Скачати повний текст

На основі системного аналізу сексуального здоров'я з урахуванням гострої та хронічної психотравмуючої ситуації, що мала місце під час бойових дій, соціальних, психологічних, соціально-психологічних і біологічних чинників виявлено закономірності різних варіантів сексуальної дисгармонії при різних синдромах віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних). Визначено, що порушення сексуальної функції при травматичній хворобі мозку у чоловіків можуть бути наслідком як зазначених клінічних синдромів, так і дезадаптації подружжя на різних рівнях взаємодії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано дані обстежень 255-ти хворих молодшого та середнього віку у віддаленому періоді за умов легкої закритої черепно-мозкової травми у порівнянні зі станом 30-ти хворих з відсутніми на результатах комп'ютерної томографії та ядерної магнітно-резонансної томографії структурними порушеннями. Досліджено структурні зміни речовини й оболонок головного мозку за допомогою комп'ютерної томографії та ехоенцефалографії. Судинні порушення в обстежених діагностувались за допомогою доплерографії та реоенцефалографії. Функціональний стан мозку діагностовано за допомогою електроенцефалографії. Певні когнітивні функції обстежено з використанням експериментально-психологічних методик. На підставі проведених досліджень установлено, що у хворих середнього віку у порівнянні з молодими структурні, функціональні, цереброваскулярні та когнітивні порушення мають місце значно частіше і є більш виражені. З урахуванням результатів обстеження розроблено патогенетичні механізми та диференційоване лікування обстежених хворих, що покращує його ефективність.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціально-психологічних чинників ризику розвитку наслідків закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) і порушень статевого дозрівання, психічних змін і розладів у підлітків із наслідками ЗЧМТ та порушеннями статевого розвитку (1-а група), які перебували під наглядом у психіатричному стаціонарі й школі-інтернаті санаторного типу, а також соціально адаптованих старшокласників, які зазнали ЗЧМТ без порушень статевого та психічного розвитку (2-а група). Розглянуто відмінності їх особистості, рівень конфліктності за різними напрямками. Проведено статистичний і кореляційний аналіз здобутих даних із виявленням кількісних та якісних змін кореляційних зв'язків, характерних для підлітків із посттравматичною хворобою, що формується, і наростанням наслідків ЗЧМТ, порушенням темпів статевого дозрівання, а також асинхронією статевого розвитку.

  Скачати повний текст

За результатами аналізу архівних історій хвороби та обстеження хворих з закритою черепно-мозковою травмою (ЗЧМТ) установлено, що у гострому періоді мають місце поліморфна клініко-неврологічна симптоматика, патологічні зміни активності головного мозку, ознаки внутрішньочерепної гіпертензії, нестабільності серцевого ритму та його вегетативної регуляції, а у чверті хворих - гіпертрофія міокарда лівого шлуночка з систолічною дисфункцією. Установлено направленість і характер впливу ультразвуку на клінічний стан та гемодинамічні параметри хворих з ГЗЧМТ. Показано, що дія ультразвуку залежить від умов проведення процедури та вихідного стану хворого, найбільш обгрунтованою у зазначених хворих є озвучування грудної клітки. Здійснено порівняльну оцінку клініко-гемодинамічних ефектів застосування актовегіну у разі парентерального та інгаляційного способів його введення. Доведено, що інгаляційний шлях введення актовегіну не порушує його властивостей, має переваги у порівнянні з парентеральним шляхом введення препарату саме під час лікування хворих неврологічного профілю. Обгрунтовано можливість та доцільність послідовного озвучування грудної клітки та ультразвукових інгаляцій актовегіну у разі комплексного лікування осіб з ГЗЧМТ. Виявлено, що за цих умов відбувається взаємне посилення ефектів ультразвуку та інгаляцій актовегіну на церебральну, легеневу та серцеву гемодинаміку. Доведено переваги лікування зазначених хворих з застосуванням розробленої фізико-фармакотерапевтичної методики у порівнянні з ізольованим медикаментозним лікуванням. За даними безпосередніх і віддалених результатів курсового комплексного лікування хворих з ГЗЧМТ шляхом застосування послідовного озвучування грудної клітки та ультразвукових інгаляцій актовегіном установлено показання та протипоказання до призначення розробленої фізикофармакотерапевтичної методики.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клінічного, інструментального, біохімічно-імунологічного досліджень, аксіальної комп'ютерної і магнітно-резонансної томографій головного мозку доведено, що головною ланкою патогенезу формування наслідків легкої черепно-мозкової травми є нейрогенні зміни у мозковій тканині, переважно у структурах лімбіко-ретикулярного комплексу, внаслідок порушення гемо-ліквородинаміки, які сприяють розладу регуляції вегетативної забезпеченості організму, імунологічній реактивності та церебрального метаболізму. Розглянуто співвідношення між виразністю клінічних синдромів захворювання та переважною локалізацією посттравматичного процесу, давністю захворювання, ступенем порушення ліквородинаміки та змінами біохімічних, імунологічних показників. Виявлено варіанти компенсації порушених нейро-вегетативних функцій щодо розвитку та прогресування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Систематизовано види морфо-структурних змін лікворної системи і мозкової тканини в різні періоди захворювання, типи клінічних виявів дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу. Доведено співучасть у клінічному оформленні посттравматичних ускладнень неспецифічних структур лімбіко-ретикулярного комплексу, в тому числі, дорсо-медіальних ядер зорових горбів. Визначено можливість прогнозування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Обгрунтовано призначення вегетотропної, імуномодулюючої, нейропротекторної, дегідратаційної терапій, рефлексо-, цуботерапії, спрямованих на покращання гемо-ліквородинаміки, нейро-вегетативного гомеостазу.

  Скачати повний текст

Удосконалено методики діагностики та лікування різних проявів клінічної картини у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми у динаміці комплексного лікування з використанням ноотропних засобів (ноофену, аміналону, ентропу). На підставі комплексного клінічного та параклінічного (нейропсихологічного, нейроелектрофізіологічного та нейровізуального) обстеження 116-ти хворих з віддаленими наслідками закритих черепно-мозкових травм виявлено клініко-діагностичні особливості їх перебігу. Проведено порівняльне дослідження анамнезу та розвитку віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми, не виявлено кореляційного зв'язку клінічних проявів у гострий період струсу головного мозку (втрата свідомості, головний біль, нудота) та вираженості клінічних проявів віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми. Вперше проведено зіставлення неврологічних і нейропсихологічних характеристик, даних інструментальних методів обстеження (електро- та реоенцефалографії, магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку) у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми. Проведено дослідження кореляційних взаємовідносин стану лікворо-шлуночкової системи головного мозку (за даними МРТ) і синдромологічних особливостей у віддалений період закритої черепно-мозкової травми. Встановлено вплив ноотропних препаратів (аміналону, ноофену, ентропу), використаних у комплексному лікуванні хворих з віддаленими наслідками закритих черепно-мозкових травм, на перебіг захворювання та нейропсихологічні показники.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення діагностики у гострий період струсу головного мозку, а також оптимізації лікувальної тактики. На підставі комплексного клініко-параклінічного (неврологічного, нейропсихологічного, лабораторного, нейровізуального та нейроелектофізіологічного) обстеження 108-ми пацієнтів у гострий період струсу головного мозку вивчено клініко-діагностичні особливості його перебігу. Уточнено клінічні характеристики гострого періоду струсу головного мозку, зокрема, у військовослужбовців. За даними неврологічного та нейропсихологічного обстеження встановлено, що крім неврологічних симптомів і вегетативної дисфункції у пацієнтів у гострий період струсу головного мозку мали місце прояви астенічних та емоційних розладів, а також когнітивних порушень (уваги та функції пам'яті). Вперше проведено дослідження рівнів С-реактивного протеїну (СРП) у сироватці крові та цереброспінальній рідині, вивчено градієнт співвідношення рівнів СРП у сироватці крові та цереброспінальній рідині у пацієнтів зі струсом головного мозку. Проведено порівняльний аналіз ефективності прамістару та пірацетаму, які включені до комплексного лікування хворих у гострий період струсу головного мозку, наведено рекомендації щодо їх використання.

  Скачати повний текст

Наведено результати епідеміологічних, а також клініко-інструментальних і деяких лабораторних досліджень хворих молодого віку з церебральними і серцево-судинними порушеннями, які розвинулись у віддалений період закритих черепно-мозкових травм (ЧМТ). Виявлено розповсюдженість гострої ЧМТ та її віддалених церебральних і серцево-судинних наслідків, середовищні і соціальні фактори ризику та антиризику декомпенсацій в умовах промислового регіону України. Розглянуто достовірні кореляційні зв'язки між визначеними післятравматичними неврологічними синдромами і конкретними нозологічними одиницями захворювань серцево-судинної системи. Визначено специфічні і вірогідні клініко-інструментальні показники, які можуть бути використані як критерії діагностики варіанту нейросоматичної форми травматичної хвороби головного мозку, що протікає з церебральними і серцево-судинними порушеннями. Обгрунтовано ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії хворих із нейропсихічними і серцево-судинними порушеннями у віддалений період закритої черепно-мозкової травми.

  Скачати повний текст

Розроблено алгоритм використання комп'ютерної томографії (КТ) у діагностиці, плануванні та оцінці ефективності ендомікрохірургічних втручань у разі епідуральних і субдуральних гематом. Вперше в Україні розроблено та впроваджено до практики метод точного позначення проекції межі гематоми на шкірі голови пацієнта за результатами КТ-дослідження (КТ-картування гематом), що сприяє сутєвому поліпшенню радикального ендомікрохірургічного їх видалення за мінімального травмування. Вперше на великому клінічному матеріалі розроблено критерії оцінки неускладненого перебігу післяопераційного періоду, вивчено та представлено динаміку розправлення головного мозку та лікворвмісних систем після виконання традиційної каніотомії та ендомікрохірургічних втручань. Вивчено можливості КТ у визначенні ранніх внутрішньочерепних ускладнень. Розроблено критерії церебральних інфекційних і систематизовано критерії неінфекційних ускладнень, що верифіковано клінічно, даними оперативних втручань, цитологічними та бактеріологічними дослідженнями.

  Скачати повний текст

На підставі сучасного комплексного обстеження 163-х хворих вивчено неврологічні особливості астенічного синдрому та його варіантів під час віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ). Визначено структурні порушення речовини головного мозку, стан церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності мозку, клініко-психологічні та вегетологічні ознаки астенії у обстеженного контингенту пацієнтів. Встановлено взаємовідношення між наявністю чи відсутністю структурних змін і можливостю розвитку астенічного синдрому легкої ЗЧМТ. Виявлено особливості клініко-параклінічних характеристик даного синдрому залежно від ліво- чи правопівкулевої локалізації морфологічних порушень, які проявляються суб'єктивними та об'єктивними неврологічними симптомами, наявністю асиметрії кровонаповнення за даними реоенцефалографії та зниженням лінійної швидкості кровотоку з відповідного боку за результатами доплерографії.

  Скачати повний текст

Досліджено питання удосконалення діагностики нейропсихологічних розладів у хворих зі струсом головного мозку (СГМ) у динаміці, а також їх корекції у процесі реабілітаційного лікування. На підставі комплексного клініко-інструментального та нейропсихологічного дослідження 120-ти хворих з СГМ уперше розроблено та проведено комплексне нейропсихологічне обстеження таких хворих у різні періоди СГМ. На підставі одержаних даних розроблено та впроваджено до практики схему реабілітаційного лікування хворих з виявленими нейропсихологічними розладами після перенесеного СГМ з включенням психофармакологічних методів лікування. Ефективність проведеного лікування доведено за допомогою повторного нейропсихологічного обстеження хворих. Проведено статистичну обробку одержаних даних, зіставлено його результати з даними обстеження контрольної групи - 20-ти осіб (здорових чоловіків і жінок віком від 18-ти до 45-ти років).

  Скачати повний текст

Проаналізовано дані офтальмологічних методів обстеження пацієнтів з двома формами легкої черепно-мозкової травми. Виявлено спільні та відмінні ознаки пошкоджень елементів зорового шляху, прояви яких змінювались залежно від часу, який пройшов з моменту травми. Показано, що застосування функціональних, окорухових і зіничних ознак є важливим у системі комплексної діагностики сумнівних випадків і оптимізує ранню діагностику у разі струсу і забою головного мозку у динаміці гострого періоду.

  Скачати повний текст

Наведено результати клінічного, метаболічного, гемодинамічного, структурного й функціонального дослідження хворих молодого віку з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми (ВНЗЧМТ). Запропоновано систему діагностики та патогенетичної корекції виявлених порушень. На підставі аналізу вмісту первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів відзначено у хворих з ВНЗЧМТ наявність ознак оксидантного стресу. За даними біохемілюмінесценції з'ясовано, що найбільш виражені ознаки оксидантно-антиоксидантного дисбалансу спостережено у хворих з менш тривалим посттравматичним періодом. Показано, що якщо у хворих з тривалістю посттравматичного періоду (ТПП) менше п'яти років переважають процеси оксидантного стресу, то зі збільшенням ТПП за даними визначення електронегативності ядер відзначається погіршення біоенергетичного стану клітини, що призводить до прискорення швидкості старіння організму, реєструється порівняно більше виражені процеси атерогенезу. Доведено, що до комплексу патогенетично обгрунтованої раціональної корекції ВНЗЧМТ хворих молодого віку доцільно включати немедикаментозну методику впливу низькоінтенсивного лазерного випромінення.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості патогенетичного впливу на організм наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (ЛЗЧМТ) на фоні хронічної дії малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ). Проведено дослідження 104 чоловіків молодого віку. Встановлено, що в осіб, які зазнали ЛЗЧМТ і проживають на територіях, забруднених радіонуклідами, скарги неврологічного характеру, неврологічні синдроми та мікровогнищеві синдроми зустрічаються частіше ніж в осіб, які потерпали лише від ЛЗЧМТ. Зазначено, що серед неврологічних синдромів переважає вегетосудинний. Виявлено значні зміни біоелектричної активності головного мозку. Досліджено значні розлади імунорегуляторної та В-ланки імунітету, найвищий рівень протимозкових антитіл до антигенів нейронів і мієлінових структур, значну активність прооксидантних систем у тварин, які зазнали дії ЛЗЧМТ та ІВ. У тканині головного мозку зафіксовано стійкі дистрофічно-деструктивні зміни з порушенням нейронів, глії та мікроцируляторного русла зі сповільненням відновних процесів. Відзначено, що у частини потерпілих внаслідок комбінованої дії хронічного впливу ІВ у малих дозах і чинників ЛЗЧМТ розвивається стан дезадаптації.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення результатів обстеження та лікування 122-х хворих з посттравматичною церебральною венозною патологією різного ступеня важкості визначено особливості патогенезу трьох форм єдиного процесу венозної патології головного мозку: початкових проявів, венозної дистонії, а з погіршенням венозного відтоку, гіпоксії - венозної енцефалопатії. Розроблено алгоритм її діагностики з використанням комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, ультразвукової доплерографії, ехокардіографії. Обгрунтовано нові підходи щодо лікування даної категорії хворих, зокрема запропоновано методику комплексної, патогенетично спрямованої медикаментозної терапії з застосуванням венотонічних препаратів і магнітофорезу з 10 % розчином брому, що значно поліпшують артеріальний і венозний компоненти мозкового кровообігу та показники кардіо-респіраторних систем. На базі використання основних показників центральної гемодинаміки та параметрів серцевої діяльності, визначених неінвазивними методами, розроблено теоретичні засади трудового прогнозу та фізичної працездатності, а також класифікацію орієнтовних висновків лікарсько-трудової експертизи.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено причини та механізми розвитку порушень міжособистісних стосунків подружжя за наявності віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми у чоловіка. Визначено, що порушення адаптації подружньої пари за даної травматичної хвороби мозку у чоловіків ймовірно є наслідком наявних клінічних синдромів та неадекватної комунікації подружжя. На підставі результатів різносторонніх психодіагностичних досліджень та системно-структурного аналізу сексуального здоров'я подружжя з урахуванням ролі психологічних, соціально-психологічних, соціальних та біологічних чинників його забезпечення виявлено закономірності розвитку різних варіантів та форм порушень стосунків подружжя за даної патології у чоловіка, описано їх перебіг та прояви. Розроблено систему психодіагностики виявлених порушень, запропоновано ефективну систему їх диференційованої психологічної корекції.

  Скачати повний текст

Установлено, що фармакотерапевтична ефективність корвітину реалізується за рахунок здатності коригувати ключові ланки патогенезу закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) за допомогою встановлених у ході дослідження особливостей фармакодинаміки та фармакокінетики препарату. Доведено, що корвітин виявляє церебропротекторні властивості шляхом запобігання формуванню поширеної мембранопатії за рахунок регуляції прооксидантно-антиоксидантної рівноваги через виражену антиоксидантну дію з антирадикальними властивостями. Корвітин також коригує вміст компонентів системи аденілових нуклеотидів та нормалізує рівень показників вуглеводного обміну у разі ЗЧМТ. Досліджуваний біофлавоноїд реалізує церебропротекторну дію корекцією ендотоксикозу, що розвивається на тлі травматичної хороби головного мозку (ТХГМ), шляхом посилення процесів природної детоксикації, особливо що стосується нормалізації вмісту компонентів мітохондріального та мікросомального електрон-транспортних ланцюгів гепатоцитів.

  Скачати повний текст