Визначено соціальні та медичні фактори ризику розвитку перинатальної патології у разі недоношуванні вагітності. Розроблено систему індивідуального підходу щодо прогнозування, проведення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів з попередження перинатальних ускладнень за даної акушерської патології. На підставі проведених функціональних методів досліджень вивчено вплив загрози недоношування на функціональний стан адаптаційно-гомеостатичних механізмів плода залежно від терміну гестації та перебігу патологічного процесу. Встановлено взаємообумовленість показників біофізичного профілю плода від ступеня важкості страждання плода та терміну гестації. Вивчено особливості вегетативної нервової системи та психоемоційного стану у вагітних з загрозою недоношування та її вплив на стан плода. Визначені фактори ризику розвитку перинатальної патології у разі недоношування вагітності зумовлюють доцільність проведення пренатальної диспансеризації. Обгрунтувано та впроваджено в клінічну практику систему організаційних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів, направлених на антенатальну охорону плода та профілактику перинатальних ускладнень у разі недоношування вагітності.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати клінічних обстежень жінок з фізіологічним перебігом вагітності та ознаками аборту. Викладено новий підхід у корекції імунологічних та гормональних порушень за невиношування вагітності з застосуванням гетеротопічної трансплантації фрагмента кріоконсервованої плацентарної тканини разом з загальноприйнятою терапією. Проаналізовано закономірності порушень клінічного перебігу, імунологічного статусу, рівня статевих гормонів, показників ультразвукової діагностики у жінок із загрозою переривання вагітності в порівнянні з фізіологічним її перебігом. Вперше у пацієнток з невиношуванням вагітності до традиційного лікування додано гетеротопічну трансплантацію фрагмента кріоконсервованої плацентарної тканини. Відзначено швидке досягнення позитивного результату від проведеної терапії, значне підвищення кількості статевих гормонів у крові жінок, у більшості з них покращилися показники ультразвукового дослідження та клінічна картина аборту після гетеротопічної трансплантації фрагмента кріоконсервованої плацентарної тканини.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання профілактики передчасного розриву плодових оболонок у разі недоношеної вагітності (ПРПО). Одним з патогенетичних ланцюгів виникнення ПРПО є порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів у системі "мати - плід". Вивчено стан системного імунітету у жінок з передчасним розривом плодових оболонок та функцію локальної імуносупресії в оболонках, що розірвались передчасно. Встановлено активацію системи імунітету у клітинній та гуморальній його ланках і в неспецифічній ефекторній системі протиінфекційного захисту у зазначеної категорії вагітних. Відзначено зниження локальної імуносупресії в оболонках, що розірвались передчасно, на відміну від отриманих під час фізіологічних пологів. З метою профілактики передчасного розриву плодових оболонок у випадку недоношеної вагітності у жінок групи ризику виникнення відміченого патологічного стану запропоновано метод імунізації лімфоцитами чоловіка. За допомогою зазначеного методу нормалізується стан системного імунітету, знижується частота ПРПО при недоношеній вагітності, частота передчасних пологів у загальній популяції та суттєво покращується перебіг пологів, післяпологового періоду, стан новонароджених у відзначеної категорії жінок.

  Скачати повний текст

Визначено соціальні та медичні фактори ризику розвитку перинатальної патології у разі недоношування вагітності. Встановлено їх окрему та поєднану значимість, завдяки чому розроблено систему індивідуального підходу до прогнозування, тактики ведення вагітності та пологів, проведення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів щодо попередження перинатальних ускладнень. Встановлено прогностичну роль мікробіоценозу статевих шляхів - фактора ризику виникнення перинатальних ускладнень інфекційного генезу. Визначено ступінь впливу імунологічних плодово-материнських взаємовідносин в індукції загрози недоношування вагітності та розвитку перинатальності патології. Використано функціональні методи дослідження для вивчення впливу загрози недоношування на функціональний стан адаптаційно-гомеостатичних механізмів плода залежно від терміну гестації та продовжуваності перебігу патологічного процесу. Встановлено взаємообумовленість показників біофізичного профілю плода від ступеню важкості страждання плода та терміну гестації. Визначені фактори ризику перинатальної патології у випадку недоношування вагітності зумовлюють доцільність проведення пренатальної диспансеризації. Науково обгрунтовано та впроваджено у клінічну практику систему організаційних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів для антенатальної охорони плода та профілактику перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано необхідність комплексного визначення порушень білковосинтезувальної та гормональної функцій плаценти, що формується, та розладів у системі гемостазу у патогенезі невиношування I триместру гестації. Встановлено цінність визначення рівнів білків вагітності (трофобластичного бета-1-глікопротеїну, альфа-2-мікроглобуліну фертильності) як діагностичного критерію розвитку плацентарної недостатності II - III триместру у випадку загрози викидня ранніх термінів. Вперше вивчено кореляційні зв'язки між показниками системи гемостазу, гормональними показниками та рівнем білків зони вагітності у здорових вагітних та жінок з загрозою переривання вагітності у I триместрі. Розроблено й апробовано методику комплексного лікування з використанням гормональної терапії, екстракту гінкго білоба й ериніту. Проаналізовано клінічну ефективність запропонованих терапевтичних заходів щодо перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених і наявності загрози викидня у I триместрі й оцінено особливості їх дії на функціональний стан плаценти та показники гемостазу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропонована система медико-генетичного обстеження жінок для виявлення спадкової схильності до невиношування вагітності (НВ), яка включає клініко-генеалогічний, дерматогліфічний, цитологічний та цитогенетичний методи обстеження. Встановлені генетичні критерії ефективності лікування жінок з НВ. Розроблена математична комп'ютерна програма для оцінки ризику даної патології, прогнозу перебігу вагітності та народження здорових дітей.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне багаторівневе дослідження маркерів запалення та інфекції в жінок із загрозою переривання вагітності. Вивчено вплив ендотоксину на суфрактантну систему плода та протекторну дію амброксолу на легеневу тканину за умов експерименту. На підставі результатів досліджень та даних літератури запропоновано схему патогенезу ендотоксин-індукованого ураження легень, в якій провідне місце належить цитотоксичній дії інфекційних чинників та медіаторів на тканину легень. Розроблено нові прогностичні системи зі своєчасного виявлення загрози переривання вагітності запального генезу, що базуються на визначенні рівнів інтерлейкінів у цервікальному секреті, сироватці крові та амніотичній рідині. Обгрунтовано принципи профілактичної корекції загрози переривання вагітності запального генезу в поєднанні з фетоплацентарною недостатністю з урахуванням призначення антоксидантно-антигіпосичного комплексу з пульмопротекторною дією.

  Скачати повний текст

Визначено показник середньостатистичної частоти недоношування у вагітних з йододефіцитними захворюваннями. Виділено основні перинатальні чинники ризику недоношування за умов йододефіциту. Встановлено пряму залежність між йододефіцитним станом у матері, функціональним станом щитовидної залози та фетоплацентарним комплексом у випадку недоношування вагітності на тлі дифузного еутиреоїдного зоба. Підтверджено, що нормалізація спонтанної активності матки з одночасною ліквідацією йодної нестачі найкраще досягається призначенням вагітним препаратів з вмістом калію йодиду та поліненасичених омега-3 жирних кислот у комплексі з препаратами, які впливають на скоротливу здатність матки.

  Скачати повний текст

На підставі поглибленого вивчення клінічного перебігу вагітності, гормонального статусу та стану мікробіоценозу статевих шляхів розглянуто проблему поліпшення наслідків вагітності у жінок з невиношуванням після перенесених запальних процесів геніталій шляхом удосконалення діагностики та терапії. Досліджено особливості гормонального статусу та стану мікробіоценозу піхви у вагітних з невиношуванням залежно від наявності порушень менструальної функції внаслідок запальних процесів. Розроблено схему поетапного обстеження вагітних з невиношуванням після перенесення запальних захворювань геніталій залежно від змін піхвового вмісту. Обгрунтовано та впроваджено комплекс лікувальних заходів для жінок із запальними захворюваннями геніталій в анамнезі, який включає місцеву та системну антибактеріальну терапію, а у вагітних з розладами менструального циклу - додатково хоріонічний гонадотропін у складі комплексної терапії невиношування вагітності.

  Скачати повний текст

Запропоновано вирішення проблеми зменшення частоти невиношування в жінок високого ризику самовільного переривання вагітності шляхом уточнення особливостей патогенезу невиношування з урахуванням стану нейроендокринної адаптації. Розроблено систему заходів щодо прогнозування закінчення наступної вагітності. Досліджено аспект преконцептуальної підготовки й організації активного спостереження під час наступної вагітності. Вивчено особливості центральних механізмів регуляції генеративної функції в жінок з невиношуванням вагітності в анамнезі залежно від змін у системі гіпофіз - яєчники з подальшим зіставленням виявлених гормональних змін з особливостями функціонування інших систем і факторів. На підставі результатів проведених досліджень доведено, що в основі розвитку звичайного невиношування суттєву роль відіграє хронічний емоційний стрес, який формується під впливом індивідуально значущих психогенних факторів у жінок з певними особливостями особистості та недостатністю механізмів психологічного захисту. Запропоновано новий напрямок преконцептуальної підготовки для жінок з невиношуванням вагітності, який грунтується на результатах вивчення кореляційних відносин між компонентами центральних регуляторних систем, задіяних у регуляції репродуктивної функції, що дозволило зменшити кількість ускладнень під час вагітності та пологів та покращити наслідки наступної вагітності.

  Скачати повний текст

На підставі результатів порівняння мікробіоценозів цервікального каналу в жінок з нормальним перебігом недоношеної вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО), виявлено значні відмінності у їх кількісному та якісному складі. З'ясовано, що у цих жінок цервікальний канал значно заселений аеробними бактеріями, вірусами, простійшими та дріжджовими грибами. В імунопатогенезі ПРПО за недоношеної вагітності виявлено дисбаланс цитокінів, які продукуються активованими Т-хелперами I та II типів: виявлено тенденцію до підвищення продукції інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) та значне зниження синтезу цитокінів з супресивними властивостями ІЛ-4 та ІЛ-10, що свідчить про активацію Т-хелперів I типу та пригнічення гуморального типу імунної відповіді, зумовленого активністю Т-хелперів II типу. На підставі даних, одержаних внаслідок дослідження рівня антифосфоліпідних антитіл, зокрема кардіоліпіну, у обстежених не виявлено класичного АФС та встановлено підвищення рівня антикардіоліпінових антитіл класів імуноглобуліну G (IgG) і IgM, що є свідченням напруження імунітету та наявності імунозапальних реакцій. За результатами досліджень показано, що очікувальна тактика ведення вагітності, ускладненої ПРПО, має позитивні переваги у порівнянні з активною тактикою, а саме: сприяє зростанню гестаційного терміну вагітності, дозріванню шийки матки, що зменшує травматизм у пологах у матері та плода, а також частоту розвитку респіраторного дистрес синдрому плода прямо пропорційно тривалості безводного періоду. Не виявлено негативного впливу збільшення його тривалості на частоту гнійно-септичних ускладнень у матері та плода.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання раціонального клінічного ведення та розродження жінок з передчасним розривом амніональних оболонок (ПРАО) у разі недоношеної вагітності. Досліджено якісні та кількісні показники мікробіоценозу біотопів шийки матки, амніональної порожнини та новонароджених немовлят у жінок з ПРАО, встановлено зміни цих показників під впливом антибіотиків. На підставі комплексного дослідження запропоновано нову технологію ведення недоношеної вагітності у разі ПРАО. Обгрунтовано метод індукції передчасних пологів з застосуванням препаратів "Пірацетам" і "Простагландин". Доведено, що запропоновані клінічні заходи призводять до суттєвого зниження показників перинатальної захворюванності та смертності недоношених немовлят і пуерперальних захворювань у породіль.

  Скачати повний текст

Наведено клініко-статистичний аналіз передчасних пологів та визначено їх частоту, яка складала за досліджений період 7,7 %. Встановлено, що ніфедипіну, на відміну від сірчанокислої магнезії та гініпралу, притаманна більш виражена пригнічуюча дія на гладеньком'язові смужки міометрія. Проаналізовано зворотнопропорційну залежність токолітичної ефективності сірчанокислої магнезії та гініпралу відносно ступеня виразності загрози передчасних пологів. Відзначено, що дані допплерометричного дослідження кровотоку в матково-плацентарно-плодовому комплексі вказують на покращення кровообігу під впливом ніфедипіну, на відміну від сірчанокислої магнезії та гініпралу. Розроблено диференційований підхід до токолітичної терапії під час передчасних пологів у вагітних з наявністю екстрагенітальної патології та акушерських ускладнень.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням рішення важливої медико-соціальної проблеми: вагітності і пологів. В роботу включено клініко-теоретичні аспекти виникнення, розвитку антифосфоліпідного синдрому та його впливу на репродуктивну та дітородну функцію жінок, а також на стан здоров'я їхніх дітей. Проведено соціологічне та клініко-статистичне скринінгове обстеження 1127 пацієнток, що проживають в розвинутих промислових регіонах Донецької області. Визначені закономірності та виявлені причинно-наслідкові зв'язки між рівнем психоемоційного стресу та наявністю в крові вовчакового антикоагулянту, рівнем психоемоційного стресу і розвитком у вагітних фетоплацентарної недостатності, що виникає на тлі маточно-плацентарно-плодового кровообігу та супроводжується ускладненнями перебігу вагітності і пологів. Запропоновано новий напрямок у встановленні причин ідіопатичного невиношування вагітності - діагностика антифосфоліпідного синдрому. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у разі імуноконфліктної вагітності, який дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та впроваджено новий, безпечний для матері та плоду, науково обгрунтований спосіб антенатальної ультразвукової діагностики переношеної вагітності, який передбачає візуалізацію за умов ультразвукового дослідження вторинної кулі закостеніння у плечовій кістці плода. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних високого акушерського та перинатального ризику з переношування. Розроблено алгоритм ведення вагітних, визначено оптимальні терміни та способи розродження. Доповнено дані та вперше встановлено взаємозв'язок між ступенем переношеності новонароджених і характером гістоморфологічних змін у плацентах за переношеної вагітності. Уперше вивчено психоемоційний стан вагітних і виявлено підвищення ступеня психоемоційної напруги за умов переношування, розроблено способи його корекції.

  Скачати повний текст

Запропоновано удосконалену методику лікувальних заходів для вагітних з гіперпролактинемією з використанням алколоїдів ріжок. Встановлено, що застосування бромокриптину у комплексі лікувальних заходів сприяє поліпшенню клінічного перебігу вагітності, припиненню галактореї, зменшенню самовільного переривання вагітності до 17,8 % та покращанню закінчення вагітності для матері та плода.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження особливостей гормонального статусу та синтезу плацентарних білків, функціонального стану фетоплацентарного комплексу та мікробіоценозу статевих шляхів обгрунтовано ефективні засоби зниження частоти невиношування та недоношування у жінок з неплідністю в анамнезі, а також розроблено й апробовано комплекс відповідних лікувально-профілактичних засобів. Вперше вивчено порівняльні аспекти частоти та причин розвитку невиношування та недоношування у пацієнток з різними формами неплідності в анамнезі. Показано роль дисгормональних, дисметаболічних і мікробіологічних порушень у різні терміни вагітності невиношування та недоношування у даної групи жінок. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти невиношування та недоношування у жінок з неплідністю в анамнезі на базі впровадження диференційованого підходу щодо використання лікувально-профілактичних засобів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретичні основи та наведено нове вирішення науково-прикладного завдання акушерства, розроблено засади для покращання акушерських і перинатальних наслідків у вагітних з загрозою передчасних пологів (ПП) на підставі вивчення адаптаційних реакцій, ВСР і балансу стресорних гормонів. Обстежено 200 вагітних з загрозою ПП. Установлено що у таких вагітних у 59,7 % випадків наявні неспецифічні маркери психоемоційної напруги, що зумовлює розвиток дезадаптаційних процесів. Вагітним з загрозою ПП протягом всього періоду гестації притаманний високий рівень особистої та реактивної тривожності, що свідчить про високий рівень психологічного стресу. Відзначено, що у разі загрози ПП спостерігається зниження частки низькочастотних (LF) і більш суттєве зменшення частки високочастотних хвиль (HF), що свідчить про зниження тонусу симпатичного та парасимпатичного відділу нервової системи та впливу рефлекторного вегетативного рівня регуляції. У переважної більшості вагітних (58,8 %) за наявності загрози ПП знижений рівень екскреції адреналіну та підвищений рівень екскреції норадреналіну у порівнянні з неускладненим перебігом гестаційного процесу. Це свідчить про недостатність вираженості адаптаційних реакцій, за цього активність медіаторної ланки симпато-адреналової системи переважає над активністю її гормональної ланки, що спричиняє активацію скоротливої функції матки та загрозу переривання вагітності. У третини вагітних з загрозою ПП виявлено зниження функції стрес-лімітувальної системи організму, що свідчить про відсутність адаптації та звикання організму до довготривалого впливу стресогенного подразника за надмірної реакції на нього. Відзначено, що використання фітометаболічного препарату за умов комплексного лікування вагітних з синдромом дезадаптації та загрозою ПП дозволило у 84,8 % вагітних досягнути нормалізації ВСР за основними параметрами, нормалізації показників стрес-реалізуючої та стрес-лімітувальної систем, що мало прояв у екскреції адреналіну та норадреналіну та рівні серотоніну у сироватці крові на рівні неускладненого перебігу вагітності, одержати позитивний клінічний ефект у 9,97 % жінок.

  Скачати повний текст