Дисертацію присвячено питанням інтраокулярної корекції афакії, удосконаленню хірургічної техніки екстракапсулярної екстракції катаракти. Представлені результати експериментальних досліджень 50 енуклейованих очей людини, клінічних досліджень 344 очей пацієнтів після імплантації різних моделей інтраокулярних лінз (ІОЛ), спрямованих на підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на катаракту. Встановлено, що трьохопорна модель ІОЛ розміром 10.5 мм займає стабільне положення в капсульному мішку та не викликає його деформації. Показано, що наближення діаметра ІОЛ до діаметра капсульного мішка, дало можливість знизити кількість інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, таких як децентрація оптичної частини ІОЛ, увеїт, вторинна катаракта, що дозволило підвищити динаміку відновлення гостроти зору в 1 міс. після операції. Розроблена хірургічна техніка за допомогою запропонованого хірургічного інструментарія, дозволяє атравматично імплантувати трьохопорну модель ІОЛ в капсульний міхур та добитися ефективної реабілітації хворих на катаракту в 93% випадків.

  Скачати повний текст