Здійснено теоретичне дослідження поховальних пам'яток осілої та кочової людності Нижнього Подніпров'я другої половини XIII - першої половини XV ст. Визначено характер і ступінь впливу прийшлих племен на поховальний обряд місцевого населення. Здійснено повну культурно-хронологічну атрибуцію поховальних комплексів зазначеного регіону. З'ясовано, що населення не лише пережило монгольську навалу, але й за часів Золотої Орди відбулась нова міграція кочової та осілої людності в Нижнє Подніпров'я з інших регіонів Улусу Джучі, що суттєво ускладнило культурно-історичну ситуацію. Встановлено, що поряд з пам'ятками, що виникли за часів Київської Русі та продовжували попередню тенденцію розвитку, з'являються нові, що мали змішані та "східні" риси. Виявлено, що поява пам'яток часів Київської Русі пов'язана з переміщенням в регіон нового християнського населення - північнокавказьких алан з територій історичної Аланії та Кримського півострова. Встановлено, пам'ятки з вираженим "поволзьким відтінком" з'являються у Нижньому Подніпров'ї разом з частиною осілої та кочової людності, що поселилась на даній території під час епідемії чуми 1346 - 1353 рр. та у 1361/2 - 1380 рр. - період знаходження у даному регіоні адміністративно-політичного центру Мамаєвої орди.

  Скачати повний текст

Подано історію археологічних досліджень київських поховань. уточнено історичну топографію стародавнього Києва в аспекті місцеположення поховальних пам'яток X - XIII ст. Визначено місце прихрамових могильників у загальноміській системі давньоруської доби. Створено каталог київських давньоруських поховань, на базі якого розроблено типологію поховальних споруд населення Києва. Виокремлено основні категорії супроводжувального інвентарю. Спостережено континуїтет у поховальній традиції киян протягом всієї давньоруської доби.

  Скачати повний текст

Вперше з позицій соціального структурування розглянуто культурно-атрибутивні компоненти поховального обряду. Виявлено закономірності та взаємозв'язки археологічних явищ культури, наведено нове розуміння деяких компонентів поховального обряду. На підставі системного розгляду поховальних комплексів виділено сукупність їх типологічних характеристик, що дозволило вийти на рівень соціологічної інтерпретації пам'яток. Встановлено функціонування декількох взаємопов'язаних структур, відображених у поховальному ритуалі: статевовікової, потестарної, функціональної, етносоціальної, а також двоскладовість суспільства. Відсутність спеціалізованої групи воїнів свідчить про аристократичний шлях політогенезу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу поховань людини з конем за обрядом кремації та інгумації другої половини VIII - IX ст., що були досліджені в басейні р.Сіверський Донець. У науковий обіг уведено матеріали досліджених за останні десятиріччя пам'яток. В єдину збірку зведено близько 100 поховальних комплексів, що походять з 8 пам'яток регіону. Подано всебічну характеристику поховального обряду та інвентаря. Виділено типи і варіанти поховань з конем. З'ясовано час існування поховань з конем на окремих пам'ятках. Поховання з конем віднесено до трьох хронологічних груп, що датовано: серединою - кінцем VIII ст., кінцем VIII - початком IX ст., початком IX - третьою чвертю IX ст. Значну увагу приділено питанню соціальної атрибутації поховань з конем. Виділено групи поховань, що належать представникам військової еліти - сотникам (група А) та десятникам (група Б), рядовим воїнам-вершникам (група В), заможним общинникам (група Г). Розглянуто питання залежності ступеня озброєності населення окремих общин від соціально-політичної ситуації в Хозарському каганаті. Встановлено, що види, типи та варіанти поховань з конем пов'язані з поховальними традиціями конкретних народів.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто археологічний аспект науково-дослідної діяльності Керченського історико-археологічного музею. Охарактеризовано принципи й основні напрямки археологічних досліджень установи, висвітлено здобутки наукових пошуків її співробітників. Визначено роль і місце музею у формуванні регіонального осередку пам'яткоохоронних досліджень. Проаналізовано внесок керченських археологів у дослідження "малих" міст Боспору, визначено роль музею у створенні та діяльності Боспорських експедицій під керівництвом В.Блаватського та В.Гайдукевича. На прикладі діяльності Керченського історико-археологічного музею простежено вплив основних подій XX ст. на стан музейного фонду країни.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено старожитності черняхівської культури - намисто та підвіски, на основі даних про майже 10 тисяч прикрас та 2283 поховальних комплекси. Прикраси систематизовано: складено каталог знахідок, розроблено їх класифікацію та періодизацію. Значно доповнено список хронологічних індикаторів за рахунок окремих типів прикрас. Визначено стійкі поєднання певних модифікацій, які виступають самостійними хронологічними показниками. Запропоновано власні реконструкції моделей вбрання різних статево-вікових, соціальних та етнічних груп черняхівської культури. Виділено функції намиста та підвісок у черняхівському вбранні, зокрема, виділено модифікації прикрас, які можуть служити допоміжними визначниками статі, соціального статусу та етнічного походження похованих.

  Скачати повний текст

Вивчено просторовий розвиток Херсонеської держави. Систематизовано археологічні джерела, що дозволило переглянути існуючу картину виникнення та розвитку Херсонеса - міста та держави. Запропоновано гіпотезу створення херсонеського поліса в кінці другої чверті - середині IV ст. до н. е. як результату колонізаційної діяльності Гераклеї Понтійської. Херсонес був заснований на місці знівельованого урбаністичного поселення, яке виникло у першій половині V ст. до н. е. і мало ознаки міста - внутрішню забудову, оборонні мури, міський некрополь. Нове місто, розпланове за Гіпподамовою системою, включало типові будинки, міський некрополь зі стандартним набором надгробних пам'ятників і ділянки на хорі з використанням типових садибних комплексів. Установлено херсонеський тип стандартного пастадного будинку великої площі з новим об'ємним рішенням. Відзначено, що використання Гіпподамової схеми спричинило збереження міської структури впродовж античної доби та появу споруд, типових для провінційно-римських міст. Доведено побудову Херсонеського поліса з використанням програми освоєння довколишнього простору, відпрацьованої в Середземномор'ї.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел і літератури розрито процес зародження та розвитку археології, виділено основні осередки, довкола яких зосереджувалися археологічні дослідження у Львові. Розглянуто їх роль у формуванні археології як самостійної науки. Показано значення археологічних виставок і з'їздів другої половини XIX ст. у процесі становлення археологічної науки. Введено до наукового обігу матеріали, які висвітлюють процес створення та діяльність при кафедрі класичної археології та праісторії Львівського університету "Академічного гуртка любителів археології". Значну увагу приділено історії польових досліджень І.Шараневича, М.Грушевського, К.Гачека. Уперше комплексно розглянуто археологічні дослідження на території Східної Галичини, виділено три етапи розвитку археології та створено карти відкритих і досліджених пам'яток XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше проведено монографічне дослідження археологічних пам'яток Східнокарпатського регіону другої чверті I тис. н.е. Доведено, що Прикарпаття та Закарпаття у пізньоримських час були різними культурними областями. Аргументовано, що пам'ятки пізньоримського часу, виявлені на територіях по різний бік Карпатського хребта, не можуть бути об'єднані в одну археологічну культуру. На підставі результатів польових досліджень уточнено наукові уявлення про територію поширення культури карпатських курганів. З'ясовано, що протягом пізньоримського періоду на території Прикарпаття відбувався стабільний розвиток населення. Доведено, що культура карпатських курганів склалася на території Прикарпаття, проте її походження пов'язане з міграцією у цей регіон германського населення. Досліджено вплив античної цивілізації на розвиток культури Прикарпаття, яка припинила своє існування у зв'язку з відходом населення під натиском гунів. Зроблено висновок, що виникнення гончарства у племінного населення Європи пов'язане з переселенням та прямою участю провінційних римських гончарів. Обгрунтовано гіпотезу про належність пам'яток культури карпатських курганів германському племені тайфалів. Доведено, що археологічні пам'ятки другої чверті I тис. н.е. на території Закарпаття не утворюють культурної єдності, що проявляється у різних типах поховальних пам'яток. Запропоновано нове культурне визначення ключових археологічних пам'яток Закарпаття: могильників в Братово, Ізі, Солонцях. Проаналізовано вплив міграційних процесів на формування етнокультурної ситуації у Східнокарпатському регіоні у досліджуваний історичний період, показано пріоритетне значення племен пшеворської культури. На території Закарпаття не знайдено пам'яток, що свідчать про перебування гето-дакійської людності на даній території.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано пам'ятки фінального етапу пізньосарматської культури та старожитностей черняхівської культури у межиріччі Дністра та Дунаю. Охарактеризовано поховальний обряд пізньосарматських і черняхівських могильників. Проаналізовано керамічні комплекси цих пам'яток. Визначено основні характеристики системи освоєння простору для помешкання черняхівського населення Буджака. Уточнено хронологію пізньосарматських комплексів, запропоновано їх періодизацію. Розроблено хронологію могильника черняхівської культури Нагірне II, з урахуванням якої створено систему відносної хронології черняхівських могильників Буджака. На підставі даних писемних і археологічних джерел висвітлено історико-культурні процеси, що відбувалися у Буджаку у другій половині III - на початку V ст. н. е.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення значного масиву ліпної кераміки, із залученням усіх виданих, а також ще неопублікованих знахідок, висвітлюються етнокультурні процеси, що відбувалися у Північно-Західному, Центральному та Південно-Західному Криму протягом ІІІ ст. до н.е. - IV ст. н.е. Порівняльно-типологічний аналіз та культурно-хронологічна систематизація комплексу ліпної кераміки Криму показують, що він складається з однієї етнічно нейтральної групи та 15 різнорідних за походженням груп, які співвідносяться з тими чи іншими етнічними компонентами, що входили до складу мешканців півострова. Встановлено, що в Криму в різні часи жили скіфи, таври, сармати, меоти, носії зарубинецької культури, фракійці, германці та алани, а також населення, що з'явилось внаслідок міксації цих народів. В межах окремих хронологічних періодів простежено зміни в етнічному складі Криму, визначено час, динаміку та шляхи проникнення різних племен, а також характер взаємовідносин мігрантів з місцевим населенням.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історико-культурного розвитку населення межиріччя Верхнього Сірету та Серднього Дністра у X - XIV ст. Розроблено хронологічну класифікацію та розглянуто динаміку формування відкритих поселень у конкретно визначеному часі та просторі. Визначено площу та способи забудови селищ. З урахуванням даних чинників простежено демографічні зміни серед сільського населення краю протягом тривалого періоду. Запропоновано альтернативну історичній соціально-типологічну класифікацію городищ за особливостями планування оборонних споруд, розглянуто динаміку еволюції давньоруських укріплених поселень. На підставі дослідження відкритих поселень після монголо-татарської навали запропоновано нову інтерпретацію концепції заселення регіону, з'ясовано причини демографічного спаду, визначено чинники, які сприяли відродженню краю наприкінці XIV ст. Проведено дослідження розвитку військової справи та зроблено висновок, що на теренах регіону у другій половині XIV ст. з'являється вогнепальна зброя. Висвітлено еволюцію духовної культури місцевого населення, охарактеризовано стан землеробства, скотарства та сільськогосподарських промислів, наведено матеріали про розвиток торгівлі. Проаналізовано демографічну ситуацію в регіоні протягом трьох хронологічних періодів: часу входження даної територі до складу Давньоруської держави, Гацько-Волинського князівства та Молдавського воєводства.

  Скачати повний текст

Вперше створено ряд археологічних ознак шкіровиробництва, насамперед стаціонарних, зроблено спробу комплексного багатоспекторного дослідження усіх його сторін, що дозволило інтерпретувати як шкірвиробничі десятки досліджених об'єктів і комплексів пізньоримського часу, зокрема, на території Північної Буковини, визначити чинбарство як спеціалізовану галузь виробництва та вагому статтю експорту до античних міст і центрів. Обговорено традиційність чинбарства як важливої галузі виробництва в краї.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемам мезоліту України. Встановлено, що в ранньому мезоліті в лісостеповому Лівобережжі Дніпра і басейні Сіверського Донця розвивалося культурне явище, що отримало назву зимівниківська культура. Воно склалося на базі фінальнопалеолітичних пам'яток типу Борщево ІІ під під впливом красносільської культури не пізніше кінця дріасу ІІІ. Крем'яний інвентар зимівниківських стоянок відрізняється високою відщеповістю, застосуванням техніки твердого відбійника, великими розмірами і грубістю артефактів. Переважають одно- та двоплощадкові нуклеуси для нерегулярних платівок і відщепів. Основний тип мікролітів - великі грубі симетричні трапеції на відщепах. Як правило, вони мають увігнуті ретушовані окрайки, високі та середньовисокі пропорції. Зустрічаються й дрібні трапеції. Культура була представлена трьома локальними варінтами. В її розвитку, що продовжувався до кінця бореального періоду, виділяється два хронологічні етапи.

  Скачати повний текст

Робота присвячена дослідженню сільської округи Феодосії від виникнення перших поселень на початку V ст. до н.е. і до припинення життя на укріплених поселеннях, фортецях та городищі наприкінці II ст. до н.е. Визначено межі сільської округи поліса, типологію та хронологію пам'яток античного часу у Південно-Східному Криму. На підставі аналізу археологічних, писемних, нумізматичних та епіграфічних джерел охарактеризовано матеріальну культуру населення, його господарську діяльність, етносоціальний склад, найхарактерніші риси духовної культури. Встановлено, що матеріальна культура як неукріплених поселень, так і укріплених пам'яток, однакова за складом і носить загалом варварський характер. Основою господарської діяльності населення було хліборобство, з переважним вирощуванням пшениці. За етнічним складом населення ранніх поселень було скіфо-кизил-кобинським, з IV ст. до н.е. воно стає скіфським. Очевидно, разом з варварами на поселеннях мешкала невелика кількість греків. Релігійні вірування населення носили змішаний греко-варварський характер і були пов'язані переважно з культами родючості та домашнього вогнища. Одержані результати дозволили запропонувати новий варіант реконструкції історії сільської округи Феодосії у V-II ст. до н.е.

  Скачати повний текст

Систематизовано та проаналізовано крем'яний інвентар 8-ми неолітичних культур. До наукового обігу введено типолого-статистичні характеристики крем'яних колекцій низки нових та давно відомих поселень. Уточнено культурну атрибуцію та хронологічну позицію ряду пам'яток. Підтверджено, що за винятком носіїв культури лінійно-стрічкової кераміки та пам'яток типу Есмані та Скуносово неоліту ямково-гребінцевої кераміки, неолітичне населення України мало місцеве походження. Розглянуто вплив етнокультурних контактів на поширення технологічних новацій, зокрема кременеобробку різних культур. Зроблено висновок про більшу імовірність західного шляху неолітизації України та переважний розвиток привласнюючих галузей господарства на більшій частині її території впродовж усього неоліту.

  Скачати повний текст

Вперше проведено найбільш повне узагальнювальне дослідження глиняного посуду та загальних закономірностей розвитку гончарства землеробсько-скотарських племен скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Вперше комплексно вивчено технологічні етапи виготовлення посуду, гончарні знаряддя праці та виробничі споруди. Виділено організаційні форми виробництва глиняного посуду, уточнено його класифікацію за призначенням і морфологічними особливостями, до наукового обігу введно нові археологічні джерела.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку сільськогосподарської діяльності слов'ян Лівобережжя Дніпра у другій половині I тис. н.е. В науковий обіг введено значну кількість нового матеріалу. Вперше розроблено й апробовано спрощену типологію грунтів. На підставі поєднання нових теоретичних розробок з традиційними для археології джерелами інформації, міждисциплінарними дослідженнями та даними природничих наук суттєво розширено інтерпретаційну базу. Доведено, що інтенсифікація сільського господарства у слов'ян відбувалася на межі VII - VIII ст., про що свідчить посилення значення перелогової системи землеробства у порівнянні з методом підсіки внаслідок розподілу та заселення раніше не використовуваних земель. На підставі кореляційного аналізу одержаних результатів і матеріалів вивчення інших регіонів України та деяких країн Європи зроблено висновок про завершення процесу формування технічної бази сільського господарства слов'ян Лівобережжя Дніпра до утворення Давньої Русі. Відзначено відсутність подальших суттєвих змін у сформованій системі землеробства та тваринництва.

  Скачати повний текст

З застосуванням методів дослідження, які використовуються у сфері природничих наук, проведено дослідження металообробного виробництва у населення доби пізньої бронзи Лісостепової Правобережної України. З'ясовано, що ознаки виробничої специфіки, яку зумовлюють техніко-технологічні відмінності, хімізм і морфологія металевих виробів, більшою мірою мають прояв у південно-західній частині Правобережного Лісостепу - Надбужжі. Певне відставання у розвитку металообробки виявлено на півночі Лісостепу та на Поліссі. Розвиток металообробки у населення Наддніпрянщини за доби пізньої бронзи знаходився під значним впливом сусідніх, західних, східних і південних культур. На підставі вивчення хімізму металу здійснено поділ виробів з Гордіївки на дві групи, а саме: ранню та пізню на підставі виявлених відмінних рудних джерел металу на двох хронологічних етапах існування могильника. Проведено порівняння спектральних даних, одержаних завдяки дослідженням території Правобережної Лісостепової України пізньобронзової доби, з даними центральноєвропейських культур (загалом 1 035 проб) та проаналізовано можливі шляхи постачання металу на зазначену територію.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано археологічні пам'ятки сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби. Здійснено історіографічний огляд основних проблем вивчення регіону. Співвіднесено основні типи пам'яток, що дозволило з'ясувати спосіб життя сіверськодонецького населення. На підставі результатів кореляційного аналізу типів речей виокремлено п'ять періодів еволюції матеріальної культури. Виділено три основні періоди в етнокультурній історії сіверськодонецького племені. Місцеве населення скіфського часу не було автохтонним, а з'явилася у цому регіоні наприкінці VII - початку VI ст. до н.е. Основні арехологічні характеристики дозволяють зробити припущення, що вихідними районами міграції могли бути басейн Ворскли та Правобережний Лісостеп. Проаналізовано військову справу та визначено її ефективність. За результатами дослідження зроблено висновок, що зникнення сіверськодонецьких пам'яток скіфської доби на початку III ст. до н.е. було відображенням єдиного для Північного Причорномор'я процесу, причини якого є дискусійними. Одержано повну та системну характеристику сіверськодонецького населення скіфської доби.

  Скачати повний текст