Визначено прогностичну цінність ступеня мікроваскуляризації раку яєчників (МВ РЯ) для виживаності хворих. Запропоновано використання цього показника у клінічній практиці. Запропоновано визначати ступінь експресії білка BRCA1 у клітинах РЯ для прогнозу виживаності хворих.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-патогенетичні особливості та диференційно-діагностичні критерії ендокринопатій, що супроводжуються полікістозом яєчників (ПКЯ). На підставі соматогенетичного дослідження з синдромологічним аналізом виділено синдром Штейна - Левенталя і 7-ми різних за патогенезом симптомокомплексів зі вторинним ПКЯ. П'ять з них (некласичні форми природженої дисфункції кори надниркових залоз, 2 варіанти симптомокомплексу гіперкортицизму з нейрокутанеальними проявами, симптомокомплекс, подібний синдрому Морганьї - Мореля - Стюарта і симптомокомплекс з недиференційованим дизрафичним статусом) віднесені до генетично детермінованих захворювань, питома вага яких в структурі виділених ендокринопатій складає 64 %. Відзначено переважну роль спадкової патології сполучної тканини у формуванні фенотипу хворих з некласичною формою природженої дисфункції кори надниркових залоз. Встановлено наявність у складі симптомокомплексів гіперкортицизму з нейрокутанеальними проявами хворих з первинною патологією кори надниркових залоз, а також схожість вказаних симптомокомплексів з факоматозами і синдромом Карнея. Розглянуто клінічні та гормональні особливості синдрому первинного гіперпролактинемічного гіпогонадизму у порівнянні з іншими ендокринопатіями з ПКЯ. Визначено діагностичні ознаки кожного з виділених варіантів ендокринопатій, на основі яких розроблено алгоритм їх диференціального діагнозу. Доведено, що лише 49,6 % хворих з ПКЯ мають ознаки метаболічного синдрому, що визначає адекватні підходи до використання інсуліносенсітайзерів. Запропоновано диференційовані підходи щодо консервативної терапії хворих з вторинним ПКЯ, що грунтуються на оцінці патогенетичних механізмів розвитку ендокринопатій, а також характеру гормональних і метаболічних порушень.

  Скачати повний текст

Розроблено метод диференційної діагностики ендометріоїдних кіст і раку яєчника IA стадії й обгрунтовано доцільність застосування безгазової лапароскопічної технології лікування хворих з кістозними новоутвореннями яєчника та міомою матки. Встановлено, що концентрація пухлинного маркера CA125 і плацентарного протеїну PP14 у сироватці крові хворих на ендометріоїдні кісти більша, ніж у хворих на міому матки. Наведено рекомендації щодо використання даного показника як критерію діагностики й оперативного лікування. Показано, що експресія плацентарного протеїну РР14 у клітинах незміненого ендометрія найвища у фазу секреції менструального циклу, а в епітелії кіст і пухлинних клітинах яєчника є біомолекулярним маркером їх ендометріоїдного генезу. Обгрунтовано безпечність та ефективність застосування безгазової технології лапароскопічного лікування хворих на міому матки й ендометріоїдні кісти яєчника. Виявлено відсутність післяопераційних ускладнень у разі застосування лапароскопу підвісного типу. Розроблено алгоритм для диференційної діагностики ендометріоїдних кіст і раку яєчника та наведено рекомендації щодо їх впровадження.

  Скачати повний текст

Вивчено точні критерії диференційної діагностки доброякісних і злоякісних пухлин яєчників за допомогою експериментально розробленого та клінічно апробованого біофізичного методу лазерної поляриметрії крові та пунктату дугласового заглиблення, а також біохімічного визначення у крові хворих про- та антиоксидантних показників. Установлено недоліки традиційних методів (опитування, об'єктивного, ультразвукового, імуноферментного, цитологічного) обстеження хворих з пухлинами яєчників. Визначено достовірні відмінності стану про- та антиоксидантної системи у крові жінок з доброякісними, межовими та злоякісними пухлинами яєчників. Запропоновано фотометричні та поляризаційні критерії лазерної діагностики крові та пунктату дугласового заглиблення хворих на пухлини яєчників, які точно вказують на малігнізацію. Розроблено й впроваджено практичні рекомендації обстеження таких пацієнток, що дозволяють з високою точністю проводити диференційну діагностику доброякісних і злоякісних пухлин яєчників.

  Скачати повний текст

Висвітлено збільшення ефективності лікування беплідності у жінок з кломіфенрезистентною формою синдрому полікістозних яєчників. За результатами порівняльного аналізу на ретроспективному етапі дослідження визначено критерії диференційованого добору хворих для ендохірургічного та консервативного методів індукції овуляції. Розроблено методику диференційованого застосування ендохірургічного та консервативного методів з використанням вищезазначених критеріїв лікування кломіфенрезистентних хворих з полікістозом яєчників, яка сприяє підвищенню частоти відновлення овуляторних циклів і заплідненню після оперативного лікування на 10,9 % та 11,4 %. Встановлено, що після консервативної індукції овуляції вагітність настає на 8,6 % частіше на відміну від рандомізованого підходу до дослідженого методу лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновлення репродуктивного здоров'я за доброякісних кістозних утворень яєчників (ДКУЯ). На підставі теоретичного узагальнення даних епідеміологічних досліджень, особливостей клінічних проявів, соно-, доплеро-, відео- та гістоструктури яєчників, стану основних систем гомеостазу та вираженості ендогенної інтоксикації за ДКУЯ патогенетично обгрунтовано та розроблено комплексну систему апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ, диференційовані залежно від гістоструктури утворень, способи органозберігального лікування, а також систему комплексної реабілітації, що призвело до збільшення кількості випадків органозберігального лікування та відновлення репродуктивної функції за цієї патології.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено та систематизовано клінічні, ультразвукові, морфологічні та біохімічні показники, які характеризують ефективність неоад'ювантної поліхіміотерапії (НПХТ). Розроблено комплекс критеріїв індивідуального оцінювання ефективності НПХТ у динаміці у хворих на рак яєчника (РЯ) III - IV стадій. Вперше визначено кількісні ультразвукові критерії індивідуального оцінювання ефективності НПХТ у хворих на РЯ III - IV стадій. Вперше обгрунтовано біохімічні критерії індивідуального оцінювання ефективності НПХТ у динаміці у таких пацієнтів (у крові - сумарні глікозаміноглікани (ГАГ) та їх фракції, у тканинах пухлини - оксипролін, тирозин, сумарні ГАГ та їх фракції). Вперше виявлено високий ступінь кореляції вмісту ГАГ та їх фракцій з вмістом традиційного маркера СА 125 ефективності лікування РЯ у процесі проведення НПХТ. Розроблено алгоритм лікування хворих на РЯ III - IV стадій, який дозволяє індивідуалізувати підходи до лікування цих пацієнтів та покращити його результати.

  Скачати повний текст

Зважаючи на генетичну обумовленість синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) використано новий підхід щодо визначення клініко-гормональних особливостей захворювання - соматогенетичне дослідження з синдромологічним аналізом. Вперше серед різних клінічних варіантів СПКЯ виділено генетично детермінований симптомокомплекс з ознаками сполучнотканинної дисплазії (СТД). Визначено комплекси клініко-гормональних показників, специфічних для СПКЯ з симптомокомплексом сполучнотканинної дисплазії (ССТД) і хвороби полікістозних яєчників (ХПКЯ), що забезпечує нові диференційно-діагностичні підходи. Встановлено високу діагностичну цінність особливостей зовнішнього фенотипу хворих для диференціювання різних клінічних форм полікістозу яєчників (ПКЯ). Виявлено істотні порушення гормонального гомеостазу у хворих на СПКЯ зі СТД, що визначають формування хронічного ановуляторного синдрому. Визначено, що головними гормональними порушеннями є гіперпролактинемія, гіперандрогенія, гіпоестрогенія, а також підвищення глюкокортикоїдної активності кори надниркових залоз. Науково обгрунтовано доцільність проведення соматогенетичного дослідження хворих з ПКЯ для вибору лікувальної тактики - консервативної або хірургічної.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з синдромом полікістозних яєчників після ендохірургічної стимуляції овуляції. Визначено клінічні, гормональні та морфологічні фактори ризику неефективного лікування та розроблено алгоритм прогнозування безплідності у пацієнток з відновленою після ендохірургічної стимуляції овуляторною функцією. Уточнено деякі аспекти патогенезу синдрому полікістозних яєчників на підставі комплексного вивчення гормонів, показників метаболізму та морфоструктури яєчиків і виявлення між ними багатофакторних кореляційних зв'язків. Науково обгрунтовано метод реабілітації репродуктивної функції безплідних жінок з синдромом полікістозних яєчників після ендохірургічної стимуляції овуляції, використання якого дозволило підвищити частоту настання вагітності.

  Скачати повний текст

Вивчено вміст тканинних і сироваткованих калікреїнів 5 і 13 у 62-х хворих на рак яєчників, а також у 22-х жінок з доброякісними новоутвореннями яєчників. Встановлено, що вміст hK5 у цитозольному екстракті злоякісних новоутворень яєчника вірогідно вище, а вміст hK13 вірогідно нижче в порівнянні з доброякісними пухлинами яєчника. Визначено залежність вмісту hK5 і hK13 у цитозольному екстракті пухлини та в сироватці крові хворих від гістологічного типу пухлини, ступеня диференціювання пухлини, стадії захворювання та виживаності хворих на рак яєчників. Запропоновано модель прогнозу виживаності з високою прогностичною цінністю й індексом точності, що дозволяє індивідуалізувати схему ад'ювантної терапії для покращання показників виживаності хворих.

  Скачати повний текст

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень доведено прогностичну значущість синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у формуванні клінічних, гормональних і метаболічних порушень у період вікової перебудови нейроендокринної системи. Встановлено, що клінічні особливості перименопаузального періоду залежать від методів корекції СПКЯ в репродуктивному віці. Виявлено характерні для жінок з полікістозом яєчників підвищення у клімактерії секреції лютеїнізуючого гормону (ЛГ), коефіцієнтів ЛГ і фолікулостимулювального гормону та відносну гіперандрогенемію, яка прогресує зі збільшенням тривалості перименопаузи. Наведено характеристику стану ліпідного та вуглеводного обміну та доведено, що оперативне лікування у репродуктивному віці зменшує частоту та ступінь вираженості метаболічних порушень у клімактерії. Обгрунтовано доцільність проведення нагляду у перименопаузі за жінками з наявністю СПКЯ в анамнезі за участі акушерів-гінекологів та ендокринологів.

  Скачати повний текст

Показано, шо використано перед- і післяопераційної внутрішньоочеревинної хіміотерапії (ВОХТ) підвищує ефективність комбінованого лікування хворих на поширенний рак яєчників (РЯ). За результатами аналізу спектра післяопераційних ускладнень і обсягів проведених оперативних втручань встановлено відсутність негативного впливу передопераційної ВОХТ на хірургічний етап комбінованого лікування хворих на РЯ. Досліджено особливості змін імунного статусу в процесі проведення комбінованого лікування із застосуванням передопераційної внутрішньоочеревинної хіміотерапії у хворих на РЯ. Висвітлено гармональний та імунний статус хворих на РЯ у ході проведення ад'ювантної хіміотерапії (ХТ). Доведено, що завдяки використанню ВОХТ знижується стресорний вплив на організм пухлиноносія на відміну від проведення системної ХТ.

  Скачати повний текст

Встановлено залежність показників виживаності хворих від оптимальності циторедуктивної операції. Доведено доцільність органозберігального лікування хворих на злоякісні пухлини яєчника ІА стадії репродуктивного віку. Розроблено та впроваджено нові методики комбінованих циторедуктивних операцій (ретроперитонеальна пангістеректомія та тазова перитонектомія І та II типу), які підвищують радикальність хірургічних втручань у хворих із занедбаними формами злоякісних пухлин яєчника, обгрунтовано необхідність виконання оментектомії. Доведено, що частота розвитку рецидивів у хворих на злоякісні пухлини яєчника залежить від розповсюдженості пухлинного процесу, оптимальності первинної циторедуктивної операції та морфологічних особливостей пухлини. Розроблено нові методи комбінованої поліхіміотерапії (ПХТ), паліативного лікування хворих на епітеліальні злоякісні пухлини яєчника з метастазами в печінку, доведено їх ефективність. Визначено зв'язок між ступенем експресії молекулярно-біологічних маркерів у хворих на серозний рак яєчника та клінічним перебігом захворювання. Розроблено алгоритми діагностичних і лікувальних технологій у хворих на злоякісні пухлини яєчника залежно від розповсюдженості пухлинного процесу.

  Скачати повний текст

Розроблено діагностичний алгоритм, застосування якого дозволив найбільш адекватно визначити показання до виконання комбінованих операцій у випадку розповсюдженого раку яєчників (РЄ) та у 13 разів скоротити кількість діагностичних помилок під час визначення на доопераційному етапі ступеня поширеності пухлинного процесу, а також сприяв плануванню найбільш адекватного обсягу оперативного втручання. Відзначено, що внаслідок застосування у хворих на рак яєчників III - IV стадій комбінованого лікування, під час проведення хірургічного етапу якого було виконано комбіновані оперативні втручання, було одержано поліпшені результати лікування, а саме: установлено збільшення в 5,3 разів кількості клінічних регресій; зниження кількісних значень показників стабілізації та прогресування процесу у 2,7 разів; виявлено збільшення у 2 рази медіани виживання і на 9 місяців - показника часу до прогресування захворювання.

  Скачати повний текст

Досліджено молекулярно-біологічні особливості злоякісних клітин лінії А2780 під час формування резистентності до цисплатину та доксорубіцину та визначено їх прогностичне значення щодо розвитку пухлин у хворих на рак яєчника. В експериментах in vitro показано, що формування фенотипу лікарської резистентності до цисплатину та доксорубіцину супроводжується змінами морфологічної будови й ускладенням ультраструктурної організації вихідних клітин ліній А2780. Доведено, що за умов застосування різних цитостатиків, феномен лікарської резистентності формується із залученням різних механізмів: резистентність до доксорубіцину в клітинах раку яєчника людини розвивається за mdr1-залежним механізмом, а резистентність до цисплатину - шляхом зміни екпресії ферментів глутатіонової системи й антиапоптичного білка Bcl-2. Встановлено кореляцію експресії молекулярних маркерів, асоційованих з лікарською резистентністю, з клініко-морфологічними характеристиками хворих на рак яєчника. Виявлено, що найбільш інформативними імуногістохімічними маркерами резистентності пухлин хворих на рак яєчника до цитотоксичної дії доксорубіцину є підвищена експресія Р-глікопротеїну. Встановлено, що гіперекспресія Bcl-2 та глутатіон-S-трансферази в цих пухлинах свідчить про наявність резистентності злоякісних клітин до циплатину та карбоплатину, відповідно. Виявлено, що підвищений рівень експресії P-gp, GST і Bcl-2 є характерним для хворих на рак яєчника з низькою медіаною тривалості життя.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження вперше виявлено диференційно-діаностичні й прогностичні стромально-судинні критерії серозних пухлин яєчників різного ступеня зрілості. Одержано дані про участь клітин фібропластичного ряду - фібробластів і фіброцитів у дозріванні сполучної тканини строми пухлин яєчників. Як диференційно-діагностичні маркери розглянуто співвідношення фракцій глікозаміногліканів, особливості колагеноутворення у пухлинах різного ступеня злоякісності. Вивчено зміни ступеня експресії рецепторів до ендотеліну-1 ендотелієм судин у пухлинах яєчників різного ступеня зрілості. Проаналізовано особливості клінічного перебігу таких пухлин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності ранньої та диференційної діагностики пухлин яєчників та розроблено сучасну тактику ведення хворих з даною патологію. Запропоновано алгоритм лікування хворих на доброякісні, пограничні та пухлиноподібні пухлини яєчників (ДПЯ, ППЯ, ППУЯ). Проаналізовано результати комплексного обстеження 250-ти жінок з даними патологіями. Розроблено індивідуальні схеми оцінювання ризику лікування ДПЯ, ППЯ та ППУЯ, які дозволяють знизити кількість ускладнень оперативного втручання, проведеного пацієнтами з пухлинами яєчників. З'ясовано, що використання результатів комплексного оцінювання ризику дозволяє знизити фармацевтичне навантаження на організм пацієнтів. Обгрунтовано умови оптимізації управління ризиками, що супроводжують виникнення та розвиток пухлин яєчників, за рахунок вибору індивідуально підібраної тактики ведення жінок з даною патологією.

  Скачати повний текст

Установлено, що АІ у хворих на РЯ після проведення нео-ХТ зростає тільки після третього курсу, коли зменшується об'єм пухлинної маси. Показано, що частота метилування гена p16 у хворих на РЯ збільшується у порівнянні з серозними доброякісними пухлинами, що може бути інформативним критерієм для ранньої діагностики РЯ.

  Скачати повний текст