Визначено особливості розвитку менопаузального синдрому в жінок за умов хірургічної менопаузи залежно від перенесеного оперативного втручання. Наведено результати дослідження спектра статевих гормонів. Детально вивчено особливості психо-вегетативного статусу та вплив хірургічної менопаузи на стан кістково-суглобової системи жінок залежно від обсягу операції. На підставі порівняльного аналізу одержаних даних установлено, що розвиток проявів менопаузального синдрому та захворювань опорно-рухової системи відбувається на фоні прогресування характерних порушень психо-вегетативного статусу, а саме: симпатикотонії та гіпервентиляційного синдрому, які передують клінічним проявам та є основними патогенетичними ланками формування синдрому хірургічної менопаузи. Розроблено програми диференційованої корекції психо-вегетативного й обмінно-ендокринного балансу за умов комплексної профілактики та лікування менопаузального синдрому та патології опорно-рухової системи у жінок у разі хірургічної менопаузи, застосування якої достовірно підвищило ефективність традиційних заходів, що дозволило зменшити ступінь тяжкості менопаузального синдрому на 13,5 % та покращити результати лікування остеопенічного синдрому на 13 % у порівнянні з застосуванням традиційних лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості кардіогемодинаміки, стан ліпідного метаболізму та частоту мікроальбумінурії у жінок, хворих на цукровий діабет (ЦД) першого типу, з урахуванням клімактеричного періоду. Встановлено особливості перебігу клімактеричного синдрому на тлі ЦД першого типу. Охарактеризовано стан діастолічної та скорочувальної функції лівого шлуночка серця, а також ліпідного метаболізму у порівнянні з жінками аналогічного віку, хворими на ішемічну хворобу серця. Проаналізовано стан показників в пери- та постменопаузі, залежно від тривалості діабету, рівня глікозильованого гемоглобіну, наявності гіпертензії та надмірної маси тіла, а також використання впродовж 6 - 12 місяців пероральної естрогенпрогестинової замісної гормональної терапії. Висвітлено частоту мікроальбумінурії у жінок, хворих на ЦД першого типу, в клімактеричному періоді та її динаміку у порівнянні з жінками репродуктивного віку. Розглянуто особливості гемодинамічних та метаболічних характеристик багатофакторного ураження серця, обумовленого ЦД першого типу та клімактерієм. Обгрунтовано перспективність розробки оптимальних термінів, режимів та шляхів проведення замісної гормональної терапії у даної категорії хворих.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного клініко-лабораторного, інструментального, гормонального обстеження 130 жінок у клімактеричному періоді. Серед них 100 хворих з патологічним перебігом клімаксу та 30 жінок із природним перебігом клімактерію. Досліджено вплив гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ГТКПТ) на рівень гормонів та beta-ендорфіну у сироватці крові у жінок з патологічним клімаксом та на клінічний перебіг клімактеричного синдрому, розроблено схему корекції клімактеричних розладів. Встановлено, що під впливом кріоконсервованої плацентарної тканини людини, яка зберігає життєздатність після деконсервування, відбувається достовірна зміна рівней кортизолу та beta-ендорфіну, що ілюструє нормалізацію порушених механізмів пристосування. Проведено порівняння ефективності лікування хворих з патологічним клімаксом із застосуванням таблетувальних гормональних препаратів та з використанням ГТКПТ. Найвищу терапевтичну ефективність виявлено у пацієнток з патологічним клімаксом, для лікування яких було застосовано ГТКПТ.

  Скачати повний текст

Встановлено, що зниження забезпеченості естрогенами з настанням менопаузи супроводжується підвищенням концентрації вільного тестостерону, ступеня інсулінорезистентності (ІР) та рівня інсулінемії у порівнянні з контрольною групою жінок репродуктивного періоду, за нормального рівня глюкози, а наявність менопаузного метаболічного синдрому (ММС) характеризується більш виразними змінами даних показників. Виявлено дворазове зниження концентрації тестостерон-естрадіолзв'язуючого глобуліну (ТЕЗГ) у пацієнток з ММС порівняно з жінками репродуктивного періоду, у той час як у жінок в менопаузі без ММС рівень ТЕЗГ не знижений. Доведено, що виразність проявів ММС посилюється із збільшенням ступеня загального й абдомінального ожиріння.

  Скачати повний текст

Показано, що за переважної кількості випадків причиною виникнення маткових кровотеч у досліджений віковий проміжок є доброякісні гіпо- та гіперпластичні процеси ендометрія. Внаслідок проведеного клінічного обстеження хворих з кровотечами у постменопаузі одержано дані про особливості доплерометричної ехоструктури матки на основі біохімічних показників активності ферментів у крові про- й антиоксидантної системи та лактатдегідрогенази, а також за результатами гістохімічних досліджень стану окиснювальної модифікації білків і питомого об'єму сполучно-тканинних волокон у тканині ендометрія. Науково обгрунтований алгоритм, якого впроваджено в практичну роботу жіночих консультацій, поліклінік онкодиспансерів. Цей алгоритм передбачає використання традиційних методів, а також проведення доплерометрії матки, гістерофіроскопії, визначення у крові хворих та тканині ендометрія про- й антиоксидантних показників, лактатдегідрогенази, що дозволяє вдосконалити обстеження хворих з матковими кровотечами у постменопаузі.

  Скачати повний текст

Визначено особливості вмісту маркерів кісткового метаболізму та рівня кальційрегулювальних гормонів у хворих жінок за наявності та відсутності остеопоротичних переломів. Показано, що для пацієнток з переломами характерні вищі рівні маркерів кісткового метаболізму та більш виражене зниження вмісту кальцитоніну і паратиреоїдного гормону та більш висока швидкість втрати кісткової тканини. За умови відсутності переломів виявлено зниження рівня естрадіолу та незначне підвищення рівня маркерів кісткової резорбції, що свідчить про збільшення інтенсивності втрати кісткової тканини за нормальної або зниженої швидкості кісткоутворення. Вперше вивчено вплив використання терапії електромагнітними хвилями надвисокої частоти (НВЧ), електрофорезу сульфату міді та їх комплексного застосування на клінічну картину, рівень маркерів кісткового метаболізму та кальційрегулювальних гормонів у жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз (ПМОП) за наявності та відсутності в анамнезі остеопоротичних переломів. Встановлено, що застосування НВЧ-терапії та електрофорезу сульфату міді більш позитивно впливає на клінічну картину захворювання, знижує інтенсивність резорбції кісткової тканини і зменшує ризик розвитку нових переломів. Розроблено концепцію необхідності тривалого лікування (3 - 4 курси) через кожні півроку для попередження втрати кісткової маси у даної категорії хворих за даними остеоденситометрії. Ефективність комплексного застосування процедур перевищує тактику їх окремого застосування, що дозволяє зменшити інтенсивність втрати кісткової маси у жінок, хворих на ПМОП у перші роки після настання менопаузи і зменшити ризик переломів кісток у майбутньому.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено подібності та розбіжності кліматекричних порушень (КП) у пери- та постменопаузальному періодах у пацієнток з аутоімунним тироїдитом, гіпо- та гіперфункцією щитовидної залози. Висвітлено нові аспекти психоневрологічних проявів КП за доброякісної тироїдної патології (ТП) у різні періоди менопаузи. Вперше розроблено методику прогнозування КП у жінок з доброякісною ТП на підставі використання комп'ютерного нейросіткового моделювання. Розроблено алгоритм прогностичних і лікувально-профілактичних заходів у хворих з КП у різні періоди менопаузи на тлі доброякісної патології щитовидної залози, що дозволяє знизити частоту та ступінь тяжкості клінічних і психоневрологічних проявів, а також покращити якість життя пацієнток.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню клініки та патогенезу інволюційних психічних розладів у жінок. У обстежених хворих з межовими (в структурі клімактеричного та посткастраційного синдромів) і психотичними (інволюційна депресія і параноїд) формами психічної патології виявлено широкий спектр психопатологічних порушень, але базовим симптомом був тривожно-депресивний афект. Показано взаємодію біологічних та соціально-психологічних факторів і механізмів генезі, структуруванні та динаміці вказаних форм психічної патології. На основі методології системного аналізу встановлено, що континуум фізіологічний - патологічний клімактерій - інволюційні психози можна розглядати як різні ланки єдиного патологічного процесу. Теоретично обгрунтовано і практично підтверджено дані стосовно терапевтичної ефективності замісної гормональної терапії та психотерапії, а також антидепресанта стаблон, особливо у випадку інволюційної психопатології межового рівня, що дозволило рекомендувати їх для лікування та профілактики вказаних розладів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості патогенезу перименопаузальних порушень з урахуванням імунних, нейроендокринних, обмінних, генетичних, морфологічних змін і розроблено науково-обгрунтовані підходи щодо ранньої комплексної діагностики та диференційованої лікувальної тактики, спрямованої на покращання якості життя жінки. Обстежено жінок з різними формами перименопаузальних порушень. Розроблено шкалу оцінювання тяжкості клінічних проявів перименопаузи. Доведено, що перименопаузальні порушення виникають на тлі зниження загальної реактивності організму, розладів механізмів клітинної та гуморальної імунорегуляції, що зумовлено дисфункцією імунної системи. На підставі вивчення характеру імунних реакцій виявлено істотні відмінності в їх перебігу залежно від клінічної форми та ступеня тяжкості перименопаузальної патології. Перименопаузальні ускладнення супроводжуються порушеннями продукції моноамінів і мелатоніну. Визначено, що патологічний перебіг перименопаузи та його клінічні варіанти мають генетичну схильність. Розроблений алгоритм призводить до більше раннього та стабільного клінічного ефекту у порівнянні із традиційною терапією.

  Скачати повний текст

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень доведено прогностичну значущість синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у формуванні клінічних, гормональних і метаболічних порушень у період вікової перебудови нейроендокринної системи. Встановлено, що клінічні особливості перименопаузального періоду залежать від методів корекції СПКЯ в репродуктивному віці. Виявлено характерні для жінок з полікістозом яєчників підвищення у клімактерії секреції лютеїнізуючого гормону (ЛГ), коефіцієнтів ЛГ і фолікулостимулювального гормону та відносну гіперандрогенемію, яка прогресує зі збільшенням тривалості перименопаузи. Наведено характеристику стану ліпідного та вуглеводного обміну та доведено, що оперативне лікування у репродуктивному віці зменшує частоту та ступінь вираженості метаболічних порушень у клімактерії. Обгрунтовано доцільність проведення нагляду у перименопаузі за жінками з наявністю СПКЯ в анамнезі за участі акушерів-гінекологів та ендокринологів.

  Скачати повний текст

Наведено результати комлексного клініко-лабораторного, гормонального, інструментального, біохімічного досліджень 159 жінок у постменопаузі: 120 жінок після тотальної оваріоектомії у репродуктивному віці та 39 жінок у фізіологічній постменопаузі. Виявлено особливості клінічного перебігу синдрому після тотальної оваріоектомії у жінок репродуктивного віку. Визначено вплив двостороннього хірургічного видалення яєчників на зміни гормонального профілю, розвиток постменопаузального остеопорозу та порушення показників фосфорно-кальцієвого обміну у жінок репродуктивного віку для оптимізації профілактики наслідків тотальної оваріоектомії. Встановлено, що стан постменопаузи у жінок репродуктивного віку, як наслідок тотальної оваріоектомії, супроводжується більш вираженим клінічним перебігом, ніж за фізіологічної постменопаузи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методи комплексної терапії гіпертонічної хвороби в жінок з клімактеричним синдромом з використанням еналаприлу, соєвих фітоестрогенів препарату "ЕКСО". Оцінено ефективність цього лікувального комплексу у порівнянні з монотерапією еналаприлом за основними показниками біоелектричної активності міокарда, внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки, добового моніторування артеріального тиску (АТ). Установлено, що за більш важких проявів клімактеричного синдрому виявляються більш значні коливання АТ протягом доби та у разі кліно-ортостатичної проби спостерігається його недостатнє зниження в нічні години, виявлено наявність збільшення частоти реєстрації порушень ритму та провідності, а також процесів реполяризації. Застосування комплексної терапії призводить до покращання адаптації до фізіологічних навантажень за даними добового моніторування АТ. Установлено, що монотерапія еналаприлом супроводжується зниженням його середньодобового рівня, але не впливає на прояви клімактеричного синдрому. У разі комплексного застосування еналаприлу та ЕКСО, крім зниження АТ, відзначено регресію прояв клімактеричного синдрому. Проаналізовано показання до диференційованого застосування ЕКСО у комплексі з еналаприлом залежно від ступеня важкості синдрому, рівня АТ, клінічного перебігу артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Вивчено роль нейроциркуляторної дистонії (НЦД) в термінах розвитку, частоті та тяжкості перебігу клімактеричного синдрому. Визначено клініко-психологічні особливості, стан ендокринологічного статусу та мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з клімактеричними порушеннями (КП) на тлі НЦД. Показано роль змін функціонального стану вегетативної нервової системи в генезі розвитку КП у пацієнток цієї групи. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринологічними, функціональними, психологічними та вегетативними порушеннями у жінок з КП на тлі НЦД. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеня тяжості КП у жінок на тлі НЦД на основі додаткового використання антидепресантів і антигомотоксичності терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу, психосоціального статусу, ендокринологічних порушень і стан гомеостазу в жінок з нормальною та зниженою функцією щитовидної залози. Показано значення психосоціальних чинників у генезі розвитку клімактеричного синдрому на тлі гіпофункції щитовидної залози. Установлено взаємозв'язок між клінічними, психосоціальними, ендокринними порушеннями та станом гомеостазу в жінок з гіпофункцією щитовидної залози, що дало змогу одержати інформацію про патогенез клімактеричного синдрому і негативного впливу зниженої функції щитовидної залози на репродуктивну систему жінок. Обгрунтовано необхідність удосконалення методики корекції клімактеричних порушень.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-психологічні особливості, а також зміни ендокринологічного статусу та метаболізму у жінок з клімактеричними порушеннями (КП) без та з доброякісною патологією молочних залоз (ДПМЗ). Доведено роль психосоціальних факторів у генезі розвитку КП у пацієнток цієї групи. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринологічними, біохімічними та психовегетативними змінами у жінок з КП без та з ДПМЗ. Розширено наукові уявлення про патогенез КС, обгрунтовано необхідність удосконалення методики корекції ендокринологічних і метаболічних порушень. Показано роль диференційованого підходу для проведення замісної гормональної та метаболічної терапії у корекції ендокринних і психовегетативних змін у жінок з КП без та з ДПМЗ. З метою зниження частоти та ступеня тяжкості КП у таких пацієнток розроблено та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів з використанням диференційованого підходу до проведення замісної гормональної та метаболічної терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-функціональні особливості, а також зміни якості життя, ліпідного обміну, функціонального стану печінки, ендокринологічного статусу та мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із клімактеричними порушеннями на фоні гепатобіліарної патології. Вперше показано роль порушень ліпідного обміну та функціонального стану печінки у генезі розвитку клімактеричних порушень у пацієнток даної групи. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, біохімічними, ендокринологічними та мікробіологічними порушеннями та зміною якості життя у жінок з клімактеричним синдромом (КС) на фоні гепатобіліарної патології. Розширено наукові уявлення про патогенез КС, обгрунтовано необхідність удосконалення методики корекції клімактеричних і метаболічних порушень. Уперше визначено роль замісної гормональної та метаболічної терапії у корекції нейроендокринних змін у жінок з клімактеричними порушеннями на фоні гепатобіліарної патології.

  Скачати повний текст

Розкрито проблеми зниження частоти клімактеричних порушень (КП) у жінок, які багато народжували. Показано роль значного числа (більше трьох) пологів у генезі розвитку КП у пацієнток цієї групи. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, біохімічними, ендокринологічними та мікробіологічними порушеннями, а також розвитком урогенітальних розладів у жінок з КП, які багато народжували. Розширено дані про патогенез клімактеричного синдрому, обгрунтовано необхідність удосконалення методики корекції КП. Показано значення замісної гормональної (системної та місцевої) та метаболічної терапії в корекції нейровегетативних і обмінно-ендокринних змін у даної категорії жінок. Наведено рекомендації щодо зниження частоти та ступеня вираженості КП у жінок, які багато народжували, на підставі використання диференційованого підходу до призначення системної та місцевої гормональної та метаболічної терапії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи покращання лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з метаболічним синдромом у пременопаузі. На підставі вивчення особливостей клінічної картини, характеру розподілу жирової тканини, вуглеводного та ліпідного обмінів, гормонального тла, гістологічної будови ендометрія, експресії рецепторів до стероїдних гормонів і маркера проліферації Кі-67 розроблено та впроваджено у практику комплексну схему лікування неатипової гіперплазії ендометрія в пременопаузі, що дозволило покращити результати терапії даної патології та зменшити кількість рецидивів гіперплазії ендометрія. Зроблено висновок, що гіперплазію ендометрія на тлі метаболічного синдрому у жінок в пременопаузі необхідно розглядати як комплекс порушень проліферації ендометрія, що виникає в результаті зниження чутливості тканини до інсуліну за умов зміни вуглеводного та ліпідного обмінів, гормональних порушень, абдомінального типу розподілу жирової тканини з наступними змінами рецепторного апарату, посиленням проліферативної активності ендометрія, і супроводжується порушеннями менструального циклу. Розроблено схему лікування, в якій традиційну терапію поєднано з корекцією інсулінорезистентності. Встановлено, що після проведеного лікування частота рецидивування гіперплазії ендометрія знизилася в 1,9 раза, частотність, з якою трапляються порушення менструального циклу зменшується втричі, частота відновлення нормального менструального циклу зростає вдвічі, частота настання менопаузи збільшується у 1,4 раза.

  Скачати повний текст

Вперше оцінено частоту та ступінь важкості клімактеричних порушень, а також особливості гормонального статусу у жінок у гострому періоді інфаркту міокарду та періоді постінфарктного кардіосклерозу. Вперше проведено порівняльну оцінку стрес-адаптаційних можливостей жінок з клімактеричними порушеннями, залежно від періоду перебігу перенесеного інфаркту міокарду. На підставі одержаних результатів вперше у пацієнток, які перенесли інфаркт міокарду, застосовано науково обгрунтовані лікувально-профілактичні заходи щодо зниження частоти та важкості клімактеричних порушень.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти урогенітальних порушень після оваріектомії в пери- та постменопаузальному періоді, а також перебіг післяопераційного періоду, гормональний гомеостаз і мікробіоценоз піхви після видалення яєчників. Встановлено, що оваріектомія призводить до стійких дисбіотичних порушень, які не усуваються шляхом застосування системної замісної гормонотерапії. Розроблено нову схему профілактики і лікування посткастраційних розладів, яка передбачає терапію препаратами "Клімен" і "Клімонорм" у сполученні з місцевим застосуванням препарату "Лактобактерин ацидофільний "Наріне"(ЛАН). Застосування схеми дозволило підвищити ефективність лікування посткастраційного синдрому шляхом нормалізації мікробіоценозу піхви й усунення урогенітальних розладів, що знижує ризик виникнення висхідних сечових інфекцій та покращує якість життя даної групи жінок.

  Скачати повний текст