Досліджено активність ферментів протеолітичної системи, які приймають участь у розвитку новоутворень в органах жіночої репродуктивної системи. Встановлено вікові зміни активності ферментів протеолітичної системи органів репродуктивної системи досліджуваних жінок, а також виявлено збільшення активності ключових ферментів: карбоксипептидаз А та В і металопротеїнази-2 за розвитком та прогресією пухлинної тканини гормоночутливого органа та тіла матки, що пов'язано з індукцією їх біосинтезу як класичними естрогенами, так і некласичними фенолстероїдами, які є важливими регуляторами біосинтезу. Показано різноманітну роль протолітичних ферментів за умов розвитку доброякісного та злоякісного процесів, що може бути використано в прогностичних та диференціальних цілях у випадку розвитку онкопроцесу.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив рекомбінантного бета-дефенсина-2 людини, на життєздатність та проліферацію злоякісно трансформованих клітин in vitro та особливостей експресії hBD-2 на рівні мРНК та білка в пухлинах шлунка та шийки матки людини. Відзначено, що рекомбінантний hBD-2, який експресований в бактеріальній системі є біологічно активним пептидом, проаналізовано дозо-залежний вплив на життєздатність культивованих злоякісно трансформованих клітин: в концентраціях нижче 0,5 мкМ пептид стимулює, у вищих за 0,5 мкМ - пригнічує їх життєздатність, а також вплив інкубації клітин з бета-дефенсином-2 на морфологічні та адгезивні властивості злоякісно трансформованих клітин ліній А431 та HeLa. Показано, що дія hBD-2 на рівень фосфорилювання рецептора ЕФР у злоякісно трансформованих клітинах концентраційнозалежна. Виявлено експресію бета-дефенсина-2 на рівні мРНК та білка в 65

  Скачати повний текст

Патогенетично обгрунтовано, розроблено та вперше застосовано метод локального опромінювання електромагнітним випромінюванням надвисокочастотного діапазону (ЕВ НВЧ) шийки матки під час комплексного лікування хворих на фонові та передпухлинні захворювання шийки матки (ФЗШМ). Доведено, що ЕМВ НВЧ-діапазону не справляє генотоксичної (ДНК-ушкоджувальної) та мутагенної дії на клітини, що опромінюються, а у разі безпосереднього опромінювання лімфоцитів або моноцитів in vitro впливає на їх функціональну активність як імуномодулятор. Установлено, що найважливішими чинниками підвищення ефективності комплексного лікування зазначених хворих є імунореабілітаційна дія ЕМВ НВЧ-діапазону, а також зниження частоти інфікованості збудниками: вірусами, хламідіями, уреаплазмами, трихомонадами.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив трансплантації клітин алогенного кісткового мозку (КАКМ) і клітин ембріональної печінки (КЕП) на протипухлинну резистентність організму, ріст і метастазування карциноми Льюїс, меланоми В 16, саркоми 37. Досліджено ефективність включення методу трансплантації КЕП до традиційної схеми комплексного лікування хворих на рак шийки та тіла матки. Доведено високу антиметастатичну ефективність трансплантації КАКМ і КЕП, в тому числі її використання у разі хірургічного видалення первинної пухлини, тотального опромінення тіла в сублетальній дозі, у комбінації з інтерферонотерапією та застосуванням препаратів тимуса (тимоптину та тималіну). Пересадка КЕП хворим на рак шийки та тіла матки у процесі проведення поєднаної променевої терапії (ППТ) не супроводжувалася суттєвим імунореабілітуючим ефектом, але сприяла стабілізації показників клітинної та гуморальної ланок імунної системи у процесі лікування хворих.

  Скачати повний текст

Встановлено зростання онкогінекологічної захворюваності з підвищенням темпів приросту раку за 1986 - 2002 рр. у Білій Церкві та південних районах Київщини. Відзначено зростання темпів росту і збільшення питомої ваги раку тіла матки (РТМ) серед інших пухлин жіночої статевої системи у даних регіонах. На підставі генетико-популяційного дослідження вперше розраховано кількісні оцінки внеску спадкових та інших факторів у загальну схильність до розвитку РТМ і підтверджено мультифакторіальний характер даної патології. Визначено, що агрегація злоякісних пухлин у родоводах хворих на РТМ відповідає сімейному раковому синдрому I типу. Виявлено нестабільність геному лімфоцитів периферичної крові у хворих на залозисту гіперплазію ендометрію (ЗГЕ). Розраховано індивідуальний генетичний ризик розвитку злоякісних пухлин у родичів пробандів і обгрунтовано необхідність медико-генетичного консультування членів родин хворих на РТМ. Визначено клініко-генеалогічні критерії для формування груп генетичного ризику розвитку неоплазій у родичів хворих на РТМ. Розроблено організаційні принципи нового методологічного підходу до ранньої діагностики і профілактики РТМ шляхом створення реєстру ракових родин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено морфофункціональний стан багатошарового плоского епітелію шийки матки, його базальної мембрани та строми у разі дисплазій різного ступеня тяжкості, інтраепітеліальної карциноми й інвазивного раку з метою удосконалення патоморфологічної диференціальної діагностики даних станів. Виявлено закономірні зміни у багатошаровому плоскому епітелії, базальній мембрані та стромі шийки матки залежно від стадії канцерогенезу. Встановлено, що збільшення морфометричних параметрів багатошарового плоского епітелію шийки матки з посиленням морфофункціональної та проліферативної активності епітеліоцитів та інтенсифікації процесів масової клітинної загибелі шляхом апоптозу прямо пропорційні ступеню збільшення тяжкості канцерогенезу. Залежно від стадії канцерогенезу визначено зміни, які відбуваються у базальній мембрані та стромально-судинному компоненті: виразність базальної мембрани та строми, наявність інфільтрації, присутність певних видів колагену, деякі ознаки новоутворення судин. Виділено найбільш істотні показники, які рекомендовано використовувати як патоморфологічні критерії диференціальної діагностики епітеліальних дисплазій шийки матки, інтраепітеліальної карциноми й інвазивного раку.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі результатів проведених гістопатологічних досліджень встановлено неоднакову будову субепітеліальної сполучної тканини шийки матки за її різних передпухлинних станів за показниками оптичної щільності та питомої площі сполучних волокон. Визначено достовірність сучасних діагностичних методів дослідження патологічних процесів епітелію шийки матки на етапі малігнізації, виявлено перевагу нового біофізичного методу діагностики - лазерної поляриметрії. З використанням лазерної поляриметрії вперше проведено порівняння гістопрепаратів фонових, передракових процесів і початкового раку шийки матки та виявлено важливі достовірні відмінності, які можна використовувати як критерій диференціальної діагностики патології шийки матки. Вперше встановлено клінічну ефективність застосування лазерної поляриметрії в диференційному діагностичному алгоритмі доброякісної та злоякісної патології шийки матки.

  Скачати повний текст

Розглянуто клініко-патогенетичні особливості захворювання міомою матки на базі поглибленого дослідження хворих з міомою матки в доопераційному періоді. На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу післяопераційного періоду, змін гормонального гомеостазу після оперативного втручання, оцінки анатомо-функціональних характеристик збережених яєчників та їх кровообігу за даними ультразвукової допплерометрії, змін вмісту простагландинів (простацикліну та тромбоксану), оцінки параметрів якості життя та сексуальної функції, запропоновано індивідуалізовані програми моніторингу та реабілітації хворих з доброякісними пухлинами матки в післяопераційному періоді, що дозволили підвищити якість життя пацієнток, прооперованих у об'ємі гістеректомії. Розроблено й впроваджено у межах регіону та запропоновано для широкого використання "Карту прооперованої хворої" з метою поліпшення спостереження за даним контингентом хворих.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного перебігу, клініко-генеалогічного анамнезу, вмісту гормонів у крові та показників апоптозу в жінок з гіперплазіями ендометрія залежно від онкологічної обтяженості їх родоводів. Науково обгрунтовано клініко-генеалогічні та лабораторні (апоптичні) критерії диференційного підходу до хворих на гіперплазії ендометрія залежно від онкологічної обтяженості та спадкового анамнезу за рахунок виділення груп генетичного ризику та динамічного (1 раз на рік) контролю стану факторів апоптозу. Основні результати дослідження впроваджено в клінічну практику лікарів гінекологів з метою використання консервативного (гормонального) й оперативного лікування (абляції ендометрія, пангістеректомії) гіперплазій ендометрія.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено порівняльний аналіз загальної (у сироватці крові та сечі) та місцевої (у слизовій оболонці тіла матки) активності оксиду азоту у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ) і практично здорових пацієнток тієї ж вікової групи. Визначено взаємозв'язок між деяким основними етапами патогенезу ГПЕ. Вперше визначено критерії диференційованого підходу щодо вибору методу лікування (консервативного гормональними препаратами групи гестагенів або органозберігаючого ендохірургічного) ГПЕ у жінок пізнього репродуктивного віку. Здійснено оцінку ефективності використання диференційованого підходу з застосуваннням гормонального й органозберігаючого ендохірургічного методів лікування ГПЕ. Обгрунтовано діагностичні та лікувальні методики та одержано три Деклараційні патенти на корисну модель від Державного департаменту інтелектуальної власності України: "Спосіб диференційної діагностики гіперпластичного процесу ендометрія" (N 3541 від 15.11.2004 р.), "Спосіб вибору тактики лікування за гіперпластичних процесів ендометрія" (N 3540 від 15.11.2004 р.) та "Спосіб лікування гіперпластичного процесу ендометрія" (N 3539 від 15.11.2004 р.).

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації пацієнток, які прооперовані або готуються до оперативного втручання з приводу гістологічно верифікованого раку шийки матки, а також пацієнток з цервікальними інтраепітеліальними неоплазіями різного ступеня тяжкості. Розглянуто анамнестичні дані, особливості менструальної та репродуктивної функцій, особливості сексуальної поведінки жінок, переваги у методах контрацепції. Розробленоі та впроваджено критерії диференційованого підходу у лікуванні даної категорії хворих. Встановлено, що за виявлення ВО-штамів ВПЛ асоціюється у більшості випадків з тяжкими ураженнями епітелію шийки матки та грубими, інтенсивними кольпоскопічними змінами на шийці матки та навпаки, за виявлення НО-шматами ВПЛ спостерігаються ураження шийки матки легкого ступеня та відмічається ніжність у кольпоскопічних проявах. Досліджено, що термін прогресування у більш тяжку стадію за передпухлинного ураження, що асоціюється з ВО ВПЛ, коротший, на відміну від ЦІН + НО ВПЛ.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості рецепторного статусу ендометрія та роль маркерів проліферації в розвитку гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ) й особливостях відповіді на лікування у випадках гіперпластичних захворювань матки. Доведено, що гіперпластичні процеси ендометрія є не тільки результатом підвищеної клітинної проліферації, але й наслідком порушеної та різноспрямованої експресії рецепторів прогестерону й естрогенів. Обгрунтвано необхідність контролю ефективності лікування гіперпластичних процесів зазначеними маркерами. Уточнено та доповнено доплерометричні показники судин ендо- та міометрія у випадках поєднаних гіперпластичних захворювань. Проаналізовано та виявлено патогномонічні диференційно-діагностичні критерії окремих видів даної патології. Встановлено, що ГПЕ, за даними сонодоплерометрії, характеризуються наявністю посиленого низькорезистивного кровообігу, особливо у разі супутнього аденоміозу. За результатами цитогенетичного дослідження пацієнток з гіперпластичними процесами ендо- та міометрія виявлено збільшення числа хромосомних аберацій порівняно з контролем, причому цитогенетичні аномалії частіше спостерігались у пацієнток з поєднаними захворюваннями ендо- та міометрія (адеміоз, міома матки, поліпоз ендометрія). Зроблено порівняльну оцінку ефективності застосування трансцервікальної резекції ендометрія та внурішньоматкової левоноргестрел-рилізінг системи за поєднаних гіперпластичних процесів ендо- та міометрія.

  Скачати повний текст

Встановлено високий рівень захворюваності на папіломавірусну генітальну інфекцію (ПВГІ) серед жінок хворих на запальні процеси сечостатевих органів. Виявлено існування взаємозв'язку між формами перебігу ПВГІ й інфікованістю генітальними типами вірусу папіломи людини (ВПЛ) різного ступеня онкогенного ризику. Розроблено патогенетично обгрунтований індивідуалізований метод противірусної й імунокоригувальної терапії ПВГІ, який передбачає у разі клінічної форми інфекції системне введення препарату противірусної дії - панавір з одночасним змащуванням гострокінцевих кондилом препаратом панавір (гель) і проведення аплікацій на кондиломи препаратом подофілотоксин.

  Скачати повний текст

Вивчено кінетичні особливості, ехоструктуру, відеоскопічну картину, гістоструктуру ендометрія, рівень гонадотропних і статевих гормонів сироватки периферичної крові, вміст ферментів нуклеотидного й вуглеводного обмінів у сироватці периферичної крові та тканині ендометрія в жінок з гіперпластичними процесами едометрія (ГПЕ). Розроблено новий неінвазивний спосіб діагностики, клінічну та ферментативну прогностичні моделі рецидивування ГПЕ, ефективність яких обгрунтовано теоретично та підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Вивчено експресію маркерів за диспластичних і неопластичних процесів шийки матки з метою вдосконалення їх гістологічної діагностики. Вивчено інтенсивність процесів проліферації, диференціювання й онкотрансформації за зазначених процесів та вплив на них персистуючої інфекції, зумовленої вірусами папіломи людини. Визначено взаємозв'язок між характером і ступенем виразності диспластичних і неопластичних процесів за рівнем експресії імуногістохімічних маркерів. За результатами комплексного дослідження розроблено категорії оцінки експресії імуногістохімічних маркерів. Визначено чутливість, специфічність, негативне передбачувальне число та позитивне передбачувальне число для використання оцінки експресії кожного маркеру для виявлення диспластичних ушкоджень, наявності генетичного матеріалу вірусів папіломи людини високого канцерогенного ризику та ступеня диференціювання пухлин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що висока проліферативна активність епітелію шийки матки імовірно обумовлена властивостями ВПЛ та неспецифічним запальним процесом, який може бути фактором, що ініціює РШМ. Встановлено, що сполучення інтеграції ВПЛ 16-го типу та зниженого АІ є однією з умов прогресування передраку шийки матки в мікро- та інвазивний рак. Доведено, що наявність інтеграції ВПЛ 16-го типу в геном у хворих з дисплазією I - III ст. і Ca in situ потребує більш радикальних методів лікування, оскільки органозберігальні методи призводять до частого виникнення рецидивів. Виявлено, що використання препаратів інтерферону (в дозах, рекомендованих для лікування ВПЛ інфекції) є ефективним лише для лікування хворих з епісомальною формою ВПЛ. Виявлено, що дані засоби не впливають на ефективність лікування хворих з ВПЛ, інтегрованим в геном клітини.

  Скачати повний текст

Розроблено патогенетично обгрунтовані варіанти органоощадного лікування хворих на початкові форми раку шийки матки (ПФРШМ). Проведено клінічні спостереження 694 хворих з патологією шийки матки у період 1988 - 1998 рр., які розподілялись на 3 групи: основна група - 150 жінок з ПФРШМ (пролікованих за економною програмою), група порівняння А - 178 з ПФРШМ (пролікованих за загальноприйнятою методикою), група порівняння Б - 271 (з передраковими станами шийки матки) та контрольна група - 95 практично здорових жінок. Наведено алгоритм методів дослідження хворих на ПФРШМ, до яких належать загальноприйняті та спеціальні методи, який дозволив поділити хворих на 3 етіо-патогенетичні варіанти: І - з екзогенними етіологічними та супутніми факторами, ІІ - з ендогенними та супутніми факторами, ІІІ - з екзогенними, ендогенними і супутніми факторами, що сприяють розвитку злоякісної трансформації епітелію шийки матки. Запропоновано схеми ад'ювантного патогенетичного лікування хворих на ПФРШМ, які дали можливість проводити аргументоване органоощадне, економно-хірургічне втручання, покращити ефективність лікування, якість життя і зберегти генеративну функцію у молодих жінок. Органоощадне лікування у випадку І етіо-патогенетичного варіанта виконано у 97 % хворих, у разі ІІ та ІІІ - 86,3 % та 83,7 % відповідно.

  Скачати повний текст