Вперше проведено ретроспективне дослідження, яке дозволяє вивчити спектр сенсибілізації до пилку рослин у дітей м. Дніпропетровськ, хворих на поліноз, і визначити провідні регіональні пилкові алергени рослин третьої хвилі полінації (серпень - жовтень). Вперше в Україні проведено порівняльний аналіз клінічної й імунологічної ефективності підшкірного та перорального методів алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) у дітей 6 - 18 років, хворих на поліноз до пилку рослин літньо-осінньої хвилі полінації, у зіставленні із стандартною фармакотерапією з залученням лабораторних і статистичних методів дослідження. Вперше визначено показники вмісту цитокінів (IL-4, IL-5, IL-10, IL-12, IFN-gamma) у сироватці крові дітей віком 6 - 11-ти та 12 - 18-ти років, хворих на поліноз, та їх динаміку під впливом лікування підшкірним і пероральним методами АСІТ. Науково обгрунтовано та доведено перевагу клінічного й імунологічного ефекту перорального методу АСІТ у лікуванні та профілактиці полінозу у дітей віком 6 - 11-ти років.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення ефективності ранньої специфічної діагностики бронхіальної астми та різних форм алергічного риніту в дитей. Інформативність ротаційного прик-тесту компакт-ланцетами з побутовими та пилковими алергенами порівнянно з традиційними методами алергодіагностики. Доведено ефективність різних модифікацій компакт-ланцетів з рідкими та висушеними алергенами. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між результатами шкірних тестів та імуноферментного аналізу з відповідними побутовими та пилковими алергенами. Розроблено методику постановки й оцінки результатів ротаційного прик-тесту з мікст-алергенами. Встановлено ефективність і безпечність застосування прик-тесту за допомогою компакт-ланцетів для скринінгової діагностики алергічних захворювань у дітей. Показано, що ротаційний прик-тест у порівнянні з методом скарифікаційних проб є специфічним, простим у виконанні, доступним та уніфікованим.

  Скачати повний текст

Встановлено розповсюдженість бронхіальної астми (БА), алергійного риніту (АР) та атопічного дерматиту (АД) серед дітей Києва за уніфікованою методикою ISAAC (I - II фази). На підставі аналізу результатів шкірного алергологічного тестування, бронхіальної гіперреактивності за показниками функції зовнішнього дихання і концентрацією загального IgE, поширенням візингу і БА, риносинусопатій та АР, дерматозів і АД, віково-статевих особливостей проявів клініки та об'єктивних маркерів вивчено етапність формування, а також еволюції даних захворювань. Досліджено взаємовідносини візингу і БА, риносинусопатій та АР, дерматозів, а також АД. Виявлено головні чинники ризику, які діють на кожному етапі формування та особливості їх зв'язку з об'єктивними маркерами. Рекомендовано створювати групи ризику щодо формування алергійних захворювань первинними ланками медичної допомоги дітям та провести алергологічну паспортизацію з метою контролю за процесом розвитку патології.

  Скачати повний текст

Досліджено питання профілактики розвитку алергічних захворювань у дітей зі спадковою алергічною схильністю. Вивчено патогенетину роль мікроелеметів у регуляції алегічного запалення. Досліджено особливості імунного статусу та роль інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) у маніфестації алергічних захворювань. Проаналізовано взаємозв'язки між рівнем мікроелементів та імунологічними показниками на донозологічному етапі та у разі розвитку алергічного захворювання. Виявлено вірогідне зниження рівня магнію сироватки крові та підвищення рівня фосфору в дітей зі спадковою атопією на донозологічному етапі. Запропоновано визначати рівень ІЛ-4 у дітей зі спадковою атопією, використовувати його як маркер трансформації спадкової алергічної схильності до алергічного захворювання. Розроблено й апробовано реабілітаційно-профілактичні заходи для дітей з такою схильністю, спрямовані на запобігання трансформації алергічної схильності до захворювання. Для проведення лікування запропоновано застосовувати препарати магнію, ентеросорбенти, пробіотики, мембраностабілізатори та ферментні препарати.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне медико-соціологічне дослідження та вивчено проблему епідеміології бронхіальної астми, алергічного риніту та атопічного дерматиту серед дитячого населення Харківщини відповідно критеріям міжнародної медичної програми "ISAAC" та міжнародного консенсусу щодо бронхіальної астми. Складено диференційовані картограми з урахуванням екологічної ситуації. Розроблено методики вивчення та оцінки якості життя на індивідуальному та популяційному рівнях. Розроблено універсальну інформаційно-прогностичну матрицю та модель факторів, що визначають якість життя дітей з алергічними захворюваннями. За модифікованою методикою вивчено соціально-психологічний стан дітей з цими захворюваннями з метою визначення рівня їх конфліктності в суспільстві. Проаналізовано систему надання первинної, вторинної та третинної медико-санітарної допомоги дітям з алергічними захворюваннями. На підставі одержаних даних розроблено та науково обгрунтовано систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей, модель якого представлено у вигляді блоків: збору інформації щодо поширеності алергічних захворювань серед дитячого населення; створення бази даних та її аналіз; виявлення факторів ризику у разі алергічних захворювань; прогнозування ризику виникнення алергічних захворювань; застосування моніторингових даних в сфері охорони здоров'я. Медико-соціальний моніторинг алергічних захворювань у дітей містить мету, концептуальні принципи, передбачає завдання та механізм їх реалізації. Зазначено, що оцінка ефективності моніторингу базується на оцінці якості життя даних дітей на індивідуальному та популяційному рівнях.

  Скачати повний текст

Оптимізовано підходи щодо профілактики алергічних захворювань (АЗ) на підставі ранньої діагностики з використанням принципів міжнародної стандартизованої програми ISAAC (International Study of Asthma and Allergies in Childhood) і вивчення клініко-параклінічних особливостей їх формування протягом підліткового періоду. Проведено динамічне дослідження розповсюдженості, структури та клініко-параклінічних маркерів формування АЗ бронхіальної астми, алергічного риніту й атопічного дерматиту) протягом трьох років підліткового періоду. Доведено високу чутливість і специфічність окремих питань анкети ISAAC і прогностичну цінність позитивних тестів у ранній діагностиці алергопатології у підлітків. Встановлено вплив обтяженого сімейного анамнезу, медико-біологічних і соціально-побутових провідних регіональних факторів ризику на розвиток АЗ. Запропоновано програму оптимізації профілактики алергічних захворювань і доведено її ефективність на підставі динамічного дослідження клінічних і функціональних показників.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності терапії дерматореспіраторного синдрому (ДРС) в дітей на різних етапах реабілітації й удосконалення діагностики імунного та неімунного генезу даного синдрому. Установлено, що ДРС імунного генезу має велику поширеність і тяжкий перебіг. Захворюваність на ДРС вище у хлопчиків, а його перебіг більш тяжкий у дівчаток. У патогенезі ДРС імунного генезу мають значення високий рівень середньомолекулярих пептидів 2 (СМП2), збільшення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту. У патогенезі ДРС неімунного генезу визначальну роль відіграють збільшення кількості СМП1, інтенсивності окисної модифікації білків і "оксидантний стрес". Уперше застосовано метод кристалографії для діагностики генезу ДРС. Показано ефективність галотропії в дітей з ДРС імунного генезу у періоді загострення агопічного дерматиту, що має прояв у зниженні синдрому ендогенної інтоксикації та відновленні балансу в роботі оксидантно-антиоксидантної системи. У дітей з ДРС у періорді ремісії доцільно до комплексу реаблітації залучати біологічно активні домішки "Біотроф 4" і "Біполан", які купірують "оксидантний стрес".

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження особливостей виникнення та розвитку алергії у новонароджених дітей, запропоновано спосіб індивідуального прогнозування її розвитку. Одержано важливі дані про формування атопічного фенотипу під впливом несприятливих чинників ще в антенатальному періоді. Визначено перенатальні передумови розвитку алегрії у немовлят. Описано її різноманітні клінічні прояви та особливості перебігу. Встановлено вплив таких факторів, як обтяжений алергологічний анамнез, пізній гестоз, супутня патологія вагітності, вживання ліків та зловживання облігатними алергенами під час вагітності, патологія пологів, пізнє прикладання дитини до грудей, раннє введення молочних сумішей, змішане та штучне годування, супутні захворювання новонароджених на виникнення та розвиток алергії. Показано роль підвищеного рівня загального IgE у пуповинній венозній крові як фактора ризику розвитку атопії у немовлят. На підставі комплексної оцінки вмісту загального IgE, IgA та еозинофілів у периферичній крові підтверджено алергічну природу клінічних проявів у новонароджених. Доведено, що у немовлят з клінічними проявами алергії часто спостерігається порушення мікроекології кишечнику, а копрограма у них не має характерних особливостей. На підставі катамнестичних спостережень доведено зв'язок сенсибілізації у періоді новонародженості з розвитком алергічної патології на першому році життя. Запропоновано методи первинної, вторинної, третиної профілактики алергії у немовлят. Починаючи з періоду новонародженості, вивчено ефективність третинної профілактики розвитку алергії.

  Скачати повний текст

Вперше серед новонароджених Львівської області встановлено частку дітей з підвищеним рівнем загального IgE у пуповинній крові та підвищеним ризиком реалізації атопії за даними алергологічного анамнезу, що дозволяє сформувати групу підвищеного ризику реалізації харчової алергії. Одержано дані про вплив штучного вигодовування, зокрема, використання адаптованих молочних і гіпоалергенних сумішей, на розвиток атопії залежно від часу введення сумішей, їх складу та ступеня ризику реалізації алергії. Обчислено значення відносного ризику розвитку клінічних проявів алергії у дітей віком 6 та 12 міс, підвищення рівня загального у венозній крові та еозинофілії у периферичній крові у дітей віком 12 міс на різних термінах упровадження штучного чи змішаного вигодовування, що дозволило дати рекомендації щодо вигодовування дітей з групи ризику реалізації алергії.

  Скачати повний текст