На підставі проведеного аналізу віддалених результатів лікування пацієнтів з ушкодженнями сухожилків розгиначів пальців кисті (СРПК) встановлено статистично достовірну залежність ефективності лікування від терміну після травми та ступеня контрактур. Уперше шляхом математичного моделювання визначено "критичні" розміри дефектів, що призводять до втрати об'єму згинальних рухів пальців кисті. Поглиблено знання про чутливість ультрасонографічного методу діагностики у разі ушкодження СРПК для свіжих і застарілих випадків залежно від рівня травми та ступеня контрактур. На підставі аналізу клінічного матеріалу розроблено критерії формування оптимальної тактики під час лікування ушкоджень СРПК з урахуванням виду та рівня травми, строків після травми, розмірів дефектів, ступеня контрактур міжфалангових суглобів пальців кисті та виду лікування. Розроблено методику профілактики повторних ушкоджень відновленого СРПК під час проведення реабілітаційного лікування за рахунок визначення "безпечного" обсягу пасивних рухів методом ультрасонографії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати лікування 359 пацієнтів з відкритими пошкодженнями кисті та їх наслідками, вивчено структуру інвалідності у 324 хворих. Досліджено структуру відкритої травми кисті та первинну інвалідність, спричинену цими пошкодженнями у сільських жителів. Визначено причини незадовільних результатів лікування даної категорії хворих. Виявлено основні види мікрофлори ран у разі відкритих пошкоджень кисті - грамнегативні мікроорганізми. Доведено значення кваліфікованого застосування розробленої схеми тактики лікування, первинної хірургічної обробки ран з максимально можливим первинним відновленням пошкоджених структур для повноцінного відновлення функції кисті.

  Скачати повний текст

Визначено параметри рухомості малогомілкової кістки та роль окремих зв'язок у стабілізації гомілкових кісток. Доведено високу варіабельність рухомості малогомілкової кістки - від 1 до 3 мм і сильний прямий кореляційний зв'язок з кутом нахилу осі ротації гомілковостопного суглоба. За значної рухомості малогомілкової кістки - більше 2 мм (тобто за нахилу осі ротації гомілковостопного суглоба більше 10°) часто мають місце ускладнення у разі жорсткого остеосинтезу гомілкових кісток у вигляді переломів конструкції, остеолізу навколо гвинтів, а за раннього видалення конструкції можливі рецидиви міжгомілкового діастазу. Розроблено спосіб остеосинтезу та пристрій для його проведення, який зберігає усі види фізіологічної рухомості малогомілкової кістки (ротаційну, фронтальну і ,навіть, вертикальну), розроблено параметри її оптимальної роботи.

  Скачати повний текст

З використанням методів математичного та комп'ютерного моделювання визначено оптимальні вимоги до конструкції для остеосинтезу та заміщення човноподібної кістки. На підставі аналізу результатів проведених досліджень запропоновано компресійний гвинт для остеосинтезу та геометрично подібний ендопротез човноподідної кістки. Більшості хворим реабілітаційні заходи були проведені у терміни від одного до п'яти років після травми. Запропоновано методику, яка базується на здійсненні функціонального навантаження за трьома періодами. Ефективне проведення оперативних втручань і відновного лікування забезпечило умови для одержання позитивних результатів у 98-ми (96,1 %) хворих. За результатами дослідження виявлено клініко-функціональні електрофізіологічні та рентгенологічні характеристики, які дозволили визначити критерії для з'ясування ступеня обмеження життєдіяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тяжкість ушкоджень і виявлено особливості обтяження травми в результаті попереднього лікування за неспеціалізованих умов. Розроблено методику кількісної ультрасонографічної (УСГ)-оцінки екскурсії сухожилка в післяопераційному періоді. Наведено новий черезкістковий шов, спосіб профілактики ефекту тенотомії за двохетапної пластики сухожилків і профілактичний розподіл шинування пальців у ранньому післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розвитку нового напрямку комплексного хірургічного лікування тяжких відкритих пошкоджень кисті (ТВПК), основаного на концепції раннього одно-і малоетапного реконструктивно-відновного лікування, яке включає радикальну первинну хірургічну обробку, стабільний остеосинтез, мікрохірургічне відновлення регіонарного кровотоку, сухожиль і нервів, пластики дефекту покривних тканин васкуляризованими трансплантатами. Встановлені домінуючі чинники розвитку посттравматичних ускладнень. Запропонована нова класифікація відкритих механічних пошкоджень кисті, що є основою диференційованого вибору лікувально-реабілітаційних заходів. Виявлені особливості стадійного перебігу, запропоновані визначення і періодизація постреплантаційного синдрому кисті. Обгрунтовані принципи одно-і малоетапного реконструктивно-відновного лікування постраждалих у віддаленому періоді травми. Впровадження організаційно-методичних і лікувальних пропозицій дозволило створити ефективну систему медичної допомоги постраждалим з ТВПК та їхніми наслідками у промисловому регіоні Донбасу.

  Скачати повний текст

Визначено біомеханічні характеристики п'ястково-фалангового (ПФ) суглоба за різних типів деформації. Встановлено максимальне навантаження, за якого зберігається стабільність ПФ суглоба, розроблено конструкцію та запропоновано технологію ендопротезування, визначено показання для мобілізуючих оперативних втручань у разі деформації кісток і суглобів пальців кисті та терміни проведення раннього функціонального навантаження. Запропоновно алгоритм післяопераційного відновного лікування. Проведено оцінку ефективності лікування 108-ми хворих з наслідками травм пальців кисті в найближчому та віддаленому періодах після лікування. Виявлено, що ефективне проведення оперативних втручань і післяопераційне відновне лікування забезпечили умови для одержання позитивних результатів в 92-х (95,8 %) випадках, зокрема, добрі результати досягнуто у 61-го (63,6 %), задовільні - у 21-го (32,2 %) хворого.

  Скачати повний текст