Розглянуто проблему розширення показань щодо виконання сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки, зокрема після раніше накладених колостом, за несприятливих анатомічних факторів для формування товстокишкового трансплантата. Доведено, що застосування розроблених способів хірургічних втручань дозволило виконати у 60-ти хворих, яким раніше були накладені колостоми, первинно-відновні операції в 84,6 % випадків. Установлено, що застосування розробленої тактики в 182-х хворих з несприятливими для формування товстокишкового трансплантата факторами, дозволило виконати дані операції в більшості пацієнтів. П

  Скачати повний текст

Розроблено тактику активного хірургічного лікування хворих на ускладнений рак товстої кишки залежно від типу ускладнення, з застосуванням якої у 89,8 % випадків виконано первинно-відновні операції. Встановлено, що частота ускладнень після первинно-відновних хірургічних втручань складає 21,2 %, після двохетапних операцій - 32,2 %, а летальність - 9,7 % і 20,3 % відповідно. Відзначено переважання гнійно-септичних ускладнень. Через 4 - 6 місяців після двохетапних операцій хворим було здійснено відновлення кишкової безперервності.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено можливість відновлення товстої кишки після операцій типу Гартмана, розроблено методи формування дуплікатурного анастомозу та колоректопластики. Запропоновано індивідуальний підхід до вибору способу відновного втручання, який грунтується на особливостях топографо-анатомічних взаємовідношень органів малого таза. Доведено ефективність нових відновних операцій з одночасним зниженням післяопераційних ускладнень та летальності. На підставі великого клінічного матеріалу показано перспективність застосування способів відновлення товстої кишки після обструктивних резекцій. Простежено віддалені результати даного лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено роль мультипробіотиків як засобів профілактики розвитку гіперпластичних змін у слизовій оболонці товстої кишки щурів, а також висунуто можливе обгрунтування механізму їх дії. Виявлено розвиток змін у мікробіоценозі товстої кишки за наявності тривалої гіпергастринемії. Вперше показано зміни розподілу вуглеводних рецепторів поверхні клітин, які виявляються за допомогою лектину виноградного слимака, арахісу, золотого дощу звичайного, зародків пшениці, бузини чорної, насіння сої та рицини звичайної у слизовій оболонці товстої кишки за наявності гіпоацидності та введення мультипробіотиків.

  Скачати повний текст

Встановлено, що МІ-1 через 5, 20 та 26 тижнів введення не викликає деструктивних змін у печінці та кишечнику; диметилгідразин (ДМГ) призводить до значних морфо-функціональних змін у печінці, які обумовлені активним метаболізмом канцерогену. Через шість тижнів після відміни ДМГ у печінці відбуваються процеси відновлення. У слизовій оболонці тонкої кишки ДМГ не викликає суттєвих морфо-функціональних змін. У товстій кишці ДМГ призводить до розвитку пухлин і впливає на стан всієї слизової оболонки. Визначено, що ДМГ викликає збільшення товщини слизової оболонки товстої кишки, глибини крипт, розмірів епітеліоцитів та їх ядер, що свідчить про розвиток патологічних процесів у слизовій оболонці, водночас, відбувається активація захисних процесів. МІ-1 залежно від дози та тривалості введення частково чи повністю запобігає змінам, викликаним ДМГ у печінці та кишечнику. За комбінації ДМГ з МІ-1 зменшується кількість і загальна площа пухлин товстої кишки. Найбільшу ефективність МІ-1 проявляє у прямій кишці. МІ-1 запобігає окисним пошкодженням ДНК, яке викликає ДМГ і перешкоджає розвитку окидативного стресу у печінці щурів.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу післяопераційного періоду - загоєння промежинної рани у процесі формування штучного ануса для покращання функціональних результатів після сфінктерозберігаючих резекцій прямої кишки з приводу раку. У 114 даних хворих після цих операцій на 1, 3, 7, 10, 14, 19, 21-у добу післяопераційного періоду виконано біопсію зведеної ободової кишки, у 15 експериментальних собак післяпромежинної проктектомії на 5, 10, 14, 21-у добу післяопераційного періоду виконано біопсію зони колоанального анастомозу, м'язів, клітковини малого таза з подальшим морфологічним вивченням процесів регенерації - клітковинної реакції- реваскуляризації- фібрилогенезу. Всім хворим через 1 рік після оперативного втручання виконувалась сфінктерометрія ззастосуванням приладу "Сфінктерометр", а також, проводилось тестування за допомогою індексу GLQI - індекс визначення якості життя хворих з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. На підставі результатів клініко-експериментального дослідження встановлено, що найоптимальнішим строком виконання другого етапу черевно-анальної резекції прямої кишки треба вважати 10 - 14 добу післяопераційного періоду, своєчасне формування штучного ануса сприяє збереженню функції анального утримання.

  Скачати повний текст

Встановлено, що експресія мРНК PFKFB-2, PFKFB-3 і PFKFB-4, а також VEGF і Glut1 значно посилюється в злоякісних пухлинах грудної залози, легень та прямої кишки. Експресія PFKFB-4 виявлена в різних лініях трансформованих клітин, зокрема, простати, грудної і підшлункової залоз, печінки та легень. Розглянуто, що гіпоксія індукує експресію PFKFB-4 в різних лініях клітин, що ця індукція є HIF-зележною і опосередкована ідентифікованим залежним від гіпоксії елементом в 5'-регуляторній зоні гена. Виявлено три класи нових альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-4 у клітинах людини та миші, визначено їх нуклеотидну послідовність. Зазначено, що більшість з них мають вставки в 6-фосфофрукто-2-кіназній частині або делеції в фруктозо-2,6-бісфосфататній частині, в наслідок чого альтернативний сплайс-варіант біфункціонального ферменту PFKFB-4 міг проявляти лише одну з двох активностей.

  Скачати повний текст

Показано, що у хворих на рак товстої кишки (РТК) поряд з клінічними проявами основного захворювання відзначаються виражені порушення якості життя (психологічні, гастроінтестинальні, системні, дефекаційні), які значною мірою зберігаються і в післяопераційному періоді. Розроблено алгоритм оцінювання основних показників, що визначають якість життя хворого на РТК до та після операції. Вперше в Україні впроваджено в онкологічну практику концепцію ранньої післяопераційної мобілізації онкологічних хворих (fast-tract rehabilitation), яка сприяла значному зниженню кількості післяопераційних імобілізаційних ускладнень (гіпостатичні пневмонії, тромбоемболічні ускладнення, диспепсії тривалого голодування тощо), але мало впливала на показники якості життя таких хворих. Розроблено комплексну програму реабілітаційних хворих на РТК, яка включає fast-tract rehabilitation, внутрішній прийом мінеральних вод, психофармакотерапію та лікувальну фізкультуру. Показано, що завдяки способу ранньої післяопераційної реабілітації таких хворих зменшуються психоемоційні, гастроінтестинальні, системні, дефекаційні розлади, покращується якість їх життя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження 167 хворих на рак прямої кишки з дистальною локалізацією пухлини, 52 хворим застосовано хірургічне лікування з інтраопераційною кріодією. Встановлено, що передопераційна дистанційна гамма-терапія дозою 20 Гр з інтраопераційною кріофіксацією пухлини викликає деструктивні зміни органел у 76,8 пухлиних клітин, у 2,7 рази підвищує абластику оперативних втручань. Застосування інтраопераційної кріофіксації у програмі комбінованого лікування дозволило збільшити кількість черевно-анальних резекцій у хворих з дистальною локалізацією пухлини на 38 % порівняно з традиційними методами лікування у випадку однакових показників, віддалених функціональних результатів і виживання хворих на рак прямої кишки.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу пухлинного процесу та біологічної активності пухлин у хворих на колоректальний рак з обтяженням родоводів злоякісними новоутвореннями. У пацієнтів Київського регіону встановлено мультифакторіальне походження захворювання. Спостережено, що сімейне обтяження родоводів онкологічними захворюваннями негативно впливає на клінічний перебіг пухлинного процесу та біологічні валстивості неоплазій. Визначено сукупність фенотипових проявів захворювання, за якими особи з обтяженням родин злоякісними новоутвореннями відрізняються від пацієнтів з необтяжених сімей. Виявлено, що у хворих з обтяженням родин злоякісними новоутвореннями біологічна активність пухлин за показниками експресії PCNA та білка p53 суттєво вища, ніж у пацієнтів без такої обтяженості. На підставі одержаних даних з'ясовано можливі шляхи оптимізації лікування хворих на колоректальний рак з обтяженням родин онкологічними захворюваннями і запропоновано комплекс заходів щодо профілактики захворювання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати лікування 305-ти оперованих пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями тонкої та товстої кишок (ГХЗТіТК). Розроблено та впроваджено в клінічну практику новий спосіб інтраопераційного кишкового лаважу (ІОКЛ) з застосуванням пристрою запропонованої конструкції. Відзначено, що перевагами наведеного способу антеградного ІОКЛ, у порівнянні з ретроградним, є коротший час виконання, менша кількість промивної рідини, більш ефективне відмивання кишки без мобілізації лівого вигину ободової кишки, менша кількість ускладнень. Вивчено частоту виникнення бактерійної транслокації (БТ) у пацієнтів з ГХЗТіТК та її мікробний спектр, зокрема, аеробних і анаеробних збудників. На підставі порівняльного аналізу виявлено, що частота післяопераційних ускладнень у пацієнтів, яким виконано ІОКЛ, є значно меншою, ніж у хворих, яким лаваж не проводили. Застосування кишкового лаважу зменшує імовірність летального результату за хірургічного лікування хворих на ГХЗТіТК.

  Скачати повний текст

Вивчено фактори, взаємопов'язані з прогресуванням раку прямої кишки (РПК) й ефективністю передопераційної променевої терапії і ад'ювантної хіміотерапії. З використанням клініко-морфологічних критеріїв погресування побудовано математичну модель, що дозоляє на діагностичному етапі прогнозувати перебіг захворювання та виживання хворого. Чутливість побудованої моделі становить 84,2 % (ВІ 70,6 % - 94,2 %), специфічність моделі - 86,3 % (ВІ 77,4 % - 93,3 %). На тестовій множині чутливість моделі становить 88,9 % (ВІ 56,1 % - 100 %), специфічність - 90,5 % (ВІ 60,5 % - 95,1 %). Визначено фактори, від яких залежить ефективність передопераційної променевої терапії та ад'ювантної хіміотерапії. У пацієнтів з низьким індексом проліферації та відсутністю експресії індукованої синтази оксиду азоту передопераційна променева терапія не покращує виживання. У хворих з високим індексом проліферації до початку лікування за незначного зниження індексу проліферації після передопераційної променевої терапії необхідне проведення хворих на РПК з високим індексом проліферації та високою експресією індукованої синтази оксиду азоту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено аналіз традиційних методів лікування неоперабельних хворих з метастазами колоректального раку в печінку. Виявлено основні причини незадовільних результатів. Розроблено та впроваджено у вітчизняну клінічну практику методику комплексного лікування неоперабельних хворих з колоректальним раком IV стадії захворювання з множинними метастазами в печінці, що включає лапароскопічну кріодеструкцію, ендоваскулярну хірургію з хіміоемболізацією, місцевим застосуванням цитостатиків пролонгованої дії та системну поліхіміотерапію. Розроблено та впроваджено методику лапароскопічної кріодеструкції. Визначено показання та доведено можливість щодо проведення повторної лапароскопічної кріодеструкції в комплексному лікуванні хворих з метастазами колоректального раку в печінці. Встановлено програму динамічного контролю за ефективністю комплексного лікування хворих.

  Скачати повний текст

Оптимізовано лікування хворих на первинооперабельний рак прямої кишки шляхом зменшення частоти рецидивів з використанням методів неоад'ювантної променевої терапії та локальної електрогіпертермії. Наведено результати лікування хворих на рак прямої кишки T2-4N0M0. Основна група пацієнтів одержала лікування за схемою: передопераційна променева терапія та локальна електрогіпертермія, оперативне лікування. Хворі контрольної групи одержали неоад'ювантну променеву терапію та оперативне лікування. Результати лікування оцінено клінічно після періоду спостереження протягом 36-ти місяців і за допомогою імуногістохімічного дослідження маркерів ангіогенезу - рецептора ендотеліального фактора росту I типу (VEGFR I) та специфічного маркера ендотелію CD34. Установлено зміни рецепторного статусу аденокарциноми прямої кишки стосовно васкуляризації первинної пухлини, спричинені впливом неоад'ювантного лікування. Доведено, що використання локальної електрогіпертермії з дистанційною променевою терапією у неад'ювантному режимі зменшує ступінь неоангіогенезу шляхом зниження експресії специфічних маркерів: рецептора едотеліального фактора росту I типу та CD34. Виявлено, що комплексне лікування з передопераційною локальною електрогіпертермією та променевою терапією змешує частоту місцевих рецидивів раку прямої кишки на 13 %, воно є безпечним, покращує клінічний перебіг захворювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Охарактеризовано новий підхід до розв'язання наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів хірургічного лікування пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом і хворобою Крона товстої кишки шляхом розробки, вдосконалення та впровадження в клінічну практику новітніх методик оцінки морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки, які дозволяють встановити фактори прогнозування малігнізації та можливості їх профілактики, обгрунтувати показання, вибір методу та характер оперативного втручання. Вперше використано методику фотодинамічної діагностики з використанням фотосенсибілізатора, що містить гіперицин для виявлення морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки, на основі результатів якої розроблено спосіб діагностики раку товстої кишки (патент України 58030 А від 15.07.03). Вперше методику фотодинамічної діагностики застосовано в лапароскопії, розроблено спосіб інтраопераційної діагностики метастазів у лімфатичні вузли (патент України 8924 А від 15.08.05). Вперше застосовано метод хромоколоноскопії прямої кишки, на підставі отриманих даних розроблено спосіб діагностики диспластичних змін слизової оболонки прямої кишки (патент України 5053 А від 15.02.05). Проаналізовано результати імуногістохімічного дослідження біоптатів слизової оболонки товстої кишки у разі неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона. Розроблено статистико-ймовірнісну модель динаміки малігнізації у разі неспецифічного виразкового коліту. Викладено особливості системи скринінгу у процесі запальних захворювань кишечнику. Висвітлено об'єктивні критерії для визначення показань до оперативного лікування з приводу неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки, а також проблеми визначення оптимального методу оперативного втручання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему обструктивного раку ободової кишки. Узагальнено результати обстеження та лікування 202 хворих з обтураційною непрохідністю ободової кишки ракового генезу. З'ясовано вплив на безпосередні та віддалені наслідки лікування загальноклінічних, лабораторних, інструментальних і патоморфологічних результатів досліджень. Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм, опрацьовано метод кількісного визначення ступеня операційного ризику, створено новий тип етапної операції у найчисленнішій групі хворих з ІІІ стадією пухлинного процесу, обгрунтовано доцільність раннього застосування ад'ювантної хіміотерапії 5-фторурацилом у поєднанні з левамізолом за умов загальнохірургічного відділення. Складено адаптовану до умов невідкладної хірургії класифікацію оперативних втручань.

  Скачати повний текст