Комплексно досліджено вплив чинників етносоціального характеру на формування та розвиток українсько-польських конфліктів нового та новітнього часу. Доведено, що гострий соціальний конфлікт між українським селянством і польскими землевласниками після поділів Речі Посполитої зберігся не лише в Східній Галичні, що відійшла до Астрійської монархії, але й на землях, включених до складу Російської імперії (Київщині, Волині та Поділлі). Виявлено домінування даного соціального конфлікту до закінчення Української національної революції 1917 - 1921 рр. З'ясовано, що у Східній Галичині українсько-польське протистояння трансформується з етносоціального в етнополітичне від початку XX ст. Встановлено вплив етносоціальних чинників на загострення українсько-польського конфлікту в східних і південно-східних воєводствах Польської держави у 1920 - 1940-х рр. З'ясовано, що внаслідок обставин історичного характеру даний вплив був сильнішим на Волині, слабшим - у Східній Галичині. Встановлено, що апогей українсько-польського протистояння припадає на роки Другої світової війни, зокрема, на теренах Волині, за умов тісної взаємодії соціальних чинників з політичними та релігійними. У перші повоєнні роки етносоціальний конфлікт розв'язано шляхом встановлення нового радянсько-польського кордону та масових переселень українців і поляків.

  Скачати повний текст