Вперше у вітчизняній соціологічній думці запропоновано логічний підхід до розуміння інтегративної ефективності еліти, яку пропоновано розглянути через характеристики використання соціальних і економічних ресурсів з метою досягнення елітною групою визначених політичних цілей. Удосконалено розуміння структури соціальних еліт, де запропоновано ієрархічну модель еліти суспільства, в якій на чолі політичних еліт суспільства запропоновано розглядати політичну еліту, яка складається з правлячої еліти та контреліти. Константовано, що процес українського елітогенезу, процес розвитку українського суспільства та процес розвитку національної самосвідомості проходять паралельно та створюють складне соціальне поле, у якому існує національна політична еліта.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні концепції електоральної поведінки та фактори, що її визначають. Ефективний вплив громадян на перебіг процесу демократизації суспільства базується на реалізації усвідомленої електоральної поведінки. Контроль як форма реалізації влади громадянського суспільства можливий за допомогою вивчення громадської думки, проведення виборів і референдумів, екзит-полів. Визначено показники, рівні та принцип сформованості громадянської компетентності, розкрито сутнісні її характеристики.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття політичної культури як сукупності соціокультурних стереотипів сприйняття, оцінки та практичного ставлення до політики, відносин, що виникають у процесі її здійснення, та інститутів, за якого людина, яка здійснює певні судження, оцінки, не є суб'єктом політичної діяльності (за винятком участі у виборах чи проведенні референдуму), тобто коли вона ситуативно перетворюється на учасника виборчого процесу. Виокремлено гендерний аспект політичної культури, який відображає взаємовплив статевих життєвих світів (світу чоловіка та світу жінки) і політики як сукупності інститутів, процесів і діяльності з приводу здійснення суспільної влади за допомогою організаційних, регулятивних і контролюючих функцій. Проаналізовано історичні витоки гендерного виміру політичної культури українця та з'ясовано специфіку, що полягає у поєднанні маскулінних стереотипів, які забезпечують право жінки на домінування у соціальному контексті, із більш толерантним (у порівнянні з російським) ставленням до неї та визнанням її соціальної значущості. Досліджено вплив конституційного законодавства незалежної України на зміни гендерних стереотипів політичної культури. Висвітлено еволюцію політичної культури у її гендерному аспекті протягом років незалежності від маскулінних гендерних стереотипів, які сформувалися за часів так званого традиційного суспільства та стереотипів, спричинених соціалістичним минулим, до визнання суспільством права жінки на політичну діяльність і представництво у політичних інститутах.

  Скачати повний текст

Досліджено систему історико-, демо-, етно-, економіко-географічних чинників електоральної географії галицьких областей України. Виділено типи електоральних систем адміністративних районів. Здійснено електоральну регіоналізацію Галичини різного територіального масштабу. Визначено шляхи вдосконалення електоральної інфраструктури. Обгрунтовано мотиви абсентеїзму електорату різних соціальних груп.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення електоральної культури громадян України. Обгрунтовано, що електоральна культура характеризує баланс відносин між цілями суспільного розвитку та різними політичними групами й об'єднаннями, а також засобами їх досягнення. Виявлено залежності рівня даної культури громадян від певних чинників, а саме: рівня економічного розвитку суспільства, характеру відносин власності, міри соціальної структурованості суспільства, рівня розвитку політичної системи загалом, характеру та рівня розвитку в суспільстві демократичних процесів, ідеологічних систем і принципів, а також регіональні особливості сучасного українського суспільства, що трансформується. Проаналізовано характер змін, що відбуваються в електоральному процесі, та його вплив на формування суспільної свідомості й ціннісно-політичних орієнтацій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз електоральної культури сучасного українського суспільства, розглянуто особливості її функціонування на регіональному рівні. Побудовано структурно-функціональну модель електоральної культури. Визначено її сутність як соціального феномену, заснованого на подвійній ідентифікації громадян щодо інституту політичних виборів: "громадянин-виборець" та "громадянин-прихильник певної політичної сили". Розкрито сутність, особливості та характер електоральної культури Південної України, виділено етапи її формування. Охарактеризовано соціальні механізми функціонування електоральної культури - кратологічний, ідентифікаційний та преференційний.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію становлення теоретичних і прикладних електоральних досліджень та їх професіоналізації у країнах Заходу, України та Росії. На підставі аналізу основних теоретичних концепцій електоральної поведінки, розроблених соціологами західних країн, сформульовано концепцію факторів електоральної поведінки у суспільствах, що трансформуються. Визначено основні соціологічні показники у дослідженнях факторів електоральної поведінки. Обгрунтовано типологію цільових груп електорату України та визначено основні стратегії впливу на різні цільові групи виборців. Розкрито зміст, завдання та межі методів, довиборчих і поствиборчих електоральних досліджень. Охарактеризовано основні методи та моделі прогнозування рівня виборчої активності й виборчих переваг, їх теоретичну та прикладну значимість, можливості та межі.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз економічної політики з теоретичних позицій соціології економіки, розглянуто її особливості на регіональному рівні. Визначено чинники впливу на формування економічної політики й емпіричні показники її громадських оцінок. Розкрито сутність економічної політики як сукупності соціальних практик різних соціальних суб'єктів, інститутів та організацій з приводу визначення напрямів і програм соціально-економічного розвитку суспільства. Встановлено, що різні за самооцінкою матеріального стану групи населення орієнтуються на різні типи економічної політики. Зроблено висновок, що зміст економічної політики є важливою детермінантою електоральної активності громадян.

  Скачати повний текст

Систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження електоральних орієнтацій. Розкрито зміст поняття "електоральні орієнтації". Встановлено адекватність інтерпретації у різних теоріях електоральної поведінки специфіки електорального вибору громадян України. Визначено динаміку та чинники генези їх електоральних орієнтацій. Досліджено регіональні, етнічні та лінгвістичні особливості електорату України як чинники формування електоральних орієнтацій, встановлено їх вплив на процеси трансформації українського суспільства. Встановлено характерні ознаки електорального поля України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему моделювання засобами масової інформації політичної свідомості українського суспільства у період президентської та парламентської виборчих компаній 2004 - 2006 рр. Визначено теоретико-методологічні особливості феноменів політичної свідомості, комунікації та маркетингу, їх місце у політології. Проаналізовано суть і ефективність певних політичних технологій, а саме: політичне рекламування та "паблік рилейшнз", виборчі технології, формування іміджу політичного діяча, партії чи інших суб'єктів політичної діяльності. З'ясовано їх місце в українському електоральному просторі. Досліджено особливості масової політичної свідомості сучасного українського суспільства. На підставі одержаних емпіричних даних зроблено висновок про наявність і ступінь реального впливу засобів масової інформації (ЗМІ) на політичну свідомість населення України. Наведено моделі впливу ЗМІ на неї, наявні в українському суспільстві під час проведення виборчих кампаній.

  Скачати повний текст

Здійснено узагальнення теоретичного доробку й практики організації та проведення емпіричних досліджень стану та динаміки громадської думки з проблем політики. З'ясовано специфіку соціологічного розуміння суттєвих характеристик змісту поняття політичної громадської думки у порівнянні з його традиційним полстерівським трактуванням. Розроблено комплекс методичних та технічних прийомів ідентифікації феномену громадської думки щодо проблем політики у процесі емпіричного дослідження, що дозволило відмежувати політичну громадську думку від суспільного настрою. Визначено методологічні принципи побудови вибірки й обрання адекватного методу та проведення емпіричного соціологічного дослідження стану і динаміки громадської думки з проблем політики.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "імпліцитні типології політичних лідерів", як багатофункціонального когнітивного конструкту буденної свідомості, що опосередковує сприймання політиків електоратом. Розроблено концептуальну та емпіричну моделі дослідження, а також комплекс методів щодо емпіричного реконструювання та модельної репрезентації імпліцитних типологій політичних лідерів. Запропоновано трирівневу динамічну модель "розгортання" категоризаційного процесу під час сприймання та оцінювання політиків населенням. Відтворено універсальну систему еталонних типів політиків, з якими українські виборці зіставляють реальних політичних діячів за умов політичного вибору.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процеси становлення та трансформації одного з соціальних інститутів громадянського суспільства, а саме: інституту молодіжних громадянських організацій. Розроблено дворівневу теоретичну модель інституціоналізації у контексті молодіжних організацій, що містить рівень первинної та вторинної інституціоналізації, апробовану на практиці. Досліджено основні компоненти або етапи первинної інституціоналізації молодіжних громадських організацій Львова й особливості їх вторинної інституціоналізації за внутрішніми та зовнішніми індикаторами. Охарактеризовано інститут молодіжних громадських організацій на сучасному етапі розвитку як результат цих інституціоналізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "молодіжний рух", обгрунтовано доцільність розгляду його як соціального інституту у межах відповідних етапів розвитку, запропоновано теоретичні підходи для аналізу його специфіки в Україні, наведено результати емпіричного дослідження проблем і тенденцій розвитку молодіжних організацій і об'єднань у сучасному українському суспільстві. Охарактеризовано сучасний рух в Україні за наявністю в ньому тенденцій: незначного впливу на суспільно-політичне життя держави; функціонування великої кількості організацій за умов відсутності масової соціальної бази; залежність молодіжних організацій від державних структур і політичних партій. Визначено чинники, що впливають на процес розвитку молодіжних об'єднань, тобто стабілізують або дестабілізують його. Сформульовано напрямки активізації та удосконалення відносин між державними інституціями та молодіжними організаціями.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження Інтернет-представництв як комунікативного ресурсу державного управління. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до соціологічного аналізу мережних комунікацій. Описано вплив Інтернет-технологій на політичне життя. Досліджено напрями соціально-політичних змін у зв'язку з поширенням мережних комунікацій. Уточнено специфіку функціонування державного управління в період активізації інформаційних потоків. Розглянуто інформаційно-комунікативний аспект розвитку "електронного уряду". Наведено визначення поняття "Інтернет-представництво органів влади", установлено їх цілі та сутнісні характеристики. Розроблено систему показників емпіричного виміру ефективності Інтернет-представництв, що була застосована для виділення комунікативних моделей офіційних веб-сайтів органів влади. Виявлено динаміку інформатизації ураїнського суспільства та її вплив на вирішення проблеми цифрової нерівності. Доведено, що Інтернет не є розповсюдженим засобом професійної взаємодії українських держслужбовців з населенням.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано інформаційно-комунікативний простір політики, розроблено концепцію даного простору, побудовано його операційна модель і частково верифіковано концепцію та модель інформаційно-комунікативного простору політики в контексті реалій українського суспільства. Досліджено онтологічні підстави політичного простору, що репрезентується конструктом "інформаційно-комунікативний простір політики", умови та механізми його конституювання та легітимації, його специфічні особливості, властивості, динамічні ритми, а також основні функції. Встановлено, що це дозволяє адекватніше орієнтуватися в складно структурованих областях громадського життя, плодотворніше вивчати та практично освоювати комунікативні ресурси політики.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-діяльнісний підхід в соціології, який базується на синтезі теоретико-ігрового та неоінституційного підходів. Зазначено, що їх відображенням є методологічні принципи транзитологічної парадигми, в центрі якої знаходиться діяльнісний вимір процесу змін макрорівневих соціально-політичних інститутів, зокрема демократичного режиму. Доведено, що в концептуалізації процесу консолідації демократії найбільше значення здобули конкретні теорії, запропоновані соціологами Х. Лінцем, С. Валензуелою, А. Пшеворським, а також політологами Г.О'Доннеллом та Ф.Шміттером. В основу методології дослідження покладено загальнонаукові методи: історичний, системний, порівняльний. Визначено, що в емпіричному аналізі структурних факторів консолідації демократії в країнах Центрально-Східної Європи та Україні застосовано метод порівняльного аналізу. Метод базується на залученні результатів опитувань, проведених в рамках міжнародних порівняльних досліджень, а також даних державної статистики. Зазначено, що наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні завдання у галузі соціології, пов'язанного з розкриттям концептуальних засад соціологічного пояснення консолідації демократії як соціально-політичного процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність, структуру та національні особливості медіаполітичної системи та її роль у сучасних політичних трансформаціях українського суспільства. Доведено, що в Україні активно здійснюється процес "медіатизації політики", в якому спостерігається своєрідне змагання медіатехнологій різних політичних груп, що сприячиняє подальшу персоналізацію політичних процесів, сприяє їх емоційному й ірраціональному сприйняттю. Встановлено, що адаптуючись до сучасних українських реалій, медіа, реклама та зв'язки з громадськістю інтегруються у межах медіаполітичної системи в єдину комунікаційну модель, спрямовану на реалізацію соціалізаторської та пропагандистської функцій. Виявлено її активний вплив на формування певних політичних інститутів за відсутності або слабкого розвитку інших форм політичного будівництва, заміняє їх та забезпечує легітимністю. Визначено, що метою медіаполітичної системи в Україні є створення корпоративної політичної інформації та її розповсюдження у соціумі для впровадження у масову свідомість світоглядно орієнтованих оцінок суспільного життя, формування системи громадських цінностей, орієнтирів, символів та оцінних інтерпретацій. Виявлено особливості зв'язків паблік рилейшнз як складової медіаполітичної системи з певними ідеологічними концепціями. З'ясовано, що інтеграція медіа з рекламою та паблік рилейшнз, їх активне взаємопроникнення сприяє подальшій трансформації влади в інформаційну сферу та призводить до значної маніпуляції громадською свідомістю та посилення авторитарних тенденцій у формі так званої "керованої демократії".

  Скачати повний текст

Розглянуто сукупність причин і факторів, які визначають загальні засади мотивації електоральної дії, електоральної діяльності й електоральної поведінки за умов різних виборчих систем сучасного українського суспільства. Досліджено та концептуально систематизовано інтерпретацію основних понять, що застосовуються в дослідженні, зокрема: "електоральна дія", "електоральна діяльність", "електоральна поведінка". Проведено емпіричну операціоналізацію поняття "мотивація електоральної поведінки" з урахуванням його використання в емпіричному соціологічному дослідженні. Проаналізовано мотиви участі громадян у виборах, охарактеризовано кількісні й якісні параметри різних форм такої участі. Визначено основні об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на специфіку мотивації електоральної поведінки у разі застосування різних виборчих систем.

  Скачати повний текст

На реальному емпіричному матеріалі соціологічних досліджень узагальнено сукупність причин і факторів, що визначають ступінь участі та вибору програми, партії, кандидатур різними групами населення України за умов трансформації суспільства. Систематизовано та оновлено понятійно-категоріальний апарат теорії та практики воборчого процесу. Зведено в ієрархічну систему макро- та мікрофактори, що стимулюють електоральний вибір різних груп населення. Розроблено модель електоральної поведінки громадян суспільства, що знаходиться на етапі трансформації, як форми політичної участі, показано її загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано доцільність побудови української моделі пропорційної виборчої системи, з урахованням об'єктивних та суб'єктивних факторів електоральної поведінки виборців. Проаналізовано проблеми культури виборців, ефективності електоральних технологій. На підставі матеріалів Південно-Східного регіону України встановлено залежність загального рівня електоральної активності та електоральної поведінки населення від соціально-економічних, історичних, поселенських, демографічних та інших особливостей регіонів країни. Доведено актуальність формування на межі політології, соціології та соціальної психології нового наукового напрямку - електорології, головною метою якого має стати комплексне вивчення закономірностей та особливостей виборчої системи, виборчого процесу, їх суб'єктів та об'єктів за умов перехідного суспільства, що транформується.

  Скачати повний текст