Досліджено характер взаємозв'язку між порушеннями імунітету і пуринового обміну з метою пошуку нових підходів щодо їх взаємної корекції у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Для експериментів використано 150 мишей лінії MRL/Ipr, 70 безпородних щурів і 70 щурів лінії Вістар. На моделі системних аутоімунних захворювань на мишах і щурах виявлено значні порушення імунітету і пуринового обміну, тісно пов'язані між собою. У обстежених 70 хворих на СЧВ також виявлено значні порушення неспецифічної і імунної реактивності з ураженням Т-системи імунітету з вираженими аутоімунними реакціями гуморального і клітинного типів, зареєстровано гіперпродукцію сечової кислоти (СК), підвищення активності ксантиноксидази (КО), порушення співвідношення циклічних нуклеотидів. Встановлено, що порушення імунітету і пуринового обміну щільно пов'язані між собою. В експериментах на лінії MRL/Ipr мишах і щурах лінії Вістар доведено ефективність використання в комплексній терапії аутоімунних захворювань інгібіторів КО. Встановлено ефективність використання в комплексній терапії даних препаратів під час лікування хворих на СЧВ.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність різних режимів індукційної імуносупресивної терапії у 160-ти хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) залежно від клінічного варіанту перебігу захворювання - "легкого" або "тяжкого". Доведено високу ефективність низьких доз глюкокортикоїдів у разі їх ізольованого застосування у хворих на "легкий" СЧВ з низькою активністю. Обгрунтовано необхідність використання режиму "пульс-терапії" у хворих на "тяжкий" СЧВ за високої активності захворювання, обумовленої ураженням життєво важливих органів або тяжкими гематологічними порушеннями. За результатами дослідження розроблено алгоритм диференційованого вибору оптимального режиму індукційної терапії СЧВ залежно від клінічного варіанта захворювання та вихідних рівнів індексу його активності, встановлюваного відповідно до модифікованої шкали SLEDAL. За допомогою покрокового множинного логістичного регресійного аналізу вперше встановлено критерії прогнозування несприятливого результату індукційної терапії у хворих на СЧВ, якими є тривалість захворювання від моменту перших виявів його активності до початку індукційної терапії більш, ніж шість місяців, а також наявність інфільтративного ураження легенів і низький рівень сприйняття хворими програми лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу системного червого вовчаку (СЧВ) у поєднанні з носійством вірусу гепатиту B. Розглянуто питання підвищення ефективності лікувального комплексу у разі даної патології. Частота HBs-антигенемії у хворих на СЧВ серед жителів Тернопільщини становить 29,2 %. Показано вплив HBs-антигенемії на порушення в системі про- й антиоксидантного захистів, в імунному статусі, що супроводжується модифікацією клінічної картини хвороби. Обгрунтовано доцільність диференційованого застосування комплексного лікування з включенням ізопринозину у хворих з проявами мезенхімально-запального синдрому та порушень в імунному статусі організму та магнітолазерної терапії у випадку порушення перекисного окиснення ліпідів та імунної реактивності. Застосовані комплекси потенціюють дію базисної терапії шляхом імунорегуляції та зменшення дисбалансу між ліпоперексидацією та антиоксидантним захистом організму.

  Скачати повний текст

На підставі результатів обстежень 126-ти хворих на вовчаковий гломерулонефрит за II морфологічного класу відзначено найнижчі рівні протеїнурії, креатиніну сироватки крові, систолічного та діастолічного артеріального тиску, а також індексів активності та хронізації у порівнянні з III, IV і V класами, а у хворих з V класом - найбільші індекси хронізації. Визначено критерії несприятливого прогнозу вовчакового гломерулонефриту, а саме: високу персистуючу активність системного червоного вовчака, запізній початок індукційної терапії, відсутність ефекту чи погіршання у разі її проведення, використання як індукційної терапії азатіоприну з глюкокортикоїдами чи монотерапії глюкокортикоїдами, часті загострення, вихідні рівні індексу хронізації більше 8-ми балів, низьку прихильність хворих до лікування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності та безпеки застосування методів інтенсивної терапії у хворих на ревматоїдний артрит та системний червоний вовчак. Розроблено новий напрямок в побудові індивідуалізованої лікувальної тактики, який грунтується на об'єктивізації гетерогенності хворих за параметрами кисневого забезпечення тканин і стану клітинних мембран. Встановлено, що перебіг захворювань і результат застосування еферентних методів і пульс-терапії значною мірою залежать від інтенсивності тканинного дихання, швидкості дифузії кисню в тканині і проникності мембран еритроцитів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення вмісту Al, Ba, Be, Bi, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Mo, Ni, Pb, Sb, Se, Sn, Sr, V і Zn у волоссі та крові 43-х хворих з різним перебігом системного червоного вовчака доведено клініко-лабораторну значущість та патогенетичну роль мікроелементозу в даних пацієнтів. Встановлено вплив патогенетичної терапії на вміст мікроелементів в організмі. Виділено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання й ефективність подальших лікувальних заходів.

  Скачати повний текст

Доведено порушення фізико-хімічних властивостей крові та сечі у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) в залежності від їх статі й віку, ступеня активності патологічних процесів. Встановлено вплив клінічних та лабораторних чинників (білкових, небілкових азотистих, ліпідних і неорганічних сурфактантів та поверхнево-інактивних речовин), що визначають фізико-хімічний стан крові та сечі. Визначено зміни параметрів адсорбційної тензіометрії крові та сечі під впливом методів медикаментозної патогенетичної терапії СЧВ. Встановлено здатність поліферментної сумішї вобензим відновлювати фізико-хімічні властивості біологічних рідин. В якості контролю за системною ензимотерапією представлено метод динамічної адсорбційної (міжфазної) тензіометрії крові та сечі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості стану систем імунітету і гемостазу, а також розроблено метод лікування порушень у хворих на хронічний червоний вовчак (ХЧВ). У 73,9 % хворих виявлено ослаблення неспецифічної резистентності, у 89,9 % пацієнтів - пригнічення клітинної та посилення гуморальної ланок імунітету. На підставі дослідження рівня антитіл до кардіоліпіну (аКЛ) і клінічних проявів захворювання встановлено у 25 % хворих з антифосфоліпідним синдромом. Визначено патологічні зміни системи гемостазу за типом хронічного ДВЗ-синдрому І стадії з переважною активацією тромбоцитарної ланки у разі ХЧВ. У аКЛ-позитивних хворих значно посилювалися розлади судинно-тромбоцитарного гемостазу у порівнянні з показниками аКЛ-негативних пацієнтів. Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я метод лікування хворих з використанням антиагрегантів (аспірину, тикліду). Призначення антиагрегантів на фоні комплексного лікування хворих дозволило подовжити тривалість ремісії в 2,3 - 3,4 рази, зменшити кількість рецидивів у 3,2 - 4,8 рази у порівнянні з традиційним лікуванням.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікувальних заходів системного червоного вовчака. Доведено, що системна ензимотерапія поліпшує результати впливу на ознаки гломерулонефриту, синглетно-киснева - на перебіг пневмоніту. Досліджено дію системної ензимотерапії на фізико-хімічний стан сечі у хворих на вовчаковий гломерулонефрит (ВГН) за даними динамічної міжфазної тензіометрії. Установлено зміни стану малого кола кровообігу у хворих з ураженням легень під впливом синглетно-кисневої терапії. Обгрунтовано доцільність використання міжфазної тензіореометрії сечі та конденсату вологи видихуваного повітря для контролю за ефективністю лікувальних заходів ВГН і пневмоніту.

  Скачати повний текст

Доведено клінічну ефективність застосування різних груп імунодепресантів цитотоксичної дії (циклофосфаміду, азатіоприну, мікофенолатумофетілу, метотрексату, циклоспорину) у хворих-жінок з різним клініко-лабораторним перебігом системного червоного вовчака. Встановлено вплив даних препаратів на метаболічні розлади (ліпідний обмін, перекисне окиснення ліпідів, систему антиоксидантного захисту, середньомолекулярні сполуки), стан імунітету (рівень різних імуноцитів, цитокінову мережу) та фізико-хімічні властивості крові (поверхневий натяг, в'язкоеластичність, релаксація). Розроблено підходи до індивідуального використання цитостатиків, виділено критерії, що дозволяють прогнозувати результати цитостатичної терапії.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання підвищення ефективності терапії хворих на хронічний червоний вовчак (ХЧВ) шляхом розробки комплексного методу лікування з використанням препаратів, здатних покращити тканинний метаболізм (актовегін, мілдронат, системні поліензими), на підставі виявлених структурних і мікрогемоциркуляторних змін у дермі та порушень стану вегетативної регуляції. Визначено роль структурних порушень епідермісу та дерми в морфогенезі ХЧВ і лімфоцитарної інфільтрації шкіри Йєсснера - Канофа й показано достовірні розбіжності кількісних морфологічних параметрів за даних дерматозів. Розглянуто особливості мікроциркуляторних порушень дерми у хворих на ХЧВ, які виявляються зменшенням просвіту судин мікрогемоциркуляторного русла у 1,25 рази за рахунок стовщення судинних стінок у результаті набряку та проліферації, що призводить до розвитку тканинної та застійної гіпоксії.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу клініко-лабораторних і денситометричних досліджень вперше встановлено гетерогенність структури стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за системного червоного вовчаку (СЧВ) та її взаємозв'язок з клінічними характеристиками хворих і особливостями перебігу захворювання, методами лікування, показниками імунної системи та ендогенної інтоксикації. Показано мультифакторну залежність структури остеопенічних та остеопоротичних уражень кісткової тканини у хворих на СЧВ від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу та рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення глюкокортикостероїдів (ГКС) та їх добових доз.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему удосконалення диференційно-діагностичної тактики ведення хворих і підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів за хронічного червоного вовчака (ХВЧ), вивчено роль порушень механізмів тканинної регуляції у патогенезі захворювання. На підставі результатів клініко-лабораторних, морфологічних, імуногістохімічних досліджень показано, що у патогенезі червого вовчака (ЧВ) велику роль відіграють порушення тканинного метаболізму, фізико-хімічні зміни сироватки крові, порушення процесів перекисного окиснення ліпідів й антиоксидантного захисту, дисбалансу синтезу прозапальних і регуляторних цитокінів. Порівняльна діагностика ХЧВ, системного ЧВ (СЧВ) зі шкірним синдромом і без дерматологічних уражень достовірно визначила найбільш біохімічні, фізико-хімічні зміни, дисбаланс цитокінової мережі за наявності уражень шкіри у хворих на СЧВ, що свідчить про значущість дерматологічних проявів у метаболічних змінах за умов ЧВ. Виявлено кореляційний взаємозв'язок клінічних показників важкості перебігу ХЧВ і біохімічних, фізико-хімічних змін стану сироватки крові, а також порушень цитокінової мережі. Підвищення ефективності лікувальних заходів за цього захворювання досягнуто шляхом використання засобів з метаболічною дією - антицитокінових й антоксидантних препаратів у комплексній терапії хворих на ХЧВ.

  Скачати повний текст

Розроблено ефективний, патогенетично обгрунтований метод лікування уражень нирок у хворих на системний червоний вовчак. Встановлено, що у даних хворих наявний синдром ендогенної інтоксикації, який супроводжується дисфункцією клітинної та гуморальної ланок імунітету та посиленням процесів вільно-радикального окиснення ліпідів. Виявлено кореляційну залежність між рівнем ендогенної інтоксикації та станом імунної реактивності у хворих на вовчакову нефропатію. Запропоновано комплексний метод лікування уражених нирок з використанням точкової магніто-лазероакупунктури та харчового додатку з властивостями ентеросорбенту "Фібрабету", високу ефективність якого обгрунтовано теоретично та підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Оптимізовано методи лікування хронічного сальпінгоофориту (ХСО) у разі системного червоного вовчака (СЧВ) на підставі визначення характеру перебігу, морфологічних змін і патогенезу захворювання. Встановлено особливості досліджуваної патології та проаналізовано їх зв'язок з екстрагенітальними ознаками захворювання. Розглянуто структурні зміни придатків матки за даними морфологічного дослідження, встановлено характер взаємозв'язку запальних уражень придатків матки з клініко-морфологічними проявами інших вісцеритів. Показано роль імунних порушень і прозапальних цитокінів у розвитку хронічного сальпінгоофориту у хворих на СЧВ. Вивчено функціональний стан гонадотропно-гіпофізарної системи у хворих з СЧВ у разі ХСО. Визначено характер змін метаболізму ліпідів, їх перекисного окиснення й антирадикального захисту у хворих з хронічним сальпінгоофоритом у разі СЧВ. Проведено бактеріологічне дослідження й оцінено ефективність патогенетичної терапії хронічного сальпінгоофориту у разі СЧВ, показано зв'язок її з загальними результатами лікування захворювання. Встановлено роль імунних порушень, прозапальних цитокінів, дисбалансу статевих і гонадотропних гормонів, метаболізму ліпідів і процесів їх перекисного окиснювання у розвитку хронічного сальпінгоофориту у хворих на СЧВ. Розроблено найбільш оптимальні підходи щодо проведення терапевтичних заходів ХСО у разі СЧВ і проведено їх клінічну апробацію.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи діагностики та лікування уражень центральної, периферичної та вегетативної нервової системи у хворих з системним червоним вовчаком (СЧВ). Встановлено особливості перебігу нейролюпусу, досліджено показники електроенцефалографії, реоенцефалографії, ультразвукової доплерографії екстракраніального й інтракраніального відділів брахіоцефальних артерій, а також комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії головного мозку у хворих з різними варіантами перебігу СЧВ. Визначено роль імунних порушень, змін цитокінової мережі, системи метаболізму оксиду азоту та фізико-хімічних властивостей крові в патогенезі уражень нервової системи. Виявлено чинники, що впливають на ефективність лікування неврологічної патології. Розроблено критерії, які дозволяють прогнозувати перебіг уражень центральної та периферичної нервової системи у хворих на СЧВ та ефективність лікувальних заходів. Доведено доцільність використання в терапії нейролюпусу стимуляторів синтезу оксиду азоту.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність і характер дисліпідемій, гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ), антифосфоліпідного синдрому (АФС) та інших порушень у системі гемостазу. Досліджено їх зв'язок з перебігом захворювання та станом серцево-судинної системи. Оцінено їх патогенетичну роль у формуванні судинної патології у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Виявлено найбільш несприятливі комбінації факторів ризику та розроблено підходи до фармакологічної корекції. Установлено високу частоту клінічних маніфестацій та субклінічних уражень серцево-судинної системи у хворих на СЧВ. Установлено основні варіанти порушень ліпідного обміну у цих хворих та вперше доведено вагомий вплив активності запального процесу на їх формування. Досліджено розлади системи гемостазу у них та установлено, що порушення у системі гемостазу у більшості випадків мають комбінований характер, корелюють з тяжкістю органних уражень і активністю захворювання, асоціюються з тромболітичними ускладненнями, порушенням функції ендотелію та виразністю атеросклеротичного ураження судин. Вивчено поширеність і варіанти гіперреактивності тромбоцитів, тромбоцитопенічного синдрому у хворих на СЧВ та їх вплив на прогресування судинних уражень. Установлено, що ГГЦ та мутація Ц677Т за геном метилентетрагідрофолатредуктазою є незалежними від дисліпідемії факторами ризику розвитку серцево-судинних ушкоджень у хворих на СЧВ. Виявлено найбільш впливові фактори поєднання метаболічних факторів ризику. Розроблено рекомендації щодо необхідності індивідуалізації схем лікування цих хворих з урахуванням профілю метаболічних факторів ризику.

  Скачати повний текст