Здійснено історико-соціологічний аналіз концепції постструктуралістського синтезу П.Бурьє. Досліджено умови формування проблеми теоретичного синтезу в соціології, установлено характерні особливості структуралістської та постструктуралістської методології дослідження соціальних явищ. Проаналізовано теоретичні засади та розкрито логіку понять соціологічної концепції П.Бурдьє.

  Скачати повний текст

Подано визначення теорій середнього рівня, як таких, що можуть бути формалізованими та верифікованими. На підставі існуючого наукового доробку та власному досвіді емпіричної перевірки теорій виведено рекомендації з формалізації та верифікації соціологічних теорій. Виокремлено три частини верифікації соціологічних теорій: верифікація теорії загалом, дослідження структури теорії під час здійснення аналізу для кількох груп з метою встановлення відмінностей, дослідження знаків і значень шляхів між змінними в моделі, яка є формалізованою теорією.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено та систематизовано соціально-історичні та ідейно-теоретичні джерела постмодерністського теоретизування та узагальнено основоположні постмодерністські концепції. З'ясовано теоретико-методологічні принципи, понятійно-категоріальний апарат та основні методологічні установки соціологічного постмодернізму та його значення для подальшого розвитку соціологічної теоретичної думки. Доведено обумовленість виникнення постмодерністського теоретизування інтеграційними процесами, насамперед, в економічній сфері, які з часом призвели до глобалізації та інформатизації сучасного світу та поглибили "постматеріальну" (постматеріалістичну) переорієнтацію нормативно-ціннісних установок західної спільноти. Досліджено теоретико-методологічні витоки постмодерністського теоретизування та обгрунтовано висновок про певну спадкоємність у теоретичній соціології. Встановлено, що цілеспрямоване застосування принципів плюральності й ототожнення реальності з текстом, деконструкції та децентралізації як методологічних установок, а також ключових понять і категорій (постмодерну, постмодерністської ситуації, постмодерного суспільства, мовних ігор, гіперреальності, симулякра, симуляції, спокуси, спокушання, місця проживання [habitat] спільноти, само-монтування [self-assembly]) дозволяють реконструювати суспільство, в якому найзначущою стає знакова реальність. Доведено, що в постмодерністській методології соціологічного пізнання втрачає доцільність прагнення створити єдину всеохоплюючу теорію, заперечується евристичність системного підходу, визнається рівнозначність різних концептуальних теорій, втрачаються міждисциплінарні межі, а проблема істини взагалі не розглядається.

  Скачати повний текст

На підставі парагмального аналізу генезису соціологічного знання вдосконалено уявлення про сукупність соціологічних теорій, у результаті чого в трьох основних соціологічних парадигмах, наведених відповідними соціологічними теоріями, виявлено спільну для всіх сутнісну складову - соціальну активність. Показано діалектичний зв'язок між масовою й індивідуальною соціальною активністю. Уперше розроблено та верифіковано модель інформованості, що є операціоналізованою схемою взаємодії основних компонентів: актуалізованого предмета, інформаційної бази дослідження, методологічного забезпечення цього процесу й активної особистості дослідника - і призначена слугувати інструментом для аналізу комплексного процесу розробки соціологічної теорії. Уперше проаналізовано тенденції трансформацій об'єктно-предметного поля і методів сучасної соціології.

  Скачати повний текст

Виокремлено епістемологічні засади теоретичної соціології: суб'єкт, метод пізнання, картина соціального світу, яка визначає домінантний образ соціальної реальності. Визначено, що трансформація даних засад у сучасній соціології зумовлена десубстанціоналізацією образу соціальної реальності, зміною позиції суб'єкта соціального пізнання, зміною базових метафор від організму до мереж соціальних взаємодій. Розроблено типологію соціальності та картин соціального світу, які уточнюють сутність мультипарадигмальності сучасної соціологічної теорії.

  Скачати повний текст

Установлено ефективні шляхи забезпечення у соціології логічних цінностей, а саме: послідовності, обгрунтовності, несуперечливості, однозначності, що розглянуто як складові наукових цінностей. Виявлено місце дослідженої проблеми логічної коректності в історико-соціологічному процесі й обгрунтовано її науковий статус у сучасній соціології. На підставі інтегративного підходу щодо розгляду причин наявності проблеми логічної коректності проведено рефлексивне дослідження, виявлено фактичні дані з приводу перешкод, що заважають сучасним соціологам у забезпеченні логічної коректності у соціології. Наведено проект "Соціологіка", в якому висвітлено шлях її забезпечення. За результатами дослідження зроблено висновок, що логічна культура є головним інтеграційним чинником.

  Скачати повний текст