Розроблено науково-практичні засади стосовно вдосконалення механізму регулювання продуктивності й оплати праці за умов ресурсоощадження. Грунтуючись на цьому механізмі, розкрито суть заробітної плати з урахуванням залежності її розміру від продуктивності та ступеня раціональності використання економічних ресурсів на будь-якому рівні економіки, визначено принципи формування й умови збільшення витрат на оплату праці за умов ресурсоощадження залежно від зміни продуктивності. Досліджено та надано оцінку продуктивності й оплаті праці в Україні. Вивчено мотивацію працівників до раціонального використання ресурсів на досліджених підприємствах. Проаналізовано, класифіковано й оцінено ресурсоощадні чинники, що дозволило визначити пріоритетні напрями прикладання ефективної праці з метою підвищення рівня продуктивності та на цій підставі - витрат на оплату праці. Розроблено науково-практичні засади та методичні рекомендації щодо вдосконалення механізму регулювання продуктивності й оплати праці за умов ресурсоощадження. Запропоновано шляхи вдосконалення складових елементів регулювання оплати праці - формування та розподілу відповідного фонду, застосування погодинно-преміальної системи оплати праці з доплатами за виконання нормативних завдань, тарифної системи, колективно-договірного регулювання, визначення розміру заробітної плати працівників. Розроблено напрями вдосконалення механізму регулювання продуктивності й оплати праці у контексті подальшого реформування оплати праці в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено продуктивність праці (ПП) на макро- та мезоекономічному рівнях та обгрунтовано практичні рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму її підвищення. Сформовано підхід до розуміння сутності та соціального значення ПП через дослідження еволюції поняття "продуктивність" і функції, що виконує цей показник. Удосконалено класифікацію інституційних чинників динаміки ПП, розроблено методологічну схему її показників у залежності від мети аналізу. Визначено сучасний стан і динаміку ПП в Україні на означених рівнях, виявлено вплив інституційних чинників на її динаміку через побудовану модель кореляційно-регресійних зв'язків. Систематизовано вплив позитивних і негативних наслідків глобального світового економічного простору на динаміку ПП. Обгрунтовано першочергові заходи, пріоритетні завдання та напрями удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення ПП.

  Скачати повний текст