Здійснено узагальнення теоретичного доробку й практики організації та проведення емпіричних досліджень стану та динаміки громадської думки з проблем політики. З'ясовано специфіку соціологічного розуміння суттєвих характеристик змісту поняття політичної громадської думки у порівнянні з його традиційним полстерівським трактуванням. Розроблено комплекс методичних та технічних прийомів ідентифікації феномену громадської думки щодо проблем політики у процесі емпіричного дослідження, що дозволило відмежувати політичну громадську думку від суспільного настрою. Визначено методологічні принципи побудови вибірки й обрання адекватного методу та проведення емпіричного соціологічного дослідження стану і динаміки громадської думки з проблем політики.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження іміджу установ банківської системи, а також виявлено евристичні можливості концепції соціального капіталу для дослідження іміджу соціальних організацій. Визначено зміст основних підходів щодо дослідження іміджу, розглянуто структурні моделі корпоративного іміджу та розкрито значущість іміджу для банківської діяльності. Проведено концептуалізацію поняття "соціальний капітал", визначено сутність поняття "корпоративний соціальний капітал", розкрито зміст і взаємодію його структурних компонентів. Обгрунтовано придатність використання іміджу як індикатора соціального капіталу та наведено результати емпіричного дослідження соціального капіталу банківських установ.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "імпліцитні типології політичних лідерів", як багатофункціонального когнітивного конструкту буденної свідомості, що опосередковує сприймання політиків електоратом. Розроблено концептуальну та емпіричну моделі дослідження, а також комплекс методів щодо емпіричного реконструювання та модельної репрезентації імпліцитних типологій політичних лідерів. Запропоновано трирівневу динамічну модель "розгортання" категоризаційного процесу під час сприймання та оцінювання політиків населенням. Відтворено універсальну систему еталонних типів політиків, з якими українські виборці зіставляють реальних політичних діячів за умов політичного вибору.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, можливості та перспективи інноваційного розвитку вищої школи України. Розроблено концепцію перманентних асинхронних інноваційних процесів у вищій школі, що відповідає основним тенденціям становлення суспільства знань. Започатковано нову соціологічну дисципліну - соціологію інноваційних процесів в освіті. Розроблено соціологічну версію інноватики та здійснено типологію інновацій за їх змістом і функціональним навантаженням. Виявлено парадокси інноваційного розитку у вигляді квазіінновацій. Показано основні тенденції та специфіку інноваційних процесів у сфері вищої освіти України. Проаналізовано тенденції розвитку недержавного сектору вищої школи України та модернізованих класичних університетів, а також значення дистанційного навчання й етизації вищої освіти, подолання її корумпованості як чинників, що сприяють оновленню освітньої системи та всього суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне соціологічне дослідження процесів становлення та розвитку інституту зайнятості за умов трансформації соціальної політики у перехідному українському суспільстві. Розглянуто теоретико-методологічні проблеми соціологічного дослідження ринку праці, визначено його регуляторні особливості та функції. Проаналізовано соціальну політику України у контексті євпропейської інтеграції у сфері зайнятості. Зроблено висновок, що потреба у формуванні нової концепції вітчизняної соціальної політики обумовлена новими соціально-економічними умовами розвитку суспільства та держави, зорієнтованими на ринкові відносини, необхідністю захисту населення від нових соціальних ризиків, притаманних даному періоду. Розглянуто державну стратегію регуляції ринку праці у контексті активної та пасивної соціальної політики.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес становлення спорту як соціального інституту на різних історичних етапах (від античних часів до сучасного періоду). Вперше встановлено, що спорт як суспільне явище існує у трьох провідних формах (інституційній, неінституційній (аматорській) та позаінституційній). Визначено особливості та критерії інституціоналізації сучасного спорту як соціального феномену. Доведено, що система цінностей, що переважає у суспільстві, утворює базові умови щодо інституціалізації спорту та визначає специфічні ознаки й особливі форми його соціального функціонування на різних історичних етапах. Описано інституційну структуру сучасного спорту. Визначено рівень інституціалізації спорту в сучасному українському суспільстві, виділено основні тенденції його розвитку, якими є: поєднання професійного й олімпійського спорту, посилення орієнтації на комерційну складову спорту та спортивних змагань, зростання престижу та значущості клубного спорту, інституціалізація аматорських видів спорту та дозвіллєвих форм фізичної активності, зростання рівня доступності занять спортом.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування інституціональної модернізації культурно-дозвіллєвої сфери. Розглянуто актуальні проблеми розвитку дозвілля, особливості їх вирішення за сучасних умов та основні напрямки державної культурної політики у сфері культури. Запропоновано тезу, що інституціональна модернізація взаємопов'язана з функціонуванням та розвитком інноваційних культурно-дозвіллєвих систем і суттєво впливає на інститут дозвілля. Розроблено підхід, який дає змогу розглянути теоретичні проблеми вивчення сучасного культурного дозвілля, особливості формування культурних запитів людини за умов розвитку сучасного українського суспільства. Визначено основні теоретичні положення, принципи, соціальні функції, специфічні фактори організації культурно-дозвіллєвих відносин за умов вільного часу. Проаналізовано сучасну систему культурно-дозвіллєвих організацій, основні тенденції її модернізації, а також особливості діяльності та типові форми інноваційних закладів культури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні та методологічні засади соціологічного дослідження становлення та функціонування Інтернет у сучасному українському суспільстві. Розкрито зміст понять "інформаційне суспільство", "соціальний інститут", "інституціалізація". Обгрунтовано особливості формування віртосоціальних відносин і практик як основи інституалізіації Інтернет у сучасному українському суспільстві. Доведено, що поява соціальної потреби в доступні до інформації й інтенсивних соціальних зв'язках призвела до виникнення такого явища як віртосоціальність. Доведено, що Інтернет є специфічним формально-неформальним інститутом. На емпіричному матеріалі визначено специфіку функціонування та розвитку Інтернет в Україні. Розглянуто основні етапи процесу інституалізації Інтернет не лише з позицій протреби оцінювання їх сучасного стану, а й з погляду прогнозування та визначення векторів його розвитку в майбутньому.

  Скачати повний текст

Досліджено умови та фактори інституціоналізації волонтерського руху в Україні. Розглянуто існуючі соціологічні концепції соціальних інститутів. Запропоновано аналітичну схему процесу інституціоналізації, з використанням якої проаналізовано особливості інституціоналізації соціальних рухів загалом і безпосередньо волонтерського руху в Україні. Узагальнено методологічні підходи та світовий досвід дослідження волонтерства. Розкрито особливості мотивації волонтерів, охарактеризовано елементи ціннісно-нормативної, символічно-смислової та статусно-рольової структур волонтерського руху, досліджено процеси його легітимації та легалізації, а також формування колективної ідентичності й інституціональної поведінки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процеси становлення та трансформації одного з соціальних інститутів громадянського суспільства, а саме: інституту молодіжних громадянських організацій. Розроблено дворівневу теоретичну модель інституціоналізації у контексті молодіжних організацій, що містить рівень первинної та вторинної інституціоналізації, апробовану на практиці. Досліджено основні компоненти або етапи первинної інституціоналізації молодіжних громадських організацій Львова й особливості їх вторинної інституціоналізації за внутрішніми та зовнішніми індикаторами. Охарактеризовано інститут молодіжних громадських організацій на сучасному етапі розвитку як результат цих інституціоналізаційних процесів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "молодіжний рух", обгрунтовано доцільність розгляду його як соціального інституту у межах відповідних етапів розвитку, запропоновано теоретичні підходи для аналізу його специфіки в Україні, наведено результати емпіричного дослідження проблем і тенденцій розвитку молодіжних організацій і об'єднань у сучасному українському суспільстві. Охарактеризовано сучасний рух в Україні за наявністю в ньому тенденцій: незначного впливу на суспільно-політичне життя держави; функціонування великої кількості організацій за умов відсутності масової соціальної бази; залежність молодіжних організацій від державних структур і політичних партій. Визначено чинники, що впливають на процес розвитку молодіжних об'єднань, тобто стабілізують або дестабілізують його. Сформульовано напрямки активізації та удосконалення відносин між державними інституціями та молодіжними організаціями.

  Скачати повний текст

Проведено компаративний аналіз теорій інтегративної функції релігії в історії соціології, розглягуто місце поглядів на інтегративну роль релігії в працях класиків соціологічної думки. Здійснено спробу створити загальну концепцію релігії як інтегративної сили суспільства. Проаналізовано існуючі в соціології теорії і концепції соціальної ролі релігії. Розглянуто місце релігійних організацій і релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві. Визначено, що питання інтегративної функції релігійних вірувань і релігійних організацій у суспільстві посідає одне із чільних місць в соціології релігії.

  Скачати повний текст

На підставі комплексної методології дослідження освітньої інтеркультурної комунікації розглянуто її структуру, семантику, функціональний діапазон і конструктивний потенціал. Виявлено її горизонтальний і вертикальний виміри, наявність яких ускладнює розуміння її контекстуально обумовлених смислів і впливає на тенденції розгортання освітніх дискурсів. Доведено, що урахування єдності цих вимірів має принципове значення для підвищення ефективності інтеркультурних дидактичних та освітніх практик. Розкрито тенденцію утворення діалектичної єдності інтеркультурної та транскультурної комунікації у сучасній освіті. Запропоновано комунікативне обгрунтування педагогічної ксенології, визначено роль і місце інтеркультурної комунікації у конституюванні нової педагогічної реальності.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження Інтернет-представництв як комунікативного ресурсу державного управління. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до соціологічного аналізу мережних комунікацій. Описано вплив Інтернет-технологій на політичне життя. Досліджено напрями соціально-політичних змін у зв'язку з поширенням мережних комунікацій. Уточнено специфіку функціонування державного управління в період активізації інформаційних потоків. Розглянуто інформаційно-комунікативний аспект розвитку "електронного уряду". Наведено визначення поняття "Інтернет-представництво органів влади", установлено їх цілі та сутнісні характеристики. Розроблено систему показників емпіричного виміру ефективності Інтернет-представництв, що була застосована для виділення комунікативних моделей офіційних веб-сайтів органів влади. Виявлено динаміку інформатизації ураїнського суспільства та її вплив на вирішення проблеми цифрової нерівності. Доведено, що Інтернет не є розповсюдженим засобом професійної взаємодії українських держслужбовців з населенням.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження особливостей використання спеціалізованих Інтернет-сайтів вищих навчальних закладів як інноваційних каналів комунікації за умов локалізації іформаційних потоків. На підставі використання теорії соціальних змін Т.Парсонса розглянуто процес переходу України до інформаційного суспільства. Встановлено, що його основними формотворчими елементами є інформаційний простір і сфера освіти, виявлено їх взаємозалежність і взаємообумовленість. Проаналізовано специфіку розвитку інформаційного простору, обумовлену його ключовою роллю у процесі формування в Україні суспільства нового типу. Показано, що своєрідну основу, фундамент для його побудови забезпечує інтенсивний розвиток освіти у період активізації інформаційних потоків. Визначено функціональну структуру спеціалізованих Інтернет-сайтів вітчизняних ВНЗ, одним з пріоритетних завдань яких є реалізація інформаційного потенціалу навчального закладу. На підставі результатів проведеного дослідження підтверджено недостатній рівень розвитку Інтернет-сайтів ВНЗ України та відзначено деформацію заданої поліфункціональності.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальну специфіку інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства. Інформатизацію суспільства розглянуто як макросоціальний процес. Досліджено соціальні наслідки впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто суб'єкти й об'єкти формування інформаційного суспільства за умов глобалізації, охарактеризовано його сучасний стан в Україні. Проаналізовано існуючі моделі інформаційного суспільства. Досліджено інформаційну нерівність на макро-, мікро- та мезорівні, описано її структуру, в якій виділено й охарактеризовано цифрову нерівність як важливий елемент інформаційної нерівності. Розроблено механізм подолання інформаційної нерівності. Визначено основні завдання соціальної політики в Україні й обгрунтовано шляхи подолання проблеми інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено політологічні аспекти інформаційного розвитку сучасної України у світовому контексті. На підставі аналізу західних теорій та вітчизняних наукових здобутків щодо з'ясування проблеми інформаційного розвитку сформовано й уточнено понятійно-категоріальний апарат для політологічного розуміння ролі інформації як ефективного засобу модернізації українського суспільства. Розглянуто політологічні підходи щодо поняття та феномену інформаційного суспільства, розкрито характер та потреби розширення національного інформаційного поля у перехідний період. З'ясовано стан і визначено основні напрями інформаційного розвитку за умов політичної трансформації суспільства. Зазначена система є важливим чинником впливу на рівень національної безпеки, збереження інтелектуального потенціалу держави, демократизації українського суспільства. Здійснено аналіз інформаційної політики, розглянуто проблеми взаємодії суспільства і влади, визначено основні напрями забезпечення політичного процесу шляхом застосування нових інформаційних технологій. Встановлено вплив інформації на розширення ступеня відкритості суспільства та свободи особистості. Запропоновано новий підхід щодо розуміння процесу інформатизації як основи моделювання та прогнозування суспільно-політичної діяльності.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано інформаційно-комунікативний простір політики, розроблено концепцію даного простору, побудовано його операційна модель і частково верифіковано концепцію та модель інформаційно-комунікативного простору політики в контексті реалій українського суспільства. Досліджено онтологічні підстави політичного простору, що репрезентується конструктом "інформаційно-комунікативний простір політики", умови та механізми його конституювання та легітимації, його специфічні особливості, властивості, динамічні ритми, а також основні функції. Встановлено, що це дозволяє адекватніше орієнтуватися в складно структурованих областях громадського життя, плодотворніше вивчати та практично освоювати комунікативні ресурси політики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст