Міститься порівняльна оцінка ефективності застосування комбінованої антиоксидантної терапії - настоянки арніки гірської та альфа-токоферол ацетату при лікуванні хворих на вірусні гепатити А, В, С, Д, Е. Використано новий метод оцінки стану окисно-відновних процесів, який грунтується на визначенні ступеня окиснювальної модифікації білків. Встановлено, що залежно від тяжкості захворювання у пацієнтів підвищуються показники пероксидного окиснення ліпідів та окиснювальної модифікації білків, знижується антиоксидантний захист організму, детоксикаційна функція печінки. Застосування настоянки арніки гірської та альфа-токоферол ацетату у хворих на вірусні гепатити А, В, С, Д, Е відновлює динамічну рівновагу між інтенсивністю процесів окиснення ліпідів та білків і антиоксидантною системою, прискорює нормалізацію клініко-біохімічних порушень, зменшує частоту залишкових проявів.

  Скачати повний текст

Викладені результати епідеміологічних досліджень 284 хворих на гепатит С (ГС). Спостереження проводились в динаміці: при гострому гепатиті С (ГГС) - протягом року, при хронічному гепатиті С (ХГС) - більше 3 років. Найбільше значення в інфікуванні HCV мали лікувально-діагностичні парентеральні маніпуляції та внутрішньовенне введення наркотичних речовин. При ГГС відмічений поліморфізм клінічних проявів, у 81,1 - легка і безжовтянична форми, рецидиви, затяжний перебіг. У частини хворих ГГС через рік виявлялись деякі клінічні симптоми і при нормальній, і при підвищеній активності АлАТ або тільки підвищена активність АлАТ. ХГС характеризувався латентним перебігом, помірно підвищеною і нормальною активністю АлАТ, відсутністю "ефекту розведення ", підвищенням концентрації "СМ" у крові. У хворих на ГС виявлена імунна недостатність по Т-клітинному типу.

  Скачати повний текст

На основі клінічного та лабораторного обстеження 126 хворих на гепатит В (ГВ) встановлено, що паралельне визначення показників ендотоксемії та ендотоксикозу дозволяє об'єктивно оцінити важкість ГВ і прогнозувати подальший його перебіг. Виявлено, що при легкому перебігу гепатиту інтоксикаційний синдром визначається ендотоксинами, які перебувають у кровоносному руслі, тобто рівнем ендотоксемії. Незначний ендотоксикоз суттєвого впливу на клінічний перебіг хвороби не зумовлює. При середньоважкому перебігу гепатиту зростає рівень ендотоксемії та ендотоксикозу, що спричиняє значніші суб'єктивні прояви інтоксикації та супроводжується наростанням функціональних розладів печінки. Дослідження ендогенної інтоксикації (ЕІ) організму при важкому перебігу ГВ дали змогу виявити характерні зміни показників ендотоксикозу, які допомагають передбачити можливий розвиток печінкової коми. Виявлена залежність між деякими показниками ЕІ та імунітету дозволяє розцінювати розлади в діяльності імунної системи як метаболічну імуносупресію. Застосування комбінованого ентеросорбенту полі-карайя у комплексному лікуванні хворих на ГВ сприяє клінічному одужанню, нормалізації біохімічних показників функціонального стану печінки, корекції імунного гомеостазу та підвищенню активності антиоксидантного захисту організму. В експерименті на тваринах доведено опосередкований модулюючий вплив полі-карайя на ферментативну антиоксидантну систему печінки та плазми крові при токсичному тетрахлорметановому гепатиті. Прийом полі-карайя у фазі жирової дистрофії скорочував терміни нормалізації активності каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази у плазмі крові та печінці, сприяв зменшенню вмісту церулоплазміну, що обумовило надійний антиоксидантний захист організму.

  Скачати повний текст

Вивчені епідеміологічні особливості гепатиту А (ГА) серед різних контингентів Збройних Сил України. Встановлена визначальна роль впливу особливостей військово-професійної діяльності та матеріально-побутового забезпечення на інтенсивність розвитку епідемічного процесу серед особового складу окремих видів та родів військ. Визначені основні (проміжні та кінцеві) чинники та шляхи передачі збудника гепатиту А в військових колективах. Встановлена висока ефективність індуктора ендогенного інтерфероногенезу - мефенамінової кислоти та обгрунтована можливість її застосування для екстренної профілактики гепатиту А серед особового складу ЗС України. Вдосконалена система епідеміологічного нагляду за гепатитом А в ЗС України і запропонована її структурно-функціональна схема, яка включає впровадження методів специфічної лабораторної діагностики, моніторингу за циркуляцією збудника в навколишньому середовищі та на об'єктах ризику, масового скринінгу контингентів підвищеного ризику інфікування, використання імуноглобуліну спрямованої дії та індукторів ендогенного інтерферону (мефенамінової кислоти), як засобів екстренної профілактики, вакцинацію особового складу, як контингентів підвищеного ризику інфікування. Реалізація цієї системи епідеміологічного нагляду дасть можливість підвищити ефективність профілактичних заходів при ГА в ЗС України.

  Скачати повний текст

Наведено результати клінічних, біохімічних, серологічних, імунологічних досліджень, дані ентерферогенезу у 217 хворих на гостру форму вірусного гепатиту В. Спостереження проводилися в динаміці - під час лікування у відділенні вірусних гепатитів, а після виписки з стаціонару - в диспансерно-поліклінічному відділенні Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб. Застосування лаферону у комплексній терапії хворих на ГВ позитивно впливало на клінічні прояви та біохімічні показники. Під час використання лаферону швидше відбувалася елімінація HBsAg, нормалізувалися показники імунної відповіді за даними Т-клітинної реакції. Лаферон стимулює інтерфероногенез. Диспансерне спостереження виявило зменшення частоти носіння HBsAg, затяжних форм та хронізації процесу у хворих, які отримували лаферон.

  Скачати повний текст

Подано результати клініко-біохімічних, імунологічних і цитогенетичних досліджень хворих на гострі гепатити А і В із різними формами важкості та оцінку ефективності комплексного лікування із застосуванням літію карбонату - препарату, який володіє нормотимічними та імунотропними властивостями, в порівнянні із загальноприйнятою базисною терапією. Комплексне лікування з літієм карбонатом хворих на гострий гепатит А приводить до збільшення кількості великих гранулярних лімфоцитів в периферичній крові та зниження рівня циркулюючих імунних комплексів, покращання показників фагоцитозу і функціонального стану генотипу соматичних клітин, зменшення проявів астеновегетативного синдрому, але не впливає на тривалість жовтяничного періоду. Встановлено, що застосування літію карбонату в комплексному лікуванні хворих на гострий гепатит В із середньоважкою формою та хворих, які отримували преднізолон, дає виражений клінічний ефект, швидше нормалізуються показники білірубінового обміну і скорочується жовтяничний період. У пацієнтів відновлюється імунологічний статус організму, зберігається баланс між специфічними та неспецифічними чинниками клітинного імунітету, покращується фагоцитарна активність нейтрофільних гранулоцитів і функціональний стан генотипу соматичних клітин, які перебувають в інтерфазі.

  Скачати повний текст

Визначено особливості перебігу вірусного гепатиту B (HBV) у 182 хворих, динаміку біохімічних показників залежно від тяжкості хвороби, зважаючи на епідеміологічні фактори. У ході дослідження. Вивчено корелятивні зв'язки між показниками ліпідного обміну та клініко-патогенетичними ланцюгами HBV. Отримано дані про вплив нових препаратів "Ербісол" і "Галстен" на показники ліпідного обміну (Pg, ЖК).

  Скачати повний текст

Наведено нові дані про особливості розповсюдження гепатиту А у західному регіоні України з урахуванням інтенсивності прихованого перебігу епідемічного процесу, а також матеріали стосовно шляхів і чинників передачі збудника. Використано сучасні методи специфічної лабораторної діагностики для доведення прямої кореляційної залежності між кількістю випадків цієї інфекції на окремій території, отримано позитивні результати індикації вірусу (антигену) в об'єктах довкілля. Визначено групи високого ризику інфікування вірусом, це працівники дитячих дошкільних установ і дошкільнята, які відвідують організовані колективи; працівники громадського харчування та торгівлі, водоканалізаційного господарства. Встановлено закономірності утворення природного імунітету населення до гепатиту А. Показано можливість передачі вірусу гепатиту А під час трансфузій крові та її препаратів. Доведено перевагу індуктора інтерфероногенезу - мефенамінової кислоти перед імуноглобулінопрофілактикою у випадку екстреного застосування. Запропоновано вдосконалену систему епідеміологічного нагляду, яка базується на інформаційно-аналітичному забезпеченні обласних санітарно-епідеміологічних станцій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено термін придатності противірусного препарату за умов тривалого зберігання. Доведено, що комплексне лікування хворих ХВГ В із застосуванням віаферону сприяє нормалізації клінічних, біохімічних і електролітних показників в організмі пацієнтів, елімінації HBeAg, HBsAg з крові.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-лабораторне та денситометричне обстеження 147 хворих на гострі та хронічні вірусні гепатит В (ГВ) і гепатит С (ГС), вірусно-алкогольні та алкогольні гепатити. Встановлено, що хронічні гепатити (ХГ) з помірним порушенням функції печінки зумовлювали зниження мінеральної щільності хребців L1 - L2, залежну від тривалості хвороби. Остеопенічні зміни зафіксовано у пацієнтів, які хворіли на ХГ майже два роки, остеопоротичні - після чотирьох років захворювання. Застосування глюкокортикоїдів у лікуванні гострого ГВ з ознаками енцефалопатії призвело до розвитку остеопенії. У хворих на гострі ГВ і ГВ + ГС у періоди вираження клінічних проявів або ХГ з помірним порушенням функції печінки у стадії неповної ремісії (з остеопенічними змінами у кістках) виявили гіпофосфатемію, а вміст кальцію у крові постійно підтримувався у межах норми. Активність лужної фосфатази була вища за норму лише у хворих на вірусно-алкогольний хронічний гепатит з тривалістю гепатиту понад чотирьох років у період загострення.

  Скачати повний текст

Установлено, що за умов доброякісного перебігу ВГ, особливо стосовно ГА, його показники швидко нормалізуються, у разі гострого ГВ спостерігається більше, ніж за умов ГА, підвищення рівнів L-аргініну на початку хвороби та їх відхилення від норми в час виписки, а у випадку гострого ГС рівні L-аргініну незначно більші, ніж у разі ГВ і практично не змінюються впродовж усього гострого періоду. Установлено, що у хворих на хронічні ГВ, ГС та мікст (ГВ + ГС) всі показники (L-аргінін та азотисті сполуки) практично у всіх обстежених перевищують норму, і лікування в стаціонарі особливо не впливає на динаміку їх рівня. У хворих на вірусні цирози печінки, особливо у фазі їх декомпенсації, спостерігається значне зниження рівнів цих біохімічних показників. Одержані результати дають змогу стверджувати, що рівні та динаміка L-аргініну та сполук оксиду у випадку гострих вірусних гепатитів залежать від етіології хвороби, а не від тяжкості та тривалості перебігу. Результати їх визначення можуть слугувати додатковим показником адекватності імунної та інтерферонової відповіді на вірусну репродукцію та додатковим тестом на ефективність терапії інтерфероногенами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень хворих з вірусом гепатиту C (HCV-інфекцією): гострим гепатитом C, латентною і маніфестною формами хронічного гепатиту C (ХГС), міксту вірусу гепатиту B - HCV-гепатиту. Проведено вивчення вмісту основних субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові та рівня сироваткового інтерферону (ІФН)-альфа залежно від форми захворювання, аналіз взаємозв'язку морфологічних змін у печінці та показників імунної відповіді у хворих на ХГС, зіставлення результатів імунологічних досліджень і клінічної ефективності терапії хворих. Встановлено формування вторинного клітинного імунодефіциту у випадку HCV-інфекції, залежність імунологічних порушень від форми захворювання, вірогідний зворотний зв'язок гістологічного індексу ступеня активності (ГІСА) з вмістом СD4+ і CD8+ лімфоцитів, прямий зв'язок ГІСА з рівнем ІФН-альфа, між розвитком фіброзу печінки та вмістом CD20+ лімфоцитів. Доведено, що терапевтичний ефект залежав від динаміки показників імунної відповіді, серед яких найбільш прогностично значущим щодо розвитку біохімічної та вірусологічної ремісії у хворих на ХГС було підвищення, на тлі терапії, вмісту CD4+ лімфоцитів.

  Скачати повний текст

Вивчено епідеміологічні, клініко-біохімічні (вираженість цитолітичного, холестатичного синдромів) та імунологічних (специфічного гуморального та Т-клітинного імунітету) показників у 127 хворих на різні форми HC-вірусної інфекції (антитіла до вірусу гепатиту C (anti-HCV)-серопозитивних осіб, хворих на хронічний гепатит (ХГ) C та ЦП). З врахуванням переважно малосимптомного, латентного перебігу хронічної інфекції - вірусу гепатиту C (HCV) (80,7 % хворих) з періодичною активацією процесу (визначеною протягом трьох років спостереження у 25 % хворих) установлено необхідність довготривалого активного нагляду за амбулаторно-поліклінічних умов за anti-HCV-серопозитивними особами та хворими на ХГ C з початково нормальними показниками функціональних проб печінки. Визначено вплив реплікативної активності вірусу (HCV-РНК+) на морфофункціональні показники клітин периферичної крові (тромбоцитарну ланку) та вміст цитотоксичних клітин периферичної крові (збільшення CD16/56+, CD3/16+). На підставі результатів вивчення рівня туморнекротичного фактора альфа (ТНФ-альфа), рецепторів ТНФ-альфа, фрагментації ДНК в сироватці та активності каспаз в периферичних мононуклеарах крові хворих на ХГ C в динаміці терапії інтерфероном-альфа визначено апоптоз як механізм противірусної дії інтерферону, що обумовлює можливість раннього прогнозування ефективності лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено розбіжності вмісту вільного та зв'язаного з циркулюючими імунними комплексами (ЦІК) фібронектину (ФН) у хворих на гострий та хронічний вірусний гепатит (ГВ). Досліджено зв'язок між ФН і ЦІК за умов гострої та хронічної форм HBV-інфекції. Доведено значимість процесу деградації зв'язаного ФН у патогенезі HBV-інфекції. З використанням одержаних результатів визначено критерії, що можна використовувати в комплексній диференційній діагностиці гострого та хронічного ГВ.

  Скачати повний текст

Уперше у хворих на хронічний гепатит В (ХГВ) комплексно вивчено стан інтерфероноутворення та функціонування редокс-систем перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ)/антиоксидантної системи (АОС) залежно від періоду хвороби та активності патологічного процесу. Виявлено істотну активацію процесів ПОЛ у хворих із загостренням хронічного гепатиту В і зниження деяких показників АОС. У періоді стихання хвороби спостережено тенденцію до нормалізації цих показників, що свідчить про їх участь у процесах цитолізу гепатоцитів. Виявлено низькі значення показників інтерфероногенезу під час обох періодів хвороби - загострення та затухання, що є однією з провідних причин хронічного перебігу гепатиту В. На підставі аналізу одержаних даних виявлено існування взаємозв'язку між інтерферогенезом і функціонуванням системи ПОЛ/АОС. Запропоновано нову схему етіотропної та патогенетичної терапії хворих на ХГВ з застосуванням індуктора інтерфероногенезу - аміксину й антиоксиданту - гептралу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що частота HBV-інфекції у пацієнтів з гломерулонефритом (ГН) значно перевищує таку в здорових і практично однакова серед пацієнтів з гострим та хронічним перебігом захворювання. Уточнено роль HBV-інфекції у патогенезі та симптоматиці ГН. Встановлено, що за супутньої HBV-інфекції у пацієнтів з ГН спостерігаються особливості клінічного перебігу недуги (частіший розвиток набрякового, інтоксикаційного та больового синдромів, більш глибокі зміни сечового осаду, порушення концентраційної та фільтраційної функцій нирок, ознаки ураження печінки), вища частота хронізації гострого гломерулонефриту (ГГН). Підтверджено особливості змін імунної реактивності у пацієнтів з ГН, розглянуто зміни імунітету у пацієнтів з супутньою HBV-інфекцією. Виявлено, що супутня HBV-інфекція поглиблює вторинний імунодефіцит та синдром ендогенної інтоксикації. Встановлено, що рівень ендогенної інтоксикації за ГН перебуває у прямому кореляційному зв'язку з показниками гуморальної та зворотному - з показниками клітинної ланок імунітету. Доведено, що супутня HBV-інфекція є фактором ризику розвитку остеопенії у пацієнтів з ГН. Рекомендовано усім хворим на гломерулонефрит проводити дослідження крові на наявність маркерів вірусу гепатиту B.

  Скачати повний текст

Вивчено печінковий кровобіг у 100-а хворих на хронічні вірусні гепатити (ХВГ) з використанням методу реогепатографії. Здійснено зіставлення клініко-лабораторних, сонографічних і морфологічних проявів ХВГ зі змінами реографічних показників залежно від етіології, активності та стадії захворювання. На підставі комплексного морфофункціонального дослідження печінки уточнено механізми початку формування портальної гіпертензії у разі ХВГ. Висвітлено патоморфологічні особливості ХВГ B, C, B + C у взаємозв'язку з клінічними, лабораторними та вірусологічними маркерами цих інфекцій. На підставі біохімічних, реографічних і морфологічних даних визначено клінічну цінність реогепатографії у діагностиці порушень печінкового кровообігу на різних стадіях ХВГ. Досліджено взаємозв'язок між порушенням печінкового кровообігу за показниками реогепатографії та ступенем фібротичних змін печінки у випадку ХВГ, установлено кореляційний зв'язок зазначених процесів. Розроблено неінвазивний спосіб оцінки ступеня фіброзу печінки у даних хворих за допомогою інтегративного індексу, з використанням показників реогепатографії, ультразвукового дослідження та вмісту гаммаглобулінів сироватки крові.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз особливостей реакції частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ), вегетативної регуляції серцевої діяльності, персональних психологічних особливостей, показників жирнокислотного складу ліпідів сироватки крові та поту у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від типу реакції на психоемоційний стрес. Науково обгрунтовано використання поту як показника з метою визначення жирнокислотного складу ліпідів у зазначених хворих. Для визначення типу реакції на психоемоційні стресові впливи хворим на ІХС з ГХ проведено психоемоційний тест, за результатами якого було з'ясовано приналежність хворих до певної групи: нормореакторів чи гіперреакторів. Установлено більш виражені негативні зміни всіх вивчених показників у осіб з гіперреактивним типом реакції на психоемоційний стресорний вплив. Розроблено ефективну медикаментозну схему корекції порушень жирнокислотного складу ліпідів з використанням препарату "Теком" чи комбінацією "Теком" + "Дилтиазем" у хворих на ІХС з ГХ.

  Скачати повний текст