, політичних партій і громадських організацій щодо поглиблення гендерного розвитку українського суспільства, творення держави соціальної злагоди та гендерної рівності. Сформульовано основні напрями політики гендерної рівності в сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концептульні засади становлення соціальної держави в Україні. З'ясовано, що у відповідному синонімічному ряду родовим є поняття "соціальна держава". Доведено суперечливість цінностей ринкової економіки та соціальної держави. Розкрито специфіку соціальних держав Заходу. Здійснено порівняльний аналіз статусу соціальних держав у пострадянських республіках. Доведено необхідність посилення ролі держави у соціально-економічних процесах. Обгрунтовано гіпотезу про маятникоподібний соціально-політичний розвиток у площині, заданій векторами "свобода" та "рівність", доведено об'єктивну необхідність його переміщення у бік рівності. На засадах світ-системного аналізу визначено специфіку сучасного міжнародного положення України. З метою визначення джерел фінансування соціальних програм розкрито специфіку процесу капіталізації, проаналізовано проблеми інвестицій та перспективи економічного розвитку. Досліджено соціальну структуру українського суспільства у контексті політичної підтримки ідеї соціальної держави різними верствами. Виявлено негативний вплив масової бідності на соціально-економічний розвиток, обгрунтовано необхідність спрямування політики держави на протидію їй.

  Скачати повний текст

Визначено політичні аспекти процесу підготовки управлінських кадрів (УК) за умов функціонування сучасної політичної системи в Україні. Розглянуто домінуючі світові моделі підготовки УК, проведено їх порівняльний аналіз по відношенню до національної моделі. Розглянуто особливості політико-правового регулювання, структурно-функціональні характеристики системи підготовки УК в Україні, окреслено основні тенденції її модернізації. Визначено вплив УК та їх підготовки на стабілізацію та розвиток суспільно-політичних процесів на основі розробленої сегментно-кільцевої моделі суспільно-владних відносин. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення підготовки УК, особливо на регіональному рівні.

  Скачати повний текст