Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування поворотів зубів у різні вікові періоди формування зубощелепного апарату. Розроблено механіко-математичну модель, яка дозволяє встановити показання до застосування апаратів для повороту зубів у порожнині рота, визначити їх раціональні конструктивні схеми і параметри, що підвищує ефективність лікування аномалій. Проаналізовано результати лікування тортоаномалій різними методами. Зроблено висновок, що метод лікування знімними апаратами має ряд переваг перед іншими в період змінного прикусу. Встановлено, що комбінований метод лікування найбільш раціонально застосовувати в постійному прикусі. Найкращі результати лікування тортоаномалій досягнуто за допомогою брекет-системи з фіксацією кілець і лінгвальної кнопки та техніки прямої дуги для обертання зубів з метою їх правильної постановки в зубний ряд. Виявлено, що проведення на завершальних етапах активного ортодонтичного лікування хірургічних втручань - циркулярної супракристалічної фібротомії або розсічення ясеневого сосочка - запобігає рецидиву тортоаномалій. Вибір оперативного втручання визначено станом прикріплення ясеневого краю. На підставі високого рівня стабільності результатів підтверджено доцільність застосування операцій циркулярної супракристалічної фібротомії й розсічення ясеневого сосочка під час ортодонтичного лікування скупченості фронтальної групи зубів у пацієнтів старше 16-ти років для запобігання рецидиву тортоаномалій. Ефективність запропонованого способу лікування доведено клінічно та антропометрично на ранніх та віддалених термінах спостережень (1, 6, 12 місяців).

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано підхід до ортодонтичного лікування хворих з піднебінно-ретенованими іклами верхньої щелепи, що полягає у комплексному використанні брекет-системи та мікроімплантатів. Розроблено спосіб проведення ортодонтичної корекції аномально розташованих окремих зубів, який надає можливість розрахунку коригувального зусилля, яке створюється еластичною тягою або пружиною, що дозволяє уникнути перевантаження пародонта опорних зубів, які не потребують переміщення, та їх зміщення. Вперше математично обгрунтовано методику визначення діаметрів "активних ортодонтичних елементів" за максимально створеним ними зусиллям для елементів довільної конфігурації з будь-якою кількістю кільцевих ділянок і відгинами різної форми з опорою на мікроімлантат. Вперше визначено стан прооксидантно-антиоксидантного статусу в обстежуваних групах до й у процесі лікування. Вивчено стан щільності кісткової тканини в області зубів, що переміщувалися, та довколо мікроімплантів в усі періоди ортодонтичного лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено окремі показники мінерального обміну кісткової тканини щелеп у дорослих пацієнтів під час ортодонтичного лікування, зокрема, у ретенційному періоді. Виявлено, що протягом першого року ретенційного періоду не забезпечується стабільність результатів лікування, про що свідчить підвищена рухливість зубів, яку визначали за допомогою періотестометрії, та дисбаланс окремих мінеральних компонентів у ротовій порожнині та волоссі, а також зміни вільнорадикальних процесів ротової рідини. Науково обгрунтовано стратегію раціонального контролю за лікуванням зубощелепних аномалій у дорослих і профілактики рецидивів шляхом подовження ретенційного періоду.

  Скачати повний текст