Обстежено 869 хворих на епілепсію, які скоїли кримінальні діяння. Виявлено широкий діапазон клініко-динамічних проявів епілепсії, на фоні яких скоєно злочини. Визначено невисокий рівень соціальної адаптації та негативної соціальної особистісної орієнтації у більшості з них. Проаналізовано структуру кримінальних дій та виявлено високу суспільну небезпеку хворих на епілепсію. Показано взаємозв'язок особистісних, клінічних, соціальних факторів, алкогольної інтоксикації в генезі скоєння кримінальних дій та їх неоднозначну роль на різних клінічних етапах хвороби та за різних видів кримінальних дій.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічну структуру, соціальні характеристики й особливості скоєння протиправних дій особами з психічними розладами непсихотичного рівня, визнаних судово-психіатричними експертними комісіями обмежено осудними. На підставі комплексного дослідження зазначеного контингенту визначено інформаційно значущі клініко-діагностичні ознаки, що впливають на характер експертного рішення. За результатами аналізу даних щодо оцінки судово-психіатричними комісіями станів обмеженої осудності виявлено недоліки, які стосуються практики винесення експертних рішень, зокрема, відсутність чітких уявлень щодо алгоритму встановлення обмеженої осудності, оцінки об'єктів експертного дослідження, формування й обгрунтування експертних висновків та їх спрямованість на доказовість. Розроблено експертологічну мета-модель судово-психіатричної оцінки визнання особи обмежено осудною, яка дозволяє здійснювати упорядкування, систематизацію, інформативність і доказовість експертних висновків.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній судовій психіатрії проведено дослідження статей і положень цивільного та процесуального кодексів, що регламентують визначення юридичної дії недійсною у зв'язку з психічним станом особи. Розроблено теоретиичні підходи та механізми практичної реалізації застосування категорії обмеженої дієздатності щодо осіб з психічними розладами. Обгрунтовано пропозиції щодо змін у цивільному законодавстві. Вперше у вітчизняній судовій психіатрії проведено всебічне дослідження посмертної судово-психіатричної експертизи як однієї з найбільш складних і відповідальних. З урахуванням сучасних вимог розглянуто предмет, завдання, специфічні особливості та відмінності даного виду експретизи. Проаналізовано практику призначення та виконання посмертної судово-психіатричної експертизи, складання її акта, методи обгрунтування експертних і діагностичних висновків. Визначено недоліки, труднощі та типові помилки у даній сфері. Вперше для удосконалення судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі та оформлення одержаних результатів відповідно до сучасних наукових вимог запропоновано нові методичні підходи щодо оцінки об'єктів і складання акта посмертної судово-психіатричної експертизи. Апробовано новий експертний метод, використання якого у поєднанні з клініко-психопатологічним забезпечує якість і доказовість експертних висновків. Обгрунтовано нові напрямки розвитку судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі в Україні та за її межами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати обстеження 150-ти хворих з гострими алкогольними психозами та сутінковими потьмареннями свідомості органічного гененезу, під час яких 105 осіб скоїли суспільно небезпечні дії (СНД). Встановлено особливості клініко-динамічної структури гострих алкогольних психозів і сутінкових потьмарень свідомості органічного генезу. У даної категорії осіб вперше виявлено особистісні й соціальні характеристики, які можуть впливати на агресивну поведінку хворих під час короткочасного психотичного стану. Проаналізовано характер, структуру та вектор направленості скоєних ними СНД. Визначено взаємозв'язок клінічних, особистісних, соціальних факторів у генезі скоєних СНД під час короткочасних психотичних станів алкогольного й органічного генезу. Обгрунтовано необхідність застосування примусових заходів медичного характеру в процесі лікування досліджуваної категорії хворих з метою профілактики скоєння ними повторних СНД.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження 120-ти психічно хворих осіб, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії проти членів сім'ї та 60-ти хворих без агресивних тенденцій в анамнезі. На підставі порівняльного аналізу виявлено клінічні, соціальні й особистісні предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у сім'ї, які слід враховувати під час прогнозування суспільно небезпечних дій. За допомогою судово-психіатричного аналізу генезу встановлено фактори, що мали вплив на процес формування та реалізації агресії. Виявлено, що у детермінації внутрішньосімейних агресивних дій хворих на шизофренію найвагомішу частку у генезі становили клінічні й особистісні чинники. В осіб з органічним ураженням головного мозку виявлено визначальну роль клінічних і ситуаційно-соціальних чинників. Розроблено реабілітаційно-профілактичні програми примусових заходів медичного характеру з урахуванням чинників генезу тяжких суспільно небезпечних дій психічно хворих осіб, спрямованих проти членів сім'ї.

  Скачати повний текст

У контексті міждисциплінарного підходу вивчено клініко-психопатологічні, психологічні та соціально-психологічні закономірності формування психічних розладів непсихотичного регістру в осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини (досліджено 368 осіб) та розроблено систему комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики зазначених порушень. Виявлено роль негативних мікро- і макросоціальних факторів, а також їх співвідношення з біологічними, психологічними та соціально-психологічними чинниками у формуванні психічних розладів зазначених осіб. Проведено системно-структурний аналіз сексуальної поведінки молодих сексуальних злочинців і встановлено особливості мотивації злочинної сексуальної поведінки у молодому віці. Визначено провокуючі форми поведінки жертви як чинника скоєння сексуального злочину молодою людиною. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено до практики систему комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики психічних розладів непсихотичного регістру у молодих сексуальних правопорушників.

  Скачати повний текст

Обстежено 120 хворих на епілепсію травматичного генезу, які скоїли протиправні діяння та проходили амбулаторну судово-психіатричну експертизу. Встановлено клініко-динамічну структуру психічних розладів, провідні клінічні симптоми, на тлі яких хворі скоїли протиправні дії. Виявлено низький рівень соціальної адаптації таких хворих, схильність до зловживання психоактивних речовин і особистісні особливості, що ускладнюють міжособистісні відносини. Проаналізовано характер і структуру протиправних дій, скоєних хворими на травматичну епілепсію. Виявлено високу суспільну небезпеку цих хворих і встановлено клінічні прояви захворювання, в період яких вони скоюють найбільш тяжкі протиправні дії. З використанням методу судово-психіатричного аналізу генезу скоєних суспільно небезпечних дій установлено чинники, що беруть участь в їх генезі, їх роль на різних етапах захворювання, взаємовплив та юридичну значущість. Запропоновано проводити судово-психіатричне оцінювання психічних розладів у зазначених хворих з урахуванням ролі кожного чинника, який брав участь у генезі скоєних ними протиправних дій. Розроблено заходи щодо вдосконалення профілактики протиправних дій хворих на травматичну епілепсію на підставі розкриття генезу скоєних дій і використання наведеної формули потенційної суспільної небезпеки хворих за умов реалізації профілактичних заходів. Обгрунтовано проведення профілактики первинних кримінальних дій хворих на травматичну епілепсію та вдосконаленння заходів профілактики повторних кримінальних дій хворих, які визнані осудними й обмежено осудними.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження порушень психічного здоров'я у співробітників органів внутрішніх справ (ОВС) на різних етапах їх професійної діяльності. Розроблено концептуальну модель їх психопрофілактики та військово-медичної експертизи. Вивчено структуру та поширеність психічних розладів у співробітників міліції, тактику їх психічного огляду та військово-медичної експертизи. Проаналізовано дані щодо впливу тривалості роботи за умов хронічного емоційного стресу та рівня стресостійкості співробітників міліції на імовірність виникнення психічних розладів. Одержано нові дані щодо уточнення мотивів, життєвих обставин й індивідуально-психологічних факторів, що предиспонують завершеним формам суцидального поводження співробітників ОВС. Зазначено, що результати дослідження дозволяють поліпшити діагностичну, психопрофілактичну й експертну допомогу співробітникам міліції з психічними розладами на різних етапах їх професійної діяльності. Сформульовано й обгрунтовано основні напрямки істотного удосконалювання правового та соціального захисту працівників ОВС.

  Скачати повний текст

З урахуванням існуючого цивільного законодавства України проаналізовано поняття "недієздатність" та "неправочиноздатність" осіб з онкологічними захворюваннями. Одержано нові дані про клінічну структуру, особливості формування, перебігу та розповсюдження психічних розладів за онкопатології. Уперше з'ясовано основні причини недостатньої обгрунтованості експертних рішень у разі проведення посмертних судово-психіатричних експертиз онкохворих. Визначено експертні підходи до судово-психіатричної оцінки психічних розладів за онкопатології на синдромальному рівні. Уперше встановлено експертно значимі неврологічні, сомато-онкологічні та мотиваційно-поведінкові ознаки, що суттєво впливають на здатність таких хворих усвідомлювати значення своїх дій і/або керувати ними. З'ясовано структуру медичного критерію неможливості усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними на час укладання правочину особами з онкологічними захворюваннями. З урахуванням особливостей психологічних розладів за такої патології сформульовано принципи їх експертної оцінки у разі проведення судово-психіатричної експертизи.

  Скачати повний текст