Комплексно досліджено картографічні джерела Києва XVII - XIX ст., висвітлено основні етапи формування системи картографування території міста, з'ясовано закономірності розвитку цього процесу, представлено історіографію теми та оглянуто систему фондування, зберігання та використання картографічних пам'яток. Проведено евристичний та археографічний аналіз карт і планів та висвітлено закономірності процесу створення цих джерел, його історичних передумов та розвитку впродовж чотирьохсот років. Досліджено різновиди картографічних пам'яток від окомірних планів до точних інструментальних карт міста кінця XIX ст., виокремлено різноманітні процеси розвитку міста за видами будівництва, проектування, заселення. Доведено функціонування інструментальної картографічної зйомки в Україні у вигляді київської школи картографування, утвореної на початку XVII ст. у Києво-Печерському монастирі.

  Скачати повний текст

Досліджено роль міста Києва у державній системі Речі Посполитої. Проаналізовано процес переходу міста під юрисдикцію нової держави, визначено подальшу роль міста у зовнішньополітичних відносинах Східної Європи у другій половині XVI - першій половині XVII ст. Розглянуто процес взаємовідносин міста із запорізьким козацтвом. Показано особливості функціонування воєводської адміністрації у Києві. Охарактеризовано склад і діяльність київських воєвод і каштелянів, з'ясовано мотивацію королівської адміністрації щодо їх призначення на дані посади. Встановлено персональний склад київських городських і земських чиновників. Визначено особливості економіко-юридичного статусу Києва, виявлено подібність і відмінність від інших міст Речі Посполитої, показано вплив держави на економічний розвиток. Досліджено особливості перебігу міжконфесійного життя у Києві, де в цей час відбувається зіткнення інтересів православної, уніатської та католицької церков, розглянуто позицію королівської та місцевої влади у даних подіях.

  Скачати повний текст

Досліджено історію Київського магістрату - органу міського самоврядування, що утворився в результаті надання Києву магдебурзького права наприкінці XV ст., складався з ради і лави та очолювався війтом. Простежено еволюційні зміни, які відбувалися в міському управлінні міста впродовж XVI - першої половини XVII ст. Реконструйовано структуру, соціальний та етнічний склад магістрату, систему виборів міських урядників, їх правовий та майновий статус, штат міської канцелярії. Визначено особливості функціонування війтівського уряду в Києві та встановлено послідовність перебування київських війтів на посаді протягом цього періоду. Висвітлено компетенцію та основні напрями діяльності магістрату, а також охарактеризовано його взаємовідносини з тогочасними юридичними установами.

  Скачати повний текст

З використанням нових джерел досліджено процес і періодизацію формування міського простору Подолу, його адміністративний поділ, планування та історичну топографію. Встановлено, що у XVIII ст. міська територія вийшла за межі "подільського трикутника" шляхом приєднання передмість, що супроводжувалося спорудженням нової лінії укріплень. Зазначено, що адміністративно місто поділялось на юридики, основною територіальною одиницею яких до кінця XVIII ст. був церковний прихід. Основним компонентом міського простору залишалася забудова, головним елементом якої була садиба. Зроблено висновок, що на рубежі XVIII - XIX ст., під дією негативних чинників суспільного, економічного та політичного характеру, Поділ втратив провідні позиції у міській системі та поступався Печерську і Верхньому Києву.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним релігієзнавчим дослідженням Кирилівської церкви як церковно-політичного та релігійного осердку в контексті його ролі у формуванні Київського християнства, а також у становленні Української православної церкви. Висвітлено феномен Кирилівської церкви - видатної пам'ятки духовного і культурного життя Київської Русі та України.

  Скачати повний текст

На підставі широкого кола джерел реконструйовано топографію київських православних святинь у кінці XVІІІ - перших десятиліттях XX ст. Визначено традиційні та нові способи їх шанування, показано різні соціальні рівні сприйняття святинь киянами, і зокрема проаналізовано варіативність і змінність у часі місця в храмі та речового середовища чудотворних ікон і реліквій та чинники, які на це впливали. З'ясовано сталі та змінні погляди служителів Церкви на святині їх храму, місце даних святинь у храмовій соціальній системі, досліджено притаманні представникам різних суспільних прошарків населення Києва уявлення про те, як слід вшановувати святині, відтворено систему загальних уявлень киян про святині їх міста та з'ясовано соціальну значущість даних святинь.

  Скачати повний текст

Висвітлено ключові проблеми русько-візантійських відносин кінця X - першої половини XI ст. у світлі даних стінопису Софії Київської. Розглянуто перебіг подій під час укладення русько-візантійського династичного шлюбу кінця X ст. з метою з'ясування об'єктивної картини хрещення Київської держави. Запропоновано новий погляд на причини та наслідки русько-візантійської війни 1043 р. Простежено концепцію візантійських церковно-політичних традицій у київській духовній культурі (софійський некрополь, княжий портрет, агіографічний жанр). Проаналізовано й узагальнено дані джерел про долю пам'ятки в XI - першій третині XVII ст. для розуміння історичних передумов духовної консолідації нації. Здійснено історичний аналіз заходів Петра Могили з відродження "митрополії руської". Визначено місце та роль Софії Київської за доби Могили. Досліджено діяльність І.Мазепи, пов'язану з Св. Софією, в контексті його культуротворчої політики. З'ясовано відображення в архітектурі та стінописі собору ідейних завдань доби Мазепи. Обгрунтовано значення давньоруської спадщини Св. Софії для розбудови національної держави та Церкви.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено формування київського чернецтва у 1720-х - 1780-х рр., висвітлено питання щодо віку, стану здоров'я, здатності до виконання послушенства монахами. З метою охарактеризування освітнього рівня київського іночества залучено результати студійної роботи над монастирськими та приватними чернечими бібліотеками. Встановлено числові співвідношення між різними групами монахів (письменними та неписьменними, старими й молодими, хворими та здоровими), зокрема, з'ясовано, наскільки були поширеними в спільнотах порушення дисципліни монахів (визначено пропорції між тими, хто жив згідно з приписами регул і порушниками). Висвітлено проблему впливу київського чернецтва на розвиток культури та іночого життя православних монастирів Гетьманщини, Росії та Речі Посполитої в XVIII ст., зокрема, на нововиявленому матеріалі показано широкий ареал переміщення ченців з Києва до інших обителей та освітніх центрів.

  Скачати повний текст