Під час обстеження 170 дітей віком 4,5 - 6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які страждають на дизартрії, встановлено взаємозалежність між вираженістю затримок психічного розвитку та інтенсивністю проявів дизартрії. Виявлено наявність різноманітних поєднувань непсихотичних психопатологічних порушень: церебрастенічного, гіпердинамічного, неврозоподібного синдромів. Розроблено ефективну методику лікуванння дітей віком 4,5 - 6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які страждають на дизартрії, шляхом впливу низькоінтенсивним лазерним випромінюванням на біологічно активні точки тіла в поєднанні з обмеженою медикаментозною терапією та традиційною логокорекцією. Методика скорочує термін лікування зазначеної категорії дітей, зменшує обсяг медикаментозної терапії, позитивно впливає на різноманітні прояви резидуально-органічної патології центральної нервової системи: психічні, неврологічні, логопедичні.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню клінічного поліморфізму синдрому Мартіна-Бела. Встановлено, що синдром проявляється як мінімум у двох клінічних формах, які характеризуються специфічним комплексом фенотипічних і психопатологічних ознак. Показано, що в основі виявленого клінічного поліморфізму лежить істинна генетична гетерогенність (відмінність молекулярно-генетичних змін при різних клінічних формах синдрому). Вперше проведений аналіз порушень психічних функцій у хворих дозволив виявити переважне ураження у них лобних відділів мозку. Впроваджені у практику основні результати роботи дозволять підвищити ефективність діагностики і профілактики синдрому Мартіна-Бела.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему корекції затримки психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку, побудованої на основі спеціальної рухової діяльності. З'ясовано що такі корекційні заняття впливають на розвиток інтелекту дітей. Дослідження розширює уявлення відносно структури інтелектуального дефекту даних дітей. Встановлено вірогідні зв'язки загального розвитку та ментальної швидкості з розвитком функцій програмування, регуляції та контролю рухів рухового аналізатора. Доведено, що корекційні рухові заняття позитивно впливають на функції когнітивних структур, їх здібності до дифренціації та інтеграції сигналів, а також є досить ефективними у формуванні функцій рухового аналізатора. Зроблено висновок, що у процесі корекційного навчання дітей даної категорії слід, перш за все, приділяти увагу кінестетичному фактору.

  Скачати повний текст