Наведено результати вивчення етіопатогенетичних чинників, факторів ризику та закономірностей розвитку дисгормональних розладів у жінок раннього репродуктивного віку шляхом поглибленого вивчення функціонального стану та взаємозв'язків гормональної, імунної систем та кількісного й якісного складу біотопів кишечника та піхви. Розроблено алгоритм-схему індивідуального підходу до корекції порушень менструальної функції. Встановлено, що у жінок з дисгормональними розладами спостерігається високий відсоток дитячих інфекційних хвороб, алегрічних ускладнень та соматичної патології у вигляді рецидивувальних захворювань шлунково-кишкового тракту, респіраторної та сечовидільної системи, обмінно-ендокринних порушень. На підставі досліджень гормонального й імунного статусу у жінок з порушенням менструальної функції встановлено зниження концентрації естрадіолу та прогестерону в периовуляторну фазу менструального циклу, що свідчить про недостатню гормонопродукувальну функцію яєчників, а також активацію природної резистентності та гуморальної ланки імунітету з одночасним пригніченням клітинної ланки та місцевого імунітету. Доведено взаємозалежність імунологічних і гормональних показників шляхом вивчення кореляційних зв'язків. Встановлено, що у 78,9 % випадках у пацієнток з дисгормональними розладами простежуються дисбіотичні зміни кишечника та в 85 % випадках - зміни складу біотопу піхви, ступінь важкості яких знаходиться в прямій залежності від важкості клінічних проявів порушень менструальної функції. Визначено, що використання препаратів мікробіологічної медицини в комплексній терапії дисгормональних порушень за індивідуальною схемою корекції є патогенетично обгрунтованим за рахунок імуномодуляції за допомогою кишкової мікрофлори. Висвітлено, що патогенетичний комплекс лікування дисгормональних розладів відрізняється більш клінічною, гормональною й імунологічною ефективністю в порівнянні з традиційними методами лікування та забезпечує фізіологічність застосованих методик.

  Скачати повний текст

На підставі даних психотерапевтичного анкетування вивчено роль хронічного психоемоційного стресу у розвитку функціональної стресіндукованої галактореї (ФГс) та виявлено особливості проявів передменструального й імунопатологічних синдромів за цього захворювання. Уперше проаналізовано три індекси стресу в основній групі хворих на ФГс та їх відмінності залежно від стадії розвитку хвороби. Розроблено бальну систему поділу жінок з ФГс на групи на підставі анамнестично-клінічних даних, функціонального, клітинного, гормонального індексів стресу (ІС1, ІС2, ІС3), з урахуванням вмісту спонтанного та стимулювального пролактину у сироватці крові, що уможливлює вчасне диференційне лікування ФГс. Уперше комплексно вивчено асоціації нейрогормональних та імунологічних процесів у хворих. Доведено, що галакторея, яка не супроводжується підвищенням вмісту пролактину у сироватці крові, виникає на тлі хронічного стресу. Завдяки імунореактивним властивостям пролактину виявлено формування умов переходу імунодефіцитного синдрому до автоімунного стану. З'ясовано головну роль оксиду азоту та вторинної месенжерної системи циклічних нуклеотидів у порушенні нейроендокринно-імунної осі за умов ФГс. Уперше розроблено і введено до практики певні схеми комплексної терапії за умов ФГс залежно від стадії розвитку хвороби.

  Скачати повний текст

Уперше визначено фактори ризику виникнення порушень менструального циклу (ПМЦ) у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами (ПЕР). Вивчено особливості фізичного та статевого розвитку, а також дані ультразвукового дослідження внутрішніх геніталій у дівчат у період становлення репродуктивної функції. На підставі результатів комплексного обстеження наведено показники функціонального стану системи адаптації та гормонального стану. З'ясовано характер змін симпато-адреналової системи та їх роль у патогенезі розвитку ПМЦ у досліджених дівчат. З використанням методу кореляційного аналізу виявлено позитивний кореляційний взаємозв'язок між рівнями норадреналіну (НА) та гонадотропних гормонів, а також зворотній кореляційний зв'язок між психоемоційними розладами та рівнем НА, що є однією з провідних ланок у патогенезі розвитку ПМЦ. Проведено психодіагностику за психодіагностичним опитувальником А.Е.Лічко, за адаптованим варіантом особистісного опитувальника для підлітків Айзенка та шкалою самовизначення Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна та розроблено спосіб прогнозування ПМЦ у дівчат-підлітків з ПЕР та доведено, що у патогенезі розвитку психоемоційних розладів важливе значення мають не тільки психогенні фактори, але і провідні риси характеру з з високим рівнем емоційної лабільності, інтровертованості, ситуаційної й особистісної тривожності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що у жінок раннього репродуктивного віку дисфункціональні маткові кровотечі (ДМК) у більшості випадків виникають за ановуляторних менструальних циклів, як з гіпер-, так і з гіпоестрогенією. Виявлено, що для пацієнток згаданої вікової категорії з ДМК характерним є підвищення рівня тривожності, а також десинхронізації вегетативної нервової системи (ВНС) з типу симпатикотонії. Визначено, що морфологічним субстратом маткових кровотеч молодих жінок з ДМК є неповноцінні секторні зміни з дисхронозом залоз, недостатність рецепторів до прогестерону та підвищення рівня експресії антиангіогенних факторів. Обгрунтовано доцільність застосування у молодих жінок з ДМК лікувального комплексу, що включає гормональні засоби та негормональний комплекс з використанням інгібіторів фібринолізу, активаторів метаболічних процесів, препаратів рослинного походження з допамінергічним і седативним ефектами.

  Скачати повний текст

Установлено, що в структурі передменструального синдрому (ПМС) в пацієнток пізнього репродуктивного віку переважає нейропсихічна форма, у цьому разі перебіг захворювання в кожної п'ятої жінки даної вікової групи має суб- та декомпенсований характер, а у кожної третьої хворої спостерігаються тяжкі його прояви. Доведено, що в основі розвитку ПМС у жінок пізнього репродуктивного віку є дисфункції гіпофізарно-гонадної системи, яка проявляється збільшенням концентрації пролактину та зниженням вмісту жіночих статевих стероїдів у сироватці крові на тлі розладів регіонарної оваріальної гемодинаміки. Обгрунтовано доцільність використання зональної абдомінальної декомпресії для корекції структурно-функціональних порушень яєчників у комплексі лікування ПМС та створено протокол для її застосування. Вивлено, що поряд з психопатологічними розладами в структурі клінічних проявів ПМС у пацієнток даної вікової групи спостерігається десинхронізація регуляції ВНС з переважанням активності симпато-адреналового відділу з проградієнтною активацією даної сегментарної складової від клінічно найлегшої - нейропсихічної до найважчої - кризової форми. Доведено ефективність переривчастої нормобаричної гіпоксії та розроблено методику її застосування в лікуванні ПМС у жінок даної вікової групи. Обгрунтовано доцільність диференційованого підходу до терапії різних клінічних форм ПМС у пацієнтів пізнього репродуктивного віку на базі застосування фітоестрогенів та препаратів з антипростагландиновою активністю.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти випадків дисменореї у жінок, що не народжували, за поєднаних форм урогенітальної інфекції. Вивчено клініко-мікробіологічні, імунологічні й ендокринологічні особливості клінічного стану таких жінок, а також удосконалено лікувальну методику. Розроблено метод лікування дисменореї за поєднаних форм урогенітальної інфекції, який дозволяє запобігти прогресуванню захворювання та зберегти якість життя молодих жінок. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення частоти дисменореї в досліджених жінок шляхом використання комплексної медикаментозної терапії з застосуванням антигомотоксичних засобів мулімену, генікохелю, енгістолу й ехінацеї-композитум.

  Скачати повний текст

Виявлено, що внаслідок порушень обміну нейротрансмітерів виникають ендокринно-метаболічні розлади в організмі хворих, що зумовлюють порушення стероїдогенезу в яєчниках, внаслідок чого розвивається вторинна, "центральна" форма синдрому полікістозних яєчників - морфологічний субстрат гіперандрогенії та порушень менструальної функції у випадку нейрообмінно-ендокринного синдрому (НОЕС). Розроблено спосіб лікування порушень менструальної функції у жінок з НОЕС з використанням агоністів дофаміну (бромокриптину, каберголіну) на тлі удосконаленої редукованої дієти. Встановлено клінічну ефективність запропонованої терапії, що пояснюється її патогенетичним характером, що впливає на провідну ланку патогенезу НОЕС - нормалізацію порушеного обміну нейротрансмітерів у нейросекреторних структурах гіпоталамуса. Визначено індивідуальні дози агоністів дофаміну залежно від рівня пролактину, індексу маси тіла, артеріального тиску та проявів гіперкортицизму, що дозволить підвищити ефективність лікування порушень менструальної функції за НОЕС, знизити відсоток ускладнень цієї патології.

  Скачати повний текст

Показано роль ускладнень гестаційного періоду та пологів у матерів з наступним розвитком порушень менструального циклу та патологією молочних залоз. Науково обгрунтовано та розроблено методику профілактики цієї патології та порушень в пубертатному періоді на базі використання антигомотоксичної терапії. Впровадження розробленої методики дає змогу істотно знизити частоту та ступінь вираженості патології молочних залоз і зазначених порушень, покращити клінічний перебіг пубертатного періоду.

  Скачати повний текст