Розкрито суть поняття "системні реформи". Висвітлено методологію його застосування до конкретних життєвих перетворень. Обгрунтовано складові ідеології системного реформування суспільства - послідовність, спадкоємність, збереження досягнень минулого та впровадження інновацій, досягнення оптимального балансу вітчизняного та зарубіжного досвіду, кадрове та ресурсне забезпечення. Показано суперечливість реформ, здійснених у минулому десятиріччі. У їх основі знайдено стримувальні фактори: політичну неструктурованість суспільства, недостатню наукову обгрунтованість реформ, розбалансованість взаємодії гілок влади, суб'єктивність окремих "реформаторів", залишковість орієнтацій частини населення та тоталітарні підходи до цінності. Проаналізовано умови та фактори ідеології прискорення реформ, що розглядається як чинник стабілізації українського суспільства.

  Скачати повний текст

Базуючись на принципах системного аналізу та методологічних засадах некласичних теорій перехідного періоду, здійснено грунтовне дослідження процесу політичної модернізації в аспекті адміністративної реформи як складової реформи політичної системи суспільства у цілому. Зроблено висновок, що на етапі переходу від тоталітарного правління до демократії адміністративна реформа має поєднуватися з політичною, дані реформи є процесами політико-адміністративної модернізації. На підставі аналізу суспільно-політичної ситуації в Україні запропоновано концепцію політико-адміністративної модернізації, суть якої полягає в поєднанні інституційних змін політичної системи та політичного управління на принципах ідейно-світоглядного плюралізму та демократичної політичної культури.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення сучасних наукових підходів щодо визначення сутності політичного насилля сформульовано визначення даного поняття як засобу влади, що полягає в обмеженні чи узурпації волі соціального суб'єкта (або групи соціальних суб'єктів), яке здійснюється за допомогою зовнішнього примусу, наслідком якого є нанесення шкоди матеріального та духовного (психологічного, емоційного) характеру. Відзначено, що політичне насилля необов'язково передбачає використання фізичного примусу. Доведено, що за сучасних умов для його реалізації активно використовуються засоби психологічного, ідеологічного або інших видів духовного примусу. Обгрунтовано необхідність впровадження нового критерію типологізації політичного насилля, яким є характер примусу, що використовується під час його здійснення. На підставі даної ознаки виділено традиційне та нетрадиційне насилля, розглянуто сучасні форми їх прояву, визначено причини виникнення та наслідки застосування. Проведено дослідження тероризму та етнічних війн як домінуючих форм традиційного політичного насилля. Встановлено транснаціональний характер тероризму, виникнення якого обумовлене процесами загальної глобалізації. З'ясовано, що етнічні війни як форма політичного насилля є наслідком опору культурній гомогенізації світу, виявом захисту власних ідентичностей від нав'язування однорідного способу життя. Вперше досліджено феномен нетрадиційного політичного насилля. Розглянуто його основні форми (символічне насилля, інформаційні, психологічні та консцієнтальні війни, характерною особливістю яких є використання інформаційних технологій та ведення бойових дій без фізичної участі людини).

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження політичного тероризму у світовій і вітчизняній науковій думці, проаналізовано зміст понятійно-категоріального апарата проблематики. За умови відсутності чіткого й однозначного розуміння суті тероризму проведено розмежування споріднених понять, на підставі чого виокремлено якісні ознаки феномену та розроблено його тлумачення. Досліджено характерні риси політичного тероризму та виявлено його особливості у сучасному суспільстві. З'ясовано історичні зміни, що відбулися у формальних і змістових характеристиках даного суспільно-політичного явища. Установлено, що основна тенденція прояву тероризму полягає у зростанні його суспільної небезпечності. Проведено аналіз об'єктивних і суб'єктивних причин тероризму як суспільно-політичного явища. Показано особливості організації протидії тероризму, зокрема у демократичних суспільствах та визначено залежність між цим явищем і політичним режимом країни. Здійснено прогноз стосовно можливих проявів тероризму в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано фактори впливу на розвиток близькосхідної кризи на основі інтенсифікації процесів глобалізації міжнародних відносин. Досліджено, що в період розпаду біполярної системи близькосхідний конфлікт позбавився "соціалістичного компонента" і проявляється в цивілізаційному вимірі. Визначено деструктивний вплив на формування спільної позиції світового співтовариства націй щодо близькосхідного врегулювання. Відзначено, що кожна нова фаза регіонального конфлікту стимулює розбіжність у підходах зовнішнього світу до причин та механізмів його розв'язання, конфлікт цивілізацій передбачає певну єдність, інтеграцію в межах ворогуючих сторін на державному рівні на відміну від ситуації в ісламському суспільстві. Наголошено, що зазначені умови сприятимуть поширенню міжнародного ісламського тероризму як зброї слабких проти сильних на основі диспропорцій розвитку країн регіону.

  Скачати повний текст

Проаналізовано використання інформаційних технологій для маніпуляції та координації дій натовпу під час "кольорових революцій" та заворушень у сучасних європейських державах. Проведено аналіз мотивації мас до участі у протестних акціях під час електоральних революцій із вивченням проблематики колективної дії, коли виборчі фальсифікації спонукають натовп протестуючих вдатися до активних дій. Поглиблено дослідження еволюції натовпу на постсоціалістичному просторі крізь аналіз масових заворушень, що відбувалися на цій території у період 1989 - 2009 рр. На підставі різноманітних підходів до вивчення теорії натовпу та масового суспільства запропоновано розглядати масові заворушення, які відбулися на початку XXI ст., з залученням теорії "розумного натовпу". Виявлено негативні тенденції в еволюції сприйняття демократії та спрогнозовано можливе посилення ролі держави внаслідок популяризації підміни поняття "парламентської демократії", "демократією вулиць". Удосконалено з'ясування підходів до причин та умов поширення "кольорових революцій" на постсоціалістичному просторі та визначено фактори успіху електоральних революцій.

  Скачати повний текст

Вперше в українській політичній науці досліджено проблему визначення основних сутнісних характеристик явища кризовості у процесах сучасних глобалізаційних трансформувань і розвитку окремих країн. Застосовано сучасну методику вивчення впливу кризових явищ на процеси еволюціонування суспільних і політичних систем. Здійснено порівняльний аналіз проблем кризовості суспільства за перехідних умов на підставі параметральних зіставлень суспільно-політичних систем України та Росії. Сформульовано нове тлумачення понять "криза", "кризовість", "кризогенність", визначено їх місце у системі еволюціонування транзитивного суспільства. Вперше досліджено конструктивістську рольову функцію кризовості у процесах трансформації суспільних систем. Запропоновано нове парадигмальне осмислення феномену кризових явищ як своєрідних каталізаторів суспільного розвитку. Обгрунтовано доцільність виокремлення автономного напрямку (піднапрямку) наукових досліджень - кризології. Розроблено концепцію оцінки впливу кризового чинника на трансформування суспільно-політичних систем перехідного періоду. Визначено особливості кризовості в Україні, зокрема у базовому суспільному форматі "влада - народ". Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну історіографію проблеми кризових явищ.

  Скачати повний текст