Проаналізовано стан проблеми професійної перепідготовки вчителя гуманітарного профілю в системі післядипломної педагогічної освіти в її історичному розвитку. Розкрито суть понять "післядипломна освіта", "освіта дорослих", "неперервна професійна освіта", "перепідготовка", "андрагогічний підхід". Установлено особливості організації навчального процесу на факультетах післядипломної освіти, проаналізовано процес формування мотиваційної готовності вчителя гуманітраного профілю до професійної перепідготовки. Обгрунтовано методику вдосконалення навчального процесу на факультетах післядипломної освіти, визначено пріоритетні напрями співпраці та взаємодії викладачів і студентів. Досліджено й експериментально перевірено вплив найефективніших методів і форм роботи у розвитку професійних умінь даних учителів. Розроблено та науково обгрунтовано методичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів щодо удосконалення організаційних форм навчання вчителів даного профілю у процесі професійної перепідготовки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування пізнавальних інтересів гімназиста в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Описано форми та методи навчально-пізнавальної діяльності гімназистів залежно від закономірностей їх вікового розвитку. Проаналізовано науково-методичні та організаційно-технологічні умови формування пізнавального інтересу особистості гімназиста в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Доведено підвищення ефективності формування пізнавального інтересу особистості гімназиста у навчально-пізнавальній діяльності, що сприяє впровадженню експериментальної моделі, в якій враховано концептуальні ідеї організації навчально-виховного процесу гімназії на засадах творчої діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інтеграції художньо-культурологічних знань у системі професійної підготовки вчителя гуманітарних дисциплін. Висвітлено теоретико-методологічні засади процесу інтегративного пізнання мистецтва, проаналізовано існуючі підходи щодо визначення даного поняття, конкретизовано його сутність і системно-структурну організацію. Досліджено еволюцію інтегративних тенденцій у світовій художній культурі, розглянуто парадигмальні положення та моделі ІХКЗ, особливості їх застосування у практиці вищої школи. Розроблено педагогічні засади ІХКЗ у системі професійної підготовки вчителів гуманітарних дисциплін, виявлено механізми та специфіку розвитку цілісної особистості та індивідуальні особливості студентів у процесі інтегративного пізнання мистецтва. Згідно з розробленим критеріальним апаратом у констатуючому та формуючому експериментах здійснено діагностування рівнів сформованості теоретичного, художньо-оцінного та практичного компонентів ІХКЗ студентів гуманітарних спеціальностей і проаналізовано одержані результати. Експериментально реалізовано організаційно-педагогічну систему інтеграції художньо-культурних знань, зорієнтовану на досягнення її визначених рівнів, форм, типів і видів на підставі використання понятійно-пізнавальної, системно-аналітичної, дифузної, цілісно-концептуальної моделей ІХКЗ у процесі поетапного ускладнення педагогічних завдань.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів засобами проектної діяльності. На підставі результатів аналізу психолого-педагогічної літератури складено номенклатуру сутнісних ознак життєвої компетентності, її функціональну модель і критерії сформованості. Обгрунтовано життєтворчі можливості українознавчих предметів. Виявлено життєво-компетентнісний потенціал методу проектів як особистісно зорієнтованої технології. У контексті ідей компетентнісного підходу та життєтворчого спрямування сучасного навчання, технологічного підходу до організації пізнавальної діяльності учнів, підсилення ролі українознавчої складової сучасної освіти науково обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови використання авторської технології життєвотворчих проектів як засобу формування життєвої компетентності старшокласників у навчанні української мови та літератури, історії України. Розроблено рекомендації щодо її впровадження в процесі навчання українознавчих предметів у середній загальноосвітній школі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття "педагогічна технологія", "пізнавальний процес", "таксономія", "творча особистість". Виявлено зміст, форми та методи навчально-пізнавальної діяльності гімназистів залежно від закономірностей їх вікового розвитку. Теоретично обгрунтовано науково-методичні й оранізаційно-технологічні умови формування освітніх інтересів особистості гімназистів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Доведено, що технологізація навчання таких предметів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів гімназії через спеціальне структурування навчального матеріалу (таксономія), комплексне використання загальнодидактичних принципів, міжпредметних і інтегративних зв'язків у навчальному процесі.

  Скачати повний текст

Розкрито суть основних дефініцій дослідженої проблеми (лідерство як процес організації та управління колективом, лідер - особистість, яка має цінний для групи потенціал, ініціює взаємодію членів групи, впливає на згуртування колективу. Виявлено особливості формування лідерських якостей майбутніх учителів. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови їх формування у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, а саме: спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство у процесі навчання, здобуття ним сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності, забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя у процесі навчання, набуття майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики. Ефективність реалізації педагогічних умов перевірено у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу за допомогою певних способів, а саме: розробки індивідуального освітнього маршруту, організації навчально-дослідницького проекту, проведення професійно-педагогічного тренінгу. Виявлено позитивну динаміку рівнів сформованості лідерських якостей майбутніх учителів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підготовки магістрантів й аспірантів гуманітарних спеціальностей до застосування засобів математичної статистики у науковій роботі. Розглянуто теоретичні засади та специфіку використання засобів математичної статистики дослідниками гуманітарних спеціальностей. Конкретизовано сутність і структуру математико-статистичної грамотності магістрантів й аспірантів гуманітарних спеціальностей щодо застосування засобів математичної статистики. Встановлено критерії, показники, ознаки прояву рівнів сформованості даного феномена. Визначено педагогічні умови, розроблено й експериментально апробовано методичне забезпечення процесу підготовки магістрантів й аспірантів гуманітарних спеціальностей до застосування засобів математичної статистики у науково-дослідній роботі.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні аспекти проблеми підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до проектно-педагогічної діяльності. Визначено зміст понять "педагогічне проектування", "проектно-педагогічна діяльність", "проектні уміння". Визначено місце і роль педагогічного проектування як системного компонента цілісної професійно-педагогічної діяльності, обгрунтовано його зміст, структуру та функції. Розроблено теоретичну модель підготовки майбутніх вчителів гуманітарного профілю до педагогічного проектування, встановлено критерії та рівні готовності студентів до даного виду професійної діяльності. Здійснено практичне впровадження основних положень дослідно-експериментальної методики формування проектно-педагогічної діяльності. Визначено зміст контрольних завдань, рівень виконання яких є показником готовності студентів до педагогічного проектування. Розроблено та впроваджено у навчальну діяльність вищих навчальних закладів спецкурс для студентів і вчителів загальноосвітніх шкіл "Педагогічне проектування". Наведено методичні рекомендації щодо удосконалення підготовки майбутніх учителів до проектно-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено та науково обгрунтовано суть поняття "функції тьютора в системі дистанційної освіти". З'ясовано показники та критерії оцінки професійно-педагогічної готовності вчителя до виконання ним функцій тьютора в системі дистанційної освіти. Охарактеризовано рівні прояву даної готовності. Розкрито етапи розвитку та становлення освіти даного типу. Виокремлено моделі її функціонування залежно від мети освіти, взаємодії слухача та викладача. Розроблено та експериментально апробовано зміст і методику процесу навчання, спрямованого на формування тьюторських функцій у майбутніх учителів-гуманітаріїв.

  Скачати повний текст

Уперше теоретично розроблено й експериментально перевірено модель блочно-модульної технології підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю щодо застосування нових інформаційних технологій (НІТ) у навчальному процесі загальноосвітньої школи. Виявлено та охарактеризовано рівні професійної готовності вчителів гуманітарного профілю з даної проблеми. Розкрито суть понять "нові інформаційні технології", "засоби нових інформаційних технологій", "нові інформаційні технології в навчанні". Досліджено питання формування вмінь застосовувати НІТ у майбутній професійній діяльності у даних студентів.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено й експериментально перевірено модель підготовки майбутнього вчителя шкільного суспільствознавства на базі взаємозв'язку цільового, змістового та мотиваційного компонентів, що охоплюють необхідну суму знань, умінь і навичок, які проявляються у професійній діяльності, творчій активності, прагненні до самовдосконалення та саморозвитку. Описано структуру підготовки майбутнього вчителя суспільствознавства, принципи добору змісту й оцінки ефективності даного процесу. Встановлено критерії готовності студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін. Уточнено вимоги щодо змісту та методики навчання учнів суспільствознавчих дисциплін у загальноосвітньому навчальному закладі. Розроблено положення педагогічної науки про професійну підготовку вчителів, що забезпечують високий рівень викладання шкільного суспільствознавства.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано принципи побудови експериментальної програми полікультурного виховання та способи організації діяльності старшокласників на основі введення інтеркультурної комунікації у процес викладання гуманітарних дисциплін. Визначено основні критерії та показники полікультурної вихованості старшокласників. Розроблено програму полікультурного виховання старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів. Деякі положення та рекомендації дослідження впроваджено у практику полікультурного виховання загальноосвітніх шкіл Південного регіону України.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію становлення ціннісного підходу у вітчизняній і зарубіжній педагогічних науках. Розкрито суть понять "цінність", "загальнолюдські цінності", "гуманістичні цінності". Розкрито психолого-педагогічну суть проблеми формування цінностей особистості. З'ясовано особливості формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей. Обгрунтовано роль і місце суспільствознавчих дисциплін "Історія України", "Філософія", "Політологія", "Соціологія" як засобів формування гуманістичних цінностей студентів. Теоретично обгрунтовано методичну модель навчання суспільствознавчих дисциплін, яка передбачає наявність визначених методичних умов ефективної побудови процесу формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей.

  Скачати повний текст

Визначено сутність і структуру поняття "індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя гуманітарних дисциплін". Уточнено критерії, показники та рівні сформованості даної якості у процесі навчальної підготовки майбутніх фахівців. Науково обгрунтовано й апробовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Обгрунтовано пріоритетний вплив на успішність його розвитку таких чинників, як вивчення основних принципів стильової поведінки вчителя, застосування системи варіативних креативних практичних педагогічних завдань, стимулювання майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до досягнення успіху у професійно-педагогічній діяльності та заохочення прояву їх творчого потенціалу з метою утворення оптимальної системи особистісних дій. Розроблено й апробовано експериментальну методику формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх педагогів, зміст спецкурсу "Основи стильової поведінки сучасного вчителя" та навчально-методичний посібник.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін та їх готовність до використання нових інформаційних технологій в навчальному процесі та для самоосвіти. Проаналізовано стан проблеми у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, присвячених професійній підготовці учителів гуманітарних дисциплін. Розроблено методику формування інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, яка базується на поетапному та послідовному оволодінні основами роботи на персональному комп'ютері та засвоєнні психолого-педагогічних і організаційно-методичних основ ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Виділено інформаційні вмінння як складові інформаційної культури педагога. Відзначено, що інформаційні вміння користувача передбачають оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями, а інформаційні вміння вчителя поєднують психолого-педагогічні та організаційно-методичні вміння ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології у навчального процесі. Визначено чотири рівні сформованості інформаційної культури студентів гуманітарних факультетів, наведено критерії їх оцінювання.

  Скачати повний текст

Вперше визначено й обгрунтовано педагогічні умови ефективного формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів за умов використання особистісно орієнтованого підходу в освітньому процесі гуманітарного вищого навчального закладу. Удосконалено визначення структури та змісту мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей. Уточнено наукові уявлення про сутність, форми та методи педагогічної діяльності, спрямованої на формування навчально-пізнавальної мотивації у студентів гуманітарних спеціальностей.

  Скачати повний текст

Визначено суть поняття "навчальна компетентність майбутнього вчителя", структуру та функції дослідженого феномену, критерії та показники рівнів його сформованості у майбутнього вчителя гуманітарного профілю. Теоретично обгрунтовано модель системи формування навчальних компетентностей, основними компонентами якої є: мета, завдання, фактори, що забезпечують компетентнісну спрямованість професійної підготовки (соціальні вимоги, ОКХ, ОКР, освітні стандарти; навчально-інформаційне середовище та діяльність; власні інтелектуальні та психофізичні можливості), специфічні принципи, зміст і технології організації навчальної діяльності, критерії (інформаційно-змістовий, ціннісно-мотиваційний, когнітивно-технологічний, самоосвітній) і показники сформованості навчальних компетентностей, результат, що виявляється у сформованості професійних і особистісних якостей, знань, умінь і навичок, а також досвіду. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність реалізації цільових, змістових і технологічних компонентів системи за конкретним фахом.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін. Конкретизовано зміст і структуру поняття "педагогічний артистизм". Визначено специфічні риси артистизму вчителя гуманітарних дисциплін. Встановлено інформаційний, художньо-емоційний, діяльнісно-практичний та рівні (низький, базовий, достатній, високий) сформованості педагогічного артистизму. На базі використання теоретичних здобутків корифеїв українського та світового театрального мистецтва (К.С.Станіславського, М.О.Чехова, Л.С.Курбаса), а також основних положень драмогерменевтики та драматизації розроблено технологію формування педагогічного артистизму майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін. З метою оцінки рівня сформованості даної якості у студентів гуманітарних факультетів проведено її комплексну діагностику з використанням різноманітних методик (тестування, анкетування, виконання завдань театральної педагогіки). Експериментально підтверджено ефективність розробленої технології формування педагогічного артистизму вчителів гуманітарних дисциплін.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування професійної компетентності майбутніх учителів засобами навчальної дисципліни "Історія України" у процесі навчання у ВНЗ. Проведено теоретичний аналіз проблеми професійної компетентності вчителя. Висвітлено сучасні шляхи її набуття студентами професійної компетентності даних студентів, а також її особливості та стан формування за умов навчання. Визначено основні дидактичні умови ефективного формування професійної компетентності майбутніх вчителів. Наведено теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену методику її формування у процесі вивчення історії України, яка передбачає внесення певних змін у зміст навчання, запровадження інноваційних форм і методів проведення занять з одночасною організацією творчої діяльності студентів і продуктивної взаємодії викладачів і студентів.

  Скачати повний текст