Проаналізовано та визначено місце церкви у системі інститутів громадянського суспільства. На базі теоретичного узагальнення ідей і теорій розвитку громадянського супільства описано його інституційну структуру та визнчено місце і роль церкви як своєрідного інституту соціуму. Проведено емпіричний аналіз і показано, що всупереч уявленням про те, що церква поза політикою, це твердження не повною мірою відповідає дійсності. Зазначено, що прямо та безпосередньо церква не втручається до політичного життя держави та суспільства, але з урахуванням історичної традиції та сучасного досвіду багатьох країн показано, що церкви нерідко залучаються до політичних процесів. Розглянуто шляхи оптимізації релігійно-церковної ситуації в Україні й акцентовано увагу на об'єктивній необхідності на засадах взаємної згоди православних конфесій створення єдиної Української Помісної Православної Церкви, яка буде сприяти подоланню церковного та цивілізаційно-світоглядного розколу суспільства.

  Скачати повний текст

З'ясовано вплив конфесійного чинника на процеси формування національної ідентичності та зміцнення демократичних засад української державності. Запропоновано політологічне визначення поняття державно-церковних відносин як сукупності форм суспільно-політичних, правових, економічних і морально-етичних норм і зв'язків між інститутами держави та церкви релігійними центрами, управліннями, об'єднаннями, рухами, братствами, діяльність яких регламентується та регулюється конституційними й іншими нормативними актами, а також загальнолюдськими моральними принципами, традиційно усталеними для даної країни або народу звичаями. З використанням методу історичної реконструкції висвітлено еволюцію форм взаємодії органів державної влади та церковних установ на території України протягом різних етапів становлення та розвитку державних інституцій країни. На підставі системного підходу та теоретичного узагальнення тенденцій розвитку державно-церковних відносин здійснено їх моделювання в історичному та сучасному аспектах. Визначено пріоритети державної політики у сфері міжцерковних відносин і взаємодії церкви та держави.

  Скачати повний текст

Проаналізовано різні підходи розуміння природи іміджу політичного лідера та доведено, що найбільш розповсюдженими трактовками іміджу є онтологічна та ціннісна. Розглянуто структурні елементи іміджу та визначено основні чинники, які сприяють утвердженню іміджу політичного лідера, тобто, спосіб життя людини, ціннісний контекст середовища, освіта та виховання, засоби масової комунікації та культури. Визначено інтегративну роль духовної культури як могутнього та невичерпного джерела позитивних, визнаних суспільством норм поведінки, спілкування та діяльності. Доведено, що духовна культура надає лідеру соціально-політичний та життєвий досвід, багатство духовних цінностей і є одним з домінантних чинників формування іміджу політичного лідера.

  Скачати повний текст

Визначено концептуально-теоретичні основи співробітництва у сфері культури в міжнародних інтеграційних угрупованнях, основні напрями, принципи й інструменти реалізації культурної політики ЄС. Виявлено, що культурний фактор є потужною передумовою для розвитку європейської інтеграції, справив великий вплив на динаміку євроінтеграційного процесу, виступає інструментом зміцнення соціальної консолідації й європейської ідентичності за підтримки загальноєвропейських культурних цінностей. Доведено, що культурний чинник євроінтеграції став підгрунтям для культурного, економічного та суспільно-політичного зближення європейських народів, виступає механізмом взаємодії європейських держав в рамках спільного інтеграційного процесу в Європі й є однією з основних умов формування загальноєвропейського культурного простору на основі збереження культурного розмаїття європейських народів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему обмеження маніпулювання свідомістю електорату у виборчому процесі. Побудовано цілісну систему нормативних обмежень маніпулювання електоратом у виборчому процесі, в якій враховано моральні, правові та політичні аспекти нормування суспільних взаємодій. До даної системи віднесено нормативно-правові, особистісно-психологічні та соціально-політичні обмеження маніпулювання, якими є законодавчо закріплена відповідальність за використання маніпулятивних технологій у політичних процесах, методи розпізнавання маніпуляції та способи захисту, сформовані громадянською культурою та характером взаємозв'язку людей у політичній сфері. Проаналізовано сучасні підходи щодо розуміння політичного маніпулювання, уточнено його сутність як прихованого впливу на здійснення політичного вибору. Розкрито значення громадянської культури та громадянської компетентності як чинників обмеження маніпулювання у політичному процесі. Розглянуто проблему забезпечення інформаційно-психологічної безпеки особистості, суспільства та держави як окремої складової національної безпеки держави. Визначено основні напрями зростання рівня невразливості до маніпулятивних технологій. Обгрунтовано необхідність культивування свідомого відношення громадян до своєї ролі у політичному процесі та відповідальності за здійснений вибір, уникнення надмірної емоційності під час прийняття рішень, набуття досвіду виявлення використання маніпулятивних технологій у виборчому процесі.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження партійно-державної політики щодо релігії, релігійних інституцій та віруючих в Україні впродовж 1940 - 1960-х рр. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади вивчення природи, характеру та напрямків еволюції цієї політики. З'ясовано зміст, взаємозв'язок внутрішньої та зовнішньої спричиненості, а також взаємодію об'єктивних і суб'єктивних чинників, які визначали параметри цієї політики на кожному з етапів її реалізації та стосовно кожного з об'єктів цієї політики. Визначено загальне й особливе у здійсненні партійно-радянської церковної політики в СССР та в Україні зокрема. З'ясовано суть впливу наслідків дослідженої політики на релігійно-суспільний і релігійно-інституційний розвиток у незалежній Україні, соціальну активність об'єднань віруюючих, стан міжконфесійних і внутрішньоконфесійних, а також державно-церковних відносин.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні політичні теорії щодо соціальної ролі релігії як важливого інституту суспільних відносин, показано її значення у процесі інтеграції суспільства, описано загальні механізми інтегративної дії. Досліджено процеси модернізації українського суспільства, проаналізовано їх вплив на церковно-релігійну складову. Визначено сучасну роль релігії як інтеграційної компоненти в Україні. На підставі вивчення досвіду функціонування релігійного чинника в українському суспільстві зроблено висновок, що одним з найвпливовіших інститутів, поряд з державою, на всіх етапах історичного розвитку українського суспільства є церква. На підставі застосування комплексного підходу визначено роль релігії в інтеграції українського суспільства. Встановлено, що основними напрямами інтеграційного впливу релігійного чинника є: формування національної самосвідомості, забезпечення національної єдності та консолідація суспільства навколо певних ідей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено місце та роль православного духовенства у національному відродженні українського народу в XVII - XVIII ст. та у процесах його самоідентифікації та формування національної ідеології. Сформульовано та класифіковано власні політичні дії представників українського православного духовенства. Проаналізовано вплив православного духовенства на формування міжнародної політики Гетьманщини та Російської імперії, визначено коріння сучасних колізій всередині православних конфесій України та запропоновано шляхи їх подолання.

  Скачати повний текст

Висвітлено процес міжконфесійних відносин на структурному, історичному, локальному та комунікаційному рівнях. Виявлено релігійну інформованість мешканців АР Крим. Розглянуто проблеми вивчення міжконфесійних відносин, специфіку конфесійних контактів за умов сучасності та релігійні засоби масової комунікації.

  Скачати повний текст